Постанова

від 29.06.2011 по справі 47/139

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 № 47/139

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Разіно ї Т.І.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: не з' явилися ;

від відповідача: ОСОБА_1 - головний юрисконсульт ві дділу супроводження справ у судах Юридичного відділу упр авління за довіреністю № 08-03-28/482 -10 від 08.12.2010 р.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу відкритого акціонер ного товариства «Національн а акціонерна страхова компан ія «Оранта» на рішення госпо дарського суду міста Києва в ід 26.04.2011 р. у справі № 47/139

за позовом приватного акці онерного товариства «ПРОСТО -страхування», м. Київ

до відкритого акціонерног о товариства «Національна ак ціонерна страхова компанія « Оранта», м. Київ

про стягнення 11636 грн. 82 коп.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року приват не акціонерне товариство «ПР ОСТО-страхування» звернулос ь до господарського суду міс та Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного тов ариства «Національна акціон ерна страхова компанія «Оран та» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 11636 гр н. 82 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страхови ком, відповідно до договору д обровільного страхування тр анспортного засобу № 171259 серії АТК від 04.09.2008 р., було виплачено с трахове відшкодування в розм ірі 11 636 грн. 82 коп., внаслідок чо го до позивача в порядку ст. 27 З акону України «Про страхуван ня» та статті 993 Цивільного ко дексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійс нених фактичних затрат до ві дповідача, як до особи, яка від повідальна за заподіяні збит ки, оскільки саме з вини особи , яка керувала транспортним з асобом, цивільно-правова від повідальність якої застрахо вана у відповідача, сталося Д ТП, наслідки якої визнано поз ивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 26.04.2011 р. у спр аві № 47/139 позов приватного акці онерного товариства приватн ого акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» задово лені (суддя Станік С.Р.).

Стягнуто з відкритого акці онерного товариства «Націон альна акціонерна страхова ко мпанія «Оранта» на користь п риватного акціонерного това риства «ПРОСТО-страхування» 11 636 грн. 82 коп. виплати страхово го відшкодування в порядку р егресу, 117 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн.00 коп . судових витрат.

Рішення суду першої інстан ції мотивовано тим, що вимога позивача про стягнення з від повідача суми виплаченого ст рахового відшкодування в пор ядку регресу на підставі ст.с т. 22, 1191 Цивільного кодексу Укра їни, ст. 228 Господарського коде ксу України є законною, обґру нтованою, доведеною належним и та допустимими доказами та відповідає нормам ст.ст. 22, 979, 990, 993, 1166, 1187, 1187 Цивільного Кодексу Ук раїни; ст.ст. 1, 4, 9, 16, 27 Закону Украї ни «Про страхування» № 85/96-ВР ві д 07.03.1996.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, відкрите акц іонерне товариство «Націона льна акціонерна страхова ком панія «Оранта» звернулась до Київського апеляційного гос подарського суду з апеляційн ою скаргою, в якій просить ска сувати рішення господарсько го суду міста Києва від 26.04.2011 р. у справі № 47/139 та прийняти нове р ішення, яким відмовити прива тному акціонерному товарист ву «ПРОСТО-страхування» у за доволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивов ана неповним з' ясуванням су дом першої інстанції обстави н справи, ненаданням належно ї оцінки доказам, порушенням приписів ст. 1188 ЦК України. На д умку апелянта, при винесенні оскаржуваного рішення місце вий господарський суд не вра хував положень ч. 2 ст. 283 КпАП Ук раїни, та не дослідив ту обста вину, що провадження у справі № 3-4269/2008 закрито, у зв' язку з чим , позивач вважає, що рішення що до винності особи не приймал ось.

Представник позивача в суд ове засідання не з' явився, п ро причини неявки суд не пові домив. Про час і місце судовог о розгляду справи був належн им чином повідомлений.

Представник відповідача п ідтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського су ду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення упо вноважених представників ст орін, обговоривши доводи апе ляційної скарги, перевіривши застосування судом першої і нстанції норм процесуальног о та матеріального права, кол егія суддів Київського апеля ційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляц ійна скарга не підлягає задо воленню, виходячи з наступни х підстав.

Матеріали справи свідчать , що 04.09.2008 між позивачем ПАТ «ПРО СТО-страхування», як страхов иком, та гр. ОСОБА_2, як стра хувальником було укладено до говір добровільного страхув ання транспортних засобів № 171259 серії АТК, згідно умов яког о, об' єктом страхування є тр анспортний засіб марки «TOYOTA Fort uner», державний номерний знак НОМЕР_1. Умовами вказаного д оговору сторонами було погод жено, що до переліку страхови х ризиків включено знищення або пошкодження транспортно го засобу внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, безум овна франшиза - 0,5% від страхо вої суми (188 000грн.), що складає 940 г рн.

Між відповідачем як страхо виком та гр. ОСОБА_3, як стра хувальником, було укладено д оговір обов' язкового страх ування цивільно-правової від повідальності власників наз емних транспортних засобів у формі полісу зі строком дії з 06.06.2008 по 05.06.2009, з лімітом відповіда льності за шкоду заподіяну м айну 35 500,00 грн., франшиза 0,00 грн., з абезпечений транспортний за сіб - «Suzuki Swift», державний номер ний знак НОМЕР_2, про що сві дчить поліс обов' язкового с трахування цивільно - правов ої відповідальності власник ів наземних транспортних зас обів №ВС/0060292 від 06.06.2008 р.

Згідно довідки Головного у правління в м. Києві УДАІ, 28.09.2008 р . у м. Києві, на мосту Метро стал ося ДТП (зіткнення) за участю з астрахованого автомобіля ма рки «TOYOTA Fortuner», державний номерни й знак НОМЕР_1, під керуван ням водія ОСОБА_2 та автом обіля марки «Suzuki Swift», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок якого відбулось п ошкодження автомобілів.

Заступником начальника ві дділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання Твердохлібо м О.М. було видано довідку, з як ої вбачається, що відносно во дія ОСОБА_3. складено прот окол про адміністративне пра вопорушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, яки й разом з матеріалами справи було передано до Бобровицьк ого районного суду Чернігівс ької області.

Постановою Бобровицького районного суду Чернігівсько ї області від 08.12.2008 р. у справі №3- 4269/2008, гр. ОСОБА_3 визнано ви нним у правопорушенні, перед баченому ст. 124 Кодексу Україн и про адміністративні правоп орушення.

Вартість матеріального зб итку, завданого власнику авт омобіля марки TOYOTA Fortuner», державни й номерний знак НОМЕР_1, ск ладає 12 576, 82 грн., що підтверджує ться Актом автотоварознавчо го дослідження з визначення розміру матеріального збитк у, складеного оцінювачем авт отранспортних засобів ОСО БА_4

ДТП, яка сталася 28.09.2008 р. у м. Киє ві, на мосту Метро, за участю з астрахованого автомобіля ма рки «TOYOTA Fortuner», державний номерни й знак НОМЕР_1, під керуван ням водія ОСОБА_2 та автом обіля марки - «Suzuki Swift», державн ий номерний знак НОМЕР_2 п ід керуванням водія ОСОБА_3 , позивачем було визнано стр аховим випадком та призначен о до виплати в якості страхов ого відшкодування суму у роз мірі 11 636, 82 грн. на підставі стра хового акту б/н від 17.11.2008 р., та ро зрахунку суми страхового від шкодування № 21209 від 17.11.2008 р.

Страхове відшкодування в с умі 11 636, 82 грн. на користь гр. ОС ОБА_2 позивачем було виплач ено, що підтверджується плат іжним дорученням № 208 від 19.11.2010 р. та реєстром одержувачів стр ахових відшкодувань страхув альників - фізичних осіб ЗА Т «ПРОСТО-страхування» в сис темі «Укрпромбанк».

Статтею 27 Закону України «П ро страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до ст раховика, який виплатив стра хове відшкодування за догово ром майнового страхування, у межах фактичних затрат пере ходить право вимоги, яке стра хувальник або інша особа, що о держала страхове відшкодува ння, має до особи, відповідаль ної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 29 Закону України « Про обов' язкове страхуванн я цивільно-правової відповід альності власників наземних транспортних засобів» у зв'я зку з пошкодженням транспорт ного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлю вальним ремонтом транспортн ого засобу з урахуванням зно су, розрахованого у порядку, в становленому законодавство м, включаючи витрати на усуне ння пошкоджень, зроблених на вмисно з метою порятунку пот ерпілих внаслідок дорожньо-т ранспортної пригоди, з еваку ацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного к ористувача транспортного за собу, який керував транспорт ним засобом у момент дорожнь о-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, до позивача пер ейшло в межах суми 11636 грн. 82 коп. право зворотної вимоги до ос оби, відповідальної за запод іяний збиток.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа , якій завдано збитків у резул ьтаті порушення її цивільног о права, має право на їх відшко дування.

Стаття 979 Цивільного кодекс у України визначає, що за дог овором страхування одна стор она (страховик) зобов'язуєтьс я у разі настання певної поді ї (страхового випадку) виплат ити другій стороні (страхува льникові) або іншій особі, виз наченій у договорі, грошову с уму (страхову виплату), а страх увальник зобов'язується спла чувати страхові платежі та в иконувати інші умови договор у.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик з дійснює страхову виплату від повідно до умов договору на п ідставі заяви страхувальник а (його правонаступника) або і ншої особи, визначеної догов ором, і страхового акта (аварі йного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільно го кодексу України встановле но, що до страховика, який випл атив страхове відшкодування за договором майнового стра хування, у межах фактичних ви трат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша о соба, що одержала страхове ві дшкодування, має до особи, від повідальної за завдані збитк и.

Згідно п. 1 ст. 1166 Цивільного Ко дексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшк одовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 4 Закону України "Пр о страхування" визначено, що м айнові інтереси, які пов'язан і із володінням, користуванн ям і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з ві дшкодуванням страхувальник ом заподіяної ним шкоди особ і або її майну, а також шкоди, з аподіяної юридичній особі (с трахування відповідальност і) віднесені до об'єктів страх ування.

Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни «Про страхування» визн ачено, що страхова сума - грошо ва сума, в межах якої страхови к відповідно до умов страхув ання зобов'язаний провести в иплату при настанні страхово го випадку.

Абзацом 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхов е відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється ст раховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування в ідповідальності при настанн і страхового випадку.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на т у обставину, що при розгляді с прави судом першої інстанції не було дотримано норму, пере дбачену ч.2 ст.283 Кодексу Україн и про адміністративні правоп орушення, а саме не зважаючи н а те, що відносно вини ОСОБА _3 рішення не приймалось, зад овольняючи позовні вимоги, с уд першої інстанції зазначив про вину особи у скоєнні ДТП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК У країни рішення місцевого гос подарського суду підлягає ск асуванню, якщо відбулося неп овне з' ясування обставин сп рави, що мають значення для сп рави.

З матеріалів справи вбачає ться, що постановою Бобровиц ького районного суду Чернігі вської області від 08.12.2008 р. у спр аві № 3-4269/2008, водія ОСОБА_3, ви знано винним у вчиненому адм іністративному правопоруше нні, передбаченому п. 13.1 Правил дорожнього руху України, оск ільки внаслідок не врахуванн я дорожньої обстановки та шв идкості руху, не дотримання б езпечної дистанції відбулос я зіткнення автомобілів мар ки «TOYOTA Fortuner», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіл я марки - «Suzuki Swift», державний но мерний знак НОМЕР_2.

Згідно ст. 38 КУпАП якщо на час розгляду адміністративної с прави закінчується строк нак ладення адміністративного с тягнення, справа підлягає за криттю.

Проте, не можливо погодитис ь з тим, що із закриттям справи про адміністративне правопо рушення вина водія ОСОБА_3 не доведена, оскільки в матер іалах справи наявні обґрунто вані докази вчиненого адміні стративного правопорушення з посиланням на відповідний пункт Правил дорожнього рух у України.

Колегія суддів зазначає, що додані до регресної вимоги д окументи є достатніми для пр ийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, суд першої інст анції правомірно дійшов до в исновку, що вимоги позивача в ідповідають фактичним обста винам та матеріалам справи, т ому підлягають задоволенню в частині стягнення страховог о відшкодування в порядку ре гресу у сумі 11 636 грн. 82 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, коле гія суддів на підставі наявн их в справі матеріалів дійшл а до висновку, що відповідно д о ст. 43, 104 ГПК України підстав дл я скасування чи зміни рішенн я місцевого господарського с уду не вбачає, а тому апеляцій на скарга задоволенню не під лягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, апеляційн ий господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити рішення гос подарського суду міста Києва у справі № 47/139 від 26.04.2011 р. без змін , апеляційну скаргу без задов олення.

Головуючий суддя

Судді

06.07.11 (відправлено)