Рішення

від 18.03.2008 по справі 47/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/19

18.03.08

За позовом Державного підприємства „Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Удек”

про               стягнення  50 248,17 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача:      Магомедова З.Н.  –представ. (дов. № 157/971 від 29.12.2007)

Від відповідача: Широкорадюк А.Ю. –представ. (дов. № 18/03/08/39-Д від18.03.2008)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача  24 477,28 грн. основного боргу, 24 221,91 грн. пені,  3% річних у розмірі 304,94 грн., 1 244,03 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також відшкодування витрат по сплаті держмита –502,48 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2008  порушено провадження у справі № 47/19 та призначено до розгляду на 05.02.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 розгляд справи було відкладено на 26.02.2008,  ухвалою від 26.02.2008 –на 05.03.2008, а ухвалою від 05.03.2008 –на 18.03.2008.

В судовому засіданні 18.03.2008 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку зі здійсненням відповідачем в повному обсязі оплати заборгованості по договору про постачання електричної енергії №514 від 01.04.2006, просив суд стягнути з відповідача 2 422,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 304,94 грн., 1 244,03 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.2008 з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог не заперечував, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Державного підприємства „Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Удек”, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –Державним підприємством „Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” (ДП „ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова”), як електропостачальною організацією, з однієї сторони,  і відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Удек” (ТОВ „Удек”), як споживачем, з іншої, був укладений Договір про постачання електричної енергії №514 від 01.04.2006 (надалі –Договір), відповідно до якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач –своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором.

Відповідно до пункту 2.2 Договору ціна Договору на момент його укладення складає 43 698,60 грн.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що споживач (відповідач) зобов'язується сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього Договору.

Пунктом 6.2  Договору встановлено, що споживач (відповідач) здійснює передплату до 25 числа місяця попереднього розрахунковому в об'ємах згідно з додатком №1. Кінцевий розрахунок здійснюється споживачем (відповідачем) в 5-денний строк після отримання платіжної вимоги від електропостачальної організації (позивача). В випадку, коли фактичне споживання електроенергії нижче замовленого та сплаченого, зараховується передплата за наступний розрахунковий період. При несвоєчасній оплаті платіжного документа споживачу (відповідачу) нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожен день затримки. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ окремою строкою.

Відповідно до Актів прийома-передачі електричної енергії до Договору №514 від 01.04.2006 позивач –ДП „ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова” поставив, а відповідач –

ТОВ „Удек” прийняв електричну енергію: Акт прийома-передачі електричної енергії від 31.01.2007 на суму 11 445,47 грн., Акт прийома-передачі електричної енергії від 31.03.2007 на суму 5 908,68 грн., Акт прийома-передачі електричної енергії від 30.04.2007 на суму 5 974,21 грн., Акт прийома-передачі електричної енергії від 31.05.2007 на суму 6 152,23 грн. Загальна вартість по зазначеним Актам складає на 29 480,54 грн. Оригінали вищезазначених Актів прийома-передачі електричної енергії, які підписані обома сторонами та скріплені  їх печатками були дослідженні судом в  судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи.

Згідно позовної заяви, позивач (електропостачальна організації) виставив відповідачу (споживачу) вимогу про оплату поставленої та прийнятої  електричної енергії (по вищезазначеним актам): платіжна вимога-доручення № 712129 від 31.01.2007 на суму 11 143,27 грн.,  платіжна вимога-доручення № 712130 від 31.01.2007 на суму 302,20 грн., платіжна вимога-доручення № 712526 від 31.03.2007 на суму 5 754,98 грн., платіжна вимога-доручення № 712527 від 31.03.2007 на суму 153,65 грн., платіжна вимога-доручення № 712686 від 30.04.2007 на суму 5 820,56 грн., платіжна вимога-доручення № 712687 від 30.04.2007 на суму 153,65 грн., платіжна вимога-доручення № 712842 від 31.05.2007 на суму 153,65 грн., платіжна вимога-доручення № 712855 від 31.05.2007 на суму 5 998,58 грн., на загальну суму – 29 480,54 грн. Належним чином завірені копії зазначених платіжних вимог-доручень долучено до матеріалів справи.

Проте, згідно пояснення представника позивача, станом на день подання позовної заяви, відповідач виконав зобов'язання не в повному обсязі, а тільки частково оплатив вартість електричної енергії, отриманої згідно зазначених вище Актів прийома-передачі  в розмірі 5 003,26 грн.  

Таким чином, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача  станом на день подачі позову про стягнення заборгованості по оплаті переданої продукції за Договором №514 від 01.04.2006 складає 24 477,28 грн. (29 480,54 грн. (поставлена позивачем продукція) - 5 003,26 грн. (оплата здійснена відповідачем згідно позовної заяви)).

В ході судового розгляду представник відповідача повідомив суд про погашення боргу за Договором № 514 від 01.04.2006 в повному обсязі - 29 480,54 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення №14949 від 18.12.2007 на суму 5 908,63 грн. платіжне доручення №14950 від 18.12.2007 на суму 5 974,21 грн.,  платіжне доручення №14951 від 18.12.2007 на суму 6 152,23 грн., платіжне доручення №343 від 30.01.2008 на суму 11 445,47 грн., належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з виконанням відповідачем зобов'язання по Договору про постачання електричної енергії №514 від 01.04.2006 з порушенням  терміну встановленого п. 6.2  Договору позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 2 422,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 304,94 грн., 1 244,03 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарським кодексом України у статті 175 визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання,  що виникають між учасниками господарських  відносин при  здійсненні господарської діяльності,  в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь  другої сторони  або  утриматися  від певної дії,  а друга сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку і визначені майнові зобов'язання, які    виникають    між    учасниками господарських відносин,  регулюються  Цивільним  кодексом  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім цього, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час, відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заборгованість по Договору про постачання електричної енергії №514 від 01.04.2006 в сумі 29 480,54 грн. оплачена відповідачем - ТОВ „Удек” на рахунок позивача – ДП „ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова” 18.12.2007 та 30.01.2008, згідно платіжних доручень, доданих відповідачем до матеріалів справи, у зв'язку з чим, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошового зобов'язання  2 422,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 304,94 грн., 1 244,03 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Таким чином, суд дійшов висновку, у зв'язку з відсутністю предмету спору, припинити провадження по справі № 47/19 в частини заявленої позивачем позовної вимоги стосовно стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24 477,28 грн., на підставі пункту 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –ДП „ВО ПМЗ

ім. О.М. Макарова” виконав зобов'язання за умовами Договору про постачання електричної енергії № 514 від 01.04.2006,  поставивши  відповідачу – ТОВ „Удек” електроенергію на суму 29 480,54 грн. (що підтверджується наявними у справі належними доказами –Актами прийома-передачі електричної енергії), а відповідач свої обов'язки за зазначеним Договором по оплаті вартості отриманої продукції в повному обсязі в строк передбачений Договором, не виконав, а здійснив оплату продукції з порушенням строків, передбачених пунктом 6.2 Договору (згідно з наявними у справі платіжними дорученнями).

Суд, врахувавши, що відповідач не виконав перед позивачем  зобовязання по оплаті отриманої продукції, яке повинно було бути  виконано відповідачем в повному обсязі у строк до 05.06.2007 (згідно пункту 6.2 Договору № 514 від 01.04.2006 кінцевий розрахунок здійснюється споживачем (відповідачем) в 5-денний строк після отримання платіжної вимоги від електропостачальної організації (позивача)), а позивач заявив вимогу про сплату пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Згідно розрахунку Позивача, який було наведено ним у позові, з урахуванням уточнення позовних вимог, розмір  пені складає  2 422,00 грн., 3% річних - 304,94 грн., витрати з урахуванням індексу інфляції –1 244,03 грн.

Суд, керуючись листом Верховного Суду України від 03.04.1997  

№ 62-97р “Рекомендації щодо застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, перевіривши вказаний розрахунок позивача, перерахував належні до сплати суми витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та визначив їх у розмірі, що складають:

- витрати з урахуванням індексу інфляції згідно платіжних вимог-доручень

№ 712129 від 31.01.2007 на суму 11 143,27 грн. та № 712130 від 31.01.2007 на суму 302,20 грн.  за період з 06.02.2007 (згідно 6.2  Договору кінцевий розрахунок здійснюється відповідачем в 5-денний строк після отримання платіжної вимоги) по 31.08.2007 (визначена позивачем самостійно) включно дорівнюють 654,50 грн. (сума залишку боргу за січень у розмірі  11 445,47 грн. (11 143,27 грн. + 302,20 грн.) * 100,6% * 100,2%*100% * 100,6% * 102,2% * 101,4% * 100,6% (індекси інфляції за лютий-серпень)/100% - 11 445,47  грн.);

- витрати з урахуванням індексу інфляції згідно платіжних вимог-доручень

№ 712526 від 31.03.2007 на суму 5 754,98 грн. та № 712527 від 31.03.2007 на суму 153,65 грн. за період з 06.04.2007 по 31.08.2007 включно дорівнюють 288,23 грн. (сума боргу за березень у розмірі  5 908,63 грн. (5 754,98 грн. +  153,65 грн.) * 100% * 100,6% * 102,2% * 101,4% * 100,6% (індекси інфляції за квітень-серпень)/100% - 5 908,63 грн.);

- витрати з урахуванням індексу інфляції згідно платіжних вимог-доручень

№ 712686 від 30.04.2007 на суму 5 820,56 грн. та № 712687 від 30.04.2007 на суму 153,65 грн. за період з 06.05.2007 по 31.08.2007 включно дорівнюють 291,43 грн. (сума боргу за квітень у розмірі  5 974,21 грн. (5 820,56 грн. + 153,65 грн.) *  100,6% * 102,2% * 101,4% * 100,6% (індекси інфляції за травень-серпень)/100% - 5 974,21 грн.);

- витрати з урахуванням індексу інфляції згідно платіжних вимог-доручень

№ 712842 від 31.05.2007 на суму 153,65 грн. та № 712855 від 31.05.2007 на суму 5 998,58 грн. за період з 06.06.2007 по 31.08.2007 включно дорівнюють 261,63 грн. (сума боргу за травень у розмірі  6 152,23 грн. (153,65 грн. + 5 998,58 грн.) *  102,2% * 101,4% * 100,6% (індекси інфляції за червень-серпень)/100% - 6 152,23 грн.);

Загальна сума витрати з урахуванням індексу інфляції становить  1 495,79 грн. (654,50 грн. + 288,23 грн. + 291,43 грн. + 261,63 грн.).

Враховуючи те, що згідно розрахунку суду належна до сплати сума витрат з урахуванням індексу інфляції  є більшою ніж відповідна сума  згідно розрахунку позивача,  суд прийшов до висновку задовольнити вимоги позивача не виходячи за межі позовних вимог,  а саме  про стягнення з відповідача на користь позивача витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1 244,03 грн.

Крім цього, судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені. Згідно розрахунку суду сума пені становить:

- пеня за період з 06.02.2007 по 31.05.2007 складає 613,04 грн. (сума залишку боргу за січень у розмірі 11 445,47 грн. * 2*8,5% (облікова ставка згідно листа НБУ від 06.06.2006 № 14-011/1373-6039) * 115 (кількість днів)/365);

- пеня за період з 01.06.2007 по 31.08.2007 складає 461,58  грн. (сума залишку боргу за січень у розмірі 11 445,47 грн. * 2*8% (облікова ставка згідно листа НБУ від 17.05.2007 № 14-011/1150-5118) * 92 (кількість днів)/365);

- пеня за період 06.04.2007 по 31.05.2007 складає 154,11 грн. (сума боргу за березень у розмірі 5 908,63 грн. * 2*8,5% (облікова ставка згідно листа НБУ від 06.06.2006 № 14-011/1373-6039) * 56 (кількість днів)/365);

- пеня за період з 01.06.2007 по 31.08.2007 складає 238,29 грн. (сума боргу за березень у розмірі 5 908,63 грн. * 2*8% (облікова ставка згідно листа НБУ від 17.05.2007 № 14-011/1150-5118) * 92 (кількість днів)/365);

- пеня за період з 06.05.2007 по 31.05.2007 складає 72,35 грн. (сума боргу за квітень у розмірі 5 974,21  * 2*8,5% (облікова ставка згідно листа НБУ від 06.06.2006 № 14-011/1373-6039) * 26 (кількість днів)/365);

- пеня за період з 01.06.2007 по 31.08.2007 складає 240,93 грн. (сума боргу за квітень у розмірі 5 974,21 грн. * 2*8% (облікова ставка згідно листа НБУ від 17.05.2007 № 14-011/1150-5118) * 92 (кількість днів)/365);

- пеня за період з 06.06.2007 по 31.08.2007 складає 234,63 грн. (сума боргу за травень у розмірі 6 152,23 грн. * 2*8% (облікова ставка згідно листа НБУ від 17.05.2007 № 14-011/1150-5118) * 87 (кількість днів)/365);

Загальна сума пені становить  2 014,93 грн. (613,04 грн. + 461,58 грн. +154,11 грн. + 238,29 грн. + 72,35 грн. + 240,93 грн. + 234,63 грн.).

Враховуючи те, що згідно розрахунку суду належна до сплати сума пені є нижчою ніж сума пені згідно розрахунку позивача,  суд прийшов до висновку задовольнити вимоги позивача стосовно стягнення пені частково в розмірі, визначеного за розрахунком суду, а саме  про стягнення з відповідача на користь позивача 2 014,93  грн. –пені.

Згідно розрахунку суду сума 3% річних становить:

- 3% річних за період з 06.02.2007 по 31.08.2007 включно дорівнюють 194,73 грн. (сума залишку боргу за січень у розмірі  11 445,47 грн. * 3% * 207 (кількість днів прострочки)/365);

- 3% річних за період з 06.04.2007 по 31.08.2007 включно дорівнюють 71,87 грн. (сума боргу за березень у розмірі  5 908,63 грн. * 3% * 148 (кількість днів прострочки)/365);

- 3% річних за період з 06.05.2007 по 31.08.2007 включно дорівнюють 57,30 грн. (сума боргу за квітень у розмірі  5 974,21 грн. * 3% * 118 (кількість днів прострочки)/365);

- 3% річних за період з 06.06.2007 по 31.08.2007 включно дорівнюють 44,00 грн. (сума боргу за травень у розмірі  6 152,23 грн.* 3% * 87 (кількість днів прострочки)/365);

Загальна сума 3% річних становить  367,90 грн. (194,73 грн. + 71,87 грн. + 57,30 грн. + 44,00 грн.).

Враховуючи те, що згідно розрахунку суду належна до сплати сума 3% річних є більшою ніж відповідна сума  згідно розрахунку позивача,  суд прийшов до висновку задовольнити вимоги позивача не виходячи за межі позовних вимог,  а саме  про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 304,94 грн.

Державне мито і  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Удек” (код ЄДРПОУ 32916327, адреса: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, р/р 26001301302077 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства „Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод

ім. О.М. Макарова” (код ЄДРПОУ 14308368, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, р/р 26001132026114 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299) 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 03 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 93 коп. пені, 304  (триста чотири) грн. 94 коп. 3% річних, а також 150 (сто п'ятдесят) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 35 (тридцять п'ять) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Припинити провадження у справі № 47/19  в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Удек” на користь на користь Державного підприємства „Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” основного боргу в сумі 24 477,28 грн.

5.          Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя

С.Р.Станік