Постанова

від 12.05.2008 по справі 31/466

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/466

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.05.2008                                                                                           № 31/466

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Сахошко М.О. (за довір.),

 від відповідача -не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ю-Ві-Ді Компані"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2008

 у справі № 31/466  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

 до                                                   Приватного підприємства "Ю-Ві-Ді Компані"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 20000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 20 000 грн. авансованого платежу  в зв'язку з невиконанням відповідачем, як підрядником, умов Договору підряду від 31.03.2005 р. № Буд-05/31-03.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2008 р. у справі №31/466 позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення  скасувати повністю, посилаючись на  неповне дослідження судом обставин справи та допущені порушення норм матеріального права, у справі прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в порушення положень (п.2.1.3) укладеного договору підряду позивач не розірвав договір, не відмовився від його виконання, тому відповідач вважає, що у відповідності до ст.849 ЦК України в разі невиконання підрядником умов договору позивачу як замовнику надано право на відшкодування понесених збитків, а не стягнення сплачених авансових платежів.

Крім того, відповідач посилається на факт виконання ним підрядних робіт за договором, що підтверджується направленим актом  виконаних робіт (форми КБ-2в) за квітень 2005 р. Однак, позивач  від прийняття виконаних робіт відмовляється. За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги заявленими неправомірно.

Позивач у відзиві проти заявлених доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити їх без задоволення. Позивач зазначає, що в зв'язку з невиконанням відповідачем  передбачених договором робіт, та використанням не за призначенням авансового платежу, позивач з метою захисту порушених прав не вимагає компенсувати відповідачем понесені збитки, а просить повернути йому суму авансового платежу.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні у справі поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення апеляційного провадження, та розписки представників сторін), однак відповідач належними йому процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні  від 12.05.2008 р. не скористався, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заслухавши думку представника позивача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

            Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позов, виходячи з наступного.

Під час розгляду спору господарським судом було з'ясовано, що на виконання умов укладеного між сторонами  31 березня 2005 р. Договору підряду №БУД-05/31-03 (п.5.6.) позивачем на банківський рахунок відповідача платіжним дорученням №9175 від 05.04.2005 р. було перераховано аванс у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що відповідач повинен був приступити до виконання робіт за Договором протягом 3 (трьох) робочих днів від дати затвердження проекту робіт, але не раніше отримання авансу, передбаченого п. 5.6. Договору.

Згідно п. 3.1. Договору відповідач повинен був виконати електромонтажні роботи на об'єкті позивача (за адресою: м. Київ, проспект Науки, будинок 8, 1-й поверх, приміщення магазину) у термін до 15.04.2005 р. згідно графіку виконання робіт.

В матеріалах справи відсутні докази щодо належного виконання відповідачем обов'язків за договором підряду, а саме проведення електромонтажних робіт.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги в якості належних доказів виконання відповідачем електромонтажних робіт надані ним  копії Актів на списання з балансу відповідача окремих матеріалів, видаткові накладні (копії яких залучено до матеріалів справи),  оскільки ці документи не свідчать про виконання визначених умовами договору робіт.

Доводи відповідача щодо виконання ним робіт за договором підряду та не бажання саме позивача здійснювати їх прийняття, що на думку відповідача підтверджується направленим позивачу актом виконаних робіт (форми КБ-2в) за квітень 2005 р. судовою колегією також не можуть бути прийняті до уваги та визнаються необґрунтованими. Як свідчать матеріали справи, кінцевий строк виконання визначених  умовами договору підрядних електромонтажних робіт  був встановлений до 15.04.2005 р. (п.3.1.). Натомість акт виконаних робіт, на який посилається відповідач як підставу відмови в позові, був направлений згідно матеріалів справи рекомендованим листом позивачу з повідомленням про вручення лише через рік після встановленого сторонами строку виконання робіт, в квітні 2006 р. (а.с.44), і згідно  відмітки органу поштового зв'язку був повернутий відповідачу в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною в листі адресою.

У відповідності до положень ст.33, 34 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень, на підтвердження чого сторонами повинні надаватися належні й допустимі докази. Натомість відповідачем в обґрунтування заявлених заперечень щодо поданого позову та поданої апеляційної скарги не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ним обов'язків за договором підряду.

Судова колегія звертає увагу на те, що ст. 849 ЦК України, згідно частини другої якої визначено право замовника у разі невиконання або неналежного виконання підрядником своїх зобов'язань за договором підряду відмовитися від договору підряду та вимагати від підрядника відшкодування збитків, не є імперативною нормою, а відтак не обмежує позивача як замовника скористатися іншими засобами захисту своїх порушених прав, передбаченими чинним законодавством України.

Подібними за своїм змістом до відносин сторін з приводу авансу є цивільні відносини з приводу попередньої оплати товару, чи послуг які регулюються, зокрема, ст. 693 ЦК України. З огляду на це, правовідносини з приводу авансу можуть бути врегульовані також нормами ЦК України, які регулюють подібні за своїм змістом цивільні правовідносини, тобто, правовідносини з приводу попередньої оплати послуг.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України в разі невиконання зобов'язання щодо передачі товару, роботи, послуг стороною, яка одержала від іншої сторони суму попередньої оплати, надає іншій стороні, яка перерахувала суму такої передоплати, право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення сплаченого відповідачу авансу  в зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором підряду.

За таких обставин колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. Апеляційна скарга визнається необґрунтованою, у зв'язку з чим,  задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ю-Ві-Ді компані” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду   м. Києва  від 21.01.2008 р. у справі №31/466 залишити без змін.

3. Матеріали справи №31/466 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді