Рішення

від 17.04.2008 по справі 5020-11/042-7/020

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/042-7/020

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" квітня 2008 р. справа № 5020-11/042-7/020

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Колокол”

          (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, 12-38)

до відповідача          Севастопольського державного підприємства “Атлантика”

          (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10)

треті особи,          Регіональне відділення Фонду державного майна України

які не заявляють          в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

самостійних вимог          (99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6)

на предмет спору на

стороні відповідача:          Товариство з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група”

          (м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, 5, корп.12, кв.26)

          (м. Севастополь, вул. Кесаєва, 5, корп.12-28)

про          стягнення безпідставно отриманого майна у вигляді виконаного по недійсній угоді  в розмірі 64011,00 грн.

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Тарасова Т.О., представник, довіреність б/н від 25.01.2007;

від відповідача:          -                    Майницький М.І., представник, довіреність № 114 від 29.01.2008;

          -                    Абалмасова Н.С., представник, довіреність № 116 від 29.01.2008;

від третіх осіб:          -          не з'явився (Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі),

          -                    не з'явився (ТОВ „Метал Сервіс Група”),

Суть спору:

30.01.2007 ()вх.№265 Товариство з обмеженою відповідальністю “Колокол” (далі по тексту –ТОВ “Колокол”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського державного підприємства “Атлантика”(далі–СДП “Атлантика”) про стягнення безпідставно отриманого майна у вигляді виконаного по недійсній угоді у розмірі 64011,00грн., з посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, в період володіння і користування приміщеннями складу № 5 ОМТС газобалонного господарства загальною площею 114,5 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 63/5, на підставі договору оренди від 02.02.2004, укладеного з відповідачем, експлуатація об'єкту без дорогого ремонту  була неможлива, і орендар згідно пункту 5.4 Договору прийняв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна, що було ним здійснено й призвело до збільшення його вартості на суму 64011,00 грн. та до поліпшення об'єкту оренди. Однак, рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 20-11/247, що набрало законної сили,  договір оренди індивідуально певного майна № 172 від 01.02.2004 визнаний нікчемним в силу закону, тобто таким який не створив у сторін прав та обов'язків і не потребує його визнання недійсним в судовому порядку. Вважає, що оскільки підстави, через які позивач виконав ремонтні роботи, які є невідокремленими поліпшеннями об'єкту оренди, відпали, то відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу повну їх вартість.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.06.2007 по справі № 20-11/042 позов задоволено частково, постановлено стягнути з Севастопольського державного підприємства “Атлантика” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Колокол” суму у розмірі 53681,00грн.; стягнути з Севастопольського державного підприємства “Атлантика” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Колокол” витрати по сплаті державного мита в сумі –536,81грн. і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн, витрати по оплаті судової експертизи в сумі 1453,00грн. (т.1 арк.с.151-153).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 13.06.2007 по справі № 20-11/042 залишено без змін (т.1 арк.с.184-191).

13.08.2007 по справі видані накази (вих.№№11237, 11238 від 16.08.2007) (т.1 арк.с.193-195).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2007 по справі № 20-11/042 рішення господарського суду міста Севастополя від 13.06.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2007 по справі № 20-11/042 скасовано, справу передано на новий розгляд (т.1 арк.с.205-210).

21.01.2008 справа № 20-11/042 повернулась до господарського суду міста Севастополя і згідно резолюції заступника голови суду передана до провадження судді Ілюхіної Г.П. (вх.№ 1012).

Ухвалою суду від 23.01.2008 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П., справі привласнено № 5020-11/042-7/020, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  та Товариство з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група” (т.2 арк.с.1-3).

Третя особа (ТОВ „Метал Сервіс Група”) в поясненнях (вх.№3896) пояснила, що фактично позивач безпідставно знаходився в будівлі  до його демонтажу, який розпочато підрядником ТОВ „Метал Сервіс Груп” 16.03.2007, закінчений –17.08.2007 (т.2 арк.с.64-65).

Третя особа (Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) в поясненнях на позовні вимоги (вх.№3826) вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з посиланням на статті 5, 23, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статті 215, 216, 236, 793 Цивільного кодексу України (т.2 арк.с.62).

Відповідач в відзиві на позов та доповненні до нього, поясненнях (вх..№№142, 2196, 3929, 5986) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому основні з яких полягають в тому, що Договір № 172 від 01.02.2004 укладено з порушенням діючого законодавства України, що регулює договори оренди, об'єктом яких є державне майно, тому є нікчемним, що встановлено рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.12.2006 по справі № 20-11/247; власником спірного приміщення є ТОВ „Метал Сервіс Група”; позивач не узгодив проведення невідокремлених поліпшень  з Орендодавцем; просить в задоволенні позову відмовити з посиланням на статті 2, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (т.1 арк.с.142-143, т.2 арк.с.12-14, 73-74, 100-1102).

Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва, провадження по справі зупинялось та відновлювалось в порядку статей 69, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

02.02.2004 між Севастопольським державним підприємством “Атлантика” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Колокол” (орендар) був укладений договір б/н  оренди індивідуально визначеного майна,  що належить до державної власності (дата на Договорі написана від руки).

Відповідно до умов договору Орендодавець передає, о Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –складські приміщення складу газобалонного господарства складу № 5 ОМТС СДП „Атлантика”, загальною площею 114,5 кв.м., яке розташовано за адресою м. Севастополь, вул. Правди, 10, склад № 5, що знаходиться на балансі СДП „Атлантика”, вартість якого визначена станом на 31.08.2003 в сумі 42630,00 грн., с метою використання під організацію виробництва (т.1 арк.с.7-11).

Відповідно до пункту 5.4 Договору від 02.02.2004 Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати  капітальний, поточний і інші види ремонтів орендованого майна.

Відповідно до пункту 6.3 Договору від 02.02.2004  Орендар з дозволу Орендодавця має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, що обумовлює його вартість.

Згідно пункту 10.1. Договору від 02.02.2004 строк його дії  закінчується 02.02.2009 (написано від руки).

15.01.2005 між Сторонами укладено Угоду про зміну Договору від 02.02.2004 (т.1 арк.с.12).

Відповідач надав ідентичний договір оренди по змісту тільки з дописаним номером 172  і датою від руки -  01.02.2004, строком дії  до 01.02.2009 (написано від руки)  (т.2 арк.с.15-19).

Згідно з актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт №1-К за липень 2005 року та № 2-К за листопад 2005 року, підписаними сторонами договору, в період дії договору оренди № 172 від 01.02.2004 позивач за власний рахунок здійснив ремонтні роботи по поліпшенню орендованого майна на загальну суму 41938,80 грн. (в липні 2005 року - на суму 29119,20 грн., в листопаді -  на суму 12819,60 грн.) (т.1 арк.с.99-102, 108-112).

Здійснення позивачем поліпшення орендованого майна також підтверджується Договором підряду № 07/04 від 04.12.2004, укладеним між ним та ТОВ „Югстройінвест”, квитанціями, Договірною ціною, локальними кошторисами, підсумковими відомостями, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (т.1 арк.с.83-98, 103-107, 113-116).

Згідно висновку експерта оцінювача від 20.12.2005 про вартість складських приміщень газобалонного господарства складу № 5, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 10, здійсненого на замовлення СДП „Атлатника”, ринкова вартість складських приміщень газобалонного господарства складу № 5, загальною площею 114,5 кв.м, станом на 30.11.2005 складає 104750,00грн. (т.1 арк.с.40).

07.04.2006 вих.№ 01/452 СДП „Атлантика” повідомило ТОВ „Колокол” про припинення договору оренди індивідуально визначеного майна, що знаходиться в державній власності № 172 від 01.02.2004, просило розірвати договір за згодою сторін та передати орендовані приміщення по Акту прийому-передачі в строк до 01.06.2006 (т.1 арк.с.57).

27.04.2006 вих.№27/04/1 позивач направив відповідачу лист на вих.№01/452 від 07.04.2006, в якому просить залишити Договір оренди від 02.02.2004 без змін, так як відповідачем не були викладені причини, по яким він просить розірвати договір, а позивачем в спірному приміщені був здійснений капітальний ремонт крівлі і капітальний ремонт приміщень, монтаж та забезпечення електроенергією, організація і монтаж систем заземлення, закуплено та встановлено обладнання, сформований обслуговуючий персонал для виконання умов договору в частині використання приміщень під організацію виробництва (т.1 арк.с.58).

16.08.2006 вих.№ 12/115 відповідач направив позивачу лист, в якому повідомив, що вважає Договір № 172 від 01.02.2004 незаконним, так як при його укладенні не були дотримані вимоги Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, та просив звільнити орендовані приміщення та передати їх по Акту прийому-передачі в строк до 23.08.2006 (т.1 арк.с.59).

11.09.06 між Севастопольським державним підприємством “Атлантика” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Метекс-М” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7, відповідно до якого, приміщення складу № 5 загальною площею 114,5 м. кв., які розташовані за адресою м. Севастополь, Камишовське шосе, 63/5 було передано Севастопольським державним підприємством “Атлантика” у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Метекс - М” Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю індивідуально визначене майно: зокрема, будівлю складів з навісами та двома ганками за адресою: м. Севастополь, вул. Камишовське шосе, 63/5, загальною площею 480,9 м. кв., вартістю 231113,95 грн., а Покупець зобов'язується прийняти зазначене майно (т.2 арк.с.108-114).

14.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Метекс - М” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група” (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю індивідуально визначене майно: будівлю складів з навісами та двома ганками за адресою: м. Севастополь, вул. Камишовське шосе, 63/5, загальною площею 480,9 м.кв., вартістю 231113,95 грн., а Покупець зобов'язується прийняти зазначене майно (т.2 арк.с.66).

20.09.2006 вих.№01/1336 відповідач повідомив позивача про те, що майно, яке є об'єктом оренди по Договору оренди № 172 від 01.02.2004 йому не належить, тому договірні відносини вважаються припиненими, та позивач повинен негайно звільнити орендовані приміщення (т.1 арк.с.61).

25.09.2006 вих.№25/09/1 позивач повідомив відповідача, що готовий розірвати Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державно власності” від 02.02.2004 та звільнити орендовані приміщення, просив відшкодувати вартість зроблених невідокремлених поліпшень орендованого майна, загальною вартістю 41938,80 грн. (т.1 арк.с.62).

29.09.2006 вих.№01/1384 відповідач направив позивачу лист з проханням направити належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують правомірність його вимог, які були направлені позивачем 03.10.2006 вих.№3/10/1  (т.1 арк.с.63, 64).

06.10.2006 вих.№01/1422 відповідач повідомив позивача, що на документах, наданих позивачем відсутнє узгодження з СДП „Атлантика” на здійснення будівельних, монтажних, ремонтних і інших будівельних робіт, з посиланням на пункт 6.3 Договору оренди № 172 від 01.02.2004 (арк.с.65).

05.12.2006 рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 20-11/247 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Сервіс Група” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Колокол”; Севастопольського державного підприємства “Атлантика” про визнання договору оренди недійсним на майбутнє та усунення перешкод в користуванні майном позов задоволено частково: зобов`язано ТОВ “Колокол”  усунути перешкоди в користуванні ТОВ “Метал Сервіс Група” складськими приміщеннями газобалонного господарства (складу № 5) загальною площею 114,5 м. кв., які розташовані за адресою м. Севастополь, Камишовське шосе, 63/5, протягом семи днів з моменту набрання рішенням законної сили (т.1 арк.с.31-32).

Суд в справі № 11/247 в мотивувальній частині рішення дійшов висновку, що  ТОВ “Колокол” безпідставно користувалось спірним приміщенням, так як договір оренди № 172 є нікчемним, у зв'язку з тим, що нотаріально не посвідчений та без державної реєстрації, як того вимагають положення статей 793, 794  Цивільного кодексу України, а нікчемний правочин не вимагає визнання судом його недійсності, тому в задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди № 172 недійсним судом відмовлено, з посиланням на статті 215, 220, 236, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідач по справі № 20-11/247 з зустрічним позовом про визнання його дійсним не звертався.

Згідно висновку експерта від 15.12.2006 про вартість невідокремлених поліпшень складських приміщень будівлі газобалонного господарства складу № 5 СДП „Атлантика”, загальною площею 114,5 кв.м, виконаних ТОВ „Колокол”, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 10, склад № 5 ОМТС СДП „Атлантика”, здійсненого на замовлення ТОВ „Колокол”, дійсна ринкова вартість невідокремлених поліпшень складських приміщень будівлі газобалонного господарства складу № 5 СДП „Атлантика”, загальною площею 114,5 кв.м, виконаних ТОВ „Колокол” станом на 01.12.2006 складає 64011,00грн. (т.1 арк.с.28-30, 66-82).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 223 від 03.05.2007 вартість невідокремлених поліпшень, проведених у приміщенні складу № 5, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Камишовське шосе, 63/5, складає  53681,00 грн.; ремонтні роботи у приміщенні складу № 5,  про які йдеться мова в звітній документації, а саме: в акті прийому-передачі виконаних робіт б/н за листопад 2005 року, були виконані в повному обсязі; об'єми фактично виконаних робіт у приміщеннях складу № 5 загальною площею 114,5 кв.м, відповідають об'ємам робіт, вказаним у актах виконаних робіт 2-К за листопад 2005 року та 1-К за липень 2005 року (т.1 арк.с.125-140).

Судова експертиза здійснена за клопотанням відповідача (т.1 арк.с.49).

11.04.2007 позивачем платіжним дорученням № 2566 сплачена вартість судової будівельно-технічної експертизи № 223 по рахунку № 223 від 10.04.2007 в сумі 1453,00 грн. (т.1 арк.с.148).

Згідно звіту про оцінку (актуалізацію) № 27/07/02 вартості окремо виділеного майна будівель, споруд, виробничих засобів, машин і обладнання ділянок складів № 5 та № 11 СДП „Атлантика”, розташованих за адресою: м. Севастополь, Камишова бухта ринкова вартість окремо виділеного майна будівель, споруд, виробничих засобів, машин і обладнання ділянки складу № 5 СДП „Атлантика”, розташованого за адресою: м. Севастополь, Камишова бухта станом на 27.07.2006 складає 1462236,00 грн. (т.2 арк.с.75-78).

Згідно довідці ТОВ „Метал Сервіс Група” від 29.02.2008 вих.№64/1, демонтаж будівель, розташованих за адресою: м. Севастополь, Камишовське шосе, 63/1-63/11 розпочатий 16.03.2007, закінчені підрядником 16.08.2007 (т.2 арк.с.67).

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач в період дії Договору оренди здійснив капітальний, поточний ремонти і інші види ремонтів, що призвели до невідокремлених поліпшень орендованого приміщення на загальну суму 64011,00 грн., підстави, в силу яких позивач здійснив невідокремлені поліпшення об'єкту оренди відпали (договір № 172 від 01.02.2004 визнаний нікчемним), відповідач, на думку позивача, повинен відшкодувати вартість здійснених ремонтних робіт.

Правовідносини сторін регулюються статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 73, 74, 136, 287 Господарського кодексу України, статтями 5, 23  Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Поняття недійсний правочин і нікчемний правочин є тотожними.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно зі статтею 73 Господарського кодексу України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Статтею 74 Господарського кодексу України визначено, що майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

У разі якщо вартість активів державного комерційного підприємства за результатами його діяльності виявиться меншою, ніж розмір статутного фонду, передбачений статутом підприємства, орган, до сфери управління якого входить дане підприємство, зобов'язаний провести в установленому законодавством порядку зменшення його статутного фонду, але не нижче встановленого мінімального розміру статутного фонду.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендодавцями є, зокрема, підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Площа орендованого приміщення по Договору складає 114,5 кв.м., що менше ніж 200 кв.м, тому згода Фонду державного майна України не була потрібна і його права та інтереси цим Договором не зачіпались і рішення по цій справі не впливає на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін.

Згідно зі статтею 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати  реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

В даному випадку мало місце виконання позивачем пункту 5.4 Договору, а не 6.3. Договору, що підтверджено матеріалами справи та представниками сторін в судовому засіданні (протокол від 17.04.2008), які пояснили, що в період дії договору позивач здійснив роботи, передбачені п.5.4 договору чи п.6.3 договору; виконувався капітальний та поточний ремонти будівлі та інші ремонти, передбачені п.5.4 договору; будь-які роботи по реконструкції, технічному переоснащенню та переобладнанню приміщень, передбачені п.6.3 договору, не здійснювались (арк.с.116).

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому посилання відповідача на ту обставину, що СДП “Атлантика” не є належним відповідачем по справі, оскільки на момент пред'явлення позову не є власником спірного майна, судом до уваги  не приймаються, як неспроможні.

Суд не погоджується з доводами СДП „Атлантика” про те, що оскільки за укладеними договорами  купівлі-продажу спірного майна від 11.09.2006 та від 14.09.2006  власником приміщень складу № 5 за адресою: місто Севастополь, Камишовське шосе, 63/5 на даний час є ТОВ „Метал Сервіс Група”,  СДП „Атлантика” не є належним відповідачем у справі, з наступних підстав.

До визнання Договору нікчемним двічі змінився власник спірного майна: ТОВ „Метекс-М” та ТОВ „Метал Сервіс Група” 11.09.2006 та 14.09.2006, відповідно.

З обставин справи вбачається, що витрати на капітальний, поточний ремонт і інші види ремонтів орендованого майна були проведені позивачем протягом 2005 року, коли власником об'єкту оренди був відповідач. Право власності на об'єкт оренди до ТОВ “Метал Сервіс Група” перейшло 14.09.2006. При вказаних обставинах новий власник майна не може бути належним відповідачем по справі. Ці витрати здійснені позивачем на виконання пункту 5.4 Договору, де не потрібна згода відповідача.

Доводи відповідача про те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 223 був складеній з порушенням Інструкції про призначення і проведення судових експертиз і експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, суд також знаходить неспроможними, оскільки при проведенні експертизи експерт ґрунтувався на документах, що є в матеріалах справи № 20-11/042, висновки експерта не виходять за рамки питань, поставлених судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що СДП „Атлантика” є належним відповідачем у справі.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем не було надано доказів того, що спірне майно було набуто СДП „Атлантика” за рахунок ТОВ„Колокол”, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 5.4. Договору СДП „Атлантика” зобов'язало ТОВ „Колокол” провести капітальний, поточний і інші види ремонту. Позивач у виконання покладених на нього зобов'язань здійснив капітальний, поточний і інші види ремонту, що призвели до поліпшення  орендованого майна.

Листами від 27.04.2006, 18.08.2006 і 03.10.2006, які містяться у матеріалах справи, позивач неодноразово повідомляв Севастопольське державне підприємство „Атлантика” про здійснення поліпшень та насилав документи на підтвердження. Це підтверджено також висновком експерта оцінювача від 20.12.2005, здійсненим на замовлення СДП „Атлатника”.

Все вищеперелічене дає суду підстави для задоволення позову повністю.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплату судової експертизи суд покладає на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 73, 74, 136, 287 Господарського кодексу України, статтями 5, 23  Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 33, 34, 35, 44, 49, 69, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Севастопольського державного підприємства “Атлантика” (99014, м. Севастополь, вул. Правди 10; ідентифікаційний код  00463088, п/р 2600415000527 в СФ АБК “Правекс - Банк”, МФО 324979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Колокол” (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, д. 12, кв. 38; ідентифікаційний код 22239807, п/р 26007255618001 в СФ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 324935) суму у розмірі 64011,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі – 640,11 грн. і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн, витрати по оплаті судової експертизи в сумі 1453,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

22.04.2008