Постанова

від 06.08.2008 по справі 31/466

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31/466

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 серпня 2008 р.                                                                                    № 31/466  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Михайлюка М.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Ю-Ві-Ді компані" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року у справі № 31/466 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО", м. Київ, до Приватного підприємства "Ю-Ві-Ді компані", м. Київ про стягнення 20 000 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –ТОВ "ЕКО" –Сахошко М.О. (дов. № 122 від 20.02.2008 р.); Романченко Т.В. (дов. від 29.05.2008 р.);

відповідача –ПП "Ю-Ві-Ді компані" –Дубовик І.А. (дов. від 17.04.2008 р.);

встановив:

У жовтні 2007 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Приватного підприємства "Ю-Ві-Ді компані" про стягнення 20 000 грн.

Вказував, що 31 березня 2005 року між ним (замовником) та Приватним підприємством "Ю-Ві-Ді компані" (підрядником) укладено договір підряду № БУД-05/31-03, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався на власний ризик, своїми силами та засобами виконати електромонтажні роботи в приміщенні першого поверху в буд. № 8 по проспекту Науки, у м. Києві до 15 квітня 2005 року, а замовник –прийняти та оплатити їх.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, що полягали у проведення підрядних робіт на об'єкті ТОВ "ЕКО", позивач просив стягнути з відповідача перераховану, згідно умов спірного договору, суму авансового платежу, що складає 20 000 грн. та судові витрати.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині проведення підрядних робіт та порушення строків виконання робіт, позивач просив стягнути з останнього суму авансового платежу, що складає 20 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 січня 2008 року (суддя Качан Н.І.), залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року (колегія суддів у складі: Корсака В.А. –головуючого, Авдеєва П.В., Коршун Н.М.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 грн. суми авансового платежу та судові витрати.

Судові рішення мотивовані посиланнями наявністю підстав до задоволення позовних вимог на підставі ст.ст. 525, 526, 693, 849 ЦК України, оскільки відповідачем не виконано в повному обсязі свої зобов'язання в частині проведення будівельних робіт.

У касаційній скарзі ПП "Ю-Ві-Ді компані", посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст.ст. 612, 613, ч. 2 ст. 693, ст.ст. 837, 849, 853, 856, ч. 2 п.4 ст. 882 ЦК України, –просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з укладеного між сторонами договору підряду № БУД-05/31-03 від 31 березня 2005 року, згідно умов якого відповідач (підрядник) зобов'язався на власний ризик, своїми силами та засобами виконати електромонтажні роботи в приміщенні першого поверху в буд. № 8 по проспекту Науки, у м. Києві до 15 квітня 2005 року, а позивач (замовник) –прийняти та оплатити їх.

Пунктом 3.2 договору передбачено обов'язок відповідач приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів від дати затвердження проекту робіт, але не раніше отримання авансу, передбаченого п. 5.6 договору.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. В силу ч. 2 ст. 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

На виконання умов договору позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача суму авансового платежу, що складає 20 000 грн. у т.ч. ПДВ 20 %, що підтверджується платіжним дорученням № 9175 від 5 квітня 2005 року.

Зобов'язання з проведення електромонтажних робіт на об'єкті позивача в обумовлені договором строки відповідачем не виконано, у зв'язку з чим виконання вказаних робіт у подальшому втратило інтерес для позивача.

Доказів повернення грошових коштів, що були сплачені позивачем у якості авансу відповідно до п. 5.6 договору відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20 000 грн. авансового платежу, суд першої інстанції, з висновками якого правомірно погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем виконано свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору перерахувавши на рахунок відповідача суму авансового платежу, що складає 20 000 грн., а відповідачем, зобов'язання щодо виконання електромонтажних робіт в приміщенні першого поверху в буд. № 8 по проспекту Науки, у м. Києві в передбачені договором строки не виконанні.

Задовольняючи позовні вимоги, судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджено всі суттєві обставини даної справи, правильно встановлено, і виходили з того, що надані відповідачем копії актів на списання з балансу ПП "Ю-Ві-Ді компані" окремих матеріалів та видаткові накладні не можуть бути належними доказами виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, оскільки вказані документи не свідчать про виконання визначених умовами договору електромонтажних робіт.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судами обох інстанцій, в порядку ст. 43 ГПК України, всебічно, повно і об'єктивно надано оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, досліджено зобов'язальні правовідносини сторін щодо виконання електромонтажних робіт, які виникли на підставі договору підряду № БУД-05/31-03 від 31 березня 2005 року, встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо проведення в обумовлені договором строки підрядні роботи, в порушення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України.

Висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги про належне виконання відповідачем умов договору в частині проведення електромонтажних робіт, про що свідчить акт виконаних робіт типової форми КБ-2в за квітень 2005 року та про відмову позивача підписувати зазначений акт на увагу не заслуговують, оскільки ці твердження спростовуються встановленими судами обставинами справи про те, що за умовами спірного договору кінцевий строк виконання підрядних робіт встановлений до 15 квітня 2005 року, тоді як зазначений акт направлений відповідачем лише в квітні 2006 року.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ю-Ві-Ді компані" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року у справі № 31/466 залишити без змін.

Головуючий:Н. Дунаєвська

Судді:

М. Михайлюк

Н. Мележик