Постанова

від 14.06.2011 по справі 24/409/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 24/409/07

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Ткаченко Н.Г. - головуючог о,

Катеринчук Л.Й., Коробенка Г .П.

розглянувши матеріали

касаційної скарги заступника прокурора З апорізької області

на постанову Донецького апеляційного г осподарського суду від 21.03.2011р.

у справі господарського суду Запор ізької області

за позовом приватного підприємства " Фірма "Амадіс", м. Запоріжжя

до Бердянської міської ради, м. Бердянськ

про визнання права власності

за участю представн иків:

прокуратури: Громадськ ий С.О. (прокурор Генеральної п рокуратури України, посв. дій сне до 02.02.2013р. НОМЕР_1),

позивача: не з' явився ,

відповідача: не з' явив ся

ВСТАНОВИВ:

ПП "Фірма "Амадіс" звернулось до Бердянської мі ської ради з позовом про визн ання права власності на ком плекс будівель та споруд (кур ортно-готельний комплекс), що складається з основних буді вель: А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, К, Л, терас: б, б1, в, в1, г, г1, д, д1, е, е1, ж, ж1, з, з1, к, к 1, л, л1, мансард "Мс" над "Б, В, Г, Д, Е, Ж , З, К, Л", огорожі №1 та паркану №2, розташовані на земельній ділянці площею 0,7888 га по вулиц і Макарова, 17б, м. Бердянськ, За порізької області.

Рішенням господарськ ого суду Запорізької області від 04.06.2007р. по справі №24/409/07, залише ним без змін постановою Доне цького апеляційного господа рського суду від 21.03.2011р. позов задоволено.

Не погоджуючись з ріш енням та постановою, заступн ик прокурора Запорізької обл асті звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарсь кого суду України, в якій прос ить їх скасувати та постанов ити нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу по рушенням судами норм матеріа льного і процесуального прав а.

Колегія суддів, прийма ючи до уваги межі перегляду с прави в касаційній інстанції , проаналізувавши на підстав і фактичних обставин справи застосування норм матеріаль ного та процесуального права при винесенні оспорюваних с удових актів, знаходить необ хідним частково задовольни ти касаційну скаргу, врахову ючи наступне.

З матеріалів спра ви слідує, що позивач на земел ьній ділянці площею 0,7888га за ад ресою: вул. Макарова, 17б, м. Берд янськ, Запорізька область, як а надана йому в оренду згідно договору оренди землі від 09.08.2 005р. для будівництва та обслуг овування курортно-готельног о комплексу, здійснив самочи нне будівництво комплексу бу дівель та споруд, право власн ості на які і просить визнати за ним.

У відповідності до ст. 375 ЦК України, власник земельн ої ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, ств орювати закриті водойми, зді йснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на св оїй ділянці іншим особам. Вла сник земельної ділянки набув ає право власності на зведен і ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власни ка на забудову здійснюється ним за умови додержання архі тектурних, будівельних, сані тарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умов и використання земельної діл янки за її цільовим призначе нням. Правові наслідки самоч инної забудови, здійсненої в ласником на його земельній д ілянці, встановлюються статт ею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК У країни, житловий будинок, буд івля, споруда, інше нерухоме м айно вважаються самочинним б удівництвом, якщо вони збудо вані або будуються на земель ній ділянці, що не була відвед ена для цієї мети, або без нале жного дозволу чи належно зат вердженого проекту, або з іст отним порушенням будівельни х норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будів ництво нерухомого майна, не н абуває права власності на нь ого (ч.2 ст. 376 ЦК України).

Право власності на сам очинно збудоване нерухоме ма йно може бути за рішенням суд у визнане за особою, яка здійс нила самочинне будівництво н а земельній ділянці, що не бул а їй відведена для цієї мети, з а умови надання земельної ді лянки у встановленому порядк у особі під уже збудоване нер ухоме майно (ч.3 ст. 376 ЦК України ). На вимогу власника (користув ача) земельної ділянки суд мо же визнати за ним право власн ості на нерухоме майно, яке са мочинно збудоване на ній, якщ о це не порушує права інших ос іб (ч.5 ст. 376 ЦК).

Матеріали справи не мі стять, і сторонами суду не над ані докази того, що позивач зд ійснив самочинне будівництв о з додержанням архітектурни х, будівельних, санітарних, ек ологічних та інших норм і пра вил у відповідності до належ но затвердженого проекту.

Натомість з технічног о паспорту на громадський бу динок, виданого Бердянським підприємством з технічної ін вентаризації, вбачається, що основні будівлі Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, К, Л, терас: б, б1, в, в1, г, г1, д, д1, е, е1, ж, ж1, з, з1, к, к1, л, л1, мансард "Мс" на д "Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, К, Л" не зареєстр овані та побудовані з істотн им відхиленням від проекту, а за висновком ТОВ "Бердянськц ивілпроект" загальний стан з азначених об' єктів оцінено як задовільний, що забезпеч ує міцність та стійкість спо руджень, які придатні для под альшої експлуатації, за умов и дотримання норм та правил т ехніки безпеки.

Іншими словами, безпек а великої кількості людей пі д час експлуатації спірного майна (курортно-готельний ко мплекс), яке позивачем збудов ано самочинно з відхиленням від проекту, поставлено в зал ежність від дотримання норм і правил техніки безпеки, пит ання контролю або гарантій виконання чого судом попере дніх інстанцій не досліджува лось.

Задовольняючи позовн і вимоги суд попередніх інст анцій на зазначене уваги не з вернув, надавши перевагу ная вності: - договору оренди земл і про передачу ділянки позив ачу в оренду для будівництва та обслуговування курортно- готельного комплексу; - дозво лу Департаменту архітектури , містобудування та земельни х ресурсів виконавчого коміт ету Бердянської міської ради на виконання позивачем буді вництва курортно-готельного комплексу; - додержання позив ачем цільового призначення з емельної ділянки та відсутн ість порушення прав інших ос іб в контексті ч. 5 ст. 376 ЦК Украї ни, що не є вичерпним та доста тнім переліком підстав для в изнання за позивачем права в ласності на самочинно збудо ване нерухоме майно, оскільк и аналіз наведених вище норм матеріального права свідчи ть про можливість визнання в судовому порядку права влас ності на самочинно збудован е нерухоме майно не тільки з п ередбачених ст. 376 ЦК України п ідстав, а і за умови додержан ня забудовником архітектурн их, будівельних, санітарних, е кологічних та інших норм і пр авил, чого в даному випадку не відбулося.

Враховуючи наведене, коле гія суддів вважає, що господа рським судом попередніх інс танцій при вирішенні даного спору були неправильно засто совані норми матеріального п рава та не встановлено ус ю сукупність обставин, які ма ють значення для справи, що є п ідставою для скасування оска ржуваних судових актів із на правленням справи до місцево го господарського суду на но вий розгляд.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задов ольнити частково.

Постанову Донецьког о апеляційного господарсько го суду від 21.03.2011р. та рішення го сподарського суду Запорізьк ої області від 04.06.2007р. у справі № 24/409/07 скасувати.

Справу направити до г осподарського суду Запорізь кої області на новий розгляд .

Головуючий суддя: Н .Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко