Постанова

від 05.10.2006 по справі 9/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "05" жовтня 2006 р. Справа №  9/150

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., при секретарі Солохов Ю.С.,  розглянув у відкритому судовому засіданні  справу № 9/150

за позовом:  Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а   

до відповідача: Піщанобрідського державного комунального підприємства, Кіровоградська область, Добровеличківський  район, с.Піщаний Брід,  вул. Поштова,6,     

про стягнення  1637,50 грн.,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача -  Пилипенко О.І. , довіреність № 04-04/1655  від 30.06.06 р., головний спеціаліст;

від відповідача - не з'явився ;

Час прийняття постанови:   09 год. 40 хв.

Кіровоградським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів пред'явлено позов до Піщанобрідського державного комунального підприємства  про стягнення 1637,50 грн. штрафних  санкцій  за невиконання  нормативу робочих місць  для  забезпечення  працевлаштування інвалідів у 2005р.

Сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду спору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмове погодження або обґрунтоване та підтверджене належними доказами заперечення щодо вимог позивача суду не подав.

Дослідивши наявні матеріали справи, подані докази,   заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                           ВСТАНОВИВ:

Із пунктів  1, 3  "Положення про Фонд соціального захисту інвалідів", яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року вбачається, що  позивач є органом державної влади, який  у правовідносинах з відповідачем реалізує владні управлінські функції, а  право позивача на звернення до суду у спірних відносинах визначено у законодавчому порядку.

Пункт 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України відносить до компетенції адміністративних судів спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального  захисту інвалідів, затвердженого Директором Фонду соціального захисту інвалідів від 10.06.2004р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації.

Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території  області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Держава гарантує і забезпечує інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Діючим законодавством встановлюється обов'язковий для підприємств  норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами штрафних санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення (забезпечення) робочих місць для інвалідів.

Таким чином, кожне підприємство (об'єднання), установа чи організація  зобов'язано створити (забезпечити, пристосувати) відповідно до нормативу робочі місця для можливого працевлаштування інвалідів.

Як визначено п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року № 314, робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда, у відповідності з п. 3 Положення, вважається  створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до п. 5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо  створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 Положення встановлено, що підприємства у межах доведеного  нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним  законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

31.01.2006 р. відповідачем подано  до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт   про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005  р., в якому Піщанобрідським державним комунальним підприємством зазначено, що в господарстві   повинен був працювати   згідно встановленого нормативу 1 інвалід, а не працювало жодного.

Положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлюють обов'язку підприємства щодо підбору та працевлаштуванню інвалідів з метою заповнення вакансій, оскільки даний обов'язок покладається на органи працевлаштування, перелічені в ст.18 Закону. Проте, підприємство зобов'язано створити (пристосувати) робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів і повідомити зазначені органи про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Але  відповідач не  надав господарському суду доказів подання звітів про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках-інвалідах,  відповідно до вимог Інструкції щодо  заповнення  державної статистичної звітності за формами №3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" затвердженої наказом Державного комітету статистики України від  06.07.1998 р. №244; доказів  інформування центру зайнятості, відділення Фонду соціального захисту інвалідів або громадських організацій інвалідів про можливість працевлаштування інвалідів; доказів  звернення до органів соціального захисту і громадських організацій інвалідів з пропозиціями щодо влаштування робочих місць для інвалідів з переліком видів виробництв, цехів, дільниць чи посад, на яких можливо використання праці інвалідів.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналізуючи подані докази, господарський суд прийшов до висновку, що відповідач не надав  доказів того, що ним вжито  всіх заходів по створенню  робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році. Тому  він зобов'язаний сплатити штрафні санкції  у розмірі середньої  річної заробітної плати  за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Сума штрафних санкцій за незайняте 1 робоче місце інвалідів, з урахуванням середньорічної  заробітної плати у відповідача в 2005 р. та кількості  працюючих  працівників,   складає  1637 грн. 50 коп.

Доказів сплати  штрафних санкцій в зазначеній сумі відповідачем не надано господарському суду.

Отже, позов Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів в сумі 1637 грн. 50 коп. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись   ст. 160, ст. 162, ст. 163, 167, 186, ст. 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                          П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  Піщанобрідського державного комунального підприємства, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с.Піщаний Брід, вул. Поштова, 6,   код ЄДРПОУ 31427428, на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7А, код ЄДРПОУ 24144695  -  1637 грн. 50 коп. штрафних санкцій.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення  апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копії постанови направити сторонам.

 Суддя

Дата виготовлення постанови в повному обсязі: 09.10.2006 р.   О.Б. Шевчук