Рішення

від 30.06.2011 по справі 15/262-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 червня 2011 р.

Справа 15/262-07

Господарський суд Вінниць кої області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідан ня А. Логінов

за участю представників :

позивача : ОСОБА_1. - згідно довіреності;

відповідача 1 : ОС ОБА_2. - згідно довіреності;

відповідача 2 : ОСОБА_3. - згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного а кціонерного товариства ком ерційного банку "Надра"(м. Київ , вул. Артема, 15, 04053)до:Сільс ькогосподарського відкрито го акціонерного товариства " Птахокомбінат "Тульчинський " (1-й відповідач) (Вінницька обл асть, Тульчинський район, смт . Кирнасівка, 23652) до : Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Едельвейс" (2-й відповідач)(В інницька область, Тульчинськ ий район, смт. Кирнасівка, вул. Леніна, 2, 23652) про визнання недій сним договору оренди споруд № 3-є від 29.06.2005 р., укладеного між С ВАТ "Птахокомбінат "Тульчинс ький" і ТОВ "Едельвейс" та прип инення прав і обов"язків стор ін на майбутнє, а також про вис елення ТОВ "Едельвейс" з примі щень пташників № 1, № 4, № 5, які зна ходяться за адресою : Вінниць ка область, Тульчинський рай он, смт. Кирнасівка, вул. Ленін а, 1.

ВСТАНОВИВ :

1 - відповідач у в ідзивах на позов наданих в ли стах № 6 від 26.02.2011 р. (а.с. 214 ), № 38 від 22.06. 2011 р. і його представник в судов ому засіданні проти позову з аперечили покликалися на те, що у позовній заяві Позивач з азначає, що згідно ст. 215 ЦК Укра їни недійсним є правочин, якщ о його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин), але не продовжує статтю да лі, де зазначено, що у цьому ра зі визнання такого правочину недійсним судом не вимагаєт ься. Щодо виселення ТОВ «Едел ьвейс»з приміщень, то виселе ння являє собою не що інше, як примусове вилучення жилої пл ощі і розглядається як крайн ій захід, що підлягає застосу ванню тільки у випадках і в по рядку, що прямо передбачені з аконом. Для захисту житлових прав, а також з метою запобіга ння виселенню з жилого примі щення без надання іншого жит ла, що, в свою чергу, породжує б ездомність, особа має знати в ипадки, за яких таке виселенн я не допускається. Житлове за конодавство встановлює три в иди виселення: 1) з наданням ін шого благоустроєного жилого приміщення; 2) з наданням іншо го жилого приміщення; 3) без на дання жилого приміщення. Від повідно до ч. З ст. 47 Конституці ї України позбавити громадян ина житла можна лише на підст аві закону за рішенням суду. В иселяти юридичні особи чинни м законодавством не передбач ено. Дане міркування знайшло своє підтвердження у аналог ічній справі № 5/205-07 господарсь кого суду Вінницької області . Ч.1 ст.41 Конституції України пе редбачено право кожного воло діти, користуватися і розпор яджатися своєю власністю. Ч. 23 п. 1.5 Статуту Відповідача 1 пере дбачено володіння, користува ння та розпорядження власним майном без обмежень, і зокрем а має право купувати, продава ти, орендувати і здавати в оренду, приміщень, обл аднань та іншого нерухомого майна. Одним з видів підприєм ницької діяльності є здача в оренду приміщень, обладнанн я. У зв'язку з тимчасовим скрут ним становищем на підприємст ві Відповідача 1: неодноразов о порушувались провадження у справі про банкрутство, ареш т активів і т.і., єдине що залиш илось, це здача в оренду свого майна (вартість якого більш з а 15 млн. гривень) для погашення заборгованості та виплати з аробітної плати, збереження та охорона майна. З 2006 року охор ону майна Відповідача 1 здійс нює Відповідач 2. Визнання нед ійсним договору оренди та ви селення Відповідача 2 унемож ливлює здійснення заходів що до відновлення платоспромож ності боржника: погашення за робітної плати, забезпечення фінансового оздоровлення бо ржника, запобігає визнанню б оржника банкрутом і його лік відації. Позбавляє боржника - Відповідача 1 проводити, пере дбачену статутом, поточну го сподарську діяльність - нада вати в оренду своє майно. Відп овідач 1 вважає вимоги Позива ча такими, які не ґрунтуються на законодавстві. Позивач об ґрунтовує свої вимоги на під ставі Закону України «Про іп отеку»(2003 рік) і договору заста ви (2002 рік), отже Позивач і Відпо відач 1 договору іпотеки не ук ладали. З одного боку: у ч. З ст. 12 Закону України «Про іпотеку »вказано, що правочин щодо ві дчуження іпотекодавцем пере даного в іпотеку майна або йо го передачі в наступну іпоте ку, спільну діяльність лізин г, оренду чи користування без згоди іпотекодавця є недійс ним. Відповідач 1 здаючи в орен ду майна був впевнений в нікч емності договору застави, а т ому про заставу Відповідачу 2 не повідомив. Підстав вважат и це було дві: договір застави був укладений у період морат орію, у зв'язку з порушенням сп рави про банкрутство; позива ч у 2004 році звернувся до господ арського суду з позовом про с тягнення кредитної заборгов аності, маючи на руках догові р застави. Позов задоволено. З другого боку Законом Україн и «Про заставу»не передбачен о визнання договору оренди, н а підставі договору застави, - недійсним. У договорі застав и зазначено, що Заставодавцю заборонено без дозволу Заст аводержателя здавати майно в оренду, але ніяких штрафних с анкцій при порушенні цієї ви моги непередбачено, зокрема непередбачено визнання дого вору оренди недійсним.

В листі № 42 від 29.06.2011 р. представ ник 1-го відповідача просить з асосувати позовну давність і відмовити в позові.

2-й відповідач у відзиві на п озов, доповнені на відзив на п озов, наданих в листах № 12 юр/08 в ід 15.02.2008 р., № 163/ю від 29.06.2011 р. і його пр едставник в судовому засідан ні проти позову заперечили. П окликалися на те, що ТОВ «Едел ьвейс»не розуміє з яких зако нних підстав Позивач потребу є визнання договору оренди м іж Відповідачами недійсним т а виселення Відповідача 2. Йог о позовні вимоги грунтуються на припущеннях, а саме: Відпов ідачем 2 на сьогоднішній день використовується майно, яке знаходиться в заставі Позив ача, що може призвести до погі ршення стану предмета застав и, його знищенню, пошкодженню або зіпсуванню, в результаті чого зменшиться вартість пр едмета застави і Позивач буд е позбавлений можливості зад овольнити свої вимоги в повн ому обсязі за рахунок застав ного майна. Позивач сам зазна чає, що під час здійснення пер евірки заставного майна в тр авні 2006 року Позивачу стало ві домо про те, що заставне майно передано в оренду Відповіда чем 1 Відповідачу 2, тобто дізн ався про це у травні 2006 року та майже після спливу одного ро ку подає позов про визнання д оговору оренди недійсним. До цього часу претензій до орен ди майна не було, навпаки при н еодноразових перевірках зас тавного майна зазначалось, щ о майно в задовільному стані , ремонтується (остання перев ірка 26.06.2007 р.). Позивач посилаєть ся на ст. 215 ЦКУ та на ст. 12 ЗУ «Про іпотеку». Не зрозуміло чому П озивач посилається на ЗУ «Пр о іпотеку», так як між Позивач ем та Відповідачем 1 був уклад ений договір застави від 06.11.2002 р оку ( ЗУ «Про іпотеку вступив у законну силу 01.01.2004 року». Згідн о п.10 Роз'яснення ВГСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практ ики вирішення спорів,...»: відп овідність чи невідповідніст ь угоди вимогам законодавств а має оцінюватися господарсь ким судом стосовно законодав ства, яке діяло на момент укла дення спірної угоди. ЗУ «Про з аставу»не передбачено визна ння договору оренди недійсни м. Хоча договором передбачен о узгодження з заставодержат елем., проте, ця процедура має рекомендаційний характер з о гляду на те, що будь-яких санкц ій за недодержання цього ЗУ « Про заставу»не передбачено. Відповідач займається підпр иємницькою діяльністю - виро бництвом у сфері птахівництв а : підрощенням молодняка (що з аймає тривалий час) в орендов аних приміщеннях. Взяті нема лі кредити (3 млн. гривень.), укла дені договори з іншими підпр иємствами. У випадку виселен ня, Відповідач та контрагент и за договорами потерплять н емалі збитки, що перейде у бан крутство підприємств. Згідно з п. 3.2 Роз'яснення ВГСУ від 12.03.99 р . № 02-5/111 «Про деякі питання практ ики вирішення спорів,...»: якщо угода визнається недійсною лише на майбутнє, господарсь ким судам слід виходити з тог о, що у відповідних випадках п орушені (оспорювані ) права і о хоронювані 1 законом інтерес и сторони за угодою, які виник ли до визнання її недійсною, п ідлягають судовому захистов і...Згідно з п. 6 Роз'яснення ВГСУ від 10.12.96 р. № 02-5/422 «Про судове рішення»: У разі визнання уго ди недійсною, у тому числі і пр и вирішенні майнового спору, господарський суд у цьому ж р ішенні повинен визначитись щ одо правових наслідків визна ння угоди недійсною лише у ви падку, коли таку вимогу було з аявлено.Згідно п.18 Роз'яснення ВГСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111 «Про деякі п итання практики вирішення сп орів,...»: у разі задоволення по зову господарський суд може у резолютивній частині рішен ня зазначити про визнання уг оди недійсною і одночасно пр о застосування передбачених і законом наслідків, вказавш и, зокрема, розмір сум, що підл ягають стягненню та /або найм енування майна, що підлягає п ередачі, і місце його знаходж ення. Між ВАТ КБ «Надра»та СВА Т «Птахокомбінат «Тульчинсь кий»26.03.2002 року укладено догові р кредитної лінії. В забезпеч ення виконання умов цього до говору сторони уклали 29.03.2002 рок у договір застави, за яким СВА Т «Птахокомбінат «Тульчинсь кий»передало в заставу банку належний йому на праві колек тивної власності частину май нового комплексу з обладнанн ям, яка знаходиться за адресо ю: Вінницька область, Тульчин ський район, смт. Кирнасівка, в ул. Леніна 1 і складається з це нтрального відділення по вир ощуванню м'яса бройлерів ( про хідної № 9, пташників № № 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8) з комплектом обладнання для вирощування ремонтного моло дняку курей БКМ-ЗД, комплект -5 , пташник № 8 (центральне відді лення по отриманню товарного яйця) з комплектом обладнанн я для вирощування ремонтного молодняку курей БКМ-ЗД. Догов ір застави зобов'язує застав одержателя отримати письмов у згоду на здачу предмету зас тави в оренду, в суборенду, кор истування без письмової згод и заставодержателя (п. 3.1. догов ору застави). Ця обставина на м омент укладення ТОВ «Едельве йс»договору оренди не була в ідома.

Згідно положенням п. 1 ст. 330 ЦК України, в якому вказано, що м айно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісн ий набувач (Відповідач 2) набув ає право власності на нього, я кщо відповідно до ст. 388 ЦК Укра їни майно не може бути витреб уване у нього (аналогія закон у). Таким чином, реституція як наслідок недійсності правоч ину змінюється на відшкодува ння шкоди винною особою. Обов 'язком потерпілої особи є дов едення настання негативних н аслідків, тобто заподіяння ї й шкоди, яка підлягає відшкод уванню. Позивач не представи в до суду доказів заподіяння йому шкоди, а навпаки весь час стверджував, що заставне май но у задовільному стані (двіч і на рік Позивачем проводивс я огляд заставного майна про що укладались відповідні ак ти). Договір застави зобов'язу є заставодержателя отримати письмову згоду на здачу пред мету застави в оренду, в субор енду, користування, тощо (під п .а) п. 3.1. договору зас тави). А главою 4, а саме п. 4.2. пере дбачено: «За невиконання чи н еналежне виконання Заставод авцем своїх зобов'язань, вста новлених підпунктами а), б), в), г ), д), та е) пункту 3.1. цього Догово ру Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя шт раф у розмірі 5% вартості предм ета застави, встановленої п. 1. 3. цього Договору». Отже іншої відповідальності договором застави при порушенні вимог п. 3.1. договору застави не перед бачено, не передбачено це і ЗУ «Про заставу». ЗУ «Про іпотек у»на який посилається Позива ч набрав закону силу після ук ладання Договору застави і н е може бути підставою для зад оволення позову.

Представник позивача позо вні вимоги підтримав. Із запе реченнями відповідача проти позову не погодився.

Представником 1-го відпові дача в листі № 36 від 21.06.2011 р. подан е клопотання про зобов»язанн я позивача визначитись в том у, яку вимогу (одну з трьох) він підтримує у позовній заяві.

Представник позивача заяв ив, що позовні вимоги підтрим ує в повному обсязі. Вказане к лопотання з огляду на це не пі длягає задоволенню, оскільки право визначати предмет поз овних вимог надано позивачев і.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, 1-го і 2-го ві дповідачів, повно, всебічно, о б»єктивно і в сукупності дос лідивши надані в справу дока зи, надавши їм юридичну оцінк у, суд на підставі ст.17 Закону У країни «Про заставу», ст.215, 586 ЦК України прийшов до висновку про часткове задоволення по зову - в частині визнання нед ійсним договору оренди спору д № 3 -Є від 29.06.2005 р. та про відмову в решті позовних вимог - прип инення прав та обов»язків ст орін на майбутнє і виселення ТОВ «Едельвейс»з приміщення пташників № 1, № 4, № 5, які знаходя ться за адресою: Вінницька об ласть, Тульчинський район, см т. Кирнасівка, вул. Леніна, 1.

До такого висновку суд прий шов з огляду на таке.

29.03.2002 р. між позивачем (в догово рі «Заставодержатель») і 1-м ві дповідачем (в договорі «Заст аводавець») було укладено до говір застави відповідно до п.1.1, 1.2 якого 1-й від повідач в забезпечення викон ання своїх зобов»язань за до говором кредитної лінії № 80 в ід 26.03.2002 р., укладеного між 1 - м в ідповідачем і позивачем, пер едав позивачеві в заставу ча стину майнового комплексу з обладнанням, який знаходитьс я за адресою: смт. Кирнасівка Т ульчинського району Вінниць кої області, по вулиці Леніна , 1 і складається з центральног о відділення по вирощуванню м"яса бройлерів (прохідної № 9, пташників № 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8) з комплект ом обладнання для вирощуванн я ремонтного молодняку курей БКМ - ЗД, комплект - 5, пташник № 8 (центральне відділення по от риманню товарного яйця) з ком плектом обладнання для вирощ ення ремонтного молодняку к урей БКМ-ЗД.

Вказаний договір застави п освідчений приватним нотарі усом Тульчинського районног о нотаріального округу Козло вським С.В.(реєстровий № 12, 1553) 29.03.20 02 р.

В подальшому, 29 червня 2005 року між відповідачами укладено договір № 3-Є оренди споруд (а.с .11-13), за умовами пунктів 1.2, 4.1, 4.2 яко го СВАТ “Птахокомбінат “Туль чинський” передало в оренду ТзОВ “Едельвейс” пташник № 1 п лощею 1646, 8 кв.м., пташник № 4 площе ю 1645, 0 кв.м., пташник № 5 площею 1635,6 к в.м. в смт. Кирнасівці, вул. Лені на, 1, Тульчинського району тер міном на десять місяців з пра вом пролонгації. На виконанн я умов договору № 3-є оренди сп оруд 01.07.2005 року між відповідача ми складено акт здачі - прийма ння орендованого майна.

Зміст договору застави, дог овору оренди № 3-Є, місцезнаход ження майна, дає підстави для висновку про те, що в оренду з а названим договором оренди було передано нерухоме майно , яке вже на той час було перед ане 1-м відповідачем позиваче ві в заставу.

В зв»язку з цим суд приходит ь до висновку про те, що спірни й договір оренди СВАТ «Птахо комбінат «Тульчинський»і ТО В «Едельвейс»було укладено б ез згоди ПАТ «КБ «Надра», як за ставодержателя в зв»язку із чим названий договір оренди ст.17 Закону України "Про заста ву", ст.586 ЦК України і на підста ві ст.203, 215 ЦК України підлягає в изнанню недійсним.

Суд вважає, що спірний дого вір оренди було укладено СВА Т “Птахокомбінат “Тульчинсь кий” та ТОВ “Едельвейс” без з годи ВАТ КБ "Надра” заставоде ржателя, в зв'язку з чим з врах уванням приписів ст.17 Закону У країни "Про заставу", ст.ст.215, 586 Ц К України зазначений правочи н є недійсним.

Помилковими є доводи 1- го і 2- го відповідачів викладені у вимозі про застосування насл ідків нікчемного правочину щ одо нікчемності договору зас тави від 29.03.2002 року, укладеного між позивачем та СВАТ “Птахо комбінат “Тульчинський”, з о гляду на те, що договір був ук ладений після запровадження господарським судом Вінниць кої області мораторію у спра ві № 86/10-149 про банкрутство СВАТ “ Птахокомбінат “Тульчинськи й”.

Однак, у відповідності до ст атті 13 Закону України “Про від новлення платоспроможності боржника або визнання його б анкрутом” керівнику або орга ну управління боржника виклю чно за погодженням з розпоря дником майна надано право на укладення угод щодо передач і нерухомого майна в оренду, з аставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутног о капіталу господарського то вариства або розпорядження т аким майном іншим чином.

Тобто, Закону України “Про відновлення платоспроможно сті боржника або визнання йо го банкрутом” не містить імп еративних норм про заборону укладення договорів застави майна боржника під час прова дження справи про банкрутств о.

Вимоги про припинення прав і обов»язків сторін на майбу тнє і про виселення 2-го відпов ідача з приміщень пташників № 1, № 4, № 5 задоволенню не підляг ають. Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не до водяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть уча сть ті самі сторони. Рішенням господарського суду Вінниць кої області від 07.09.2010 р. в справі № 5/205-07 встановлено, що СВАТ "Пта хокомбінат "Тульчинський" вж е чотири роки не працює, зароб ітну плату не в змозі виплати ти, заборгованість перед ПФУ зростає. І завдяки оренді при міщень ТОВ „Едельвейс" кошти використовувались на зазнач ені вище напрями. ТОВ „Едельв ейс" охороняє майновий комп лекс, чого не може здійснити С ВАТ "Птахокомбінат "Тульчинс ький". Проводиться оновлення обладнання. Позивач - ВАТ К Б „Надра" постійно перевіряє стан заставного майна, про що складаються акти, копії яких додані до матеріалів справи . Претензій до збереження май на немає.

Ухвалою від 01.11.2011 р. заяву ініц іюючого кредитора в справі п ро банкрутство СВАТ "Птахоко мбінат"Тульчинський" залишен о без розгляду, відтак позива ч, як заставодержатель, не поз бавлений права в порядку виз наченому законодавством зве ртати стягнення на заставлен е майно і та обставина, що воно може бути зайняте кимось інш им, а не заставодавцем (1-м відп овідачем) не є перешкодою поз ивачем в цьому.

Не може бути прийняте рішен ня про "виселення" юридичної о соби. Виселити можливо тільк и фізичну особу з незаконно з айманого житла.

Статтею 15 Цивільного кодек су України передбачено право кожної особи як на захист сво го цивільного права, так і на з ахист свого інтересу, який не суперечить загальним засада м цивільного законодавства.

За загальним правилом (вихо дячи з аналізу статей 15, 16, част ин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного коде ксу України, статті 1 Господар ського процесуального кодек су України), пункту 2 статті 20 Го сподарського кодексу Україн и, особа звертається до госпо дарського суду за захистом у же існуючого в неї права, що за хищається та поновлюється, а не виникає в силу прийняття в ідповідного судового рішенн я (адже цивільні права та обов 'язки можуть виникати з рішен ня суду тільки у випадках, пря мо встановлених актами цивіл ьного законодавства).

Наведеними нормами не пере дбачено можливість припинен ня прав та обов”язків на майб утнє, а тому такі позовні вимо ги ВАТ КБ “Надра” не можуть бу ти задоволені.

Статтею 16 Цивільного кодекс у України встановлено, що кож на особа має право звернутис я до суду за захистом свого ос обистого немайнового або май нового права та інтересу. Одн им із способів захисту цивіл ьних прав та інтересів є прип инення дії, яка порушує право .

Як передбачено ст.391 Цивільн ого кодексу України, лише вла сник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав а, хоч би ці порушення і не бул и поєднані з позбавленням во лодіння.

Умовою подання і задоволен ня позову про усунення переш код у здійсненні права особи користування майном є довед ення факту знаходження у вол одінні особи майна та протип равної поведінки іншої особи (осіб), що перешкоджає володіл ьцю майна здійснювати права користування та розпоряджан ня ним.

Позивач не являється влас ником спірного майна, а тому у нього відсутнє право вимага ти виселення ТзОВ “Едельвейс ” із належних СВАТ “Птахоком бінат “Тульчинський” приміщ ень пташників № 1, № 4, № 5.

До аналогічних висновків п рийшли Рівненський апеляцій ний господарський суд і Вищи й господарський суд України в своїх постановах від 02.03.2011 р., в ід 24.05.2011 р. № 5/205-07 з такими ж учасник ами процесу як в справі № 15/262-07 .

Заява 1-го відповідача про з астосування строку позовної давності не підлягає задово ленню. Оскільки згідно ст. 257, ч. 2 ст.264 ЦК України загальна позо вна давність складає три рок и. Позовна давність перерива ється пред»явленням особою п озову. Предметом даного позо ву є визнання договору оренд и № 3-Є датованого 29.06.2005 р. з позов ом до господарського суду по зивач згідно календарному шт емпелю на конверті звернувся 29.05.2007 р., тобто в межах строку поз овної давності передбаченог о ст.257 ЦК України. Тому згідно ч . 2 ст.264 ЦК України строк позовн ої давності не пропущено.

В зв»язку з частковим задов оленням позовних вимог судов і витрати на підставі ст.49 ГПК України підлягають покладен ню в розмірі 50 % на позивача, в р ешті 50 % солідарно на відповід ачів.

Керуючись ст. 4-5, 22, 28, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82-84, 116 , 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні заяви 1 - го відповідача про застосув ання позовної давності відмо вити.

2. Позов задовольнити частко во. Визнати недійсним догові р оренди № 3-Є від 29.06.2005 р., укладен ий між СВАТ "Птахокомбінат "Ту льчинський" і ТОВ "Едельвейс". В решті позовних вимог відмо вити.

3. Судові витрати на державн е мито, ІТЗ в розмірі 50% покласт и на позивача, в решті 50% соліда рно на відповідачів.

4. Стягнути з Сільськогоспод арського відкритого акціоне рного товариства "Птахокомбі нат "Тульчинський", код ЄДРПОУ 05413994 (Вінницька область, Тульчи нський район, смт. Кирнасівка , 23652) і з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс ", код ЄДРПОУ 30067623 (Вінницька обл асть, Тульчинський район, смт . Кирнасівка, вул. Леніна, 2, 23652) на користь Публічного акціонер ного товариства комерційно го банку "Надра", код ЄДРПОУ 20025456 (м. Київ, вул. Артема, 15, 04053) 101 грн. 50 коп. для відшкодування судов их витрат на держмито і ІТЗ. Ви дати наказ в день набрання рі шенням законної сили.

5. Копії даного рішення напр авити рекомендованою поштою позивачу, відповідачам або в ручити їх повноважним предст авникам під розписку.

Вступну та резо лютивну частини рішення огол ошено 30.06.2011 р. Повний текст ріше ння суду оформлено і підписа но відповідно до вимог ст.84 ГП К України 05.07.2011 р. Рішення набир ає законної сили на протязі 10- ти днів з дня повного його офо рмлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (м. Київ, вул. Арте ма, 15, 04053)

3 - відповідачу (Вінницька об ласть, Тульчинський район, см т. Кирнасівка, 23652)

4- відповідачу 2 (Вінницька об ласть, Тульчинський район, см т. Кирнасівка, вул. Леніна, 2, 23652)