Постанова

від 12.05.2008 по справі 25/442

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/442

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 травня 2008 р.                                                                                    № 25/442  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Костенко Т.Ф.

за участю представників сторін:

позивачаКовальчук В.В. дов. від 14.01.2008 рокуДусановського С.К. дов. від 15.04.2008 року

відповідачаКостишеної В.Л. дов. від 17.12.2007 роук

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

на постанову від 20.12.2007 року Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 25/442 господарського суду міста Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Компанія "Райз"

доРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

провнесення змін до угоди

Ухвалою від 04.03.2008 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: Дроботової Т.Б. – головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 29.04.2008 року.

У зв'язку з перенесенням робочих днів 29.04.2008 року та 30.04.2008 року на 15.03.2008 року та на 29.03.2008 року відповідно розгляд касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2008 року було відкладено на 06.05.2008 року.

У зв'язку з відпусткою судді Рогач Л.І., у судовому засіданні 06.05.2008 року справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Дроботової Т.Б. –головуючого, Волковицької Н.О., Костенко Т.Ф., утвореному розпорядженням в.о. Голови Вищого господарського суду України від 05.05.2008 року №02-12.2/145.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 06.05.2008 року. Відводів складу колегії суддів не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.05.2008 року була оголошена перерва до 12.05.2008 року для підготовки повного тексту постанови.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Компанія "Райз" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зміну угоди про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі –продажу №499 від 08.08.1997 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київської міської ради №1157/1818 від 12.07.2007 року було надано згоду на продовження строку завершення будівництва відповідного об'єкта незавершеного будівництва, до 08.08.2011 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що оскільки пропозиція про внесення змін до договору надійшла до відповідача після виявлення факту невиконання позивачем умов договору купівлі-продажу, то така пропозиція не розглядається відділенням фонду на підставі пункту 2.2 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 2041 від 29.10.1998 року.

За апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Компанія "Райз" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року скасовано. Позов задоволений. Змінено розділ 1 та розділ 2 Угоди про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі - продажу №499 від 08.08.1997 року, укладеної Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та закритим акціонерним товариством "Компанія "Райз" 24.06.2003 року, доповнивши та виклавши їх у наступній редакції:

розділ 1 Угоди доповнити пунктом 1.6. такого змісту:

"1.6. Орган місцевого самоврядування (Київрада), Рішенням 4 сесії 5 скликання від 12.07.2007 року № 1157/1818, продовжив строк завершення

будівництва об'єкту і встановив новий строк його завершення - 27.08.2011 року";

пункти 2.1. та 2.3. розділу 2 Угоди викладено в такій редакції:

"2.1. Закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва – господарсько –допоміжний корпус з блоком соціально –культурного призначення, загальною площею 6278,2 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 1,82 га за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева,1, до 27 серпня 2011 року"

"2.3. Будівельні роботи виконувати згідно з графіком виконання будівельно-монтажних робіт. Затверджений графік надати регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву".

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося до Вищого господарського суду України  із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року, а рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2007 року залишити без мін.

Заявник посилається на те, що апеляційним судом при винесенні постанови було неправильно застосовано норми матеріального права та не вжито достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи.

Також скаржник посилається на те, що Інструктивний лист Фонду державного майна України №23-5-675 від 12.07.2007 року, зокрема, абзац 5 якого передбачає, що рішення органу місцевого самоврядування про продовження терміну завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва є одним із документів, які входять до складу документів, що надаються державному органу приватизації при зверненні до нього власника такого об'єкта (пункт 4.3 "Положення про внесення змін до договорів купівлі –продажу державного майна" затв. Наказом Фонду від 29.10.1998 року №2041). На підставі цих документів остаточне рішення щодо доцільності продовження терміну виконання відповідної умови договору купівлі –продажу об'єкта незавершеного будівництва приймає державний орган приватизації як сторона договору і як державний орган виконавчої влади, уповноважений на прийняття таких рішень чинним законодавством.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої і апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.08.1997 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько –британське підприємство "Райз - інвест" було укладено договір №499 купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва (господарсько –допоміжний корпус з блоком соціально –культурного призначення, загальною площею 6278,2 кв.м., розташовангий на земельній ділянці площею 1,82 га за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева 1).

Відповідно до пункту 5.5 договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва покупець протягом трьох років зобов'язаний закінчити будівництво основного корпусу, а будівництво всього об'єкта протягом п'яти років.

05.11.1998 року вказаний об'єкт незавершеного будівництва було придбано Закритим акціонерним товариством "Компанія "Райз".

24.06.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі - продажу №499 від 08.08.1997 року.

Відповідно до пункту 1.3 угоди до Закритого акціонерного товариства "Компанія "Райз" переходять визначені в договорі №499 від 08.08.1997 року зобов'язання та права щодо предмету договору.

Згідно пункту 2.1 угоди позивач зобов'язався закінчити будівництво  об'єкта –господарсько –допоміжний корпус з блоком соціального –культурного призначення, загальною площею 6278,2 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева 1 до 31.12.2005 року.

Позивач просить внести зміни до цього договору в частині строків завершення будівництва згідно з графіком виконання робіт посилаючись на статтю 651 Цивільного кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що 12.07.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення №1157/1818 про надання згоди Закритому акціонерному товариству "Компанія "Райз" на продовження строку завершення будівництва об'єктів незавершеного будівництва, а Регіональному відділенню фонду державного майна України по м. Києву доручено укласти з позивачем додаткові угоди про продовження строку завершення будівництва об'єктів незавершеного будівництва.

Касаційна інстанція не може погодитись з висновками попередніх судових інстанцій, оскільки їх здійснено без дослідження обставин справи та доказів, необхідних для вирішення даного спору по суті.

Так, розглядаючи спір по суті суди не звернули уваги на те, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, фактично спір не розглядався з підстав, заявлених позивачем.

Також, в матеріалах справи відсутній договір, згідно з яким до позивача перейшли права на об'єкт щодо строків будівництва якого виник спір, а саме судами не досліджено договір про перехід прав на предмет договору купівлі –продажу від 05.11.1997 року та не прийнято до уваги, що угода від 24.06.2003 року укладена між відділенням Фонду державного майна України та Закритим акціонерним товариством "Райз" про продовження строків будівництва до договору купівлі –продажу №499, укладеного іншими сторонами, а саме регіональним відділенням та Спільним українсько –британським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Райз –Інвест".

Крім того, приймаючи постанову апеляційний суд послався на пункт 30 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка передбачає виключну компетенцію міських рад в частині відчуження комунального майна, затвердження програми приватизації та інших питань приватизації комунального майна але при цьому не зазначив яким чином ці повноваження стосуються спірних правовідносин.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити  докази,  що  мають  юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року у справі № 25/442 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                  Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Т. Костенко