Рішення

від 04.06.2009 по справі 2-1894/09

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-1894/09

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Плавича І.В.,

при секретарі - Бабаєвій З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" про відшкодування завданих збитків та немайнової шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні вказаного складу відповідного районного суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма, Дарі-текс Лтд" (надалі за текстом - ТОВ „Парі-Текс") про відшкодування завданих збитків та немайнової шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі за текстом - ДТП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2.

В обгрунтування власної позиції, позивач посилався на ті обставини, що він являється власником автомобілю марки „ВАЗ-2101", реєстраційний номер 842-590Е. При цьому, 01 серпня 2001 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки „Citroen Berlingo", реєстраційний номер 700-59ОВ, порушив Правила дорожнього руху України, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки „ВАЗ-2101", реєстраційний номер 842-590Е під керуванням водія ОСОБА_1 Вказана ДТП призвела до заподіяння певних механічних пошкоджень зазначеній власності позивача, а також значних ушкоджень його здоров’ю.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що відшкодовувати заподіяну майнову та моральну шкоду повинно товариство-відповідач, оскільки на момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ „Парі-Текс" й 01 серпня 2001 року керував належним товариству автомобілем.

Варто навести, що справа тривалий період перебуває в проваджені судів, позовні вимоги стороною позивача неодноразово уточнювались. Але остаточно ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ „Парі-Текс" суму майнової шкоди у розмірі 3499, 91 гривень, суму моральної шкоди у розмірі 92500, 00 гривень, а також суму понесених й документально підтверджених судових витрат.

Повноважний представник позивача за довіреністю у судове засідання з’явився, від імені та в інтересах ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Повноважний представник ТОВ „Парі-Текс" за довіреністю у судове засідання не з’явився, товариство повідомлялось судом про розгляд даної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 - у судове засідання також не з’явився, повідомлявся судом про розгляд даної справи, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 224 ч. 1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, у зв’язку з неявкою представника повідомленого товариства-відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку, постановивши про викладене відповідну ухвалу.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення сторони позивача, оглянувши представлені суду письмові докази, надавши виниклим між сторонами правовідносинам належну правову оцінку, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - з наступних підстав й в наступному обсязі.

Під час розгляду цивільної справи й на підставі присутніх в ній доказів, судом було встановлено, що автомобіль марки „ВАЗ-2101", реєстраційний номер 842-590Е на праві приватної власності належить ОСОБА_1

01 серпня 2001 року приблизно о 08 годині 20 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки „Citroen Berlingo", реєстраційний номер 700-59ОВ, рухаючись по вулиці Краснова у місті Одесі не обрав безпечної швидкості руху, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки „ВАЗ-2101", реєстраційний номер 842-590Е, який в свою чергу від удару здійснив наїзд на попереду розташований автомобіль марки „Toyota", реєстраційний номер 106-45ОА.

Викладені обставини, а також наявність порушень закону та вини в діях ОСОБА_2 цілком підтверджуються Постановою Київського районного суду міста Одеси у справі про адміністративне правопорушення № 3-3000/64 від 27 вересня 2001 року, засвідчена фотокопія якої присутня у справі.

До речі, згідно письмових доказів, досліджених судом, зокрема інформаційного листа Служби інформаційного забезпечення УДАІ УМВС України в Одеській області під № 7/і-1650 від 27 листопада 2003 року, а також витягу з електронної бази даних ДАІ, автомобіль марки „Citroen Berlingo", реєстраційний номер 700-59ОВ на праві приватної власності на момент ДТП належав ТОВ „Парі-Текс".

Як регламентує ст. 61 ч.ч. 1, 3, 4 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Крім того, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Спираючись на вказану норму процесуального закону, суд встановив, що згадана ДТП відбулась з вини робітника ТОВ „Парі-Текс" - ОСОБА_2, який на той момент перебував у трудових відносинах з товариством, займаючи посаду помічника директора по господарській частині.

ДТП від 01 серпня 2001 року за участю вказаних автотранспортних засобів під керуванням наведених осіб призвела, зокрема, до заподіяння механічних пошкоджень автомобілю марки „ВАЗ-2101", реєстраційний номер 842-590Е, а також до ушкоджень здоров’я ОСОБА_1

В матеріалах справи присутній Висновок під № 10307 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту й матеріальної шкоди, складений експертами Одеського НДІСЕ, згідно якого сума майнової шкоди, завданої автомобілю ОСОБА_1 складає 2379, 91 гривень. Окрім того, стороною позивача був наданий суду в підтвердження відповідних вимог Дефектний акт під № 124 від 18 серпня 2001 року, з якого випливає, що на належному ОСОБА_1 автомобілі було встановлено автомобільну охоронну систему „Ungo Pro Security", яка вийшла зі строю у зв’язку з ДТП. Вартість відновлення системи складає 1120, 00 гривень.

Як зазначає ст. 1166 ч. 1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 ч. 1 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Відповідно до ст. 1187 ч.ч. 1, 2 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання. При цьому, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ТОВ „Парі-Текс" на його користь суми майнової шкоди у загальному розмірі 3499, 91 гривень обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім наведеного, стороною позивача був наданий суду ОСОБА_3 під № 83/116 судово-медичного експерта Судово-медичної лабораторії Червонознаменного Одеського військового округу від 27 серпня 2001 року, згідно якого спеціалістом були встановлені: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; синець передньої поверхні груди зліва; синці, що зливаються, передньої поверхні лівого стегна. Причиною виникнення вказаних пошкоджень експертом зазначена дія тупих твердих предметів в результаті ударів об частини салону автомобілю при знаходженні ОСОБА_3 у автомобілі під час ДТП. Викладені пошкодження віднесені експертом до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Фотокопія документу присутня у справі.

Але, не зважаючи на викладене, стороною позивача вимог стосовно відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я не заявлялось, подібні вимоги в рамках даної справи судом не розглядались в силу ст. 11 ч. 1 ЦПК України.

Згідно ст. 23 ч. 1 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. На підставі ч.2 даної норми ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; а також, на ряду з іншим, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно ст. 23 ч.3 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми. Як регламентує ч.4 вказаної статті ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності до ст. 1167 ч. 1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Наряду з тим, як регламентує ст. 1168 ч. 1 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Адже, зважаючи на вимоги позивача щодо компенсації заподіяної йому моральної шкоди, суд визнає, що позивачу неправомірними діями робітника товариства-відповідача дійсно було заподіяно певної моральної шкоди. Але суму компенсації, яку заявив до стягнення з відповідача ОСОБА_1, суд вбачає надмірною, та спираючись на принцип виваженості, розумності та справедливості, суд вважає обгрунтованим стягнути з ТОВ „Парі-Текс" на користь ОСОБА_1 суму компенсації заподіяної моральної шкоди, що полягла сукупно у фізичному болю та стражданнях, яких останній зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я та у зв’язку із пошкодженням його автотранспортного засобу - у загальному розмірі 2000, 00 гривень.

Як наводить ст. 88 ч. 1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А як встановлює ст. 79 ч.ч. 1, 3 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати, пов’язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, суд вважає обгрунтованим стягнути з ТОВ „Парі-Текст" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору - у загальному розмірі 59, 50 гривень; суму витрат, пов’язаних з оплатою оголошення у пресі та поштових послуг - у загальному розмірі 259, 00 гривень.

При цьому, оскільки вказаний позов первісно був поданий 11 листопада 2003 року, позивач не оплачував відповідний розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Так, суд вважає необхідним, зважаючи на часткове задоволення позову, стягнути з ТОВ „Парі-Текст" на користь держави суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250, 00 гривень - згідно Постанови Кабінету Міністрів України під № 1258 від 21 грудня 2005 року (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України під № 361 від 14 квітня 2009 року).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" про відшкодування завданих збитків та немайнової шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" (код ЄДРПОУ 13924243) на користь ОСОБА_1 суму відшкодування завданих матеріальних збитків - у загальному розмірі 3499, 91 (три тисячі чотириста дев’яносто дев’ять, дев’яносто одна) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" (код ЄДРПОУ 13924243) на користь ОСОБА_1 суму компенсації заподіяної моральної шкоди - у загальному розмірі 2000, 00 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" (код ЄДРПОУ 13924243) на користь ОСОБА_1 суму оплаченого судового збору (державного мита) - у загальному розмірі 59, 50 (п’ятдесят дев’ять, п’ятдесят) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" (код ЄДРПОУ 13924243) на користь ОСОБА_1 суму витрат, пов’язаних з оплатою оголошення у пресі та поштових послуг - у загальному розмірі 259, 00 (двісті п’ятдесят дев’ять) гривень.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства „Фірма „Парі-Текс Лтд" (код ЄДРПОУ 13924243) на користь держави через ГУДКУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 23213460) на рахунок 31218259700007, код платежу 22050000 суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - у розмірі 250, 00 (двісті п’ятдесят) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Виконавчі листи видати - після набрання рішенням суду законної сили.