Рішення

від 24.03.2008 по справі 7/22-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від "24" березня 2008 р.                                                      

по справі  № 7/22-38

за

позовом Спільного

українсько-французького підприємства «Люватам-ЛТД», м.Нововолинськ

до

відповідача:

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Нововолинськ

про стягнення 6467,06 грн.

Суддя          Шум М.С.

За

участю представників сторін:

від

позивача: Лебедюк О.

І., директор

від

відповідача: н/з

Відповідач

належним чином (реєстр рекомендованої кореспонденції) був повідомлений про час

та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не

скерував, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у

справі матеріалами.

Відповідно

до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача

було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому

засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було

роз'яснено права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду

не поступило.

Суть

спору: позивач

-спільне українсько-французьке підприємство «Люватам-ЛТД»звернувся до

господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з

відповідача -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 6467,06 грн. боргу за

орендоване приміщення на підставі договору оренди від 03.09.2007р.

В

судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні

вимоги підтримав та просять суд задовольнити останні в повному об'ємі.

Відповідач

відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.

Відповідно

до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну

заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши

матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 03.09.2007р. між спільним

українсько-французьким підприємством «Люватам-ЛТД»та суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1було укладено договір оренди виробничих та службових

приміщень.

Укладена

між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом

не визнавались, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського

суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно

до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки

суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з

угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею

759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає

або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Згідно

з умовами договору від 03.09.2007р. орендодавець (СУФП «Люватам-ЛТД») передає,

а орендодавець (підприємець ОСОБА_1.) приймає в тимчасове користування

приміщення для здійснення торгівельної діяльності загальною площею 49,8 м.кв.

за адресою АДРЕСА_1, та вносить щомісячну орендну плату в розмірі 2000грн.

Частиною

1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача

справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У

відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного

кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

Відповідно

до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу

України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких

умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

Однак,

відповідач взяті на себе згідно договору оренди виробничих та службових

приміщень від 03.09.2007р. зобов'язання щодо оплати за орендоване приміщення в

повному обсязі не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в

сумі 6011грн. відповідно до представленого суду розрахунку.

Доказів,

які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не

подав.

Разом

з тим, згідно п. 4.1 договору від 03.09.2007р., ст.ст. 230, 231 Господарського

кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку

здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг було нараховано пеню,

котра у відповідності до представленого господарському суду розрахунку за

період прострочки  склала 456,06 грн.

Враховуючи

наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 6467,06 грн. в т.ч. 6011

грн. заборгованості по орендній платі 456,06 грн. пені, обґрунтована і підлягає

до задоволення.

Оскільки

спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням

позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата

державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49

Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України,

ст.ст. 509, 526, 549, 550, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49,

82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)

на користь Спільного українсько-французького підприємства «Люватам-ЛТД» (м. Нововолинськ,

вул. Кобзаря, 28, код ЄДРПОУ 25084825) 6011 грн. заборгованості, 456,06 грн.

пені  та 102 грн. в повернення витрат по

сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                 

М.С. Шум