Рішення

від 16.04.2008 по справі 47/414

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/414

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/414

16.04.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Міст Експрес"

до                     Дочірнє підприємство "Ютем-транссервіс" АТ "Південтеплоенергомонтаж"

про                    стягнення 63 074,49 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача:     не зявився

Від відповідача: Коломоєць Є.А. –предст. (дов.№б/н від 22.01.2008р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди у розмірі 63 074,49 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2007р. було порушено провадження в справі № 47/414 та призначено її до розгляду на 24.01.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2008 було продовжено строк розгляду спору в справі № 47/414 та відкладено розгляд справи до 13.02.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2008 розгляд справи було відкладено до 06.03.2008, ухвалою від 06.03.2008 –до 27.03.2008, а ухвалою від 27.03.2008 –до 16.04.2008.

Представник позивача в судове засідання 16.04.2008 –не зявився, але позивач через канцелярію Господарського суду міст Києва надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника позивача бути присутнім в даному судовому засіданні.

Представник відповідача проти заявленого клопотання про відкладення розгляду справи –заперечив, просив суд у задоволенні зазначеного клопотання –відмовити,   посилаючись на те, що необхідності відкладення розгляду справи –немає.

Суд, дослідивши матеріали справи,  заслухавши думку представників відповідача, з метою уникнення затягування розгляду справи ухвалив заявлене клопотання –відхилити, з огляду на те, що по справі судом неодноразово проводились судові засідання, в яких представники позивача надали і письмові пояснення, і додаткові документи по справі, які на їх думку є необхідними для вирішення спору. Також, суд враховує і те, що в матеріалах справи є в наявності всі необхідні документи для вирішення спору, а позивач через канцелярію Господарського суду міста Києва ще 24.03.2008 надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем  на підставі Угоди від 21.03.2007 було замовлено у відповідача здійснення перевезення вантажу, який належавТОВ «Дерігас», за маршрутом м.Київ-м.Миколаїв, а відповідач зобовязався доставити наданий йому вантажовідправником вантаж до вантажоодержувача. Але при прийманні вантажу вантажоодержувачем було виявлено нестачу (втрату) вантажу загалом на суму 63074,49 грн., про що було складено відповідний Акт від 22.03.2007. Позивач вважає, що саме діями відповідача йому було завдано матеріальну шкоду в розмірі  63074,49 грн., яка в порядку п. 5.2.1 Угоди від 21.03.2007 підлягає відшкодуванню саме відповідачем  в судовому порядку.

Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі. Просив суду у позов відмовити. В обгрунтування заявлених заперечень зазначав про те, що у Акті від 22.03.2007 не міститься посилань на несправність опломбування вантажу, а тому доказом нестачі вантажу саме з вини відповідача бути не може. Також, зазначений Акт від 22.03.2007, всупереч п. 15 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, складено представниками позивача в односторонньому порядку без участі незацікавленої сторони та без дотримання обовязкової форми такого акту.

В додаткове обгрунтування заперечень на позов відповідач посилався на те, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди в розмірі  63074,49 грн. за втрату (нестачу) вантажу у відправленні № КЕ 332695, яке транспортувалось автомобілем «Рено», д.н. 203-84 КА. Але, згідно наявної у справі претензії позивача, у ній зазначено, що відправлення № КЕ 332695 транспортувалось автомобілем д.н. АА 9865 ВО у супроводі експедитора Дмитрюка Д.В. на підставі Договору № МЕ/К-005 від 09.06.2006, тобто на підставі іншого договору, укладеного позивачем з іншою юридичною особою.

Наведені вище обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови у позові.

           Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, необхідні для вирішення спору, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

             21.03.2007 між  відповідачем–ДП «Ютем-Транссервіс», як виконавцем, і позивачем –ТОВ «Міст Експрес», як замовником, було укладено Угоду на разове перевезення б/н, (далі-Угода б/н від 21.03.2007), відповідно до умов якої виконавець зобовязався в порядку та на умовах, визначних даною Угодою, доставити йому наданий вантажовідправником вантаж – посилки до вантажоодержувача, а замовник зобовязався сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

          Умовами Угоди б/н від 21.03.2007 сторони визначили, що вантажовідправником є Київська філія ТОВ «Міст Експрес»(м.Київ, пр-т. Відрадний, 107-А), вантажоодержувач/відправник: Миколаївська філія ТОВ «Міст Експрес»(м.Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду,1), вантажоодержувач: Сімферопольська філія ТОВ «Міст Експрес»(м.Сімферополь, вул. Обїзна,10) (п. 1.1Угоди), автомобіль, яким здійснюється перевезення: Рено 20384 КА напівпричіп 20249 КА (п. 1.4), водій: Печенчик І.(п.1.6).

          Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Угоди б/н від 21.03.2007, виконавець зобовязався прийняти,  вантажовідправник передавати для перевезення вантаж, час прибуття під завантаження у Києві: 21.03.2007 о 18:00 год., час прибуття під розвантаження у м.Миколаїв: 22.03.2007 о 8:00 год., час прибуття під розвантаження у Сімферополі: 22.03.2007.

          Згідно п. 3.1.2  Угоди б/н від 21.03.2007, виконавець (відповідач) зобовязався забезпечувати зберігання вантажу з моменту його прийняття та в процесі транспортування до вручення вантажоодержувачу.

          Пунктом 5.2.1 Угоди б/н від 21.03.2007 сторони погодили, що виконавець несе матеріальну відповідальність за шкоду, завдану замовнику внаслідок втрати чи пошкодження вантажу шляхом відшкодування усіх витрат повязаних з нестачею чи пошкодженням відправлення.

          Відповідно до маршрутної накладної (товаро-транспортної накладної), 21.03.2007 транспортний засіб Рено 20384 КА напівпричіп 20249 КА було завантажено малогабаритними відправленнями, зазначений транспортний засіб виїхав з м.Києва і 22.03.2007 прибув у м.Миколаїв о 06:00 год.

В матеріалах справи наявний Магістральний реєстр Київ-Миколаїв-Сімферополь від 21.03.2007 № 003006R01 з переліком номерів відправлень, зокрема 143 відправлення з реєстровим номером № КЕ 332695 з номерами місць 001-143.

Згідно Акту від 22.03.2007, складеного Миколаївською філією ТОВ «Міст експрес»(м.Миколаїв) за участю оператора складу Кім В.С., нічного оператору обліку Довгалець І.Б., вантажника Падзюрко С.І. та затвердженого Директором Миколаївської філії ТОВ «Міст Експрес», причиною складання зазначеного Акту стало пошкодження пломбіровочного тросу на магістральному автомобілі Рено 20384 КА напівпричіп 20249 КА, на підставі чого встановлено, що відсутні відправлення за номерами № КЕ 332695 (загальна кількість 143 місця, відсутні 54 місця). Також, у Акті від 22.03.2007 зроблено примітку, що водій автомобіля Печончик І.І. від підпису акта відмовився.

Відповідно до постанови Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 29.03.2007, затвердженої начальником Центрального РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області, було відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Також, постановою Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 29.03.2007 установлено, що 22.03.207 до Центрального РВ ММУ надійшла заява Павленко З.І., директора Миколаївської філії ТОВ «Міст Експрес»про вжиття заходів щодо невідомих осіб, які пошкодили пломбувальний трос, порушили зовнішнє пакування вантажу, який знаходився в автомобілі Рено 20384 КА напівпричіп 20249 КА, який слідував за маршрутом м. Київ-м. Сімферополь, через м. Миколаїв, ПГС-1, де і було виявлено вищенаведені порушення. Як пояснив гр. Печончик І.І., водій вищезазначеного автомобіля, після завантаження у м.Києві, та при короткочасних зупинках по маршруту слідування він перевіряв цілісність пломбування, пошкодження пломбу вального тросу було виявлено у м.Миколаїв, що підтверджується іншими опитаними при розвантаженні. Встановити осіб, які мають відношення до пошкодження пломбувального тросу та пошкодженню цілісності упаковки вантажу, прийнятими заходами встановити не вдалося. Довідка про збитки на цей момент не надана, при її наданні буде проведена додаткова перевірка.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 02.04.2007, складеного між позивачем –ТОВ «Міст Експрес»та відповідачем –ДП «Ютем Транссервіс»ВАТ ПТЕМ, підписаного повноважними представниками замовника та перевізника  і посвідченого печатками обох сторін, даний Акт складено про те, що роботи відповідно до заявки від 21.03.2007 по перевезенню вантажу «посилки»за напрямком м.Київ-м.Миколаїв-м.Сімферополь автомобілем Рено 20384 КА напівпричіп 20249 КА, водій Печончик І.І.виконані в повному обсязі та оформлю належним чином. Сума виконаних робіт становить 3700,00грн. (з ПДВ).

Згідно претензії позивача № 312-1/2007 від 23.04.2007, адресованої на адресу відповідача, позивачем було заявлено  про відшкодування понесених ним матеріальних збитків в розмірі 63153,59 грн. з посиланням на те, що юридичні особи, чиї вантажі перевозились в автомобілі Рено 20384 КА напівпричіп 20249 КА за маршрутом м.Київ-м.Миколаїв-м.Сімферополь, заявили позивачу претензії про відшкодування понесених ними збитків у звязку з втратою вантажу, зокрема ТОВ «Деригас»заявило про відшкодування збитків в розмірі 63074,49 грн. за втрату вантажу КЕ 332695.

Відповідно до копії претензії ТОВ «Деригас»датованої 28.03.2007, належним чином засвідчена позивачем копія якої знаходиться в матеріалах справи,  ТОВ «Деригас»заявило вимогу про відшкодування збитків в розмірі 63074,49 грн. за часткову втрату відправлення КЕ 332695. До того ж, у зазначеній претензії ТОВ «Деригас»у графі «Додаткова інформація»зазначено про те, що товар було доставлено експедитором Дмитрюк Д.В. автомобіль АА 9865ВО, з пояснень якого витікає, що замість 143 місць доставлено 89 місць по причині несанкціонованого вскриття автомобіля, в результаті чого викрадено товар, перелік якого зазначено у Акті прийняття товару від 26.03.2007 та рахунку-фактури № 2803-01 від 28.03.2007, тобто порушено п. 5.2.1 Договору № МЕ/К-005 від 09.06.2006.

Також, згідно письмових пояснень позивача № 263 від 12.02.2008, власнику вантажу, який було втрачено - ТОВ «Деригас», позивачем було відшкодовано вартість втраченого вантажу в сумі 63074,49 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних грошових вимог, що оформлено відповідним Протоколом про залік зустрічних грошових вимог від 01.12.2007, а вартість втраченого вантажу, на думку позивача, підтверджується рахунком-фактурою № 2803-01 від 28.03.2007 на суму 63074,49 грн.

Відповідно до копії рахунку-фактури № 2803-01 від 28.03.2007 на суму 63074,49 грн., належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, постачальником товару (техніки) загалом на суму 63074,49 грн. зазначено ТОВ «Дерігас», а платником –ТОВ «Пулінг».

Відповідно до Протоколу про залік зустрічних грошових вимог від 01.12.2007, Перевізник –ТОВ «Міст Експрес»(позивач), і замовник –ТОВ «Дерігас»дійшли до згоди провести залік зустрічних грошових вимог  з зобовязань, зокрема щодо зобовязання перевізника відшкодувати шкоду, заподіяну порушенням умов доставки вантажу за номером декларації КЕ 332695, що був відправлений 21.03.2007 у м.Миколаїв, у розмірі 63074,49 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором  транспортного  експедирування  одна  сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони  (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і  за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом,  укладати від свого  імені  або  від імені клієнта договір перевезення  вантажу, забезпечувати  відправку і одержання вантажу,  а  також  виконання

інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Ст. 526 Цивільного кодексу України 2004 року передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ст. 929 Цивільного кодексу України 2004 року визначає, що за договором  транспортного  експедирування  одна  сторона  (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 931 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що розмір плати   експедиторові   встановлюється  договором транспортного експедирування,  якщо інше не  встановлено  законом.          

Ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку,   передбаченому  договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати,  понесені експедитором  в  інтересах  клієнта  в  цілях  виконання  договору транспортного експедирування.

Стаття 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV передбачає відповідальність клієнта за невиконання  або  неналежне виконання обов'язків,   які передбачені  договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть  відповідальність  згідно  з  Цивільним кодексом України, іншими  законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до п. 134. Статуту автомобільного транспорту УРСР, автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли:

а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача;

б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок природних причин, зв'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;

в) вантаж перевозився у супроводі експедитора вантажовідправника (вантажоодержувача);

г) недостача вантажу не перевищує норм природних втрат.

В зазначених випадках автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

Відповідно до п 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до розділу 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, визначено правила складання актів.

Зокрема, п. 15.1. зазначених Правил встановлено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Відповідно до п. 15.2. Правил, перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними (п. 15.3 Правил).

Пунктом 15.4 Правил встановлено, що жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

Згідно п. 15.5 Правил, при відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем–ДП «Ютем-Транссервіс»на підставі укладеної з позивачем Угоди б/н від 21.03.2007 було здійснено за замовленням позивача перевезення вантажу за маршрутом м.Київ-м.Миколаїв-м.Сімферополь. Перелік вантажу, заявленого до перевезення, визначений був сторонами  Магістральним переліком, у якому за реєстровим номером № КЕ 332695 з номерами місць 001-143 знаходився вантаж без конкретизації його вартості або найменування, а тому посилання позивача у позові на те, що за реєстровим номером № КЕ 332695 з номерами місць 001-143 у автомобілі Рено 20384 КА напівпричіп 20249 КА за маршрутом м.Київ-м.Миколаїв-м.Сімферополь перевозився вантаж саме вартістю 63074,49 грн. –судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що не підтверджується матеріалами справи.

Також, суд враховує і ту обставину, що згідно претензії ТОВ «Деригас»датованої 28.03.2007, належним чином засвідчена позивачем копія якої знаходиться в матеріалах справи,  ТОВ «Деригас»заявило вимогу про відшкодування збитків в розмірі 63074,49 грн. за часткову втрату відправлення КЕ 332695, доставленого експедитором Дмитрюк Д.В. автомобілем АА 9865ВО, але замість 143 місць доставлено 89 місць по причині несанкціонованого вскриття автомобіля, в результаті чого викрадено товар, перелік якого зазначено у Акті прийняття товару від 26.03.2007 та рахунку-фактури № 2803-01 від 28.03.2007, тобто порушено п. 5.2.1 Договору № МЕ/К-005 від 09.06.2006. Таким чином, суд дійшов висновку, що претензія ТОВ «Деригас»про відшкодування 63074,49 грн. адресована позивачу за втрату вантажу (товару), який перевозився по іншому договору за відповідним переліком.

Також, дослідивши Акт від 22.03.2007, складеного Миколаївською філією ТОВ «Міст експрес»(м.Миколаїв) за участю оператора складу Кім В.С., нічного оператору обліку Довгалець І.Б., вантажника Падзюрко С.І. та затвердженого Директором Миколаївської філії ТОВ «Міст Експрес», щодо пошкодження пломбіровочного тросу, судом встановлено, що зазначений Акт підписано в односторонньому порядку, оскільки  водій Печончик І.І. від його підписання –відмовився, про що на відповідному Акті зроблено примітку, але позивачем жодних вимог про визнання такої відмови неправомірною  у претензійному порядку відповідачу не заявлялось, доказів надсилання відповідачу або вручення уповноваженому представнику відповідача зазначеного Акту для викладення останнім своєї особливої думки, всупереч Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363,–позивачем суду надано не було, а тому зазначений Акт від 22.03.2007 як підстава відшкодування відповідачем матеріальної шкоди –судом не приймається, а посилання позивача у позові на зазначений Акт як на підставу задоволення позову –судом відхиляється як необгрунтоване та таке, що суперечить  наявним у справі доказам.

Таким чином, розглянувши позовну вимогу позивача  про стягнення з відповідача 63074,49 грн. збитків та проаналізувавши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача у заподіянні  матеріальної шкоди позивачу, адже  належних та допустимих доказів того, що вантаж, який було завантажено до перевезення за реєстровим номером № КЕ 332695 з номерами місць 001-143, є тим самим, що зазначений в рахунку-фактурі № 2803-01 від 28.03.2007 на суму 63074,49 грн. –позивачем суду надано не було, Акт від 22.03.2007, складений Миколаївською філією ТОВ «Міст експрес»(м.Миколаїв), не є належним та допустимим доказом наявності обставин щодо вини  відповідача щодо втрати (нестачі) вантажу саме на суму 63074,49 грн., до того ж, постановою від 29.03.2007 Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області було відмовлено директору Миколаївської філії ТОВ «Міст Експрес»у порушенні кримінальної справи щодо порушення невідомими особами пломбувального тросу.

 Отже, суд не вбачає по-перше: вину відповідача у нестачі (втраті) вантажу КЕ 332695, перевезення якого здійснювалось за Угодою б/н від 21.03.2007, по-друге: позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що понесення ним збитків у вигляді матеріальної шкоди в розмірі 63074,49 грн. сталось внаслідок  нестачі (втрати) саме вантажу КЕ 332695, а по-третє: відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача відносно здійсненого перевезення вантажу за Угодою б/н від 21.03.2007 у необхідному обсязі, та негативним наслідком зазначених дій  щодо господарської діяльності позивача -  понесення  збитків в  розмірі 63074,49 грн., а тому позовна  вимога позивача про стягнення з відповідача  63074,49 грн. збитків,  не - є законною та обґрунтованою, і  задоволенню не підлягає.            

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві  не були наведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість  позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування  позовних вимог про відшкодування збитків, та були спростовані доводами відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що  позовна вимога позивача про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 63074,49 грн. -  не є обґрунтованою та законною, не була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Державне мито і  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

                                              В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                        Станік С.Р.