Постанова

від 18.09.2006 по справі 6/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/234

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "18" вересня 2006 р.                                        Справа № 6/234

18 вересня 2006р., 10 годин 45 хв., м. Чернігів                                      справа №6/234   

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                   Блохіної Ж.В.

при секретарі                         Сороці Я.Є.,

за участю представників

позивача:                                Голуб Г.М., довіреність №2037/06 від 28.08.2006р.,

відповідача:                            Купрієнко О.В., довіреність від 10.09.2006р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Управління Пенсійного фонду України в

                                                  Новгород-Сіверському районі,

                                                  м. Новгород-Сіверський, вул. Б.Майстренка, 6                                                                                                    

до                                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                 „Перемога”, с. Лоска Новгород-Сіверського району,                                                  

про                                            стягнення 5264,67 грн.,                                                

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі заявлено позов до ТОВ „Перемога” про стягнення 5264,67 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у запереченні на позов та представник відповідача у судових засіданнях стосовно позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно абз. 5 п.п. 1 п. 2 Розділу XV „Прикінцевих положень” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058) виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах  (включаючи особовий  склад гірничорятувальних  частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком  робіт і  професій,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України, та  особам,  пенсії  яким  призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок  коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Тобто, на думку позивача, виплата пільгових пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому вимоги позивача відшкодовувати витрати на такі виплати відповідач вважає безпідставними. Крім того, на думку представника відповідача, ТОВ „Перемога” не є належним відповідачем по даній справі, оскільки ТОВ „Перемога” не є правонаступником колгоспу „Перемога”.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Придеснянське” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 31.03.2000р.

Згідно п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі –Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із  шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за  вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (надалі –Закон № 400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України   "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Статтею 1 Закону № 400/97-ВР визначено коло платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, якими, зокрема, відповідно до пунктів 1 та 2 є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до п. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року за N1788-XII (далі –Закон 1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

                 б) працівники, зайняті повний робочий день на  інших  роботах із  шкідливими  і  важкими  умовами  праці,  -  за  списком  N 2 виробництв, робіт, професій, посад  і  показників,  затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами  атестації  робочих місць:

              чоловіки - після досягнення 55 років і при  стажі  роботи  не менше 25 років, з них не менше 12 років 6  місяців  на  зазначених роботах;

              жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці,  пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи  чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської  продукції  в  колгоспах,  радгоспах,  інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

                   д)  жінки,  які  працюють  доярками  (операторами   машинного доїння),  свинарками-операторами  в  колгоспах,  радгоспах,  інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

              Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в  порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

         е) жінки, зайняті протягом  повного  сезону  на  вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після  досягнення  50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

        є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком  виробництв  і  професій,  затверджуваним  у порядку, що визначається  Кабінетом  Міністрів  України,  -  після досягнення 50 років і при стажі  зазначеної  роботи  не  менше  20 років;

        ж) жінки, які працюють у  сільськогосподарському  виробництві та виховали п'ятеро і більше  дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

         з)  водії   міського  пасажирського  транспорту   (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і  великовагових  автомобілів,  зайнятих  у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

          чоловіки - після досягнення 55 років і при  стажі  роботи  25 років, в тому числі на зазначеній  роботі  не  менше  12  років  6 місяців;

          жінки - після досягнення 50  років  і  при  стажі  роботи  20 років, в  тому  числі  на  зазначеній  роботі  не  менше 10 років.

Отже, право на пенсію у особи, зокрема, на пільгових умовах,  виникає при наявності чітко визначених законодавством про пенсійне забезпечення умов, а саме, з моменту досягнення конкретного пенсійного віку та при наявності відповідного стажу роботи.

Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники:

          - роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених  підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб  - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок,  єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду  України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих  положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються  підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

         Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за 2005 рік розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій становить 6864,67 грн., в тому числі гр. Слиш М.І. –2791,31 грн., гр. Шептюк А.І. –4073,36 грн.  

Даний розрахунок направлений Відповідачу та отриманий ним, про що свідчить повідомлення про вручення №2218, яке знаходиться в матеріалах справи.

Стаж роботи зазначених осіб у Відповідача, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, підтверджується матеріалами справи.

Згідно наданого позивачем розрахунку позову Відповідачем добровільно сплачено 1600 грн. боргу, а тому загальна сума боргу, заявлена до стягнення, становить 5264,67 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем після порушення провадження у даній справі також сплачено 14.07.2006р. 200 грн. та 11.08.2006р. 400 грн. заборгованості, що підтверджується банківськими виписками.

Заперечення Відповідача з посиланням на абз. 5 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону –1058, яким встановлено, що виплата пільгових пенсій тим категоріям працівників, які мали трудові стосунки з відповідачем, з 01.01.2005р. здійснюється за рахунок Державного бюджету України, судом не приймаються судом до уваги, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм. Слід зазначити, що норма абзацу 5 в контексті з іншими нормами цього підпункту вказує лише на джерело походження коштів, якими сплачуються пільгові пенсії з 01.01.2005р., однак не звільняє платника страхових внесків здійснювати покриття таких витрат у встановлених розмірах та в адресу Пенсійного фонду України, оскільки абзацом 3 цього підпункту встановлено збереження порядку покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Заперечення відповідача про те, що ТОВ „Перемога” не є належним відповідачем по даній справі, оскільки ТОВ „Перемога” не є правонаступником колгоспу „Перемога”, також не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Згідно Додатку до Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю „Перемога” створюється в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства „Перемога”. Вищевказаний Додаток до Статуту зареєстрований Розпорядженням голови Новгород-Сіверської райдержадміністрації 15.06.2000р. за №192 „Про внесення змін і доповнень до установчих документів”, згідно якого вирішено внести доповнення до статуту, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога”.   

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково в сумі 4664,67 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” (с. Лоска Новгород-Сіверського району, код 30924776, р/р 2600290071 в Новгород-Сіверському відділенні Ощадбанку №3048, МФО 343143) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі (м. Новгород-Сіверський, вул. Б.Майстренка, 6, р/р 2560230301303 в Новгород-Сіверському відділенні ВАТ „Державний Ощадний банк України” №3048, МФО 343143, код 14254052) заборгованість в сумі 4664,67 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

6. Постанова в повному обсязі виготовлена 21.09.2006р.

          Суддя                                                                                       Ж.В. Блохіна