Рішення

від 05.05.2008 по справі 46/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2008 р.   Справа 46/4

За позовомАкціонерної енергетичної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

доЖитлово-будівельного кооперативу “Суднобудівник - 2”

простягнення 90 049,09 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаГерасименко К.Г.—представник за довіреністю від 18.12.2007 р. № У 07/7948

від відповідача не з'явився   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергетична компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до Житлово-будівельного кооперативу “Суднобудівник - 2” з позовом від 23.10.2007 р. № 048-051-3332 про стягнення 65 570,74 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 12 671,95 грн. збитків внаслідок інфляції, 8 141,59 грн. пені за час прострочення грошового зобов'язання та 3 664,81 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/4 від 15.01.2008 р., яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2008 р.

11.02.2008 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.03.2008 р.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2008 р. за сумісною заявою представників сторін було продовжено строк вирішення спору у справі № 46/4 та відкладено її розгляд на 24.03.2008 р.

24.03.2008 р. розгляд вказаної справи не відбувся через перебування судді на лікарняному та був призначений на 05.05.2008 р.

У судове засідання, що відбулося 05.05.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал від 02.04.2008 р. у справі № 46/49 не виконав, доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем не надав. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість та штрафні санкції.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Акціонерної енергетичної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленої на його користь теплової енергії у гарячій воді.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок ціни позову,  розрахунок основного боргу та витяг з облікової картки відповідача за відповідний період.

Виходячи з наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву від 30.01.2008 р. відповідач заперечень по суті заявлених вимог не наводить, а викладає обставини свого звернення до позивача з вимогою укласти морову угоду.  

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

04.09.2000 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 23-0116, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.      

Згідно з п. 2.2.1 вказаної угоди позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону та гарячого водопостачання протягом року, а відповідач —своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1).    

Відповідно до п. 5.1 договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

Виходячи з п. 3 додатку № 4 до договору від 04.09.2000 р. відповідач до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з врахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Різниця між заявленою та фактичною спожитою тепловою енергією сплачується відповідачем самостійно не пізніше 28 числа місяця, наступного за розрахунковим.   

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, обліковими картами відповідача за січень 2006 року –вересень 2007 року стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом січня вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді з врахуванням сальдо на початок кожного місяця на суму 321 145,08 грн., а також оплати останнім спожитої енергії у розмірі 252 814,17 грн.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати за договором суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 65 570,74 грн. боргу підлягають задоволенню повністю.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 12 671,95 грн. збитків внаслідок інфляції, 8 141,59 грн. пені за час прострочення грошового зобов'язання та 3 664,81 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

Пунктом 7 додатку № 4 до договору від 04.09.2000 р. сторони погодили, що за несвоєчасне виконання умов договору сплачується пеня, яка нараховується на суму боргу на початок місяця у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного його погашення. Разом з тим, враховуючи  вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.      

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку, поданому позивачем до позовної заяви, що перевірений, та, приймається судом як належний.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Суднобудівник-2” (04212, м. Київ, вул. М. Малиновського, 3б, кв. 113, ідентифікаційний код 22935274) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 65 570 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 74 коп. боргу, 12 671 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят одну) грн. 95 коп. збитків внаслідок інфляції, 8 141 (вісім тисяч  сто сорок одну) грн. 59 коп. пені за час прострочення грошового зобов'язання,  3 664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 81 коп. 3 % річних, 900 (дев'ятсот) грн. 49 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                            С.В. Шабунін

справа №  46/4

05.05.08

За позовом     Акціонерна енергетична компанія "Київенерго"

до                     Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник - 2"

про                    стягнення 90 049,09 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

                                                                                                     Шабунін С.В.