Рішення

від 22.04.2009 по справі 47/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/139

22.04.09

     За первісним позовом  Державного підприємства «Феодосійський морський торговий

     порт»

              до     Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»

     про   стягнення 58 384 грн. 22 коп.

     За зустрічним  позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»

     до     Державного підприємства «Феодосійський морський торговий  порт»

     про   стягнення 110 250 грн. 27 коп.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:                                                     

від Державного підприємства «Феодосійський морський торговий  порт»: Павлов В.О.

     від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»: Черній С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»58 384, 22 грн., з яких: 55 782, 32 грн.  основного боргу, 1 729, 25 грн. інфляційних нарахувань, 91, 70 грн. –3 % річних та 780, 95 грн. пені у зв'язку з  неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № 8/34 від 28.01.08 р.

У процесі провадження у справі Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт»подало заяву, відповідно до якої зменшило розмір первісних позовних вимог та просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»56 833 грн. 22 коп., з яких: 55 782 грн. 32 коп. –сума основного боргу, 36 грн. 68 коп. –3% річних, 312 грн. 38 коп. –пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»проти позову заперечило з тих підстав, що Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт»неналежним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі виконало  свої зобов'язання по відвантаженню шпату польового, а виставлені додаткові рахунки є необґрунтованими, оскільки кошти перераховувалися своєчасно.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез'явлення у судове засідання представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

В наданих письмових поясненнях по справі Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт»зауважило на тому, що відвантаження шпату польового було призупинено, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Атем»частково було оплачено рахунок № 342 від 26.03.08 р., залишок по якому склав 25 308 грн. 12 коп. та рахунок № 470 від 30.04.08р. Розрахунки за рахунком № 437 від 17.04.08 р. не були проведено взагалі.

Заперечуючи проти викладених вище обставин,  Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»надало письмові пояснення, відповідно до яких зазначило, що залишкову суму за рахунком № 342 від 26.03.08 р.  воно повинно було сплатити до 16.04.08 р. після відвантаження партії вантажу. Однак, замість належного виконання договірних зобов'язань, Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт»були виставлено необґрунтовані  рахунки № 437 від 17.04.08р. на суму 4 108 грн. 29 коп., № 438/п від 17.04.08 р. на суму 39 047 грн. 89 коп. та № 415/п від 09.04.08 р. на суму 140 000 грн. 00 коп. Не погоджуючись з вищевказаними рахунками, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»листом від 23.04.08 р. відмовилося від польового шпату у кількості 391 т. на загальну суму 15 249 доларів США (73 805 грн. 16 коп.).

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» до Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»заявлений про стягнення 110 250, 27 грн. збитків.  Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані недопоставкою Державним підприємством «Феодосійський морський торговий порт»вантажу у кількості 391 т., чим останнім було порушено умови договору № 8/34 від 28.01.08 р. та спричинено збитки Товариству з обмеженою відповідальністю «Атем»у розмірі 110 250, 27 грн.

У процесі розгляду справи представник відповідача за первісним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічного позову заперечив, зазначивши, що Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт» на підставі п. 3.10 договору № 8/34 від 28.01.08 р. частково припинило відвантаження 391 тони у зв'язку з відсутністю авансових платежів Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем».

У судовому засіданні 01.04.09 р. представник позивача за первісним позовом надав суду довідку, де зазначено, що станом на 26.03.09 р. на складі Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»є в наявності вантаж шпату польового у кількості 391,00 тонн, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Атем».

У судовому засіданні 22.04.09 р. представники сторін підтримали свої правові позиції.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.04.09 р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

                В С Т А Н О В И В:

28.01.2008 р. між Державним підприємством «Феодосійський морський торговий порт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атем»укладено договір № 8/34, предметом якого є прийом, перевалка, складські операції, передача на суміжні види транспорту, транспортно-експедиторське обслуговування та митне декларування імпортного вантажу польового шпату навалом, що надходить до позивача за первісним позовом, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем», з наступним відвантаженням на залізничний транспорт в об'ємі орієнтовно 3000-4000 тонн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем», в свою чергу, взяло на себе зобов'язання своєчасно сплачувати вартість передбачених договором робіт та послуг.

Відповідно до пп. 2.1.5. п. 2.1. договору на підставі рознарядки Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем», позивач за первісним позовом проводить відвантаження вантажу на залізничні вагони, оформляє документально передачу вантажу залізниці, виступаючи при цьому від імені та за дорученням відповідача за первісним позовом.

Відповідно до пп. 2.1.8. п. 2.1. договору позивач за первісним позовом здійснює узгодження та планування з Управлінням Придніпровської залізниці вивіз вантажу із порту в обмін узгодженої відправки.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, 07.02.2008 р. Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт»на виконання умов договору № 8/34 прийняло вантаж польового шпату з т/х «Соромовський-12»у кількості 3 100 тонн.

14.02.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»електронною поштою надало позивачу замовлення на виділення 47 люкових напіввагонів для перевезення польового шпату у кількості 3 100 т.

Листом № 559 від 14.03.2008 р. Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт»повідомило відповідача за первісним позовом про виконання свого зобов'язання за договором № 8/34 від 28.01.2008 р. щодо відвантаження польового шпату на залізничний транспорт.

Згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, відповідач за первісним позовом на виконання умов договору 8/34 від 28.01.2008 р. здійснив оплату послуг позивача за первісним позовом на загальну суму 396 487, 74 грн.

23.02.2008 р. позивач за первісним позовом прийняв вантаж Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»з т/х Z»в кількості 4 200 тонн польового шпату.

06.03.2008 р. відповідач за первісним позовом звернувся до Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»з листом, у якому вимагав останнього підтвердити інформацію щодо відвантаження польового шпату, прийнятого державним підприємством 23.02.2008 р. з т/х Z».

Як зазначає відповідач за первісним позовом та не заперечується позивачем за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»отримало вантаж польового шпату лише частково –у кількості 3 809 тонн, а вантаж у кількості 391 т. не було поставлено взагалі.

Відповідач за первісним позовом на виконання умов договору 8/34 від 28.01.2008 р. здійснив оплату послуг Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»на загальну суму 541 461, 64 грн. грн., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень.

Таким чином, відповідачем за первісним позовом було сплачено всі попередні рахунки позивача за первісним позовом на загальну суму 937 949, 38 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі  України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.04.2008 р. позивачем за зустрічним позовом було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Атем»рахунок № 470 на загальну суму 567 827, 55 грн. чим порушено п. 3.13. договору № 8/34 від 28.01.2008 р., яким передбачено, що остаточні розрахунки між сторонами проводяться протягом 20 днів з дати рахунку, який виставляється за всі роботи та послуги після відвантаження судової партії вантажу.

Проте позивачем за первісним позовом було затримано відвантаження вантажу польового шпату у кількості 391т.

Так, станом на день розгляду справи невідвантаженою залишилась частина вантажу польового шпату у кількості 391 т.

У своїх листах від 21.03.2008 р. та від 23.04.2008 р. відповідач за первісним позовом повідомляв Державне підприємство «Феодосійський морський торговий порт», що у разі непоновлення відвантаження, він відмовляється від польового шпату у кількості 391 т, що знаходиться на складі позивача за первісним позовом та вважає відмову як повну компенсацію наданих державним підприємством транспортних та портових послуг.

У відповідності до положень ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем за первісним позовом було неналежним чином виконано своє зобов'язання за договором щодо відвантаження полового шпату, а тому остаточний рахунок № 470 від 30.04.2008 р. було виставлено Державним підприємством «Феодосійський морський торговий порт»відповідачеві за первісним позовом передчасно.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні вимоги Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»заборгованості зі сплати суми основного боргу,  вимоги про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних, а також пені, які, в свою чергу, є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання, задоволенню не підлягають.

Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»до Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»про стягнення збитків за неналежне виконання умов договору № 8/34 від 28.01.2008 р., дослідивши матеріали справи  суд вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»посилається на ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України та зазначає, що у зв'язку з невідвантаженням відповідачем за зустрічним позовом вантажу -  польового шпату у кількості 391 т, позивачу за зустрічним позовом було завдано збитків на загальну суму 110 250, 27 грн., виходячи з розрахунку, що вартість невідвантаженого шпату польового станом на 03.12.2008 р. складає 15 249 доларів США (391 тонна*39,00 доларів США=15 249 дол. США), що згідно курсу Національного банку України станом на 03.12.2008 р. –7, 23 грн. –складає 110 250, 27 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, збитків, що встановлена вказаною нормою можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, а також вина.

Отже, однією з необхідних умов настання відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками потерпілої сторони. Мається на увазі, що протиправна дія або бездіяльність правопорушника є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої сторони, - наслідком протиправної поведінки правопорушника.

Позивач за зустрічним позовом своїми листами від 21.03.2008 р. та від 23.04.2008 р. повідомив відповідача за зустрічним позовом про  відмову від вантажу польового шпату у кількості 391 т.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»фактично відмовилось від прийняття виконання відповідачем за зустрічним позовом свого зобов'язання.

Відтак сума, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, а тому у Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»відсутні підстави вимагати від відповідача за зустрічним позовом їх відшкодування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»до Державного підприємства «Феодосійський морський торговий порт»про стягнення збитків у розмірі 110 250, 27 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача за первісним позовом та на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

         Суддя                                                                                                    Пригунова А.Б.

Дата підписання 27.07.2009 р.