Рішення

від 05.05.2008 по справі 38/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/38

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.05.08 р.                                                                                                     Справа № 38/38                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом:  Державного комунального підприємства „Біосфера Донецька” м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк

про стягнення  3 776 грн.17 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача:  Юрасова Т.А. юрисконсульт за дов. № 2 від 01.04.2008 р.

від відповідача: Онікієнко Є.А. юрисконсульт 1 категорії за дов. № 13-04/07-юв  

Суть спору:

         Позивач, Державне комунальне підприємство „Біосфера Донецька” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк про стягнення  заборгованості у розмірі           2 835грн.00коп., пені у розмірі 470 грн.40коп. та суми індексації у розмірі 470грн.77коп., а всього 3 776грн.17коп.  

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № ПО 43/03-06 від 16.03.2006р.

 Відповідач у судовому засіданні 26.03.2008 р. надав суду відзив на позовну заяву     № 406 від 25.03.2008 р., в якому повідомив суду, що позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення основного боргу в сумі 2835 грн. 00 коп., в частині стягнення  штрафних санкцій просить суд  відмовити у повному обсязі.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що договір є неукладеним, оскільки його умовами ( п.2.2) передбачено, що перший платіж у розмірі 25% від річної суми сплачується в день підписання договору. При не оплаті даної суми у встановлений строк, договір вважається неукладеним. Оплата послуг не була проведена відповідачем до 01.04.2006р., у зв”язку з чим договір від 16.03.2006р. є неукладеним.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.  

27.03.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 20.03.2008р. № 22-10/823, відповідно до якого  Відкрите акціонерне товариство Рутченківський завод „Гормаш”,  значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 00176383) та знаходиться за адресою:  83025, м. Донецьк, Кіровський район, вул. Петровського, 74, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до  матеріалів справи.

 15.04.2008р. позивач у судовому засіданні надав зміни до позовної заяви про стягнення заборгованості № 133 від 14.04.2008р., в яких просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 3305грн.40коп. (2 835грн. + 470грн.40коп.), пеню у розмірі 470грн.70коп., всього                3 776грн.17коп. Зміни до позовної заяви судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Від відповідача на адресу господарського суду надійшло клопотання № 502 від 15.04.2008 р., в якому він надає суду оригінал поштової квитанції, підтверджуючий відправку документів відповідачу та просить суд розглянути справу без представника заводу, приймаючи до уваги відзив відповідача від 25.03.2008 р. № 406. Клопотання судом розглянуто та залучено до матеріалів справи.

05.05.2008 р. позивач у судовому засіданні надав пояснення № 142 від 05.05.2008 р., в яких зазначив, що згідно підписаним обома сторонами актам виконаних робіт на суму  2835 грн., з якою відповідач погодився як із сумою заборгованості, позивачем були виставлені для оплати рахунки – фактури: № СФ – 00327 від 31.08.2006 р. на суму 285,60 грн., № СФ – 00292 від 31.07.2006 р. на суму 281,66 грн., № СФ – 00105 від 31.10.2006 р. на суму 285,60 грн., № СФ – 00207 від 21.12.2006 р. на суму 333,35 грн. та № СФ – 00267 від 29.12.2006 р. на суму 1648,80 грн. Пояснення судом розглянуті та задоволені.

Крім того 05.05.2008 р. позивач у судовому засіданні надав заяву, в якій уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2835 грн. на підставі виставлених рахунків – фактур, які додає до заяви. Від стягнення інфляційних та пені відповідно в сумі  470 грн. 77 коп. та 470 грн. 40 коп. позивач відмовляється та просить припинити провадження по справі в цій частині. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представниками сторін надано клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Державним комунальним  підприємством „Біосфера Донецька” (далі –  позивач) були надані послуги Відкритому акціонерному товариству Рутченківський завод „Гормаш” (далі – відповідач) по прийманню відходів до поховання.

Виконання робіт підтверджено актами  № 292 від 31.07.2006 р. - 281 грн. 66 коп.; № 327 від 31.08.2006 р. -  285 грн. 60 коп.; № 105 від 31.10.2006 р. – 285 грн. 60 коп.; № 267 від 29.12.2006 р. – 1648 грн.80 коп., № 207 від 21.12.2006 р. – 333 грн. 35 коп.  на підставі паспортів промислових відходів, вивезених на Ларінський полігон.  

Позивачем були виставлені для оплати рахунки – фактури: № СФ – 00327 від 31.08.2006 р. на суму 285,60 грн., № СФ – 00292 від 31.07.2006 р. на суму 281,66 грн., № СФ – 00105 від 31.10.2006 р. на суму 285,60 грн., № СФ – 00207 від 21.12.2006 р. на суму 333,35 грн. та № СФ – 00267 від 29.12.2006 р. на суму 1648,80 грн., які до теперішнього часу не оплачені.

05.06.2008 р.  позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 87 , в якій він пропонував відповідачу у добровільному порядку  сплатити заборгованість, на яку отримав від відповідача  відповідь № 962 від 18.06.2007 р., в якій він визнає борг частково на суму заборгованості  2526 грн. 57 коп. за даними бух обліку.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги, останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість  в сумі 2835 грн. 00 коп.  

Крім того, позивач наполягав на стягненні з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 470 грн. 40 коп. та суми індексації заборгованості в сумі 470 грн. 77 коп., але звернувся до суду із заявою від  05.05.2008 р., в якій  уточнив свої позовні вимоги та відмовився від стягнення інфляційних та пені, та просить припинити провадження по справі в цій частині.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається акти здачі – приймання робіт,  паспорта  виробничих відходів, претензію № 87від 05.06.2007 р., відповідь на претензію №  962 від 18.06.2007 р., зміни до позовної заяви № 133 від 14.04.2008 р., пояснення № 142 від 05.05.2008 р., заяву № б/н від 05.05.2008 р., рахунки-фактури, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву № 406 від 25.03.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Позивачем на адресу відповідача була направлена  претензія № 87  від  05.06.2008 р.  в якій він пропонував у добровільному порядку погасити заборгованість, на яку отримав від відповідача  відповідь № 962 від 18.06.2007 р.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався з позивачем,    його вимога щодо стягнення суми заборгованості у розмірі  2835 грн. 00 коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та  визнаються  відповідачем.

У зв'язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення пені та інфляційних, суд вважає, що слід припинити провадження у справі в цій частині.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, п. 4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного комунального підприємства „Біосфера Донецька” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства Рутченківський завод „Гормаш” м.Донецьк,  задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Рутченківський завод „Гормаш” м.Донецьк (83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74, п/р 26008301611374 у філії Куйбишевського „Промінвестбанку” м.Донецька, МФО 334408, ЄДРПОУ 00176383) на користь  Державного комунального підприємства „Біосфера Донецька” м.Донецьк (83096, м. Донецьк, вул. Северна, 19,  п/р 26001301262 у Куйбишевському ООБ № 5403 м.Донецька, МФО 394040, ЄДРПОУ 20334861) заборгованість у розмірі 2835 грн. 00 коп.,   держмито у сумі  102 грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у  розмірі 470 грн. 70 коп. та інфляційних у розмірі 470 грн. 40 коп.,  у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення оголошено у судовому засіданні 05.05.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                  

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі