Рішення

від 08.06.2011 по справі 22-ц-2763/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІ ЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2763/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції : Мєркулова Л.О.

Суддя-до повідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової па лати у цивільних справах апе ляційного суду Запорізької о бласті у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Маловічко С.В.

Подліяно вої Г.С.

при секретарі Бабенко Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скарг ою ПАТ КБ «ПриватБанк»в ос обі представника Бережної Наталії Миколаївни на р ішення Заводського районног о суду м. Запоріжжя від 15 лютог о 2011 року по справі за позовом П АТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА _4 про стягнення заборгован ості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2010 року ПАТ КБ « ПриватБанк» звернулось до су ду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазнач ивши, що 13.12.2007 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кре дитний договір, а 13.08.2008 року - дод аткова угода до нього, відпов ідно до якої ОСОБА_4 отрим ала наданий банком кредит на придбання нерухомості у сум і 5 186,89 доларів США з кінцевим те рміном повернення до 13.08.2023 року під 1,17 % на місяць на суму залиш ку за кредитом. За умовами кре дитного договору позичальни к повинна була погашати кред ит, нараховані щомісячні від сотки та винагороду за резер вування ресурсів у розмірі 3 % річних від суми зареєстрован их ресурсів згідно графіка п огашення кредиту.

Відповідач ОСОБА_4 в по рушення умов договору та гра фіку погашення кредиту несво єчасно та не в повному обсягу здійснювала щомісячні плате жі, тому станом на 16.09.2010 року у не ї утворилась заборгованість в розмірі 6860,36 доларів США, що за курсом НБУ 7,91 грн. за 1 долар США еквівалентно 54265,45 гривень, яка складається з: заборгованос ті по кредиту в розмірі 5076,51 дол арів США - еквівалент 40155,19 грн ., заборгованість по сплаті ві дсотків в розмірі 1060,80 доларів США - еквівалент 8390,93 грн., забо ргованість з комісії в розмі рі 232,37 долари США - еквівалент 1838,05 грн., пені в розмірі 490,68 долар ів США - еквівалент 3881,28 грн., як у позивач спросив суд стягну ти з відповідача на його кори сть разом з судовими витрата ми.

Рішенням Заводського райо нного суду м. Запоріжжя від 15 л ютого 2011 року у задоволенні по зову відмовлено.

Не погоджуючись із вказани м рішенням суду, ПАТ КБ «Прива тБанк» звернулось до суду з а пеляційною скаргою, в якій, по силаючись на порушення судом першої інстанції норм матер іального та процесуального п рава, просить рішення суду пе ршої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким п озов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповід ача, апелянта в особі предста вника банку, заперечення про ти апеляційної скарги відпов ідача та адвоката, який за дог овором надає їй правову допо могу, вивчивши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, колегія суддів дійшла вис новку, що апеляційна скарга п ідлягає частковому задоволе ння з таких підстав.

З матеріалв справи вбачаєт ься, що 13 грудня 2007р. між ПриватБ анком та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № ZPONG50000002308 про надання кредиту на споживчі цілі у розмірі 24997,50 грн. строком до 13 грудня 2037р. під 1,25 % на місяць від залишку заборгованості за кредитом. Щомісячний плат іж, який позичальник повинна була сплачувати на погашенн я кредиту та відсотків, склад ав 320,25 грн. / а.с. 7, 8/.

ОСОБА_4 протягом 8 місяці в виконувала умови цього дог овору, і претензій з боку Бан ку до неї не було.

13 серпня 2008р. ПриватБ анк та ОСОБА_4 укладають д одаткову угоду до договору п ро іпотечний кредит № ZPONG50000002308 ві д 13.12.2007р., яка кардинально зміню є договір по всіх його істотн их умовах / а.с. 9-11/.

Так, залишкова сума в розмірі 24015,30 грн. взятого ОС ОБА_4 в гривні кредиту за об опільної згоди була переведе на у доларовий еквівалент, та згідно з п. 8.1 додаткової угоди отриманий кредит став склад ати 5186,89 доларів США, який взято строком до 13.08.2023р. під 1,17 % щомісяч них відсотків на суму залишк у заборгованості за тілом кр едиту. Цим же пунктом передба чено нарахування щомісячної винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3 % річних в ід суми зарезервованих ресур сів. Погашення кредиту позич альником повинно було відбув атись згідно з графіком до до даткової угоди щомісячними п латежами, які повинні були вн оситись 13 або 14 числа кожного м ісяця / а.с. 12-13/.

За пунктом 8.4 додатк ової угоди при порушенні поз ичальником зобов»язань щодо погашення кредиту Банком на раховується пеня у розмірі 0,15 % від суми простроченої забор гованості по кредиту за кожн ий день прострочки, але не меш не 1 гривні.

Цей додатковий дог овір ОСОБА_4 підписала та протягом півроку виконувала його умови, що не заперечував представник банку у судовом у засіданні апеляційного суд у, пояснивши на запитання кол егії, що до квітня 2009р. підстав для прийняття Банком рішення щодо дострокового погашення кредиту ОСОБА_4 за цим дог овором не було.

Однак у квітні 2009р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПриватБанку про в изнання недійсною додатков ої угоди щодо зміни валюти пл атежу та заявою про забезпеч ення позову.

Ухвалою судді Завод ського районного суду м. Запо ріжжя від 27 квітня 2009р. задовол ено заяву ОСОБА_4 про забе зпечення зазначеного позову та зупинено виконання зобов »язань ОСОБА_4 за додатков ою угодою від 13.08.2008р. до набранн я чинності рішенням суду по ц ій справі / а.с. 37/. Ця ухвала Банк ом не оскаржена, а тому набрал а законної сили.

Згідно цієї ухвали с уду ОСОБА_4 до винесення р ішення судом по справі за її п озовом припинила сплачувати щомісячні платежі за цим кре дитним договором та цей пері од тривав з 24.07.2009р. по 20.07.2010р., до наб рання сили рішенням Заводськ ого районного суду м. Запоріж жя від 21 квітня 2010р., залишеним б ез змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області ві д 20 липня 2010р., про відмову в задо воленні позову ОСОБА_4 про визнання недійсною додатко вої угоди з підстав зміни вал юти платежу / а.с. 39-42/.

14 жовтня 2010р. Банк звер нувся до суду з позовом до О СОБА_4 про дострокове погаш ення всієї суми кредиту чере з несплату нею нарахованих с ум за додатковою угодою в пер іод розгляду вищезазначеної справи, зокрема, всієї суми ті ла кредиту, відсотків за кори стування ним, комісії та пені .

Відмовляючи в задов оленні позову Банку, суд перш ої інстанції послався на ті о бставини, що у додатковій уго ді не зазначена валюта плате жу та виконання зобов»язань по угоді було зупинено ухвал ою суду до 20.07.2010р., а по пені пропу щено строк позовної давност і, тому суд не вбачав підстав д ля стягнення заявлених Банко м нарахованих сум.

Проте, такі висновки суду не грунтуються на матер іалах справи і вимогах закон у, тому колегія суддів не пого джується з ними, виходячи з на ступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, позичаль ник зобов»язаний повернути к редит банку та сплатити відс отки, а у разі прострочення по вернення чергової частки Бан к має право вимагати дострок ового повернення всієї суми позики та сплати процентів.

Пунктом 2.3.3 додатково ї угоди передбачено право Ба нку на дострокове повернення всіх належних за кредитним д оговором сум у випадку поруш ення позичальником умов кред итного договору, зокрема, так у вимогу Банк має право заяви ти у випадку затримання спла ти частини кредиту або відсо тків щонайменше на один кале ндарний місяць.

Отже, враховуючи, що заходи забезпечення позову п рипинились 20 липня 2010р., позича льник, який не звільняється в ід виконання зобов»язань за кредитним договором, повинна була погасити заборгованіст ь, що утворилась в період дії з аходів забезпечення, чого не ю до заявлення позову 14 жовтня 2010р. зроблено не було. Тому вин овки суду про відмову в позов і через застосування судом п ризупинення виконання зобов »зань, є необгрунтованими.

Натомість, колегія в важає, що вимоги Банку про дос трокове стягнення сум за дод атковою угодою є частково об грунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 3 ЦК України, якщо у зобов»язан ні визначено грошовий еквіва лент в іноземній валюті, сума , що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним к урсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший поря док її визначення не встанов лений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, рішенн ями судів було визнано право мірність додаткової угоди в частині визначення грошовог о еквіваленту суми кредиту в доларах США, і це не суперечит ь вимогам зазначеної норми з акону щодо визначення заборг ованості у доларах США з пода льшим перерахуванням суми бо ргу у гривню на день платежу. С аме такі вимоги і заявлені Ба нком у позові, який визначає б орг у доларі США з огляду на ум ови додаткової угоди з його п ерерахуванням у гривню за ку рсом НБУ на день подання позо вної заяви.

З вищезазначених рі шень судів вбачається, що поз ивач добровільно уклала дода ткову угоду на таких умовах т а перші півроку виконувала ї ї, тому її посилання у цій спра ві про те, що є незрозумілим, в якій валюті слід погашати зо бов»язання, є неспроможними. З огляду на ці обставини висн овки суду про необгрунтовані сть позову через невизначені сть валюти зобов»язання є не правильними.

Перевіряючи розмір нарахованої Банком до стягн ення заборгованості, колегія встановила наступне.

Звернувшись з позов ом до суду 14 жовтня 2010р., в якому виведено заборгованість по д одатковій угоді станом на 16 ве ресня 2010р., Банк в подальшому не скористався своїм правом, пе редбаченим ст. 31 ЦПК України, т а свій позов в частині розмір у заборгованості не збільшув ав станом на момент ухваленн я рішення. В апеляційній скар зі, посилаючись на неправомі рність рішення суду про відм ову в позові, та відстоюючи за конність своїх вимог про стя гнення боргу, уточнень щодо р озміру заборгованості не зді йснював.

Тому колегія суддів у відповідності до вимог ст. 3 03 ЦПК України розглядає справ у в межах заявлених Банком ви мог.

Банк звернувсвя до суду з позовом 14 жовтня 2010р., ріш ення суду за наслідками його розгляду ухвалено 15 лютого 2011р .

В матеріалах справ и маються квитанції про здій снення ОСОБА_4 проплат заб оргованості за кредитним дог овором, згідно яких загальна сума сплаченої до ухвалення рішення судом заборгованост і становить 14500 грн. / а.с. 38/.

Оскільки позов Бан ком не уточнювався ані в бік з більшення, ані в бік зменшенн я розміру заборгованості, за значена сума не вираховувала сь із заборгованості. Тому ко легія вважає, що станом на 31 тр авня 2011р. відповідач частково погасила заборгованість, як а згідно з пунктом 3.2 додатков ої угоди спрямовується насту пним чином: на погашення збит ків, пені, комісії, винагород, відсотків, тіла кредиту.

З наданого банком р озрахунку вбачається, що заб оргованість відповідача скл адається з тіла кредиту, відс отків, комісії, пені. Але нарах ування комісії за додатковою угодою не передбачено, тому Б анку слід відмовити в стягне нні 1838,05 грн., що еквівалентно 232, 37 доларів США.

Стосовно пені, яку Б анк просить стягнути в повно му обсязі, а відповідач проси ть застосувати до неї позовн у давність, колегією встанов лено наступне.

За умовами пункту 5.5 додаткової угоди строк позо вної давності по пені встано влено в 5 років, тому заперечен ня відповідача в цій частині не заслуговують на увагу. Але , з урахуванням того, що фактич но весь розмір пені нарахова ний за період, коли діяла ухв ала про забезпечення позову та судом було призупинено ви конання зобов»язань позичал ьником по додатковій угоді, а тому позичальник діяла згід но ухвали, тобто в правовому п олі, колегія вважає, що за цей період штрафні санкції, зокр ема, в даному випадку пеня не м ожуть бути стягнутими.

Таким чином, за дани м кредитним договором обгрун тованими є лише вимоги про ст ягнення відсотків та тіла кр едиту. За вирахуванням сплач ених відповідачем 14500 грн. заб оргованості, які слід спряму вати на погашення відсотків, а суму, що залишилась після ць ого, на погашення тіла кредит у, залишається непогашеним т іло кредиту у розмірі 33074,14 грн. , що еквівалентно 4181,30 доларам С ША ( за курсом НБУ 7,91 грн. за 1 дол ар США).

За викладених обста вин, апеляційна скарга Банку є частково обгрунтованою, а о скаржуване рішення таким, що не відповідає вимогам закон у та обставинам справи, тому у відповідності до п.п. 3, 4 ст. 309 ЦП К України апеляційну скаргу слід задовольнити частково, скасувавши рішення про відмо ву в позові та постановивши н ове про його часткове задово лення.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судд ів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі пред ставника Бережної Наталії Миколаївни - задовольнит и частково.

Рішення Заводського район ного суду м. Запоріжжя від 15 лю того 2011 року у цій справі скасу вати.

Ухвалити нове рішення наст упного змісту:

«Позов Публічного акціоне рного товариства комерційни й банк «ПриватБанк»задоволь нити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на кор исть ПАТ КБ «ПриватБанк»забо ргованість за додатковою уго дою від 13 серпня 2008р. до договор у про ітопечний кредит від 13 г рудня 2007р. № ZPONG50000002308 станом на 16 вер есня 2010р. в сумі 33074,14 грн., що еквів алентно 4181,30 доларам США, та суд ові витрати: судовий збір у су мі 548,82 грн. і витрати на ІТЗ розг ляду справи в сумі 120 грн., а всь ого - 33742,96 грн.

В іншій частині позову відм овити».

Рішення набирає законної с или з моменту проголошення, п роте може бути оскаржено шля хом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спе ціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримі нальних справ протягом двадц яти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: