Рішення

від 22.04.2008 по справі 48/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 48/64

22.04.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСТОР»

Простягнення 35337,14 грн.

                             Суддя Сулім В.В.

Представники сторін:

Від позивача:Стрельчук М.О. –пред. за довір.

Від відповідача:Усенко В.В. –пред. за довір.  

У судових засіданнях 06.03.08р. та 20.03.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 26.03.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва для виготовлення повного тексту рішення.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»суми основного боргу у розмірі 49003,88 грн., суми нарахованих за період прострочення пені у розмірі 2330,37 грн., штрафних санкцій у розмірі 4900,39 грн., інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 2676,66 грн., трьох процентів річних у розмірі 422,84 грн., а також суми збитків у розмірі 6000,00 грн., всього 65337,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.02.08р. порушено провадження у справі №48/64 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

06.03.08р. у судовому засіданні Відповідач надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних мотивів: договір не був підписаний повноважною особою –директором Розенбергом Д.Н.; акти приймання-передачі Відповідачем не були отримані; поштове повідомлення підтверджує лише надходження будь-якого почтового відправлення чи то листа, чи то іншого документу; видаткові накладні підтверджують лише отримання Відповідачем певного товару, а не виконання договору.

20.03.08р. Відповідач надав доповнення до відзиву, в якому він зазначає, що договір не підписаний директором ТОВ «Фармастор»Розенбергом Д.Н., а тому сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору; згідно із додатком № 1 до договору № 08/07-4 від 22.08.07р. не надано доказів засвідчення якості товару (наданих послуг); оскільки Позивач не надав рахунок для авансової оплати, а тому у Відповідача не виникло обов'язку із сплати; Відповідач акти

приймання-передачі не отримував та не підписував; Відповідач не отримував рахуноку-фактури № СФ-0000361.

У доповненні до відзиву (пояснення щодо додаткових доказів, поданих ТОВ «Р.А.М.») Відповідач зазначив, що у Концепції проведення акції не міститься жодних даних про те, що Позивач надавав Відповідачу концепції, а Відповідач –обрав та затвердив одну з них; з поданого Позивачем звіту по проекту не можливо зробити висновок про те, який саме проект реалізовував Позивач; зведений звіт складено в односторонньому порядку позивачем без надання його Відповідачу; звіти промоутерів не засвідчують проведення промо-акції саме у аптеках Відповідача; Позивач був зобов'язаний був зробити футболки, шарфи та наклейки за погодженим Відповідачем макетом, але Відповідач макетів з виробництва футболок, шарфів та наклейок не затверджував.

Позивач надав пояснення, в якому зазначає, що договір № 08/07-4 від 22.08.07р. є «рамочним»договором, а істотні умови щодо предмету, ціни та строків письмово погоджено сторонами у додатку № 1 до договору; факт виконання робіт і надання послуг Позивачем Відповідачу згідно згаданого договору доводиться наданими суду документами, а саме: засвідчені копії видаткової накладної № РН-0000037 від 31.08.2007 р.; видаткової накладної № РН-0000039 від 06.09.2007 р.; Концепція промо-акції на 16 аркушах; макет флаєра для промо-акції; зведений звіт за проектом; копії звітів промоутерів та розписок працівників аптек на 15 арк.; список промоутерів; фотозвіт про промоакцію на 54 арк.; Відповідач  не заявляв жодних претензій чи вимог до робіт та послуг; роботи і послуги були виконані та здані Позивачем, а Відповідач прострочив їх прийняття.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСТОР»(як Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»(як Виконавець) уклали договір № 08/07-4 про надання послуг по проведенню маркетингової кампанії (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 замовник доручив, а виконавець бере на себе зобов'язання якісно та у строк, обумовлений замовником, надавати ряд послуг, визначених договором по проведенню маркетингових, рекламних та інших акцій (програм) заходів замовника.

Пунктом 2.1.6 договору Відповідач зобов'язався своєчасно приймати виконані роботи/послуги та сплачувати їх в строк та в повному обсязі.

Позивач зобов'язався надавати звітність за результатами виконаних робіт в формі та у строки, обумовлені сторонами (3.2.7), а також суворо дотримуватися інструкцій замовника відносно порядку надання послуг (п. 3.3).

Вартість послуг, їх фактичний опис, строки надання та інші умови (якщо на те буде вимога сторони) є суттєвими умовами та обумовлюються в додатках до договору, які є його невід'ємними частинами (п. 4.1 договору).

Договір від імені Відповідача скріплений печаткою та факсиміле операційного директора Д.Н. Розенберга.

25.08.07р. Сторони уклали додаток № 1 до договору № 08/07-4 (надалі –«Додаток № 1»), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець за завданням замовника зобов'язався надати останньому послуги з проведення промо-акції, а саме:

-          розробка концепції промо-акції;

-          виробництво футболок в кількості 65 шт. згідно затвердженого Відповідачем макету;

-          виробництво шарфів в кількості 300 шт. згідно затвердженого Відповідачем макету;

-          виробництво наклейок в кількості 210 шт. згідно затвердженого Відповідачем макету;

-          здійснення логістики промо-матеріалів, наданих Відповідачем;

-          супроводження промо-акції промоутерами в 10 регіонах України та м. Києві згідно адресної бази, наданої Відповідачем.

Згідно із п. 2.1 додатку № 1 розрахунок вартості послуг, наданих Виконавцем за цим додатком, здійснюється на підставі наступних тарифів:

2.1.1. Вартість розробки концепції –1732,00 грн.

2.1.2. Вартість виробництва футболок (за 1 од.) –26,00 грн.

2.1.3. Вартість виробництва шарфів (за 1 од.) –15,50 грн.

2.1.4. Вартість виробництва наклейок (за 1 од.) –8,17 грн.

2.1.5. Вартість логістики –1310,00 грн.

2.1.6. Вартість роботи промоутерів –23906,70 грн. із розрахунку 1108 чол/годин.

2.1.7. Супроводження промо-акції –2500,00 грн.

Вартість адміністративних послуг п. 2.1.1-.2.1.3 –в розмірі 15 % від суми вартості наданих послуг без ПДВ, вказаних у додатку (п. 2.2 додатку № 1), а вартість адміністративних послуг п. 2.1.6 –в розмірі 12 % від суми вартості наданих послуг без ПДВ, зазначених у додатку (п. 2.3), що становить 37503,56 грн., не включаючи ПДВ та адміністративних послуг, ПДВ –8316,63 грн., адміністративні послуги –4079,60 грн., всього з урахуванням ПДВ  та адміністративних послуг –49899,79 грн.

Відповідач відповідно до п. 3.2 додатку № 1 зобов'язався сплатити послуги виконавцю на умовах, в порядку, строк та у розмірі, передбачених додатком, а п. 3.3 йому надане право перевіряти якісні, кількісні та інші характеристики наданих виконавцем послуг.

Стаття 5 додатку визначає порядок розрахунків. Пунктом 5.1 передбачено, що замовник здійснює оплату у розмірі 49899,79 грн., а п. 5.2 встановлено, що оплата здійснюється наступним шляхом:

5.2.1. Замовник зобов'язується уплатити виконавцю аванс в розмірі 50% від ціни зазначеної у п. 5.1 додатку протягом 3-х банківських днів з моменту отримання факсимільним зв'язком відповідного рахунку, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця;

5.2.2. Остання сума сплачується замовником частинами протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами наданих послуг за кожний вид послуг, зазначений у п. 1.1 з урахуванням п. 2 додатку.

Додаток № 1 до договору підписаний особисто директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСТОР»Д.Н. Розенбергом та скріплений печаткою Відповідача.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлений ст. 181 Господарського кодексу України, а саме: господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно із ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Сторонами не було надано доказів того, що між ними існувала письмова згода про використання факсимільного відтворення підпису директора Відповідача Розенберга Д.Н., а тому при укладенні спірного договору Відповідач неналежним чином оформив відповідь на пропозицію Позивача укласти договір, оскільки використав факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої укладати від імені Відповідача договори (правочини). Разом з тим, суд не погоджується із твердженням Відповідача, що відсутні докази погодження Сторонами істотних умов договору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Глава 63 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини послуг, не встановлює обов'язковою письмову форму для договору надання послуг, а тому наступне належне підписання Відповідачем додатку № 1 договору є доказом того, що він мав волю до настання правових наслідків, передбачених договором № 08/07-4 від 22.08.07р. Таким чином, договір № 08/07-4 про надання послуг по проведенню маркетингової кампанії від 22.08.07р. є вчиненим.

Позивач надав суду видаткові накладні, які засвідчують факт отримання Відповідачем від Позивача:

наклейок у кількості 210 шт. та шарфів з логотипом «Аптека доброго дня»у кількості 300 шт. на загальну суму 7637,83 грн. (видаткова накладна № РН-0000037 від 31.08.07р.);

футболок у кількості 65 шт. на загальну суму 2028,00 грн. (видаткова накладна № РН-0000039 від 06.09.07р.).

Суд не приймає твердження Відповідача про те, приймання ним товарів за цими накладними не можуть бути доказами виконання саме спірного договору, оскільки Позивач не надав доказів того, що Відповідач погодив макети футболок, наклейок та шарфів з огляду на наступне. По-перше, Відповідач не надав доказів того, що між ним та Позивачем існували в той час правовідносини, врегульовані іншим договором, в межах якого Позивач мав передати Відповідачу наклейки, футболки та шарфи. По-друге, Відповідач прийняв виконання умов додатку № 1 до договору в цій частині та не заявив претензій щодо якості цих товарів і не повернув їх Позивачу. По-третє, ані договір, ані додаток до нього не встановлює порядок погодження Відповідачем макетів футболок, шарфі та наклейок. З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що Відповідач фактично погодив макети в момент прийняття від Позивача наклейки, футболки та шарфи, а також визнав виконання обов'язку з їх виготовлення належним.

Крім того, суд вважає, що Відповідачу були надані послуги із логістики, які включали в себе отримання друкарських промо-матеріалів, відправку наклейок, футболок.

31.08.07р. Позивач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000361 на загальну суму 46899,79 грн. Суд вважає твердження Відповідача про те, що Позивач не надсилав йому цей рахунок, безпідставним, оскільки Позивач відповідно до п. 5.2.1 додатку № 1 до договору був зобов'язаний направити його за допомогою факсимільного зв'язку, а не поштою, а тому Позивач не повинен надавати докази надіслання рахунку.

Позивач склав та підписав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.07р. на суму 3227,16 грн. про надання послуг із розробки концепції та агентську винагороду; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.07р. на суму 2500,00 грн. про надання послуг з менеджменту проекту; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.07р. на суму 1572,00 грн. за надані послуги з логістики та акт здачі прийняття робіт (надання послуг) 06.09.07р. на суму 31538,89 грн. за: роботу промоутерів та агентські послуги. Відповідач вищезазначені акти не підписав.

Позивач стверджує, що 15.10.07р. він направив Відповідачу вищезазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які, як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 799510, Відповідач отримав 17.10.07р. Обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються заперечення, покладається на Відповідача. Відповідач не спростував у судовому засіданні того факту, що він отримав поштове відправлення від Позивача із актами здачі-приймання робіт (наданих послуг). Судом встановлено, що у журналі реєстрації вхідної документації Відповідача відсутній запис про отримання поштового відправлення від Позивача 17.10.07р., а отже Відповідач не спростував факт отримання ним актів здачі-приймання робіт (наданих послуг).

26.11.07р. та 30.11.07р. Позивач направляв Відповідачу претензію на суму 55243,54 грн., однак Відповідач відповіді на претензії не надав, у судовому засіданні даного факту не спростував. Наданий суду для огляду журнал реєстрації вхідної документації доводить факт отримання Відповідачем претензії Позивача.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на сторони обов'язок довести обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги або заперечення. Стаття 34 ГПК України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав концепції промо-акцій, які суд дослідив та встановив, що, по-перше, концепції виготовлені у двох варіантах «Казка»та «12 шагів до хорошого самопочуття», по-друге, концепції не містять доказів того, що вони були надані Відповідачу, по-третє, концепції не містять доказів того, що Відповідач обрав одну з них. З огляду на зазначене, концепції не є належними та допустимими доказами того, що Позивач розробив концепції промо-акції згідно із додатком № 1 до договору, а отже факт розробки концепції у відповідності із завданням Відповідача є недоведеним.

Суд не приймає в якості доказів й список промоутерів, оскільки Позивач не надав жодних доказів наявності правовідносин із цими особами взагалі, та як промоутерами за додатком № 1 до договору зокрема. З огляду на зазначене суд не приймає й звітів осіб, яких Позивач називає промоутерами.

Фотозвіт про промоакцію суд не приймає з тих підстав, що, по-перше, на фотографіях зображені невідомі особи, по-друге, невідомо коли ці фотографії збули зроблені.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зведений звіт не може доводити факту надання послуг із проведення промо-акції, оскільки не містить посилання на будь-яку концепцію промо-акції та не містить переліку послуг, за які звітується Позивач.

За таких обставин, Позивач довів виконання ним додатку № 1 до договору частково, а саме в частині виготовлення та передачі Відповідачу футболок, шарфів, наклейок та логістики. Крім того, судом встановлено, що Відповідачем, не зважаючи на фактичне прийняття виконаного Позивачем та отримання актів приймання передачі не оплатило фактично прийнятого виконаного Позивачем за додатком № 1 до договору. Таким чином, Відповідач допустив порушення договору із виконання грошових зобов'язань.

З огляду на зазначене суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 49003,88 грн. є обґрунтованими в частині стягнення 10315,86 грн., яких 1714,86 грн. вартість наклейок у кількості 210 шт.; 4650,00 грн. –вартість шарфів у кількості 300 шт.; 1690,00 грн. –вартість футболок у кількості 65 шт.; 951,00 грн. вартості адміністративних послуг за послуги з виготовлення футболок та шарфів, а також 1310,00 грн. –вартість логістики.

Судом встановлено, що акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), отриманих Відповідачем 17.10.07р., не були підписанні останній внаслідок його ухилення від підписання цих актів, а тому суд вважає, що у Відповідача виник обов'язок із сплати заборгованості у вищезазначеному розмірі з 18.10.07р., тобто наступного дня з дати отримання актів. Строк сплати закінчився через 3 банківських дні, тобто з 25.10.07р. у Позивача виникло право нараховувати неустойку та індекс інфляції й 3% річних на суму заборгованості.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання визначені ст. 611 ЦК України, а саме: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 5.5 додатку № 1 до договору встановлено, що при порушенні замовником п. 5.2.1 та 5.2.2 додатку, на суму заборгованості нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату розрахунку пені, а кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 5.6 додатку № 1 до договору, якщо затримка оплати рахунків позивача перевищує 3 банківських дні, Позивач має право вимагати від Відповідача оплати штрафних санкцій у розмірі 10% від суми виконаних робіт. Позивач довів надання послуг (виконання робіт), за виконання яких Відповідач прострочив сплату, становить 10315,86 грн. Отже, розмір штрафних санкцій становить 1031,58 грн.

З огляду на те, що суд вважає обґрунтованою лише частину вимог із стягнення основного боргу, то обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»пені у розмірі 391,16 грн., три проценти річних у сумі 69,53 грн., інфляції у розмірі - 760,50 грн., а також штрафні санкції у розмірі 1031,58 грн.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. 10.01.08р(ст. 623 ЦК України).

Позивач у зв'язку з відсутністю посади юрисконсульта на підприємстві уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЮрКом»(повірений) договір доручення на ведення справ у суді № 10-01/08. Згідно із п. 1.1.1 Позивач доручив, а повірений прийняв на себе зобов'язання підготовити проект позовної заяви та представляти інтереси Позивача в господарському суді міста Києва в усіма правами, наданими процесуальним законодавством України позивачу, при розгляді по суті господарського спору, що виник між Позивачем та ТОВ «Фармастор». Позивач зобов'язався за надані послуги за цим договором сплатити повіреному винагороду у розмірі 6000,00 грн. Позивач платіжним дорученням № 3289 від 14.01.08р. сплатив на користь ТОВ «Компанія «ЮрКом»6000.00 грн. за юридичні послуги згідно із договором № 10-01/08 від 10.01.08р.

Позивач просить стягнути з Відповідача сплачені на користь повіреного за договором № 10-01/08 кошти у сумі 6000,00 грн., як збитки.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:

-          втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

-          доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 6000,00 грн. не підлягають стягненню з Відповідача. Всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів, суд дійшов до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»про стягнення основного боргу у розмірі 49003,88 грн., суми нарахованих за період прострочення пені у розмірі 2330,37 грн., штрафних санкцій у розмірі 4900,39 грн., інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 2676,66 грн., а також трьох процентів річних у розмірі 422,84 грн., всього 59337,14 грн.. частково обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов частково.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» (04071, м. Київ вул. Нижній Вал, 61; поштова адреса: 04071, м. Київ, пров. Ярославський, 7/9, код ЄДРПОУ 34048360, р/р 2600614987 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»(04209, м. Київ, вул. Озерна, 16, кв. 52, код ЄДРПОУ 31724470, р/р 2600963609 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) суму основного боргу у розмірі 10315,86 грн. (десять тисяч триста п'ятнадцять гривень 86 копійок); пеню у розмірі 391,16 грн. (триста дев'яносто одна гривня 16 копійок), три проценти річних у розмірі 69,53 грн. (шістдесят дев'ять гривень 53 копійки), індекс інфляції у розмірі 760,50 грн. (сімсот шістдесят гривень 50 копійок), штрафні санкції 1031,58 грн. (одна тисяча тридцять одна гривня 58 копійок), державне мито у розмірі 210,02 грн. (двісті десять гривень 02 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 33,53 грн. (тридцять три гривні 53 копійки).

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           В.В.Сулім