Постанова

від 23.06.2011 по справі 37/618-44/21-30/301

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2011 р. Справа № 37/618-44/21-30/301

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України у складі:

головуючого: Першикова Є.В.,

суддів: Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргу товариства з обмеженою ві дповідальністю "Геліос і М" (да лі - Товариство)

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду

від 18.03.11

у справі № 37/618-44/21-30/301

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства

до відкритого акціонерного т овариства "Ремонтно-будівель не управління № 1"

(далі - Б удівельне управління),

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: приватне підприємство " Парк" (далі - Підприємство),

про визнання права власності на майно.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_1. (за дов. б/н від 20.06.11);

- відповідача: не з'явились;

- третьої особи: ОСОБА_2 (за дов. № 1713 від 29.09.10);

ОСОБА_3 (за дов. № 1647 від 31.05.10);

ОСОБА_4 (за дов. № 1633 від 20.05.10).

Відводів складу колегії суддів Вищого господарськог о суду України, яка перегляда є справу по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст . 1115 Господарського процесуал ьного кодексу України у судо вому засіданні 23.06.11 було оголо шено лише вступну та резолют ивну частини постанови Вищог о господарського суду Україн и.

Рішенням від 05.02.08 господарсь кого суду міста Києва позовн і вимоги Товариства було зад оволено повністю.

За Товариством визнано пра во власності на майновий ком плекс будівель (споруд), який з находиться за адресою: м.Київ , вул.Сирецька, 49 та складаєтьс я з будівлі корпусу - "літ.А", б удівлі полігону залізобетон них виробів (основана будівл я - "літ.Л" та випарювачі), площ адки для стоянки автотранспо рту та залізобетонної огорож і, придбаний за договорами ку півлі-продажу № 056072 серія ВЕО в ід 19.04.10 та № 813965 серія ВКА від 30.11.07.

З Будівельного управління на користь Товариства стягн уто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Постановою від 22.09.09 Вищого го сподарського суду України ка саційну скаргу Підприємства задоволено.

Рішення від 05.02.08 господарськ ого суду міста Києва скасова но, а справу направлено на нов ий розгляд до суду першої інс танції.

Ухвалою від 05.11.09 Верховного С уду України Товариству та Бу дівельному управлінню було в ідмовлено у порушенні касаці йного провадження з перегляд у постанови від 22.09.09 Вищого гос подарського суду України.

Під час нового розгляду спр ави рішенням від 23.03.10 господар ського суду міста Києва у зад оволенні позову Підприємств у відмовлено.

Позов Товариства задоволе но.

За Товариством визнано пра во власності на майновий ком плекс будівель (споруд), розта шований за адресою: м.Київ, вул .Сирецька, 49, який складається з будівлі адміністративного корпусу - "літ. А", полігону за лізобетонних виробів (основн а будівля - літ."Л" та випарюва чі), площадки для стоянки авто транспорту та залізобетонно ї огорожі.

З Будівельного управління на користь Товариства стягн уто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Постановою від 26.05.10 Київсько го апеляційного господарськ ого суду (колегія суддів у скл аді: головуючого - Новікова М.М., суддів - Зубець Л.П., Мартю к А.І.) апеляційну скаргу Підпр иємства залишено без задовол ення, а рішення від 23.03.10 господа рського суду міста Києва - б ез змін.

Постановою від 23.09.10 Вищого го сподарського суду України ка саційну скаргу Підприємства задоволено.

Рішення від 23.03.10 господарськ ого суду міста Києва та поста нову від 26.05.10 Київського апеля ційного господарського суду скасовано, а справу направле но на новий розгляд до суду пе ршої інстанції.

Під час останнього розгляд у справи рішенням від 23.12.10 госп одарського суду міста Києва (суддя Ващенко Т.М.) позов Това риства задоволено частково.

За Товариством визнано пра во власності на майновий ком плекс будівель (споруд) за адр есою: м.Київ, вул.Сирецька, 49, як ий складається з будівлі адм іністративного корпусу - "лі т. А", полігону залізобетонних виробів (основна будівля - л іт. "Л"), площадки для стоянки ав тотранспорту та залізобетон ної огорожі.

В іншій частині позову Това риству відмовлено.

З Ремонтно-будівельного уп равління на користь Товарист ва стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

У задоволенні позову Підпр иємства відмовлено.

Вказане рішення місцевого суду мотивовано тим, що Товар иство правомірно набуло прав о власності на спірне майно н а підставі договору купівлі- продажу. Також, щодо позовних вимог Підприємства, суд перш ої інстанції звернув увагу н а те, що положення п. 1.1 та п. 1.2 дог овору купівлі-продажу № 6 від 1 3.05.04, укладеного між Підприємст вом та Будівельним управлінн ям, в частині, що стосується пр одажу Підприємству нерухомо го майна та переходу до нього прав власності на майно, що не вивезено за межі земельної д ілянки, є нікчемними.

Постановою від 18.03.11 Київсько го апеляційного господарськ ого суду (колегія суддів у скл аді: головуючого - Ткаченка Б.О., суддів - Корсака В.А., Корш ун Н.М.) апеляційну скаргу Підп риємства задоволено.

Рішення від 23.12.10 господарськ ого суду міста Києва в частин і задоволення позовних вимог Товариства та в частині відм ови у задоволенні позову Під приємства скасовано.

В цій частині прийнято нове рішення, яким в позові Товари ства відмовлено повністю.

Позовні вимоги Підприємст ва задоволено.

За Підприємством визнано п раво власності на майно, яке з находиться за адресою: м.Київ , вул.Сирецька, 49 в межах земель ної ділянки № 91:179:142 та складаєть ся з полігону залізобетонних виробів, площадки для стоянк и автотранспорту та залізобе тонної огорожі.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу ВЕО № 056072 від 19. 04.07 та договір купівлі-продажу ВКА № 813965 від 30.11.07, укладені між То вариством та Будівельним упр авлінням.

З Товариства на користь Під приємства стягнуто 219,00 грн. вит рат по сплаті державного мит а за подання апеляційної ска рги.

При винесенні постанови ап еляційний суд звернув увагу на те, що на момент укладення д оговорів купівлі-продажу від 19.04.07 та від 30.11.07 право власності н а полігон залізобетонних вир обів, площадку для стоянки ав тотранспорту з підпорними ст інами і залізобетонним покри ттям та залізобетону огорожу належало Підприємству згідн о договору купівлі-продажу в ід 13.05.04, предметом якого було ви значено все рухоме і нерухом е майно, яке знаходиться на зе мельній ділянці (кадастровий номер 91:179:142), що прилягає до нежи лої будівлі (літера "И"), яка нал ежить Підприємству і знаходи ться в м.Києві на вул.Сирецькі й, 49.

Не погодившись з постаново ю апеляційного суду, Товарис тво звернулось до Вищого гос подарського суду України з к асаційною скаргою в якій про сить постанову від 18.03.11 Київсь кого апеляційного господарс ького суду скасувати, а рішен ня від 23.12.10 господарського суд у міста Києва залишити в силі .

Свої вимоги скаржник обґру нтовує тим, що при винесенні о скарженої постанови було пор ушено норми матеріального та процесуального права, зокре ма: ст.ст. 16, 212, 392 Цивільного кодек су України, ст.ст. 32, 33, 34, 43 Господа рського процесуального коде ксу України.

Розглянувши матеріали спр ави, касаційну скаргу, заслух авши пояснення представникі в Товариства та Підприємства , суддю-доповідача по справі, п роаналізувавши на підставі в становлених фактичних обста вин справи правильність заст осування судами норм матеріа льного та процесуального пра ва, колегія суддів Вищого гос подарського суду України дій шла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попереднім и судовими інстанціями на пі дставі матеріалів справи, 19.04.07 між Товариством та Будівель ними управлінням було укладе но та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу № 056072 ВЕО (далі - Договір від 19.04.07), ві дповідно до умов якого Товар иство придбало у Будівельног о управління полігон залізоб етонних виробів, розташовани й за адресою: м.Київ, вул.Сирец ька, 49.

Так, судами встановлено, що відповідно до п. 1.1 Договору ві д 19.04.07 продавець (Будівельне уп равління) зобов' язується пе редати у власність покупця (Т овариства), а покупець зобов' язується прийняти і оплатити відповідно до умов цього дог овору предмет купівлі-продаж у. При цьому, встановлено, що п . 1.2 Договору від 19.04.07 встановлен о, що предмет договору належи ть продавцю на підставі нака зу Регіонального відділення фонду державного майна Укра їни по місту Києву № 94 та додат ку до цього наказу від 30.01.98.

Разом з тим, судами першої т а апеляційної інстанцій вста новлено, що відповідно до п. 1.4 п редмет Договору від 19.04.07 ніком у іншому не відчужений, права ми третіх осіб не обтяжений т а не є предметом судового спо ру. На момент укладення таког о Договору предмет купівлі-п родажу належав продавцю та о бліковувався на його балансі відповідно до довідки про на явність основних фондів на б алансі вих. № 42 від 19.04.07.

Також, попередніми судовим и інстанціями встановлено, щ о 30.11.07 між Товариством та Будів ельним управлінням було укла дено та нотаріально посвідче но договір купівлі-продажу № 813965 серія ВКА (далі - Договір в ід 30.11.07) відповідно до якого Тов ариство придбало у Будівельн ого управління огорожу заліз обетонну та площадку для сто янки автотранспорту, які роз ташовані в м.Києві по вул.Сире цькій, 49.

Судами встановлено, що відп овідно до п. 2 Договору від 30.11.07 м айно, що є предметом купівлі-п родажу належить продавцю на підставі наказу № 94 Регіональ ного відділення Фонду держав ного майна України по місту К иєву від 30.01.98.

Разом з тим, встановлено, що відповідно до п. 7 Договору ві д 30.11.07. продавець заявляє та гар антує, що до укладення цього д оговору відчужуване майно не є спільною власністю і належ ить йому на праві приватної в ласності, нікому не відчужен е, в оренду не здано, під арешт ом та заставою не перебуває, я к внесок до статутного фонду юридичних осіб не передано, с удового спору щодо нього, а та кож прав третіх осіб немає.

Як свідчить правовий аналі з матеріалів справи, у межах д аної справи Товариство проси ть суд визнати за ним право вл асності на майновий комплекс , що знаходиться за адресою м.К иїв, вул.Сирецька, 49 та складає ться з майна придбаного за до говорами купівлі-продажу від 19.04.07 та 30.11.07, та майна, що належить Підприємцю на праві власнос ті.

Вирішуючи спір, попередні с удові інстанції врахували, щ о Договором від 19.04.07 передбаче но, що продавець зобов' язує ться передати покупцеві за а ктом прийому-передачі майно, яке є предметом договору, тех нічну документацію на нього в день підписання договору (п . 2.2). Покупець зобов' язується провести розрахунок протяго м трьох днів з дня нотаріальн ого посвідчення договору. Пу нктом 5 цього договору передб ачено, що продавець має перед ати майно, яке є предметом куп івлі-продажу в 3-денний строк з часу повного розрахунку шля хом укладення акта прийому-п ередачі. Право власності вин икає у покупця з моменту повн ого розрахунку за цим догово ром (пункт 6).

Також, встановлено, що Догов ором від 30.11.07 передбачено, що пр отягом 3-х банківських днів пі сля повного розрахунку Буді вельне управління зобов' яз ано передати Товариству за а ктом приймання-передачі майн о, яке є предметом договору за актом прийому-передачі.

Матеріалами справи підтве рджено, що Товариство умови з азначених Договорів купівлі -продажу від 19.04.07 та від 30.11.07 викон ало та розрахувалося за прид бане майно в повному обсязі.

Водночас, судами першої та а пеляційної інстанцій встано влено, що Будівельне управлі ння в порушення вимог п. 2.2 Дого вору від 19.04.07 та п. 5 Договору від 30.11.07 не здійснило передачу при дбаного Товариством майна по актам прийому-передачі, не на дало Товариству технічну док ументацію на відповідне майн о, чим створило для нього пере шкоди у користуванні майном, поставивши під загрозу збер еження цілісності та функціо нального призначення придба ного майна, яке знаходиться в м.Києві по вул.Сирецькій, 49.

При цьому, судовими інстанц іями встановлено, що Будівел ьним управлінням згідно свід оцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002648 від 11.11.99 було зареєстровано право власності на будівлю а дміністративного корпусу пі д літ."А".

Вирішуючи спір по суті суд п ершої інстанції в'язав до ува ги, що додатком до наказу регі онального відділення Фонду д ержавного майна України по м .Києву № 94 було затверджено пе релік об' єктів нерухомості , що увійшли до статутного фо нду Будівельного управління , серед яких - будівля адміні стративного корпусу, полігон з/б виробів, площадка для стоя нки автотранспорту та залізо бетонна огорожа.

В цьому контексті колегія с уддів Вищого господарського суду України звертає увагу н а те, що Тимчасовим положення м про порядок державної реєс трації прав власності на нер ухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиці ї України від 07.02.02 № 7/5 (зареєстро вано в Міністерстві юстиції України 08.02.02 за № 157/6445), до перелік у правовстановлюючих докуме нтів, на підставі яких провод иться реєстрація прав власно сті на об' єкти нерухомого м айна, серед іншого віднесено накази органів Фонду держав ного майна з додатком - пере ліком об'єктів нерухомого ма йна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним тов ариствам.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду У країни бере до уваги, що як вст ановлено місцевим судом та п ідтверджується матеріалами справи, Будівельне управлін ня було створено згідно з ріш енням Регіонального відділе ння Фонду державного майна У країни по м.Києву від 30.01.98. № 94 шля хом перетворення орендного п ідприємства "Підрядне спеціа лізоване ремонтно-будівельн е управління № 1" у відкрите ак ціонерне товариство. В свою ч ергу, Підрядне спеціалізован е ремонтно-будівельне управл іння № 1 є правонаступником Р емонтно-будівельного тресту зеленого будівництва.

Також, враховується, що як в становлено судами, згідно з р ішенням Київської міської ра ди № 1172 від 23.07.68 за Ремонтно-будів ельним трестом зеленого буді вництва Виробничого управлі ння підприємств зеленого гос подарства було закріплено зе мельну ділянку площею біля 2,50 га по вул.Сирецькій, 49 в Поділь ському районі під будівництв о виробничої бази і господар чих споруд. При цьому відпові дну земельну ділянку було за кріплено за рахунок територі ї, що була передана управлінн ю підприємств зеленого госпо дарства рішенням виконкому м іської ради депутатів трудящ их № 536 від 12.04.66.

Судами встановлено, що відп овідно до наказу по Виробнич ому управлінню підприємств з еленого будівництва "Київзел енстрой" № 2 від 14.09.73 з 01.10.74 Виробни че управління підприємств зе леного господарства та підпо рядкований йому Ремонтно-буд івельний трест зеленого буді вництва перейшли у Виробниче управління підприємств зеле ного будівництва "Київзеленс трой". В свою чергу, згідно із з атвердженим Виробничим упра влінням підприємств зеленог о будівництва "Київзеленбуд" 26.11.86 статутом Ремонтно-будіве льного управління № 1 останнє знаходиться у безпосередньо му підпорядкуванні у Виробни чого управління підприємств зеленого будівництва "Київз еленстрой".

Також, встановлено, що відпо відно до п. 2 Статуту Ремонтно- будівельного управління № 1 в ід Ремонтно-будівельного упр авління № 4 було передано Ремо нтно-будівельному управлінн я № 4 підсобне виробництво по в иготовленню бетонних, залізо бетонних виробів, виробів з д ерева та виробів з металу на с уму 780 тис.карб., а також котельн ю, місцезнаходження якого зг ідно з п. 3 Статуту є м.Київ, вул. Сирецька, 49. Згідно з наказом № 45 від 12.10.88. Ремонтно-будівельно го управління № 1 Виробничого управління підприємств зеле ного будівництва "Київзеленс трой" на базі діючого ремонтн о-будівельного управління № 1 було організовано Підрядне спеціалізоване ремонтно-буд івельне управління № 1.

Місцевим та апеляційним су дами встановлено, що Підрядн им спеціалізованим ремонтно -будівельним управлінням № 1 з метою закріплення прав на зе млю було замовлено у ВАТ "Київ проект" управління "Київгенп лан", а останнім виготовлено у 1998 році паспорт земельної діл янки по вул.Сирецькій, 49. Однак , у зв' язку з купівлею складс ьких приміщень (літ. "І") загаль ною площею 612,60 м2, за адресою: м.К иїв, вул.Сирецька, 49, Підприємс тво зверталось до Будівельно го управління щодо погодженн я меж землекористування на з емельній ділянці за № 91:179:142.

Судом першої інстанції бул о враховано твердження Будів ельного управління про те, що межі земельних ділянок між н им та Підприємством

були погоджені виключно для сплат и земельного податку, оскіль ки не було враховано основні фонди, які перебувають на бал ансі Будівельного управлінн я та знаходяться на земельні й ділянці (код 91:179:142), а саме: полі гон з/б виробів, площадка для с тоянки автотранспорту бетон на та залізобетонна огорож. Б удівельне управління зверну лося до Головного управління земельних ресурсів з листом № 48 від 25.09.06, в якому просило вваж ати підпис представника Буді вельного управління скріпле ний печаткою відізваним в ак тах встановлення зовнішніх м еж земельних ділянок між Під приємством та Будівельним уп равлінням, а акт встановленн я зовнішніх меж земельних ді лянок 2003 року вважати недійсн им. Крім того, встановлено, що у листі № 41 від 13.04.07 до Головного управління земельних ресурс ів Будівельне управління про сило скасувати акт погодженн я меж землекористування між Будівельним управлінням та П ідприємством за адресою: м.Ки їв, вул.Сирецька, 49 (код ділянки 91:179:142).

На підставі листа Головног о управління земельних ресур сів виконавчого органу Київс ької міської ради (Київської міської державної адміністр ації) № 03-52/35370 від 13.12.10 встановлено , що за даними автоматизовано ї системи

ПК "Кадастр" стан ом на момент вирішення спору за адресою: вул.Сирецька, 49 обл іковуються та зареєстровано 15 земельних ділянок, з них: за Б удівельним управлінням облі ковується земельна ділянка н а вул.Сирецькій, 49, літ. А, на під ставі технічного звіту по вс тановленню зовнішніх меж зем лекористування (обліковий ко д ділянки 91:179:040); а за Підприємст вом обліковується земельна д ілянка на вул.Сирецькій, 49, літ . "И" на підставі технічного зв іту по встановленню зовнішні х меж землекористування (обл іковий код ділянки 91:179:142). Разом з тим, Головне управління зем ельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ра ди (Київської міської держав ної адміністрації) зазначило , що документи, які посвідчуют ь право користування (оренди , власності) землею, у Головном у управлінні не зареєстрован і.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України врах овує, що відповідно до ч. 1 ст. 120 З емельного кодексу України (в редакції чинній на момент пр идбання Товариством спірних приміщень), якщо договором пр о відчуження житлового будин ку, будівлі або споруди розмі р земельної ділянки не визна чено, до набувача переходить право власності на ту частин у земельної ділянки, яка зайн ята житловим будинком, будів лею або спорудою, на ту частин у земельної ділянки, яка необ хідна для їх обслуговування .

Згідно з ч. 3 ст. 377 Цивільного к одексу України, якщо не житло вий будинок, будівля або спор уда розміщені на земельні ді лянці, наданій у користуванн я, то у разі їх відчуження до н абувача переходить право кор истування тією частиною земе льної ділянки, на якій вони ро зміщені, та частиною ділянки , яка необхідна для їх обслуго вування.

Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за викор истанням та охороною земель" визначає, що самовільне зайн яття земельної ділянки - буд ь-які дії, які свідчать про фак тичне використання земельно ї ділянки за відсутності від повідного рішення органу вик онавчої влади чи органу місц евого самоврядування про її передачу у власність або над ання у користування (оренду) а бо за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельн ої ділянки, за винятком дій, як і відповідно до закону є прав омірними.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду У країни бере до уваги, що саме п о собі встановлення судом на явності фактичного користув ання земельною ділянкою без правовстановлюючих докумен тів на неї не є достатньою під ставою для кваліфікації тако го використання земельної ді лянки як самовільного її зай няття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необ хідно досліджувати чи передб ачено спеціальним законом от римання правовстановлюючих документів на земельну діля нку для розміщення певних об 'єктів, причини відсутності т аких документів у особи, що ви користовує земельну ділянку , наявність у особи права на от римання земельної ділянки у власність чи користування, в життя нею заходів до оформле ння права на земельну ділянк у, тощо. За змістом ст. 377 Цивіль ного кодексу України та стат ті 120 Земельного кодексу Украї ни до особи, яка набула право в ласності на житловий будинок , будівлю або споруду переход ить право власності або прав о користування на земельну д ілянку, на якій розміщено від повідне нерухоме майно, без з міни її цільового призначенн я в обсязі та на умовах, встано влених для попереднього земл евласника (землекористувача ).

У разі встановлення факту п равомірного набуття особою п рава на нерухоме майно необх ідно враховувати, що така осо ба має право на земельну діля нку, на якій розміщено придба не нею нерухоме майно, та земе льну ділянку, необхідну для й ого обслуговування, і відсут ність у цієї особи переоформ лених на її ім'я правовстанов люючих документів на земельн у ділянку, не може кваліфікув атись як самовільне зайняття земельної ділянки. Враховую чи викладене, у таких випадка х положення ст. 212 Земельного к одексу України застосуванню не підлягають.

Як встановлено місцевим та апеляційним судами, відпові дно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

№ 94 від 1998 до статутного фон ду Будівельного управління п ерейшли, серед іншого, будівл я адміністративного корпусу , полігон з/б виробів, площадка для стоянки автотранспорту та залізобетонна огорожа, за значений наказ відноситься д о правовстановлюючих докуме нтів, які підтверджують прав о власності на нерухоме майн о, а отже підтверджено законн ість користування як спірни ми об' єктами, так і земельно ю ділянкою, яка знаходиться п ід приміщеннями.

Крім того, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни враховує, що як встановл ено судами на підставі надан их сторонами доказів у справ і, Товариству на праві власно сті належить будівля адмініс тративного корпусу (літ "А"), як а розташована в м.Києві по вул .Сирецькій, 49. Право власності Товариства посвідчено свідо цтвом про право власності се рії САА № 181791 від 30.06.04. При цьому, в становлено, що відповідно до матеріалів технічної інвент аризації адміністративного корпусу літ."А" та будівлі пол ігону з/б виробів літ."Л", зазна чені будівлі (приміщення) нал ежать до об' єктів нерухомос ті. Матеріалами технічної ін вентаризації підтверджено, щ о полігон залізобетонних вир обів являє собою будівлю літ . "Л" площею 28,8 м2 з фундаментом із залізобетонних блоків та дв а випарювачі загальною площе ю 118,7 м2 з фундаментом котловинн ого типу та бетонними стінам и, що вказує на приналежність полігону залізобетонних вир обів до нерухомих речей. Залі зобетонна огорожа, а також пл ощадка для стоянки автотранс порту знаходиться у безпосер едній близькості до полігону залізобетонних виробів та п ризначені для відокремлення виробничого комплексу від н есанкціонованого доступу ст оронніх осіб та забезпечення безпеки громадян під час вир обництва (залізобетонна огор ожа), а також для завантаження та розваження технологічног о транспорту під час виробни цтва залізобетонних виробів , обслуговування транспорту та його належної експлуатаці ї (площадка для стоянки автот ранспорту).

Неможливість переміщення полігону залізобетонних вир обів, залізобетонної огорожі та площадки для стоянки авто транспорту без втрати їх тех нічних та експлуатаційних ха рактеристик випливає з функц іонального призначення тако го майна, розташування його с кладових частин та інших пар аметрів, встановлених під ча с проведення інвентаризації .

Відповідно до ст. 181 Цивільно го кодексу України, до нерухо мих речей (нерухоме майно, нер ухомість) належать земельні ділянки, а також об' єкти, роз ташовані на земельній ділянц і, переміщення яких є неможли вим без їх знецінення та змін и їх призначення.

З урахуванням наведеного к олегія суддів Вищого господа рського суду України вважає підставним висновок суду пер шої інстанції про те, що оскіл ьки майно, що знаходиться за а дресою: м.Київ, вул.Сирецька, 49, яке перебуває у власності і б уло придбане Товариством пов ' язане між собою за технічн им, експлуатаційним та функц іональним призначенням, то н а підставі ст.ст. 186-188, 190, 191 Цивільн ого кодексу України воно мож е бути об' єднане в єдиний ма йновий комплекс будівель (сп оруд), який складається з буді влі адміністративного корпу су - літ. "А", полігону залізоб етонних виробів (основна буд івля - літ. "Л" та випарювачі), п лощадки для стоянки автотран спорту та залізобетонної ого рожі.

Статтею 182 Цивільного кодек су України визначено, що прав о власності та інші речові пр ава на нерухомі речі, обмежен ня цих прав, їх виникнення, пер ехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, враховуючи те, що прав о власності на спірне майно н абуте Товариством правомірн о, на підставах, що не забороне ні законом, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни вважає правомірним висн овок місцевого суду про задо волення позовних вимог Товар иства про визнання за ним пра ва власності на майновий ком плекс будівель (споруд) за адр есою м.Київ, вул.Сирецька, 49, яки й складається з будівлі адмі ністративного корпусу - "літ . А", полігону залізобетонних в иробів (основна будівля - лі т."Л" та випарювачі), площадки д ля стоянки автотранспорту та залізобетонної огорожі.

Щодо позовних вимог Підпри ємства про визнання за ним пр ава власності на майно, яке зн аходиться за адресою: м.Київ, в ул.Сирецька, 49 в межах земельн ої ділянки № 91:179:142, та складаєть ся з полігону залізобетонних виробів, площадки для стоянк и автотранспорту та залізобе тонної огорожі; та про визнан ня договорів купівлі-продажу ВКА № 813965 від 30.11.07 та ВЕО

№ 056072 ві д 19.04.07, укладених між Товариств ом та Будівельним управління м, недійсними, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Як встановлено попереднім и судовими інстанціями, 13.05.04 мі ж Будівельним управлінням та Підприємством було укладено договір купівлі-продажу № 6 (д алі - Договір від 13.05.04), відпові дно до якого продавець (Будів ельне управління) продає пок упцю (Підприємству) все рухом е і нерухоме майно, яке знаход иться на земельній ділянці (к адастровий номер 91:179:142), що прил ягає до нежилої будівлі (літе ра "І"), яка належить Підприємс тву і знаходиться в м.Києві на вул.Сирецькій, 49, з відповідно ю технічною і реєстраційною документацією, які є невід' ємною частиною Договору.

Судами встановлено, що у п. 1.2 Договору від 13.05.04 сторонами до сягнута домовленість про те, що наступне майно, яке знаход иться на ділянці, буде до 31.05.04. в ивезено за межі ділянки сила ми Будівельного управління т а залишиться у його власност і, крім майна, зазначеного в ак ті приймання-передачі № 6 від 1 3.05.04. У випадку, якщо до вказаної дати майно, зазначене в даном у пункті, не буде вивезено Буд івельним управлінням за межі ділянки, воно автоматично пе реходить у власність Підприє мства (без додаткової оплати ).

Підприємство, посилаючись на наведені положення догов ору від 13.05.04, заявило позов про в изнання за ним права власнос ті на майно, що знаходиться в м ежах земельної ділянки (када стровий номер № 91:179:142) та склада ється з полігону залізобетон них виробів, площадки для сто янки автотранспорту та заліз обетонної огорожі, про визна ння недійсними договорів куп івлі-продажу від 19.04.07 та від 30.11.07.

При цьому, місцевим та апеля ційним судами встановлено, щ о відповідно до акта прийман ня-передачі від 13.05.04. до Договор у від 13.05.04 Будівельне управлін ня передало, а Підприємство п рийняло згідно умов даного Д оговору наступне майно: кран козловий у неробочому стані , рейкові шляхи козлового кра ну та комплектуючі. Загальна продажна вартість переданог о майна за Договором від 13.05.04 та вказаним актом до нього стан овить 3 073,89 грн. Разом з тим, Підп риємством не було надано док азів передачі йому від Будів ельного управління будь-якої технічної і реєстраційної д окументації, яка є невід' єм ною частиною договору на інш е майно, зокрема, спірне майно , що не перелічено в акті прийо му-передачі.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України врах овує, що відповідно до ст. 655 Цив ільного кодексу України, за д оговором купівлі-продажу одн а сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов'язуєть ся прийняти майно (товар) і спл атити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 638 Цивільного коде ксу України, договір є укладе ним, якщо сторони в належній ф ормі досягли згоди з усіх іст отних умов договору. Істотни ми умовами договору є умови п ро предмет договору, умови, що визначені законом як істотн і або є необхідними для догов орів даного виду, а також усі т і умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні господарськ ого договору сторони зобов'я зані дійти згоди з істотних у мов, таких як предмет, ціна та строк дії договору.

Разом з тим, як встановлено місцевим судом, у Договорі ві д 13.05.04 сторони не погодили, яке с аме майно (окрім майна визнач еного в акті) переходить до по купця, і відповідно його ціну та порядок передачі.

Судами встановлено, що до ск ладу спірного майна входить полігон залізобетонних виро бів, площадка для стоянки авт отранспорту з підпорними сті нами і залізобетонним покрит тям та залізобетонна огорожа . Зазначене майно, яке знаходи ться на земельній ділянці по вул.Сирецькій, 49 у м.Києві, явля є собою основну будівлю з фун даментом із з/б блоків та два в ипарювачі з фундаментом котл овинного типу та бетонними с тінами, при його переміщенні за межі земельної ділянки вт ратить функціональну, техніч ну та господарську придатніс ть.

З огляду на зазначене колег ія суддів Вищого господарськ ого суду України вважає підс тавним висновок місцевого су ду про те, що на підставі Догов ору від 13.05.04 у Підприємства не в иникло право на спірне майно , яке не визначене сторонами у акті прийому-передачі.

Отже, з урахуванням наведен их правових положень та вста новлених обставин справи, ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о доводи, викладені Товарист вом в касаційній скарзі, є обґ рунтованими, оскільки вони п ідтверджуються зібраними по справі доказами і відповіда ють вимогам закону.

Враховуючи зазначене пост анова апеляційного суду підл ягає скасуванню як така, що пр ийнята з помилковим застосув анням норм чинного законодав ства.

Відповідно до роз' яснень Пленуму Верховного Суду Укр аїни, викладених у п. 1 Постано ви від 29.12.76 № 11 "Про судове рішенн я", рішення є законним тоді, ко ли суд, виконавши всі вимоги п роцесуального законодавств а і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив сп раву у відповідності з норма ми матеріального права, що пі длягають застосуванню до дан их правовідносин.

На підставі викладеного, ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о судом першої інстанції бул о повно та всебічно з' ясова но обставини, що мають значен ня для справи, надано їм належ ну правову оцінку та винесен о рішення з дотриманням норм матеріального та процесуаль ного права, що дає підстави дл я залишення його без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, колегія су ддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю "Геліос і М" задовольн ити.

Постанову від 18.03.11 Київсько го апеляційного господарськ ого суду у справі № 37/618-44/21-30/301 госп одарського суду міста Києва скасувати, а рішення від 23.12.10 го сподарського суду міста Києв а у даній справі залишити в си лі.

Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Данилова

І.Ходаківська