Постанова

від 09.06.2008 по справі 5020-11/042-7/020

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-11/042-7/020

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

04 червня 2008 року   Справа № 5020-11/042-7/020

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колокол";

відповідача: Абалмасова Наталя Сергіївна, довіреність №  116   від 29.01.08,  Севастопольське державне підприємство "Атлантика";

третьої особи: Косарев Олексій Миколайович, довіреність №  4/01.1-20   від 14.01.08,  Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

третьої особи: не з'явився,  Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Сервіс Група";

відповідача: Майницький Максим Ігорович, довіреність №  114   від 29.01.08,  Севастопольського державного підприємства "Атлантика";

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського державного підприємства "Атлантика" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 17.04.2008 у справі № 5020-11/042-7/020

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Колокол" (вул. Єрошенка 12-38,Севастополь,99045)

до           Севастопольського державного підприємства "Атлантика" (вул. Правди, 10,Севастополь,99014)

3-ті особи:  1) Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Сервіс Група" (вул. А. Кесаєва, 5, корп. 12, кв. 26, 28,Севастополь,99000)

про стягнення безпідставно отриманого майна у вигляді виконаного по недійсній угоді в розмірі 64011,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 17.04.2008 у справі № 5020-11/042-7/020 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Колокол" до Севастопольського державного підприємства "Атлантика" про стягнення безпідставно отриманого майна у вигляді виконаного по недійсній угоді в розмірі 64011,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості факту безпідставного отримання відповідачем майна на суму 64044,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому заявник зазначає, що суд першої інстанції вийшов за рамки позовних вимог без відповідної заяви позивача. Також в скарзі вказано на неправильне застосування судом першої інстанції ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 92, 1212 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.06.2008, суддів Горошко Н.П. та Плута В.М. замінено на суддів Волкова К.В. та Черткову І.В.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2008, представники відповідача –Севастопольського державного підприємства "Атлантика", апеляційну скаргу підтримали. Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, апеляційну скаргу також підтримав та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з посиланням на статті 5, 23, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 215, 216, 236, 793 Цивільного кодексу України. Представники позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (ТОВ "Метал Сервіс Група"),  у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. В поясненнях (вх. № 3896) ТОВ "Метал Сервіс Група" пояснило, що фактично позивач безпідставно знаходився в будівлі до його демонтажу, який розпочато підрядником ТОВ "Метал Сервіс Група" 16.03.2007, закінчено –17.08.2007.  

Судова колегія вважає матеріали, що є у справі достатніми та знаходить можливим розглянути справу без представників позивача та ТОВ "Метал Сервіс Група".

Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників відповідача та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.02.2004 між Севастопольським державним підприємством     "Атлантика"  (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Колокол" (орендар) був укладений договір б/н оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов договору Орендодавець передає, о Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - складські приміщення газобалонного господарства складу № 5 ОМТС СДП "Атлантика", загальною площею 114,5 кв. м., яке розташовано за адресою м. Севастополь, вул. Правди, 10, що знаходиться на балансі СДП "Атлантика", вартість якого, станом на 31.08.2003, визначена в сумі 42630,00 грн. Вказане майно орендовано з метою використання під організацію виробництва (т.1 арк.с.7-11).

Пунктом 5.4 вказаного договору встановлений обов'язок Орендаря своєчасно здійснювати капітальний, поточний і інші види ремонтів орендованого майна.

Пунктом 6.3 Договору від 02.02.2004 встановлено, що Орендар, з дозволу Орендодавця, має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, що обумовлює його вартість.

Відповідно до пункту 10.1. Договору від 02.02.2004 строк його дії закінчується 02.02.2009.

15.01.2005          між сторонами укладено Угоду про зміну Договору від 02.02.2004 (т.1 арк.с.12).

Відповідач надав до суду ідентичний договір оренди по змісту тільки з дописаним номером 172 і датою від руки - 01.02.2004, строком дії до 01.02.2009 (написано від руки) (т.2 арк.с.15-19).

Як вбачається з актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт №1-К за липень 2005 року та № 2-К за листопад 2005 року, що підписані сторонами договору, в період дії договору оренди № 172 від 01.02.2004 позивач за власний рахунок здійснив ремонтні роботи з поліпшення орендованого майна на загальну суму 41938,80 грн. (в липні 2005 року - на суму 29119,20 грн., в листопаді - на суму 12819,60 грн.) (т.1 арк.с.99-102, 108-112).

Крім того, здійснення позивачем поліпшення орендованого майна також підтверджується Договором підряду № 07/04 від 04.12.2004, укладеним між ним та ТОВ „Югстройінвест", квитанціями, Договірною ціною, локальними кошторисами, підсумковими відомостями, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (т.1 арк.с.83-98, 103-107, 113-116).

Висновком експерта оцінювача від 20.12.2005 про вартість складських приміщень газобалонного господарства складу № 5, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 10, здійсненого на замовлення СДП "Атлантика", ринкова вартість приміщень газобалонного господарства складу № 5, загальною площею 114,5 кв. м, станом на 30.11.2005, складає 104750,00грн. (т.1 арк.с.40).

07.04.2006          (вих. №   01/452)   СДП   "Атлантика"   повідомило   ТОВ   „Колокол"   про припинення договору № 172 від 01.02. 2004 оренди індивідуально визначеного майна, що знаходиться в державній власності,  просило розірвати договір за згодою сторін та передати орендовані приміщення по Акту прийому-передачі в строк до 01.06.2006 (т.1 арк.с.57).

27.04.2006 вих. №27/04/1 позивач направив відповідачу лист за вих. №01/452 від 07.04.2006, в якому просить залишити Договір оренди від 02.02.2004 без змін, так як відповідачем не були викладені причини, по яким він просить розірвати договір, а позивачем в спірному приміщені був здійснений капітальний ремонт крівлі і капітальний ремонт приміщень,   монтаж   та   забезпечення   електроенергією,   організація   і   монтаж   систем заземлення, закуплено та встановлено обладнання, сформований обслуговуючий персонал для виконання умов договору в частині використання приміщень під організацію виробництва (т.1 арк.с.58).

16.08.2006 (вих. № 12/115) відповідач направив позивачу лист, в якому повідомив, що вважає Договір № 172 від 01.02.2004 незаконним, так як при його укладенні не були дотримані вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та просив звільнити орендовані приміщення та передати їх по Акту прийому-передачі в строк до 23.08.2006 (т.1 арк.с.59).

11.09.2006 між Севастопольським державним підприємством "Атлантика" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Метекс-М" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7, відповідно до якого, приміщення складу № 5 загальною площею 114,5 м. кв., які розташовані за адресою м. Севастополь, Камишовське шосе 63/5, було передано Севастопольським державним підприємством "Атлантика" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс–М".

Відповідно до умов вказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю індивідуально визначене майно: зокрема, будівлю складів з навісами та двома ґанками за адресою: м. Севастополь, вул. Камишовське шосе 63/5, загальною площею 480,9 м. кв., вартістю 231113,95 грн., а Покупець зобов'язується прийняти зазначене майно (т.2 арк.с.108-114).

14.09.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю "Метекс - М" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Сервіс Група" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю індивідуально визначене майно: будівлю складів з навісами та двома ґанками за адресою: м. Севастополь, вул. Камишовське шосе 63/5, загальною площею 480,9 м. кв., вартістю 231113,95 грн., а Покупець зобов'язується прийняти зазначене майно (т.2 арк.с.66).

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2006 (вих.№01/1336) відповідач повідомив позивача про те, що майно, яке є об'єктом оренди по Договору оренди № 172 від 01.02.2004, йому не належить, тому договірні відносини вважаються припиненими, та позивач повинен негайно звільнити орендовані приміщення (т.1 арк.с.61).

25.09.2006 вих.№25/09/1 позивач повідомив відповідача, що готовий розірвати Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державно власності" від 02.02.2004 та звільнити орендовані приміщення, просив відшкодувати вартість зроблених невідокремлених поліпшень орендованого майна, загальною вартістю 41938,80 грн. (т.1 арк.с.62).

29.09.2006 (вих.№01/1384) відповідач направив позивачу лист з проханням направити належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують правомірність його вимог, які були направлені позивачем 03.10.2006 вих.№3/10/1 (т.1 арк.с.63, 64).

06.10.2006 вих.№01/1422 відповідач повідомив позивача, що на документах, наданих позивачем, відсутнє узгодження з СДП "Атлантика" на здійснення будівельних, монтажних, ремонтних і інших будівельних робіт, з посиланням на пункт 6.3 Договору оренди № 172 від 01.02.2004 (арк.с.65).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від  05.12.2006 по справі № 20-11/247 за позовом ТОВ "Метал Сервіс Група" до ТОВ "Колокол", Севастопольського державного підприємства "Атлантика" про визнання договору оренди недійсним на майбутнє та усунення перешкод в користуванні майном позов задоволено частково, а саме: зобов'язано ТОВ "Колокол" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Метал Сервіс Група" складськими приміщеннями газобалонного господарства (складу № 5) загальною площею 114,5 м. кв., які розташовані за адресою м. Севастополь, Камишовське шосе 63/5, протягом семи днів з моменту набрання рішенням законної сили (т.1 арк.с.31-32).

Як вбачається з мотивувальній частини рішення № 20-11/247, суд, під час розгляду вказаної справи, дійшов висновку, що ТОВ "Колокол" безпідставно користувалось спірним приміщенням, так як договір оренди № 172 є нікчемним, у зв'язку з тим, що нотаріально не посвідчений та без державної реєстрації, як того вимагають положення статей 793, 794 Цивільного кодексу України, а нікчемний правочин не вимагає визнання судом його недійсності, тому в задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди № 172 недійсним судом відмовлено, з посиланням на статті 215, 220, 236, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідач по справі № 20-11/247 з зустрічним позовом про визнання його дійсним в порядку ст. 220 ЦК України не звертався.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до висновку експерта від 15.12.2006 про вартість невідокремлених поліпшень складських приміщень будівлі газобалонного господарства складу № 5 СДП "Атлантика", загальною площею 114,5 кв.м, виконаних ТОВ "Колокол", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Правди 10, склад № 5 ОМТС СДП "Атлантика", здійсненого на замовлення ТОВ "Колокол", дійсна ринкова вартість невідокремлених поліпшень складських приміщень будівлі газобалонного господарства складу № 5 СДП "Атлантика", загальною площею 114,5 кв.м, виконаних ТОВ "Колокол", станом на 01.12.2006, складає 64011,00грн. (т.1 арк.с.28-30, 66-82).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 223 від 03.05.2007 вартість невідокремлених поліпшень, проведених у приміщенні складу № 5, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Камишовське шосе 63/5, складає 53681,00 грн.; ремонтні роботи у приміщенні складу № 5, про які йдеться мова в звітній документації, а саме: в акті прийому-передачі виконаних робіт б/н за листопад 2005 року, були виконані в повному обсязі; об'єми фактично виконаних робіт у приміщеннях складу № 5 загальною площею 114,5 кв.м, відповідають об'ємам робіт, вказаним у актах виконаних робіт 2-К за листопад 2005 року та 1-К за липень 2005 року (т.1 арк.с.125-140). Зазначена експертиза здійснена за клопотанням відповідача (т.1 арк.с.49).

11.04.2007 позивачем платіжним дорученням № 2566 сплачена вартість судової будівельно-технічної експертизи № 223 по рахунку № 223 від 10.04.2007 в сумі 1453,00 грн. (т.1 арк.с. 148).

Відповідно до звіту про оцінку (актуалізацію) № 27/07/02 вартості окремо виділеного майна будівель, споруд, виробничих засобів, машин і обладнання ділянок складів № 5 та № 11 СДП "Атлантика", розташованих за адресою: м. Севастополь, Камишова бухта, ринкова вартість окремо виділеного майна будівель, споруд, виробничих засобів, машин і обладнання ділянки складу № 5 СДП "Атлантика", розташованого за адресою: м. Севастополь, Камишова бухта станом на 27.07.2006 складає 1462236,00 грн. (т.2 арк.с.75-78).

Згідно довідці ТОВ "Метал Сервіс Група" від 29.02.2008 вих.№64/1, демонтаж будівель, розташованих за адресою: м. Севастополь, Камишовське шосе 63/1-63/11, розпочатий 16.03.2007, закінчений підрядником 16.08.2007 (т.2 арк.с.67).

Судовою колегією встановлено, що спір виник у зв'язку з тим, що позивач, в період дії Договору оренди, здійснив капітальний, поточний ремонти і інші види ремонтів, що призвели до невідокремлених поліпшень орендованого приміщення на загальну суму 64011,00 грн., підстави, в силу яких позивач здійснив невідокремлені поліпшення об'єкту оренди відпали (договір № 172 від 01.02.2004 визнаний нікчемним), відповідач, на думку позивача, повинен відшкодувати вартість здійснених ремонтних робіт.

Відповідно до правил ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1)          повернення виконаного за недійсним правочином;

2)          витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)          повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)          відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно зі статтею 73 Господарського кодексу України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Статтею  74  Господарського  кодексу України  визначено,  що  майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно з ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.  287   Господарського   кодексу   України   орендодавцями   щодо державного та комунального майна є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендодавцями є, зокрема, підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

З матеріалів справи вбачається, що площа орендованого приміщення по Договору складає 114,5 кв.м., що менше ніж 200 кв.м, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що згода Фонду державного майна України не була потрібна, його права та інтереси цим Договором не зачіпались і рішення по цій справі не впливає на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін.

Статтею 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати   реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Як вбачається з протоколу судового засідання від  17.04.2008 (арк.с. 116, т. 2), представники сторін пояснили, що в період дії договору позивач здійснив роботи, передбачені п.5.4 договору чи п.6.3 договору; виконувався капітальний та поточний ремонти будівлі та інші ремонти, передбачені п.5.4 договору; будь-які роботи по реконструкції, технічному переоснащенню та переобладнанню приміщень, передбачені п.6.3 договору, не здійснювались. Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що в даному випадку мало місце виконання позивачем пункту 5.4 Договору, а не 6.3. Договору.

При цьому, судова колегія не бере до уваги посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції ст. 83 ГПК України, оскільки вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не виходив за рамки позовних вимог, так як резолютивна частина рішення суду співпадає з прохальною частиною позовної заяви. Крім того, при обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, содова колегія знаходить рішення суду першої інстанції таким, що винесене при повному дослідженні обставин справи, правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права та не знаходить підстав для його скасування.            

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Севастопольського державного підприємства "Атлантика" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.04.2008 у справі № 5020-11/042-7/020 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Ю.М. Гоголь

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                І.В. Черткова