Рішення

від 22.06.2011 по справі 3/23/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 червня 2011 р.           Справа 3/23/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", код ЄДРПОУ 35376376  (вул. Гайдамацька, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексар", код ЄДРПОУ 35778094  (пров. Будьонного, 35, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223)  

про стягнення 12316,00 грн. заборгованості

Головуючий суддя     Колбасов Ф.Ф.     

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 11.03.2009р., довіреність № 20612  від 18.05.11р.;

відповідача: Кінзерська О.М. -  директор, витяг з ЄДРПОУ  № 10020925 від 24.05.2011р.;

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексар" про стягнення 11646,0 грн. - основного боргу за ремонт гідроциліндрів ЛПР-4.00.000 в кількості 3 шт., 512,0 грн. - інфляційних втрат, 158,0 грн. - 3% річних.

27.04.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження  у справі № 3/23/2011/5003 та призначено її до розгляду на 17.05.2011 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання  уповноважених представників та ненаданням витребуваних доказів, ухвалою суду від 17.05.2011р. розгляд справи відкладено на 02.06.2011р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою суду від 02.06.2011р. розгляд справи відкладено на 16.06.2011р.

16.06.2011р. в судовому засіданні оголошено перерву на 23.06.2011р. у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів.

В судовому засіданні 23.06.2011р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві № б/н та дати (вх. № 08-46/8178/11 від 16.06.2011р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено, що ТОВ "Лексар" домовилося з ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" на виготовлення та поставку 12 штук гідроциліндрів плунжерних ЛРП-4.00.000.

Для оплати 4 штук гідроциліндрів позивач направив на адресу відповідача рахунок №1004/0003 від 07.04.10р. на суму 21000грн., який ТОВ "Лексар" оплатило в повному розмірі, як попередня оплата по п/д №258 від 07.04.10р. в сумі 1500грн.,   п/д №259 від 13.04.10р. в сумі 3750грн., п/д №277 від 23.04.10р. в сумі 5250,0грн. та п/д №278 від 26.04.10р. в сумі 10500грн. 26.04.10р. ТОВ "Лексар" отримало від ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" по накладній на вантаж №ДР0184206 від 26.04.2010р. та  накладній №2/32-42 від 26.04.2010р. 4 шт. гідроциліндрів плунжерних  ЛРП-4.00.000 вартістю 21000грн.

Для оплати 4 штук гідроциліндрів позивач направив на адресу відповідача рахунок №1004/0087 від 27.04.10р. на суму 20208грн., який ТОВ "Лексар" оплатило в повному розмірі, як попередня оплата по п/д №291 від 11.05.10р. в сумі 7002,0грн. та п/д №304 від 25.05.10р. в сумі 13206,0грн.  26.05.10р.     ТОВ "Лексар" отримало від ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" по накладній на вантаж №ДР0184227 від 26.05.2010р. та накладній №2/32-57 від 26.05.2010р. 4 шт. гідроциліндрів плунжерних  ЛРП-4.00.000 вартістю 20208грн.

Для оплати 2 штук гідроциліндрів позивач направив на адресу відповідача рахунок №1006/0001 від 01.06.10р. на суму 16732,80грн., який ТОВ "Лексар" оплатило в повному розмірі, як попередня оплата по п/д №313 від 02.06.10р. в сумі 1002,0грн. та п/д №341 від 24.06.10р. в сумі 15730,80грн.    02.07.10р. ТОВ "Лексар" отримало від ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" по накладній на вантаж №ДР0184269 від 02.07.2010р. та накладній №2/32-90 від 02.07.2010р. 2 шт. гідроциліндрів плунжерних  ЛРП-4.00.000 вартістю 16732,80грн.

Для оплати 2 штук гідроциліндрів позивач направив на адресу відповідача рахунок №1006/0001 від 01.06.10р. на суму 16732,80грн., який ТОВ "Лексар" оплатило в повному розмірі, як попередня оплата по п/д №361 від 09.07.10р. в сумі 2000,04грн. та п/д №363 від 14.07.10р. в сумі 14732,76грн.    14.07.10р. ТОВ "Лексар" отримало від ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" по накладній №2/32-90 від 02.07.2010р. 2 шт. гідроциліндрів плунжерних  ЛРП-4.00.000 вартістю 16732,80грн.

10.06.2010р. ТОВ " Лексар " звернулося до ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (далі ПАТ " ДЗАК " )  з листом №б/н в якому просить перепроектувати замовлені раніше гідроциліндри у кількості 6 шт., таким чином, щоб забезпечити хід 1700мм. ( а.с.64 ).

09.08.2010р.  за участю представників ПАТ " ДЗАК " та директора ТОВ " Лексар " відбулася технічна нарада щодо гідроциліндрів плунжерних  ЛРП-4.00.000, на який було прийнято наступне рішення: провести доробку гідроциліндрів в кількості 5 шт.; конструкторському управлінню провести розробку робочих креслень; плановому відділу провести розрахунок зміни ціни;, управлінню маркетингу вирішити питання про оплату вищевказаних робіт, про що було складено відповідний протокол. ( а.с.102).

На оплату за ремонт 5 шт. гідроциліндрів ЛРП-4.00.000 ПАТ " ДЗАК " направило на адресу ТОВ " Лексар " рахунок №1008/0042 від 16.08.2010р. на суму 19410,0грн.( а.с.63)

ТОВ " Лексар " оплатив даний рахунок в повній сумі по п/д №405 від 16.08.2010р. в сумі 4002,0грн., п/д №443 від 04.10.2010р. в сумі 10500,0грн. та п/д №444 від 05.10.2010р. в сумі 4908,0рн. ( а.с.72-74).

В платіжних дорученнях №405 від 16.08.2010р., №443 від 04.10.2010р., №444 від 05.10.2010р. в графі призначення платежу зазначено: - " Оплата за ремонт гідроциліндрів згідно рахунку №1008/0042 від 16.08.2010р.", тобто відповідач оплатив 19410,0грн. за ремонт 5 гідроциліндрів ЛРП-4.00.000.

30.08.10р. по  накладній на вантаж № ДР 0184310 від 30.08.10р. та накладній №2/32-121 від 30.08.10р.  відповідачем було отримано з ремонту 4 шт. гідроциліндрів на суму 15528,0грн. ( а.с.62, 66).  

09.09.10р. по  накладній на вантаж №ДР 0184323 від 09.09.10р. та накладній №2/32-132 від 09.09.10р.  відповідачем було отримано з ремонту 1 шт. гідроциліндрів на суму 3882,0грн. (а.с.65, 2 стор. а.с.63).  

Факт отримання  ТОВ " Лексар " гідроциліндри в кількості 5 шт.  30.08.10р.  та 09.09.10р. підтверджується актами здачі–прийняття робіт ( надання послуг ) №ВИ0003264 від 31.08.10р.  та № ВИ0003480 від 10.09.10р. підписаний ТОВ " Лексар " та перевізником ТОВ " Транспортна компанія " САТ " ( 1 та 2 стор. а.с.70).

ТОВ " Лексар " звертається до ПАТ " ДЗАК " з листами ( без номера та дати ) в яких просить доробити ще 4 гідроциліндра у відповідності до протоколу технічної наради від 09.08.10р. В даних листах   ТОВ "Лексар " вважає, що ціна на перепроектування гідроциліндрів плунжерних  ЛРП-4.00.000   3800грн. є завищеною, оскільки кінцева ціна буде складати 8934грн. та просить зменшити ціну на переробку даного виробу ( а.с. 10, 107).

В листі-факсі ТОВ "  Лексар " просить  ПАТ " ДЗАК " надсилати відремонтований гідроциліндр ЛРП-4.00.000 транспортною компанією " САТ " ( 2 стор. а.с.66)

На оплату за ремонт 4 шт. гідроциліндрів ЛРП-4.00.000 ПАТ " ДЗАК " направило на адресу ТОВ " Лексар " рахунок №1009/0085 від 23.09.2010р. на суму 15528,0грн.( а.с.12)

04.10.11р. ТОВ " Лексар " звертається до ПАТ " ДЗАК " з листом в якому просить відстрочити платіж на три тижні, та по можливості зменшити вартість наданих послуг, а також  пришвидшити відвантаження товару ( а.с.13 ).  

11.10.11р. ТОВ " Лексар " звертається до ПАТ " ДЗАК " з листом в якому просить відстрочити платіж та  пришвидшити відвантаження товару ( а.с.14 ).  

13.10.2010р. ПАТ " ДЗАК " по накладній №2/32-156 та накладній на вантаж № ДР 0184363 від 13.10.2010р. відвантажив на адресу   ТОВ " Лексар " через ТОВ " Транспортна компанія " САТ " 3 шт. гідроциліндрів ЛРП-4.00.000 вартістю 11646,0грн.

Факт доставки ТОВ " Транспортна компанія " САТ " на адресу ТОВ " Лексар " по накладній №2/32-156 та накладній на вантаж № ДР 0184363 від 13.10.2010р. 3 шт. гідроциліндрів ЛРП-4.00.000 стверджується актом здачі–прийняття робіт ( надання послуг ) №ВИ0004074 від 14.10.10р.  підписаний ТОВ " Лексар " та перевізником ТОВ " транспортна компанія " САТ " ( а.с.44).

З акту здачі–прийняття робіт ( надання послуг ) №ВИ0004074 від 14.10.10р.  встановлено, що вартість наданих послуг по доставці вантажу складає 390,0грн., яка була сплачена  ТОВ " Лексар " на рахунок ТОВ " Транспортна компанія " САТ " 14.10.10р., що стверджується банківською випискою ( а.с.86 ) та листом ТОВ " ТК " САТ " №1805 від 20.06.11р. ( а.сю.87).

Не одержавши кошти за поставлені   по накладній №2/32-156 від 13.10.2010р.   3 гідроциліндри, позивач звернувся до ТОВ "Лексар "  з листом №30461 від 01.11.10р. в якому просить погасити борг в сумі 11646,0грн.( а.с.17).

Не одержавши кошти за поставлені по накладній №2/32-156 від 13.10.2010р. 3 гідроциліндри станом на 10.11.10р. позивачем було направлено на адресу відповідача  лист №39628 від 10.11.10р. з вимогою погасити борг в сумі 11646,0грн.( а.с.106).

Не одержавши кошти за поставлені  по накладній №2/32-156 від 13.10.2010р. 3 гідроциліндри станом на 31.01.11р. позивачем було направлено на адресу відповідача  лист №237 від 31.01.11р. з вимогою погасити борг в сумі 11646,0грн.( а.с.41).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами, є  правовідносинами  заснованими на усних домовленостях.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010р. позивач надіслав відповідачу лист №30461 від 01.11.2010р. з вимогою  погасити заборгованість по ремонтних роботах на загальну  суму 11646,0 грн.

Враховуючи вищевикладене,  вимога позивача про стягнення з відповідача 11646,0 грн. основного боргу за ремонт гідроциліндрів ЛПР-4.00.000 в кількості 3 шт. є законною та обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача 512,0 грн. інфляційних втрат та 158,0 грн. 3% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення  інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Судом встановлено, що позивач надіслав відповідачу лист №30461 від 01.11.2010р. з вимогою погасити заборгованість по ремонтних роботах на загальну суму 11646,0 грн. 01.11.2010р., що стверджується реєстром поштової кореспонденції   (а.с. 50).

З примірника листа №30461 від 01.11.2010р. отриманого відповідачем не можливо визначити термін отримання вимоги.

Відповідно до п. 4.1. "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" затверджених наказом  Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007р. № 1149 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між іншими населеними пунктами різних областей України складають Д+5, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;  5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Враховуючи строки пересилання простої поштової кореспонденції, днем пред'явлення вимоги слід вважати 8 листопада 2010р.

Відповідно до загальних правил обчислення строків передбачених ст. 253 ЦК України, відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги, таким чином,  з 16 листопада 2010р.  боржник вважається таким, що порушив  строк виконання зобов'язання.

Судом проведено перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що позивачем допущено помилки під час проведення підрахунків, які полягають у тому, що останнім не вірно визначено період прострочення виконання  зобов'язання. Як зазначено вище, відповідача слід вважати таким, що порушив  умову про строк виконання зобов'язання з 16.11.2010р., а позивачем нараховано річні з 09.11.2010р., а інфляційні - з 14.11.2010р.

При перерахунку 3% річних за період з 16.11.2010р. по 20.04.2011р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в розрахунку) сума річних складає 149,32 грн. згідно  наведеного розрахунку: (11646,0 грн. *3% / 365* 156 днів).

Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 158,0 грн. 3% річних, а тому, позов в частині стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 149,32 грн., а в решті сумі -  8,68 грн. слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення 512,0 грн. інфляційних нарахувань за визначений позивачем в розрахунку період,  суд зауважує наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Позивачем при проведенні розрахунку інфляційних втрат (а.с. 39), враховано індекси інфляції за листопад -грудень 2010р. та січень- березень 2011р. Однак, зважаючи на наведені вище норми, нарахування індексу інфляції за листопад 2010р. не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки прострочка платежу за менший період ніж місяць не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

За таких обставин задоволенню підлягає сума інфляційних нарахувань за період грудень 2010 року - березень 2011р., яка складає 489,13  грн., згідно  наведеного розрахунку:

11646,00 грн. * 1,042 (середній індекс інфляції за період з грудня 2010р по березень 2011р.) = 12135,13 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції).

12135,13 - 11646,00 = 489,13 грн. (інфляційні втрати).

Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 512,0 грн. інфляційних втрат, а тому, позов в частині стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 489,13грн., а в решті сумі -  22,87 грн. слід відмовити.

Разом з тим позивачем заявлено до відшкодування  за рахунок відповідача фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2000,0 грн. За результатами розгляду цієї вимоги суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач змушений був звернутись до адвоката за юридичною допомогою та захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається із матеріалів справи 05.04.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів" та адвокатом ОСОБА_1  (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 1.03.2009р.) укладено договір № 05-04/11 на виконання підрядних робіт по наданню послуг адвоката з правової допомоги.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконану роботу замовник оплачує виконавцеві винагороду в розмірі 2000,0 грн. В підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката суду надано  платіжне доручення № 6537 від 18.05.11р.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, витрати Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" на оплату послуг адвоката в даній справі слід розподілити за правилами ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Доводи відповідача наведені у відзиві є непереконливими, безпідставними, не спростовують правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, а тому оцінюються судом критично.

Всупереч наведеним вище нормам та вимоги ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

При розгляді  справи судом з‘ясовано, що при зверненні до суду позивачем  платіжним дорученням  № 6291 від 21.04.2011р. зайво сплачено 0,34 грн.  державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».  

22.06.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.     

          Керуючись  ст.ст.  4-5,  32,  34,  43,  49,  82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд, -            

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексар", код ЄДРПОУ 35778094, юр адреса: пров. Будьонного, 35, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223; факт. адреса: вул. Айвазовського, 2, оф. 3, м. Вінниця, 21000 (р/р 26007175112900 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 3251005)  на користь Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", код ЄДРПОУ 35376376, вул. Гайдамацька, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100 (р/р 2600725171 в АБ "Укргазпромбанк" в ЛФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 320843)  11646,0 грн. - основного боргу, 489,13 грн. - інфляційних втрат, 149,32 грн. - 3% річних,  1978,64 грн. -  витрат на відшкодування  послуг адвоката,  122,84 грн. - витрат на сплату держмита та 235,40 грн. - витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.  В позові в частині стягнення 8,68 грн. - 3% річних та 22,87 грн. інфляційних втрат відмовити.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству "Дрогобицький завод автомобільних кранів", код ЄДРПОУ 35376376  (вул. Гайдамацька, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 0,34 грн.  перерахованого платіжним дорученням № 6291 від 21.04.2011р. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи № 3/23/2011/5003). Примірник рішення суду, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу з Державного бюджету України сум у розмірі, встановленому даним рішенням.

6. Примірник рішення з гербовою печаткою суду направити позивачу рекомендованим листом.

Суддя                                             Колбасов Ф.Ф.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  01 липня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу  (вул. Гайдамацька, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100)