Рішення

від 05.06.2006 по справі 3/233-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/233-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.06           Справа № 3/233-06.

За позовом: Українського державного підприємства „Укрхімтрансаміак”, м. Київ

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування” м. Суми

про стягнення 300 000 грн.

СуддЯ   ЛЕВЧЕНКО П. І.

Секретар Литвиненко Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Потапчук Н. О., Мясковський В. О., Ярема Р. Л.

відповідача: Денисенко Р. М., Авдєєв Є. М.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 300 000 грн., у тому числі: 250000 грн. сплаченої відповідачеві вартості неякісного товару (роторів до насосів) на підставі ст. ст. 676, 678, 681, 712 Цивільного кодексу України та 50000 грн. штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 03.04.2002р. між  сторонами був укладений договір № 3383 на поставку продукції (роторів до магістральних насосів). 23 грудня 2002 року був підписаний акт  здачі-приймання продукції в повному об'ємі згідно додатків № 1 та № 2  до договору поставки. 7 березня 2004 року, 10 березня 2004 року та 21 травня 2004 року позивач виявив недоліки в усіх трьох роторах, про що були складені відповідні акти. Всі ротори вийшли з ладу в межах вісімнадцятимісячного гарантійного строку, передбаченого п. 6.1 договору поставки, який тривав з 23.12.2002р. по 23.06.2004р.

З метою вияснення причин виходу із ладу роторів насосів 23.06.2004р. позивач передав відповідачеві три дерев'яних ящики з деталями роторів і вони знаходяться у відповідача до цього часу. Відповідно до п. 2 ст. 678 ЦК України позивач вважає за необхідне відмовитись від договору поставки № 3383 від 03.04.2002р. та вимагає повернення сплачених за товар 250000 грн., а також, керуючись п. 2 ст. 231 ГК України,  просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, в письмових поясненнях до відзиву та в додаткових письмових обґрунтуваннях до відзиву на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами позивача, вважаючи їх безпідставними та не підлягаючими задоволенню.

Відповідач наполягає на тому, позивачем 23.12.2002р. остаточно прийнята без зауважень продукція згідно договору  № 3383 від 03.04.2002р.,  яка повністю відповідала вимогам технічної документації, узгодженої позивачем. Відповідач вважає, що причинами виходу з ладу роторів були хибні вихідні дані позивача стосовно реальних  характеристик аміаку, що у комплексі з хибами зборки та балансування роторів позивачем і призвело до виходу їх із ладу. Відповідач посилається на п. 2 ст. 679 ЦК України стосовно того, що продавець несе відповідальність за недоліки товару, якщо він не доведе, що  вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Відповідач вважає, що в своїх письмових запереченнях та поданих матеріалах він довів, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві (позивачеві) і з вини самого покупця.

Відповідач подав суду додаткове обґрунтування до відзиву, а  позивач відповідь на це додаткове обґрунтування, в яких сторони  додатково обґрунтовують свої позиції у даній справі.

Відповідач подав суду письмову заяву від 05.06.2006р. про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин у цій справі та застосування їх наслідків у вигляді відмови в  задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

3 квітня 2002 року між сторонами у даній справі був укладений договір № 3383 на поставку продукції - трьох роторів до магістральних насосів „Bingham” у тому числі, MSD 8x10x15 – 1 шт. та MSD 4x6x10 – 2 шт.

Згідно п. п. 1.1 та 1.2 договору, відповідач зобов'язався виготовити та поставити, а покупець прийняти і оплатити ротора.

Комплектність зазначена в додатках № 1 та 2 до договору.

У відповідності з п. 3.1 договору, приймання деталей роторів на відповідність вимогам технічної документації, зазначеної в додатках № 1 та № 2, здійснюється на території поставщика (відповідача) м. Суми повноважним представником замовника (позивача). Збирання та балансування роторів здійснюється замовником у відповідності з вимогами технічної документації на насоси MSD 8x10x15 та MSD 4x6x10 самостійно.

У пункті 3.2 договору сторони передбачили, що поставлена продукція приймається по якості та комплектності у  відповідності з „Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6) та „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості” (П-7),  затвердженими постановами Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965р. та від 25.04.1966р. №№ П-6 та П-7 з наступними змінами та доповненнями. Про здійснення приймання складається двосторонній акт здачі-приймання.

У відповідності з п. 7.1 договору, поставщик передає замовнику  документацію на узгодження згідно додатку № 2 на протязі 10 днів після підписання договору сторонами, згідно додатку № 1 на протязі 20 днів.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, протокол технічної наради по розгляду документації на ротори магістральних насосів MSD 8x10x15 та MSD 4x6x10 від 02.07.2002р. та акт перевірки та  узгодження креслень до насосів MSD 8x10x15 та MSD 4x6x10 та акт здачі-приймання продукції на відповідність вимогам технічної документації від 31.10.2002р. (складений у відповідності з п. 3.1 договору), технічна документація була узгоджена замовником як на стадії проектування, так і на стадії виготовлення продукції, що є  належними доказами виготовлення відповідачем продукції у повній відповідності до технічних вимог позивача.

Виготовлена за узгодженою позивачем технічною документацією продукція (з урахуванням поточних вимог головного механіка ПУМА УФП „Укрхімтрансаміак” Коровушкіна І. В., викладених в  акті від 31.10.2002р.) остаточно прийнята позивачем без зауважень щодо якості, комплектності та  щодо відповідності вимог технічної документації по акту № 3 від 23.12.2002р. здачі-приймання деталей роторів згідно договору № 3383 від 03.04.2002р.

В акті № 3 від 23.12.2002р. здачі-приймання деталей роторів згідно договору № 3383 від 03.04.2002р. сторони зазначили, що позивач прийняв деталі роторів до магістральних насосів „Bingham” MSD 8x10x15 та MSD 4x6x10, виготовлені в повному обсязі у  відповідності зі специфікаціями (додатками № 1 та № 2 до договору № 3383 від 03.04.2002р.). На робочі колеса надані акти статичної балансировки. На муфти пружні кільцеві надані акти  динамічної балансировки. Все надане обладнання має  сертифікат якості.

Таким чином, позивач подетально отримав замовлену ним продукцію (ротори до насосів) у відповідності з п. п. 3.1 та 3.2 договору і ця продукція відповідала вимогам технічної документації,  зазначеної в додатках № 1 та № 2  до договору, була якісною та комплектною, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами від 31.10.2002р. та від 23.12.2002р. (кінцевий акт приймання не містить будь-яких зауважень щодо отриманої позивачем продукції),  кресленнями роторів, актом термообробки заготовок-деталей № 48 від 28.02.2002р. тощо.

Тобто, відповідач передав позивачеві продукцію, якість якої відповідала  умовам договору № 3383 від 03.04.2002р. на поставку продукції.

Пунктом 6.1 договору сторони встановили строк гарантії на деталі роторів 12 місяців з дня введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з дня поставки. Враховуючи, що продукція остаточно прийнята позивачем якісною, комплектною та відповідаючою вимогам технічної документації 23.12.2002р.,  то строк її гарантії спливає 22.06.2004р. (18 місяців з дня поставки).

Згідно п. 6.2 договору, якщо на протязі строку гарантії деталі роторів виявляються дефектними, поставщик зобов'язується на  вимогу замовника негайно, в узгоджені строки і без будь-якої додаткової оплати з боку замовника усунути виявлені дефекти шляхом виправлення або заміни дефектних частин новими.

Оскільки сторони у п. 3.2 договору передбачили, що  приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у відповідності з інструкціями П-6 та П-7, то акт про приховані недоліки продукції має складатися відповідно до вимог „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості”, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (з доповненнями та змінами).

Відповідно до п. 9 Інструкції П-7, акт про приховані недоліки в продукції з гарантійними строками служби або зберігання, повинен бути складений на протязі 5  днів від дня виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного строку.

Згідно п. 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції П-7), отримувач призупиняє подальше прийняття продукції і складає  акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника  виготовлювача, оскільки п. 3.2 договору передбачено складення двостороннього акту здачі-приймання.

Згідно п. 17 Інструкції П-7, в повідомленні про виклик, направленому виготовлювачу (відправнику), повинно бути зазначено, зокрема, основні недоліки, виявлені в продукції, час, на який призначено приймання продукції.

Згідно п. 19 Інструкції П-7, представник виготовлювача (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у  визначенні якості та комплектності продукції, що надійшла  до отримувача.

Відповідно до вимог п. 24 Інструкції П-7, особи, які  залучаються підприємством-отримувачем для участі в прийманні продукції, повинні бути ознайомленні з цією інструкцією, з  відповідними стандартами, технічними умовами, кресленнями, рецептурами, зразками (еталонами), основними та Особливими умовами поставки та договором, на підставі якого здійснена поставка даної продукції.

Згідно п. 29 Інструкції П-7, за результатами приймання продукції по якості і комплектності за участю представників,  зазначених в п. п. 19 і 20 цієї інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції по якості і комплектності.

В акті повинно бути зазначено, зокрема:

а) найменування отримувача продукції та його адреса;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції;

в) прізвища, ініціали осіб, приймавших участь в прийманні продукції по якості і в складанні акту, місце їх роботи, займані ними посади, дата та номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції по якості і комплектності, а також вказівка про те, що ці особи ознайомлені з  правилами приймання продукції по якості;

г) найменування та адреса виготовлювача (відправника) та поставника;

д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника);

е) номера і дати договору на поставку продукції, рахунку-фактури, транспортної накладної, документа, що засвідчує якість продукції;

н) детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться в більш низький сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов'язкові правила;

р) номери стандартів, технічних умов, креслень, зразків (еталонів), за якими проводилася перевірка якості продукції;

ф) висновок про характер виявлених недоліків в продукції та причини їх виникнення.

Згідно п. 30 Інструкції П-7, акт має бути підписаний всіма особами, що брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акту, зобов'язана підписати його з застереженням про свою незгоду та  викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, що брали участь в прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, який містить дані, що не відповідають дійсності.

Якщо між виготовлювачем (відправником) та отримувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів та причини їх виникнення, то для визначення якості продукції отримувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних  експертиз, представника відповідної інспекції по якості або іншої компетентної організації.

Згідно п. 31 Інструкції П-7, до акту, складеного в порядку, передбаченому п. 29 цієї інструкції, повинні бути додані, зокрема:

а) документи виготовлювача (відправника), що посвідчують  якість і комплектність продукції;

г) документ, що підтверджує повноваження представника, виділеного для участі в прийманні;

г-1) акт, складений у відповідності з п. 16 цієї Інструкції;

е) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції.

У відповідності з п. 33 Інструкції П-7, акт про приховані недоліки, складається в порядку, передбаченому цією інструкцією, якщо інше не передбачено Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами та договором.

Оскільки інше не передбачено, то в даному разі акти про приховані недоліки продукції мали складатися в порядку, передбаченому Інструкцією П-7.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,  які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що факти виявлення прихованих недоліків продукції (дефектів) та причин псування (погіршення)якості продукції мають підтверджуватися лише актами, складеними в порядку, передбаченому  Інструкцією П-7, а позивач не надав суду жодного акту, який би відповідав вимогам Інструкції -7, то в задоволенні позовних вимог позивачеві має бути відмовлено повністю, оскільки ним не доведено факт отримання від відповідача неякісної продукції, не зафіксовано в установленому порядку факту виявлення виробничих недоліків в отриманій від відповідача по договору № 3383 від 03.04.2002р. продукції в період гарантійного строку, тобто, до 22.06.2004р.

У зв'язку з тим, що позивач не виявив у встановленому  порядку виробничих недоліків у продукції, безпідставними є його вимоги, що ґрунтуються на ч. 2 ст. 678 ЦК України щодо відмови від договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, і , відповідно, безпідставними також є вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 231 ГК України за  порушення умов зобов'язання щодо якості товарів.

Акти від 07.03.04р., від 10.03.04р., від 21.05.04р., від 18.03.04р. (два штуки), від 25.05.04р. (а.с. 18-25) не відповідають вимогам Інструкції П-7, зокрема, порушені пункти 16,17,18,19,20,24,25,29а, б, в, г, д, е, н, о, р, у, ф, 30,31,33,37 Інструкції П-7.

Згадані акти не містять висновків щодо характеру дефектів та причин їх виникнення, не зазначено документ про повноваження представника виготовлювача (відправника), не зазначено час початку і закінчення приймання, акти від 10.03.04р., від 18.03.04р. (два штуки), взагалі є односторонніми. В актах не зазначено яким саме стандартам, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) не відповідає продукція, відсутні однозначні висновки про характер та причини недоліків, відсутні дані щодо номерів стандартів, технічних умов , креслень, яким не відповідає продукція тощо.

Натомість акт від 23.12.2002р, підписаний керівниками сторін, свідчить про отримання позивачем від відповідача якісної,  комплектної та відповідаючої технічних умовам продукції.

Поряд з цим матеріали справи містять докази порушення позивачем правил та умов використання продукції, що, зокрема,  підтверджується Звідним актом лабораторних досліджень від 18.03.2004р. № кв/04-34 Донецького інституту проблем  зварювальних технологій, яким засвідчується наявність великої кількості відкладень в корпусі магістрального насосу на НС-10,  які не передбачені нормальними умовами роботи (велика кількість іржі на нержавіючих поверхнях роторних кілець та в корпусі насосу).

Згідно протоколу засідання розширеної об'єднаної технічної ради від 25.03.2004р., представник позивача Штоков А. С. зазначив, що при відкритті кришки магістрального насоса в тимчасовому фільтрі та корпусі насоса було виявлено велику кількість забруднюючих речовин (акт огляду ротора МН № 1 НС-10 від 07.03.04р. та Зведений акт лабораторних досліджень вих. № кв/04-34 від 18.03.04р. додається). Вважаю, сказав Штоков А. С., що забруднюючі речовини попадають в  магістральний насос з підземного  байспасу трубопроводу при підготовці насосної станції № 10 до роботи. В цьому ж протоколі позивач визнав необхідність доопрацювання  технічної документації ущільнюючої системи (п.3 протоколу).

В п. 1 того ж протоколу представники позивача висловлюють  думку, що допущена конструктивна помилка у виборі матеріалу для щільових ущільнювачів роторів МН, так як не були враховані реальні характеристики транспортуємого рідкого аміаку.

Однак, згідно п. 7.1 договору № 3383, технічну документацію було узгоджено з замовником (позивачем) по всім параметрам та характеристикам.

За викладених обставин, не може бути прийнято судом в якості належного доказу не засвідчена ксерокопія листа ВАТ „Концерн Стирол” без номера і дати (а. с. 82) про відсутність нормативних відхилень подаваємого аміаку.

Крім того, фотографії, надані відповідачем свідчать про значне забруднення деталей ротора та неоднорідне (однобоке) випрацювання окремих деталей ротора. Таке випрацювання  підтверджує факт порушення самим позивачем вимог технічної документації при зборці та балансуванні роторів, які позивачем проводилися самостійно.

Зважаючи на те, що зборка, балансування роторів, шліфовка здійснювалися позивачем самостійно, то можливі як факт порушення технічних умов при здійсненні цих робіт, так і використання в процесі експлуатації деталей роторів інших виробників, що неможливо встановити в зв'язку з тим, що позивач не склав в період дії гарантійного строку на продукцію відповідача жодного акту  приймання (акту про виявлені приховані недоліки в період гарантійного строку) у встановленому договором № 3383  та Інструкцією П-7 порядку.

У відповідності до вимог ст. 34 ГПК України, протоколи технічних нарад та неналежним чином складені акти, які не відповідають ні умовам договору, ні вимогам Інструкції П-7, не можуть бути прийняті судом в якості доказів, які мають значення для справи, оскільки недоліки продукції повинні бути в даному разі підтверджені лише актами складеними у відповідності з Інструкцією П-7.

За таких обставин, в позові позивачеві має бути  відмовлено в зв'язку з недоведеністю позивачем тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме: недоведеністю фактів наявності виробничих недоліків у  отриманій від відповідача по договору № 3383 від 03.04.2002р. продукції. Відповідач же в свою чергу довів суду, що недоліки продукції виникли після передання позивачеві продукції належної якості внаслідок порушення позивачем правил користування продукцією, зокрема, щодо зборки, балансування та транспортування через аміакопровод великої кількості забруднюючої речовини.

Крім того, в зв'язку з тим, що позивач наполягає на тому,  що він виявив недоліки в продукції відповідача в березні-травні 2004 року, то в такому разі має бути застосована позовна давність,  про застосування якої заявив відповідач.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк,  у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна  позовна давність в один рік, зокрема, до вимог у зв'язку з  недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України).

Згідно п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 681 ЦК України, до вимог у зв'язку з  недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у  межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), -  від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Частина перша статті 258 ЦК України передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Саме таку спеціальну позовну давність і встановлює частина восьма статті 269 ГК України, визначаючи, що позов, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Згідно частини першої статті ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про  особу, яка його порушила, тобто, в даному разі з березня-травня 2004 року.

За умови виявлення у встановленому порядку недоліків продукції у березні-травні 2004 року. позивач згідно ст. 681 ЦК України, мав звернутися з позовними вимогами до відповідача не пізніше березня-травня 2005 року.

А зважаючи на те, що правовідносини між сторонами в даному разі є господарським і на них розповсюджується дія Господарського кодексу України, що визнає і сам позивач, який застосовує до відповідача штраф, передбачений ст. 231 ГК України, то у відповідності до ч. 8 ст. 269 ГК України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести  місяців з дня встановлення покупцем у неналежному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Таким чином, згідно ч. 8 ст. 269 ГК України з позовом, що випливає з поставки роторів належної якості, позивач міг звернутися до суду в даному разі протягом шести місяців з дня встановлення ним у належному  порядку недоліків поставлених йому роторів, а саме: при встановленні недоліків у березні-травні 2004року, позов міг бути пред'явлений, відповідно, не пізніше вересня – листопада 2004 року.

Позивач же пред'явив свій позов 22 березня 2006 року,  тобто, зі значним пропущенням строків позовної давності,  встановлених ч. 8 ст. 269 ГК України та ст. 269 ГК України та ст. 681 ЦК України, що згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на протокол технічної наради з питання поставки роторів та  ущільнюючих систем до насосів MSD 8x10x15 та MSD 4x6x10 від 01.02.2005р., в якому відповідач погодився виконати ремонт роторів за рахунок власних коштів згідно графіка ремонту, погодженого з позивачем в строк до 20.02.2005р. Позивач вважає, що затвердження відповідачем цього протоколу свідчить про визнання відповідачем свого обов'язку відремонтувати ротори за власний рахунок, а відтак, про визнання своєї вини в недоліках роторів.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідно до п. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Проте, навіть за таких обставин, перебіг позовної давності  починається заново з 01.02.2005р. і шестимісячний строк, передбачений ст. 269 ГК України, закінчився 01.08.2005р., а річний строк позовної давності, передбачений ст. ст. 258, 681 ЦК України,  сплинув 01.02.2006р., а з позовом позивач звернувся 22.03.2006р.

Подана позивачем 05.06.2006р. з відповіддю на додаткове обґрунтування відповідача копія протоколу від 18.03.2004р. ВАТ „Точмаш” про обстеження двох уламків від кілець (матеріал 20Х13) не приймається судом в якості доказу у даній справі, оскільки не містить даних про те, що обстежувалась саме продукція відповідача, виготовлена для позивача по договору № 3383 від 03.04.2002р.

Повторно подана копія листа ЗАТ „Концерн Стирол” за № 264 від 25.05.2006р. (раніше була копія без номера і дати і невідомо взагалі в якому разі складена та про який період), в якій зазначено, що аміак, вироблений ВАТ „Концерн Стирол” та перекачаний до терміналів ОПЗ по аміакопроводу в  період з 2000р. по 2005р. відповідає державному стандарту, не спростовує того факту, що в магістральному насосі позивача № 1 на НС-10 було виявлено велику  кількість забруднюючих речовин (а. с. 26-28).

Необґрунтованим є заперечення позивача проти того, що він пропустив строк позовної давності. Заперечуючи, представник позивача посилається на ст. 276 ЦК України щодо продовження гарантійного строку, але строк позовної давності як за ст. 269 ГК України, так і за ст. 681 ЦК України  обчислюється від дня виявлення недоліків. Саме з того часу обчислюється строк позовної давності згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України. Продовження гарантійного строку не впливає на обчислення строку позовної давності.

Згідно ст. ст. 44,49 ГПК України, на позивача покладаються  судові витрати.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 256, 258, 264, 267, 276, 278, 680, 681 ЦК України, ст. ст. 231, 268, 269 ГК України, п. п. 1,2,9,16,17, 18,19,20,24,25,29,30,31,33,37 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.104.1966 р. № П-7 (з доповненнями та змінами), ст. ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд

                                                        ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

2.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

                        Повний текст рішення підписаний 05.06.06р.

               СУДДЯ                                                                                      П. І. ЛЕВЧЕНКО

Суддя                                                                          Левченко Павло Іванович.