Постанова

від 15.04.2008 по справі 2/154-д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/154-Д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" квітня 2008 р.                                                           Справа № 2/154-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Гопанчук А.П., голова правління,    Желізко М.І., довіреність №408 від 14.04.08р.,

                              Вигівський О.І., довіреність №409 від 14.04.08р.,     

від відповідача:   Денисенко Л.В., довіреність №08/13-004821 від 08.01.08р.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир   

на ухвалу господарського суду Житомирської області

від "20" листопада 2007 р.  у справі № 2/154-Д  (суддя Тимошенко О.М.)

за  позовом Відкритого акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів",  с.Гулянка Коростенського району    

до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир    

про  визнання недійсною угоди від 20.09.2001р.,  

ВСТАНОВИВ:

  У листопаді 2006р. ВАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" подав до господарського суду Житомирської області позовну заяву, в якій просив визнати недійсною угоду від 20.09.2001р., яка укладена між позивачем та ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" у вигляді акту приймання-передачі, згідно якого позивач передав відповідачу рухоме та нерухоме майно підстанції ПС 110/35/6 кВ "Янтарна" за адресою Житомирська область, Коростенський р-н, с.Гулянка, вул.Молодіжна,18. Мотивуючи позовну заяву, позивач посилався на те, що в червні 2006р. йому стало відомо, що рішенням третейського суду від 14.06.2006р. було визнано право власності на нерухоме та рухоме майно підстанції ПС 110/35/6 кВ "Янтарна" за ВАТ "ЕК "Житомиробленерго". Також зазначив,  що спірна угода підписана неповноважною на те особою, оскільки  Поляновським А.І. у момент підписання угоди був відсторонений від обов'язків голови правління.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.11.2007р. у справі №2/154-Д припинено провадження у справі за відсутністю предмета спору на підставі ст.80 п.1-1 ГПК України, з посиланням на те, що спірний акт приймання-передачі не породжує зобов'язань сторін, отже не є договором.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу суду з підстав  неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається, що  ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.10.2006р. відмовлено в прийнятті позовної заяви ВАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" до ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" про визнання недійсним акту прийому-передачі від 20.09.2001р. щодо передачі підстанції ПС 110/35/6 кВ "Янтарна"; зазначена ухвала не  оскаржувалась ВАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів".  

Зазначає, що подавши позовну заяву про визнання недійсною угоди, яка укладена між сторонами у вигляді акту прийому-передачі від 20.09.2001р. щодо передачі підстанції, позивач фактично повторно звернувся з тими ж вимогами, видавши при цьому акт за форму угоди.

На думку відповідача, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності.

Відповідач вказує, що на час укладання угоди сторони були підпорядковані Міністерству енергетики, яке прийняло рішення про передачу спірної підстанції на баланс Коростенських електромереж Компанії "Житомиробленерго". Відповідно до положень Закону України "Про електроенергетику" однією із обов'язкових умов використання  в господарській діяльності електричних підстанцій є наявність у експлуатуючої та обслуговуючої організації відповідної ліцензії; у позивача ліцензія на провадження такого виду господарської діяльності як передача електричної енергії відсутня. Передача підстанції відбувалась з безпосередньої ініціативи та погодження державних органів влади, та з ініціативи позивача.

Також відповідач зазначає, що угода між сторонами в подальшому схвалена позивачем, оскільки акт прийому-передачі підписаний директором ВАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" та скріплений печаткою товариства, тому є дійсною. З моменту прийняття підстанції на баланс  відповідач виконав її комплексний ремонт, проводить технічне і ремонтне обслуговування, регламентні роботи та профілактичне обслуговування апаратури, випробування електрообладнання, для обслуговування підстанції прийнято на роботу працівники, яким відповідач виплачував заробітну плату.

Посилається, що при винесенні ухвали про припинення провадження по справі суд оцінив той документ, в оцінці якого позивачу було відмовлено ухвалою  господарського суду Житомирської області від 23.10.2006р.

Не погоджується з висновком суду, що акт не є угодою в розумінні ст.41 ЦК  УРСР, не є зобов'язанням в розумінні ст.151 ЦК, не є договором в розумінні ст.153 ЦК УРСР, зазначає, що угоди можуть укладатись в усній формі, шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін. або інших підстав, зазначених у ст.4 ЦК УРСР.   

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав  доводи, викладені в апеляційній скарзі. Вважає ухвалу господарського суду Житомирської області  від 20 листопада 2007 року незаконною та  необґрунтованою, у зв'язку з чим просить  її скасувати  та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити. Пояснив, що позивач своїми  листами до різних інстанцій неодноразово проявляв свою волю, направлену на заключення угоди щодо передачі  підстанції ПС 110/35/6 кВ "Янтарна" на баланс ВАТ "ЕК "Житомиробленерго". Відповідно до ст. 43 ЦК УРСР "угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатися усно, якщо інше не встановлено законодавством СРСР і Українською РСР". Тому, дана угода була укладена як усна так і письмова, укладення  якої було підтверджено листами та Актом про передачу підстанції "ПС 110/35/6 кВ "Янтарна". Вважає, що матеріалами справи повністю підтверджуються, що ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" правомірно набуло право власності на рухоме майно та нерухоме майно підстанції "ПС 110/35/6 кВ "Янтарна" відповідно до акту прийому-передачі від 20.09.2001р. Також пояснив,  що не може виконати вимогу суду щодо надання оригінала акту прийому-передачі майна, оскільки оригінал знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Позивач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні заперечують проти доводів апеляційної скарги. Вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Пояснили, що про наявність  порушеного права позивачу стало відомо після отримання копії рішення третейського суду №ПВ-05-36/2006 від 14.06.2006р., тому вважають, що строк позовної давності на подання до суду позову не пропущено. Вказують, що у відповідності до п. 9 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. за №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", як правило письмова угода укладається шляхом складення документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Надали пояснення, що ненадання позивачем оригіналу акту прийому-передачі підстанції "ПС 110/35/6 кВ "Янтарна" зумовлена тим, що оригінал акту у ВАТ  "Ушицький  комбінат будівельних матеріалів" відсутній, про наявність акту позивач дізнався після прийняття  рішення постійно діючого  третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" в червні 2006 року, а отримали копію даного акту в установі Комунального  підприємства "Коростенське міжміське  БТІ Житомирської  обласної ради", яке надіслало копію вказаного акту в зв'язку з реєстрацією права власності на підстанцію  "ПС 110/35/6 кВ "Янтарна" за відповідачем. Зазначили  також, що акт прийому-передачі від 20.09.2001р. підписаний  керівником ВАТ Поліновським А.І., який 17.09.2001р. був відсторонений від займаної посади.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Позивачем пред'явлений позов про визнання  недійсною угоди від 20.09.2001р., яка укладена між позивачем та ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго",  у вигляді акту приймання-передачі відповідачу рухомого та нерухомого майна підстанції ПС 110/35/6 кВ "Янтарна" за адресою Житомирська область, Коростенський район, с.Гулянка.

Відповідно до ст.4 ЦК УРСР (який діяв на момент спірних правовідносин) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є угоди, передбачені законом, а також  угоди, хоч і не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Відповідно до ст.41 ч.1 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Приписами статті 151 ЦК УРСР встановлено поняття зобов'язання і підстави його виникнення, а саме в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Згідно ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

В матеріалах справи знаходиться незавірена фотокопія акту приймання-передачі від 20.09.2001р. (т.1, а.с.9),  яким передбачено, що  позивач передає а відповідач приймає на баланс основні фонди - підстанцію 110/35/6 кВ "Янтарна" 2х10 МВА, балансовою вартістю 202995грн., зношення 92778грн. (Сторони не надали на неодноразову вимогу Житомирського апеляційного господарського суду оригінал зазначеного акту, посилаючись на його відсутність).

Як зазначалось вище, позивач просив визнати недійсною угоду, яка викладена у формі зазначеного акту приймання-передачі.

Однак, всупереч вищевказаних норм Закону із спірного  Акту не вбачається, на які зміни, встановлення або припинення та яких прав або обов'язків були спрямовані дії сторін при підписання цього документу. Акт приймання-передачі сам по собі цивільні права не порушує, а може бути лише за відповідних умов доказом такого порушення. У даному випадку такий акт  не породжує зобов'язань сторін, а лише фіксує передачу майна з балансу однієї особи на баланс іншої без вказівки на юридичну підставу такої передачі (договір купівлі продажу, дарування, тощо). Акт не свідчить про перехід права власності на майно, не встановлює прав та обов'язків сторін. Хоча юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, однак в суді не може бути пред'явлена вимога про визнання недійсним акта, що має значення лише доказу і документа бухгалтерського обліку, оскільки в суді захищаються права, що порушені або оспорюються, а не фіксуються докази, і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи спростовується.   

Таким чином,  Акт не є угодою в розумінні ст. 41 ЦК УРСР, не є зобов'язанням в розумінні ст.151 ЦК УРСР, не є договором в розумінні ст.153 ЦК УРСР, тобто не може розглядатися, як угода (правочин).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивачем пред'явлений позов про визнання недійсною угоди щодо передачі відповідачу рухомого та нерухомого майна підстанції "ПС 110/35/6 кВ "Янтарна", тобто формально обраний позивачем спосіб захисту свого права відповідав вимогам закону, однак, у даному випадку наявності правочину між сторонами не вбачається, оскільки на підтвердження вимоги, тобто наявності правочину, позивачем пред'явлена лише копія акту приймання-передачі майна на баланс відповідача, який, як вже зазначалось вище, сам по собі цивільні права не порушує. Крім цього, слід зазначити, що сторонами не поданий оригінал акту приймання-передачі від 20.09.2001р. і такий оригінал на даний момент, як заявили представники обох сторін, відсутній.

З матеріалів справи і, зокрема, відзиву відповідача на позов та його апеляційної скарги, в яких він посилається на передачу підстанції за рішенням Міністерства енергетики України, вбачається, що між сторонами існує спір про право власності на підстанцію "ПС 110/35/6 кВ "Янтарна", який може бути вирішено у відповідності з нормами чинного законодавства.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки відсутність у обох сторін оригіналу акту приймання-передачі від 20.09.2001р. (який позивач помилково вважає угодою) є підтвердженням посилання позивача на те, що про наявність такого акту йому стало відомо лише після отримання його копії у постійно діючому третейському суді при Юридичній корпорації "Принцип", який в червні 2006р. розглядав позов ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" до ВАТ "Перший інвестиційний банк" про визнання права власності на рухоме та нерухоме майно цієї ж підстанції (т.1, а.с.145-153).

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано припинив провадження у справі згідно п.1-1 ст.80 ГПК України  за відсутністю предмета спору.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Ухвала господарського суду Житомирської області від 20.11.2007р. у справі №2/154-Д відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.  101,103,105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2007 року у справі №2/154-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №2/154-Д повернути до господарського суду Житомирської  області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддруковано 4прим.:

-------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд