Постанова

від 16.05.2011 по справі 8/144-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р. Справа № 8/144-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді

суддів Кролевець О.А.

Іванової Л.Б.

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну ска ргу Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_1

на рішення господарськог о суду Київської області від 19.11.2010 р. та

постанову Київського апел яційного господарського суд у від 24.03.2011 р.

у справі № 8/144-10

за позовом Підприємства споживчої к ооперації "Фастівський ринок " Київської регіональної спі лки споживчої кооперації

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 8 256,00 грн.

за участю представників:

позивача: Озарків І.Д.

відповідача: ОСОБА_2

встановив:

Підприємство споживчо ї кооперації "Фастівський ри нок" Київської регіональної спілки споживчої коопераці ї (надалі - "Ринок") звернулось до господарського суду Київ ської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - "ФОП ОСОБ А_1.") про стягнення 8 256,00 грн. у зв' язку з несплатою коштів за користування торговельни м місцем.

Рішенням господарського с уду Київської області від 19.11.20 10 р. (суддя Скутельник П.Ф.), зали шеним без змін постановою Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 24.03.2011 р. (судд і Корсак В.А., Коршун Н.М., Нєсвє това Н.М.), позов задоволено по вністю, стягнуто з ФОП ОСОБ А_1 заборгованість за догов ором найму торговельного міс ця, укладеного у спрощений сп осіб, в сумі 8 256,00 грн. та судові в итрати.

Не погоджуючись з прийняти ми у справі судовими актами, Ф ОП ОСОБА_1. звернулась до Вищого господарського су ду з касаційною скаргою, в які й просить скасувати рішення господарського суду Київськ ої області від 19.11.2010 р. та постан ову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 р. у зв' язку з порушенням суд ами норм матеріального та пр оцесуального права, і прийня ти нове рішення, яким відмови ти позивачу в задоволенні по зовних вимог.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГП К України, наявні матеріали с прави на предмет правильност і юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встанов лення в судових рішеннях, кол егія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підляга є частковому задоволенню, ви ходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК Ук раїни, касаційна інстанція н е має права встановлювати аб о вважати доведеними обстави ни, що не були встановлені у рі шенні або постанові господар ського суду чи відхилені ним , вирішувати питання про дост овірність того чи іншого док азу, про перевагу одних доказ ів над іншими, збирати нові до кази або додатково перевірят и докази.

Господарськими судами поп ередніх інстанцій на підстав і актів комісії, створеної ди рекцією Ринку, від 07.09.2010 р. та 06.10.201 0 р., встановлено, що ФОП ОСОБ А_1. у період з 21.07.2009 р. по 31.08.2010 р. ві дмовився вносити Ринку плату за користування торговельни м місцем за НОМЕР_1 на Фаст івському ринку. При цьому, дан ими актами комісії зафіксова но, що в період з 21.07.2009 р. по 06.10.2010 р. в ідповідач фактично користув ався вказаним торгівельним м ісцем.

Місцевий господарський су д з огляду на норми ст.ст. 525, 526 ЦК України дійшов висновку про наявність у відповідача заб оргованості в розмірі 8 256,00 грн ., яка утворилась за цей період з урахуванням того, що Ринок п рацює шість днів на тиждень, а вартість кожного дня оренди торговельного місця в сумі 24, 00 грн.

При цьому, як місцевий, так і апеляційний господарські су ди виходили з того, що у 1-му п івріччі 2009 року між Ринком та Ф ОП ОСОБА_1., з дотриманням в имог ст.ст. 179, 181 ГК України та ст .ст. 202, 205, 759 ЦК України, укладено Д оговір найму торговельного м ісця НОМЕР_1 на Фастівсько му ринку (надалі - "Договір") у спрощений спосіб шляхом поч атку здійснення відповідаче м торгівельної діяльності з цього місця при відсутності заперечень Позивача щодо так ої діяльності. Відповідно, су ди дійшли висновку, що відпов ідач даними діями підтвердив прийняття на себе зобов' яз ань по сплаті коштів за найм т орговельного місця.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором н айму (оренди) наймодавець пер едає або зобов'язується пере дати наймачеві майно у корис тування за плату на певний ст рок.

Крім того, Цивільний кодекс України в ст. 762 передбачає, що за користування майном з най мача справляється плата, роз мір якої встановлюється дого вором найму. Якщо розмір плат и не встановлений договором, він визначається з урахуван ням споживчої якості речі та інших обставин, які мають іст отне значення. Плата за корис тування майном вноситься щом ісячно, якщо інше не встановл ено договором.

Господарські суди виходил и з того, що за умовами Договор у відповідач зобов' язувавс я сплачувати позивачу за кож ен день користування торгове льним місцем 24,00 грн. В той же, ос каржувані судові акти не міс тять вказівки на будь-які док ази, на підставі яких суди вст ановили погодження сторонам и Договору ціни оренди.

Так, в позовній заяві Ринок в обґрунтування ціни позову зазначає, що плата за користу вання торгівельним місцем в розмірі 2,40 грн. за один квадрат ний метр встановлено постано вою правління Київської регі онспоживспілки. Однак, в мате ріалах справи зазначена пост анова відсутня, рівно як і від сутні інші допустимі в розум інні ст.ст. 32-34 ГПК України дока зи, на підставі яких суди могл и б встановити розмір погодж еної сторонами орендної плат и.

Поряд з цим, Правила торгівл і на ринках (наказ Міністерст ва економіки та з питань євро пейської інтеграції України , Міністерства внутрішніх сп рав України, Державної подат кової адміністрації України , Державного комітету станда ртизації, метрології та серт ифікації України від 26.02.2002 р. № 5 7/188/84/105; надалі - "Правила") у пунк ті 20 передбачають, що адмініст рація ринку при наданні прод авцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій ре комендується зазначати терм ін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, роз ташування торговельного міс ця, умови оренди торговельно го місця, розмір та порядок оп лати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Згідно п. 16 Правил у разі вик ористання торговельного міс ця на умовах оренди в продавц я повинна бути копія угоди з а дміністрацією ринку про орен ду, а на умовах суборенди - коп ія такої угоди із суб'єктом пі дприємницької діяльності (ор ендодавцем).

З огляду на дані норми, а так ож положення ч. 1 ст. 205 ЦК Украї ни судам слід було надати нал ежну правову оцінку можливос ті укладення сторонами догов ору оренди торговельного міс ця, торгівля з якого здійснюв алась у період з першого півр іччя 2009 року по 31.08.2010 р., як стве рджує позивач.

Крім того, ст. 761 ЦК України закріплює, що право переданн я майна у найм має власник реч і або особа, якій належать май нові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноваже на на укладення договору най му.

Пунктами 2, 3 Правил закріпле но, що ринок - це суб' єкт госп одарювання, створений на від веденій за рішенням місцевог о органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядув ання земельній ділянці і зар еєстрований в установленому порядку, функціональними об ов'язками якого є надання пос луг та створення для продавц ів і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу тов арів за цінами, що складаютьс я залежно від попиту і пропоз ицій (далі за текстом: ринок). Р инок незалежно від форми вла сності та організаційно-прав ової форми керується у своїй діяльності законодавством У країни.

З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в бачається, що звертаючись з а пеляційною скаргою відповід ач, зокрема, обґрунтовував св ою позицію тим, що орендарем с пірного об' єкту є Комунальн е підприємство "Фастівський міський ринок" Фастівської м іської ради, створене Рішенн ям Фастівської міської ради від 21.07.2009 р. З даним підприємств ом відповідачем 09.08.2009 р. укладе но Договір № 74 оренди торгіве льного місця за НОМЕР_1. Да ні посилання судом апеляційн ої інстанції не прийняті з ог ляду на те, що вони не підтверд жені належними та допустимим и доказами в розумінні ст.ст. 32, 33 ГПК України. В той же час, коп ії зазначених документів міс тяться в матеріалах справи, о днак не отримали належної пр авової оцінки господарським и судами в оскаржуваних ріше ннях.

Колегія суддів також дійшл а висновку, що з огляду на ті, щ о містяться в матеріалах спр ави, рішення господарського суду Київської області від 07.1 0.2009 р. у справах № 20/160-09 та № 20/161-09 (зал ишені в силі відповідними по становами Вищого господарсь кого суду України від 20.05.2010 р., що також наявні в матеріалах сп рави), судами не встановлено н аявності у позивача передбач ених ст. 761 ЦК України прав сам е у спірний період з 21.07.2009 р. по 31.0 8.2010 р.

Окрім цього, з матеріалів сп рави вбачається, що звертаюч ись з позовом Ринок просив ст ягнути з відповідача 8 256,00 грн. в якості збитків в порядку ст . 1166 ЦК України. Однак, судом пер шої інстанції при прийнятті рішень застосовані лише норм и ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, а зазн ачена сума стягнута з ФОП О СОБА_1 в якості заборговано сті. З рішення суду першої інс танції не вбачається прийнят тя судом до розгляду позовни х вимог з урахуванням будь-як их змін їх підстав, як це перед бачено ст. 22 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції , переглядаючи справу в поряд ку ст.ст. 99, 103 ГПК України, визна в позовні вимоги такими, що пі длягають задоволенню з огляд у на норми ст.ст. 22, 1166 ЦК України .

Однак, судом не обґрунтован о кваліфікації заявлених до стягнення сум в якості збитк ів в розумінні ст. 22 ЦК України . Можливість же застосування до спірних правовідносин ст . 1166 ЦК України, що регулює делі ктні зобов' язання, суд апел яційної інстанції мотивував тим, що з моменту припинення в несення відповідачем плати з а торговельне місце Договір слід вважати розірваним в по рядку ст. 654 ЦК України.

Втім, судами не зазначено, я ким чином даний висновок від повідає встановленим обстав инам справи, а саме продовжен ня фактичного користування в ідповідачем торговельним мі сцем, та відсутністю в матері алах справи доказів повідомл ення Ринком відповідача про незгоду користування останн ім зазначеним місцем.

Дані суперечливі висновки свідчать про неправильне за стосування як судом першої, т ак і судом апеляційної інста нції норм матеріального та п роцесуального права. Відпові дно, у суду касаційної інстан ції наявні підстави для скас ування оскаржуваних судових актів з урахуванням повнова жень, наданих ст. 11110 ГПК Україн и.

Наведене свідчить, що винес ені судові акти підлягають с касуванню, а справа - направ ленню на новий розгляд до суд у першої інстанції, враховую чи межі перегляду справи в ка саційній інстанції. При ново му розгляді справи суду необ хідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідност і з обставинами справи і вимо гами закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарськи й суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізич ної особи-підприємця ОСОБ А_1 задовольнити частково.

Рішення господарського су ду Київської області від 19.11.2010 р. та постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 24.03.2011 р. у справі № 8/144-10 ска сувати, а справу передати на н овий розгляд до господарсько го суду Київської області в і ншому складі суду.

Головуючий, суддя О. Кролевець

Судді: Л. Іванова

С. Шевчук