Постанова

від 16.04.2008 по справі 36/391

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/391

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.04.2008                                                                                           № 36/391

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з'явився

від прокуратруи - Коряжміна Г.М. – посв. №12 від 24.01.08 р.

 від відповідача 1 -Гребенюк О.М. (дов. б/н від 28.09.2007 р.)

відповідача-2:                        не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий корабель Клеопатри"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2008

 у справі № 36/391  

 за позовом                               Дніпровської транспортної прокуратури м. Києва

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий корабель Клеопатри"

                                                  Державного комунального підприємства "Плесо"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

 Дніпровська транспортна прокуратура міста Києва звернулась з позовноюзаявою в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри”, Державного комунального підприємства “Плесо” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2008 р. позов Дніпровської транспортної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри”, Державного комунального підприємства “Плесо” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволено повністю. Визнано недійсним на підставі ст.215 Цивільного кодексу України договір оренди стоянки №06/07 від 22.03.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри” та Державним комунальним підприємством “Плесо”, припинено дію договору на майбутнє, з моменту набрання рішенням законної сили. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри” повернути зайняту земельну ділянку загальною площею 570 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3, Київській міській раді та привести в придатний для використання стан у десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри” в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Державного комунального підприємства “Плесо” в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2008 р. у справі № 36/391 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив вказане рішення скасувати і прийняти нове, яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд помилково визначив даний договір, як договір оренди земельної ділянки, та застосував норми Земельного кодексу України, тоді як питання оренди стоянки відноситься до компетенції балансоутримувача водних ресурсів – ДКП „Плесо”.

Представник Дніпровської транспортної прокуратури міста Києва в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/391 від 12.02.2008 р. було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ Золотий корабель Клеопатри” до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 27.02.2008 р. В судове засідання представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008 р. розгляд справи було відкладено на 12.03.2008 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/391 від 27.02.2008 р. було зобов'язано відповідача-1, відповідача-2 надати додаток №1 до Договору оренди стоянки №06/07 від 22.03.2007 р.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача, відповідача-2, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 р. розгляд справи було відкладено на 26.03.2008 р.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 26.03.2008 р. представників позивача, відповідача-2, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 р. розгляд справи було відкладено на 16.04.2008 р. Вказаною ухвалою суду було зобов'язано Дніпровську транспортну прокуратуру міста Києва та Київську міську раду надати докази, що підтверджують повноваження Київської міської ради (позивача) розпоряджатися земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3.

На час розгляду справи № 36/391 апеляційною інстанцією 16.04.2008 р. не було виконано вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 р.

Представники позивача, відповідача-2 у судове засідання 16.04.2008 р. не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача-2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.03.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий корабель Клеопатри”, як орендарем, та Державним комунальним підприємством „Плесо”, як орендодавцем, було укладено договір оренди стоянки №06/07.

Відповідно до умов договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради №47/207 від 29.09.2002 р. зобов'язався передати, а орендар – прийняти у користування стоянку для судна загальною площею 500 кв.м.; адреса об'єкту оренди: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3.

Термін дії зазначеного договору встановлено з 22.03.2007 р. до 31.12.2007 р. (п.9.1 Договору).

На виконання умов договору оренди стоянки №06/07 від 22.03.2007 р. орендодавець передав орендарю схему швартовки корабля до об'єкту оренди (додаток 1 до Договору), з якої вбачається, що договір, крім умов щодо оренди стоянки містить норми, які свідчать про те, що даний договір є договором оренди земельної ділянки.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, віднесено: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно цього кодексу.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Пунктом 1 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

Згідно з підпунктом а) пункту 3 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, зокрема, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Як зазначено в пункті 5 статті 93 Земельного кодексу України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними органи.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України „Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. 5.2 Статуту Державного комунального підприємства «Плесо», затвердженого рішенням виконкому Київської міської ради від 03.07.1995р. №204, майно підприємства є комунальною власністю м. Києва і закріплено за ним на праві повного господарського відання.

Згідно п. 5.4. Статуту Державного комунального підприємства «Плесо» підприємство за згодою власника або уповноваженого ним органу має право продавати, здавати в оренду належне йому майно та матеріальні цінності.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно із статтею 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюють по берегам річок та навколо водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності в межах водоохоронних зон.

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 13.05.1996р. право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право. Право постійного користування землями водного фонду посвідчується державним актом, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими Радами. Право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною Радою і юридичною або фізичною особою. Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, згоди Державне комунальне підприємство „Плесо” від Київської міської ради на укладання договору оренди стоянки для судна загальною площею за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3 не отримало.

Виходячи зі змісту ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Господарський суд міста Києва, постановляючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що стоянка (по суті земельна ділянка) загальною площею 500 кв.м. для судна „Золотий корабель Клеопатри”, що знаходиться за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3, не належить Відповідачу-2 на праві власності, повноважними органами місцевого самоврядування не делегувались повноваження у галузі земельних відносин Відповідачу-2, останнім при підписанні договору оренди стоянки № 06/07 від 22.03.2007р., укладеним з відповідачем-1, перевищені повноваження, що є порушенням вимог земельного законодавства та тягне за собою визнання зазначеного договору недійсним, як такого, що не відповідає вимогам статей 59, 83, 116 Земельного кодексу України та статті 4 Закону України „Про оренду землі”.

17.07.2007 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та  Київській області Державного комітету України по земельних ресурсах було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт № 1055/37 від 17.07.2007р., відповідно до якого встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий корабель Клеопатри” відсутні документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, площею 70 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3, для розміщення металевих та дерев'яних споруд, а також містка, який з'єднує судно з дамбою.

Нормами статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

З огляду на викладене, місцевим господарським судом було задоволено позовну вимогу позивача щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю ”Золотий корабель Клеопатри” звільнити земельну ділянку загальною площею 500 кв.м. для стоянки судна „Золотий корабель Клеопатри”, що знаходиться за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3, а також звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3, яку відповідач-1 використовує для розміщення металевих та дерев'яних споруд, а також містка, який з'єднує судно з дамбою з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки не встановлено повноваження Київської міської ради (позивача) щодо розпорядження земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3.

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази, які підтверджують повноваження Київської міської ради розпорядження земельною ділянкою, яка розташована  за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 р. було зобов'язано Дніпровську транспортну прокуратуру міста Києва та Київську міську раду надати докази, що підтверджують повноваження Київської міської ради (позивача) розпоряджатися земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, о. Гідропарк, територія між мостом метро і РВС-3.

На час розгляду справи № 36/391 апеляційною інстанцією 16.04.2008 р. не було виконано вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 р.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки Дніпровська транспортна прокуратура міста Києва та Київська міська рада не виконали вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 р., представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, так як за відсутності позивача неможливо повно і всебічно дослідити обставини справи та перевірити обґрунтованість позовних вимог, а також відсутні поважні причини, у зв'язку з якими витребувані судом документи не можуть бути подані, колегія дійшла висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.          

Отже, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та безпідставно визнав позовні вимоги Дніпровської транспортної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а позов залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. п.5 ст. 81, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2007 року у справі № 36/391  скасувати.

Позовну заяву Дніпровської транспортної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий корабель Клеопатри”, Державного комунального підприємства “Плесо” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки залишити без розгляду.

Матеріали справи № 36/391 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді