Рішення

від 13.04.2009 по справі 7/22-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/22-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "13" квітня 2009 р.                                                       по справі  № 7/22-38

за позовом дочірнього підприємства «Газсервіс»ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Україна», м.Луцьк

про стягнення 878109,43 грн.

Суддя Шум М.С.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: Войсович Ю. В., представник (довіреність  від 25.12.2008р.).

від відповідача: Галій О. В., представник (довіреність від 16.02.2009р.).

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та представнику прокуратури роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено їх0 процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: дочірнє підприємство «Газсервіс»ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Україна»про стягнення 878109,43грн. в т.ч. 756193,90 грн. сума основного боргу, 60781,32 грн. інфляційних нарахувань, 8200,64 грн. 3% річних, 52933,57 грн. 7% штрафу та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у поясненні на позов, вимоги позивача заперечив та просить в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що між позивачем та відповідачем укладені додатки до договорів №08/03-07 від 08.03.2007 року, №05/03-07 від 05.03.2007 року, №02/03-07 від 02.03.2007 року, №02/04-07 від 02.04.2007 року, №04/04-07 від 04.04.2007 року, №10/04-07 від 10.04.2007 року про внесення змін і доповнень до договорів купівлі-продажу газу скрапленого, відповідно до який, сторони погодили відстрочення оплати по зазначених договорах, згідно яких виник борг відповідача перед позивачем, який є предметом спору в даній справі, до 31 грудня 2009 року. Крім того, по договору № 14/06-07 від 14.06.2007р. передбачено строк оплати до 30.09.2009р. По договорах № 22/06-07 від 22.06.2007р., №01/07-08 від 01.07.2008р., №28/06-08 від 28.06.2008р., №30/10-08 від 30.10.2008р., №29/03-07 від 29.03.1007р. передбачено строк оплати до 31 грудня 2009 року.

Також зазначає, що на даний час по договорах укладених з позивачем, що зазначені в позовній заяві відсутня заборгованість відповідача або час оплати по договорах ще не настав.

Це підтверджується договорами купівлі-продажу та додатками до договорів-купівлі продажу, що наведені вище, а також актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.2008 року, листами відповідача № 622/2 від 24.11.08р. та №620/2 від 20.11.08. про проведення зарахувань, погодженими позивачем, платіжними дорученнями № 364 та № 363 від 21.11.2008р. і випискою банку від 25.05.2007р.

Щодо посилання відповідача про постачання газу скрапленого на підставі накладної № 692 від 14.06.2007 року та видаткових накладних № РН -06/22-3 від 22.06.2008р., №РН-6/28-1 від 28.06.2008 p., №PH-07/01-2 від 01.07.2008р., то зазначений в накладних газ скраплений постачався відповідно договорів купівлі-продажу №14/06-07 від 14.06.2007р. строк оплати по якому до 30.09.2009р., №22/06-07 від 22.06.2007р., №28/06-08 від 28.06.2008р., №01/07-08 від 01.07.2008р. строк оплати по яких до 31 грудня 2009 року.

Представник позивача у пояснення на заперечення відповідача зазначив, що додаткові угоди до договорів №08/03-07 від 08.03.2007 року, №05/03-07 від 05.03.2007 року, 02/03-07 від 02.03.2007 року, №02/04-07 від 02.04.2007 року, №04/04-07 від 04.04.2007 року, 10/04-07 від 10.04.2007 року та Договори №14/06-07 від 14.06.2007 року, №22/06-07 від 22.06.2007 року, №01/07-08 від 01.07.2008 року, №28/06-08 від 28.06.2008 року, №30/10-08 від 30.10.2008 року, 29/03-07 від 20.03.2008 року підписані керівником ДП Тазсервіс" ВАТ "Львівгаз" і скріплені печаткою №1, яку викрадено у невідомий період. Питання про розшук такої печатки досліджується органами внутрішніх справ.

Представник відповідача у поясненні на заперечення ДП «Газсервіс»ВАТ «Львівгаз»на пояснення ТОВ «Константа Україна»зазначає, що заперечення не відповідають матеріалам справи та законодавству України, а доводи наведені у ньому є хибними. При цьому зазначає, що згідно заперечення позивача договори № 14/06-07 від 14.06.2007р., № 22/06-07 від 22.06.2007р., №29/03-07 від 29.03.1007р. скріплені печаткою №1. Як вбачається з матеріалів справи зазначені договори скріплені загальною печаткою позивача.

Безпідставним є твердження позивача про те, що директор ніби не знав про існування печатки № 1, в той же час стверджуючи, що печатку №1 викрали і питання про її розшук досліджувалось органами внутрішніх справ. Окрім того, печатка №1 скріплює договори,які в різний час підписали різні директори ДП «Газсервіс»ВАТ «Львівгаз»,а також листи № 622/2 від 24.11.08р. та №620/2 від 20.11.08. та акт звірки розрахунків від 01.12.2008 року.

Законодавство України не містить обмежень, щодо того, якою саме печаткою підприємства повинен бути скріплено договір.

Дослідивши матеріали справи, додатково представлені суду документи та матеріали, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд встановив:

Між ДП «Газсервіс»ВАТ „Львівгаз" (позивач) та ТОВ "Константа Україна" (відповідач) укладено договори купівлі-продажу №10/01-07 від 10.01.2007 року, №31/01-07 від 31.01.2007 року, №04/02-07 від 04.02.2007 року, №08/02-07 від 08.02.2007 року, №09/01-07 від 09.01.2007 року, №15/02-07 від 15.02.2007 року, №19/02-07 від 19.02.2007 року, №25/02-07 від 25.02.2007 року, №08/03-07 від08.03.2007 року, №05/03-07 від 05.03.2007 року, №02/03-07 від 02.03.2007 року, №02/04-07 від 02.04.2007 року, №04/04-07 від 04.04.2007 року, №10/04-07 від 10.04.2007 року.

Відповідно до умов договорів, продавець - ДП «Газсервіс»ВАТ „Львівгаз" зобов'язувався продати та передати у власність покупця –ТОВ "Константа Україна"  скраплений газ (СПБТ), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах передбачених Договорами (п. 1.1 договорів).

Відповідно до п. 3.1 договорів відповідач зобов'язувався проводити оплату в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, протягом 180 банківських днів з моменту відвантаження товару.

На виконання умов договорів купівлі-продажу позивачем відпущено товар на загальну суму 192615,10грн., що підтверджується видатковими накладними.

Крім того, позивач зазначає, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу товару шляхом підписання видаткових накладних № 692 від 14.06.2007р., №РН-06/22-3 від 22.06.2008р., № РН-6/28-1 від 28.06.2008р., № РН-07/01-2 від 01.07.2008р. На підставі даних накладних позивачем передано відповідачу товар –скраплений газ на загальну суму 563,578,80 грн.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладені додатки до договорів №08/03-07 від 08.03.2007 року, №05/03-07 від 05.03.2007 року, №02/03-07 від 02.03.2007 року, №02/04-07 від 02.04.2007 року, №04/04-07 від 04.04.2007 року, №10/04-07 від 10.04.2007 року про внесення змін і доповнень до договорів купівлі-продажу газу скрапленого, відповідно до яких, сторони погодили відстрочення оплати по зазначених договорах, згідно яких виник борг відповідача перед позивачем, який є предметом спору в даній справі, до 31 грудня 2009 року.

Крім того, по договору № 14/06-07 від 14.06.2007р. передбачено строк оплати до 30.09.2009р. По договорах № 22/06-07 від 22.06.2007р., №01/07-08 від 01.07.2008р., №28/06-08 від 28.06.2008р., №30/10-08 від 30.10.2008р., №29/03-07 від 29.03.1007р. передбачено строк оплати до 31 грудня 2009 року.

Як встановлено судом на день розгляду справи по договорах укладених між сторонами у справі, що зазначені в позовній заяві відсутня заборгованість відповідача або час оплати по договорах ще не настав.

Зазначене підтверджується договорами купівлі-продажу та додатками до договорів-купівлі продажу, що наведені вище а також актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.2008 року, листами відповідача № 622/2 від 24.11.08р. та №620/2 від 20.11.08. про проведення зарахувань, погодженими позивачем, платіжними дорученнями № 364 та № 363 від 21.11.2008р. і випискою банку від 25.05.2007р.

Щодо посилання відповідача про постачання газу скрапленого на підставі видаткових накладних № 692 від 14.06.2007 року № РН -06/22-3 від 22.06.2008р., №РН-6/28-1 від 28.06.2008 p., №PH-07/01-2 від 01.07.2008р., то судом встановлено, що зазначений в накладних газ скраплений постачався відповідно договорів купівлі-продажу №14/06-07 від 14.06.2007р. строк оплати по якому до 30.09.2009р., №22/06-07 від 22.06.2007р., №28/06-08 від 28.06.2008р., №01/07-08 від 01.07.2008р. строк оплати по яких до 31 грудня 2009 року.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений між сторонами угоди предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були.

В силу ст. 526, 530  Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Посилання позивача на той факт, що додаткові угоди до договорів скріплені печаткою №1, яку викрадено у невідомий період до уваги судом не беруться, оскільки відповідно до листа Шевченківського РВ Львівського МУ Головного управління МВС України у Львівській області від 09.03.2009р. № 16/3-369 в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України передбачена обов'язкова письмова форма укладення правочину між юридичними особами.

Згідно з ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Письмовою формою вважатиметься таке оформлення правочину, яке забезпечує фіксацію змісту правочину в одному документі (довіреності, заповіті, договорі, розписці про одержання грошових коштів у позику, підписаній обома сторонами, тощо) або в кількох документах (довідка-рахунок на придбання в магазині автомобіля та касовий чек про оплату його вартості), в листах, телеграмах, якими обмінялися учасники правочину.

Згідно ч. 2 ст.207 ЦК України та ч.1 ст.181 ГК України правочини, що укладаються між юридичними особами скріплюються печатками юридичних осіб.

Порядок використання і зберігання печаток передбачено Інструкцією «Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів»яка затверджена Наказом МВС України від 11 січня 1999 р. N 17.

Згідно  п.34.1 даної Інструкції, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Тобто саме з відома директора відповідача дана печатка має використовуватись і  наявність її на  угодах стверджує  про погодження їх такою особою. Належних доказів викрадення печатки, чи використання її без відома директора відповідачем не надано.

Керуючись ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя                                                  М.С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 21.04.2009р.