Постанова

від 23.05.2011 по справі 2а-1197/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р.                                                                                    № 2а-1197/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді                                                                Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судового засідання                            Кукси  В.А.

представників

від позивача –Лісник І.В.;

від відповідача –не з’явився,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду до Малого колективного виробничо-комерційного підприємства (надалі МКВКП) «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду звернулося в суд з адміністративним позовом до МКВКП «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації»про стягнення заборгованості в розмірі 5798 грн. 31 коп.

          Позовні вимоги мотивовані, зокрема, нормами Закону України “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. Також, позивач зазначає, що заборгованість в сумі 5798 грн. 31 коп. виникла у зв’язку з несплатою відповідачем коштів, визначених рішенням про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФССТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне страхування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених вище міркувань.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні докази, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

МКВКП «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» зареєстровано як страхувальник у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Львівського обласного відділення, підтвердженням чого є Картка страхувальника від 12.05.2004 року.

За результатами перевірки відповідача з питань правильності нарахування, сплати, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування складено акт від 28.01.2009 року, в якому зазначено, що підприємством не принято до заліку витрати в сумі 3865 грн. 54 коп.

У відповідності до вимог ч.1 ст.30 цього ж Закону, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Таким чином, позивачем принято Рішення за №221 від 17.02.2009 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФССТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне страхування, яким відповідачу визначено суму платежу та вирішено зарахувати до бюджету Фонду у вигляді неправомірних витрат не прийнятих до заліку витрат в розмірі 3865 грн. 54 коп. та штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів в розмірі 1932 грн. 77 коп.

 Згідно п.4 ч.1 ст.13 згаданого Закону, Виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

За наведених обставин, суд вважає що позов підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1.     Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Малого колективного виробничо-комерційного підприємства «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації», що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Миколаїв, вул.Лісна, 3, (код ЄДРПОУ 22361158) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр-т Шевченка, 7, (код ЄДРПОУ 25249982) 5798 грн. 31 коп.

3.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

      Повний текст постанови виготовлений і підписаний 23 травня 2011 року.

Суддя                                                                           В.Я.Мартинюк