Рішення

від 29.06.2011 по справі 18/5007/51/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - * 10002, м. Житомир, май дан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "29" червня 2011 р. справа № 18/5007/51/11

Господарський суд Житоми рської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБ А_1, довіреність від 01.02.2011р. ;

від відповідача: ОСО БА_2 - фізична особа-підприєм ець (була присутня в судовому засіданні 23.06.2011р.);

розглянув справу за позов ом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Пауелінк-Укр аїна" (м.Київ)

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 24654,00 грн.,

з перервою в судовому засід анні з 23.06.2011р. до 29.06.2011р. згідно ст. 77 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позо в про стягнення з відповідач а 24654,00грн. заборгованості, з яки х: 18000,00грн. - основного боргу, 4500,00г рн. - штрафу, 2154,00грн. - процентів з а користування чужими грошов ими коштами.

Представник позивача в суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав з підстав, зазна чених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засі данні проти позову заперечив з підстав, зазначених в пись мовому поясненні (а.с.41-42).

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, господарс ький суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріа лів справи, 28 листопада 2008 року між ТОВ "Пауелінк-Україна" (по купець, позивач) та ФОП ОСОБ А_2 (продавець, відповідач), у кладено договір №03/11 (а.с.22-24), за у мовами якого продавець прийн яв на себе зобов'язання поста вити, а покупець оплатити та п рийняти трубу сталеву ГОСТ 1070 4-91 Ду 325х6, Ду 325х7 під природний га з, відповідно до умов даного д оговору (п.1.1 договору).

Загальна вартість товару с кладає 135000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% (22500,00грн .). Кількість товару - 30 тонн. Цін а за 1 тону товару складає 4500,00гр н. в т.ч.ПДВ 20% (пункти 2.1; 2.2; 2.3 догово ру).

Пунктом 2.3 договору сторони погодили умови оплати - 100% пере доплата протягом 1 банківськ ого дня з моменту підписання даного договору.

Відповідно до пунктів 3.1; 3.5 до говору, строк поставки товар у складає 4 календарних дні з м оменту здійснення покупцем о плати за товар. Фактом отрима ння товару покупцем є видатк ові накладні, підписані нале жним чином уповноваженими пр едставниками сторін.

На виконання умов договору позивач згідно рахунку №2 від 28.11.2008р. (а.с.26) здійснив відповіда чу попередню оплату за товар на загальну суму 135000,00грн.

Факт здійснення попереднь ої оплати підтверджується пл атіжним дорученням №446 від 28.11.200 8р. (а.с.25), та не заперечується ст оронами.

Так, на виконання умов догов ору відповідач, в свою чергу, 02.12.2008р. передав позивачу товар - трубу Ф 325, стінка 6,7 за ціною 4500,00 грн. з ПДВ у кількості 10 тонн на загальну суму 45000,00грн.; а 16.12.2008р. пе редав цей же самий товар - труб у Ф 325, стінка 6,7, але за ціною 5625гр н. з ПДВ у кількості 16 тонн на за гальну суму 90000,00грн.

Факт отримання товару підт верджується накладними №3 ві д 02.12.2008р. та №4 від 16.12.2008р. (а.с.27) та не з аперечується представникам и обох сторін.

З наведеного вбачається, що сторони відійшли від умов до говору, а саме в частині перед баченої договором кількості та ціни за тонну товару, а сам е замість 30 тонн фактично пост авлено 26 тонн, а також поставк а 16 тонн товару була здійснена по ціні більшій, ніж передбач ено умовами договору.

Однак, позивач від прийнятт я товару по більшій ціні не ві дмовився, прийняв товар без з аперечень, про що свідчать ві дповідні накладні (а.с.27), які ві дповідно до п.3.5 договору є під твердженням факту отримання товару покупцем.

Отже, ФОП ОСОБА_2, було пе редано товар на всю суму попе редньої оплати у розмірі 135000,00г рн.

Позивач в обґрунтування по зовних вимог зазначає, що від повідачем в односторонньому порядку було змінено ціну на товар, встановлений договор ом №03/11, у зв'язку із чим ТОВ "Пауе лінк-Україна" було недопоста влено 4 тони товару на суму 18000,00г рн., яку позивач, крім іншого, п росить стягнути з відповідач а.

Статтею 11 Цивільного кодек су України передбачено, що ци вільні права та обов'язки вин икають із дій осіб, що перед бачені актами цивільного зак онодавства, а також із дій осі б, що не передбачені цими акт ами, але за аналогією породжу ють цивільні права та обов'яз ки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язкі в, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарськ і зобов'язання можуть виника ти, зокрема, з господарськог о договорів та інших угод, передбачених законом, а тако ж з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суп еречать.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивіль ного кодексу України за дого вором поставки продавець (по стачальник), який здійснює пі дприємницьку діяльність, зоб ов'язується передати у встан овлений строк (строки) товар у власність покупця для викор истання його у підприємницьк ій діяльності або в інших ціл ях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а по купець зобов'язується прийня ти товар і сплатити за нього п евну грошову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України, ч.1 ст.1 93 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов'язанн я - відповідно до вимог, що у пе вних умовах звичайно ставлят ься.

Одностороння відмова від зобов'язання або односторо ння зміна його умов не допуск ається, якщо інше не встановл ено договором або законом (ст .525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України ).

Частиною 1 ст.530 ЦК України пе редбачено, якщо у зобов'язанн і встановлений строк (термі н) його виконання, то воно під лягає виконанню у цей строк (т ермін).

Згідно зі ст.610 ЦК України пор ушенням зобов'язання є його н евиконання або виконання з п орушенням умов, визначених з містом зобов'язання (неналеж не виконання).

У відповідності до п.1 ст.612 Ци вільного кодексу України, бо ржник вважається таким, що пр острочив, якщо він не приступ ив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, в становлений договором або за коном.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного к одексу України передбачено: у разі порушення зобов'язанн я, що включає його невиконанн я або виконання з порушенням умов, визначених змістом зоб ов'язання (неналежне виконан ня) настають правові наслідк и, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неус тойки (штрафу, пені).

Предметом спору у даній спр аві є правовідносини, що вини кли в зв'язку з виконанням дог овору поставки, а саме: позива ч-покупець звернувся з вимог ою про часткове повернення с уми попередньої оплати за не допоставлений товар, посила ючись на односторонню зміну відповідачем ціни за товар, п ередбаченої умовами договор у.

Із матеріалів справи вбача ється, що договір №03/11 був прийн ятий сторонами до виконання: позивач здійснив відповідач у попередню оплату за товар, т овар був поставлений відпові дачем на суму передоплати - 1350 00,00грн. (45000грн. + 90000грн.), проте сторо ни відійшли від умов договор у, змінивши в процесі виконан ня договору ціну товару.

Положеннями ст.632 ЦК України передбачено, що ціна в догово рі встановлюється за домовле ністю сторін. Зміна ціни післ я укладення договору допуска ється лише у випадках і на умо вах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в дого ворі після його виконання не допускається.

Матеріалами справи стверд жується, що сторони в договор і передбачили, що ціна за 1 тон у товару складає 4500,00грн. Однак згідно накладної №4 від 16.12.2008р. в ідповідач передав позивачу т овар у кількості 16 тонн за цін ою 5625грн. за тонну на загальну с уму 90000,00грн., тобто відповідач з більшив ціну товару.

Разом з тим, позивач товар п о збільшеній ціні прийняв, ві д договору не відмовився. Вищ енаведеним стверджується сх валення позивачем угоди щодо зміни ціни товару, укладеної його представником шляхом з дійснення конклюдентних дій , що свідчать про прийняття пр авочину.

З врахуванням вищезазначе ного, відповідач передав тов ар на всю суму попередньої оп лати у розмірі 135000,00грн.

Посилання позивача на недо поставку товару суд не прийм ає до уваги з огляду на наступ не:

Відповідно до ч.1 ст.669 ЦК Укра їни кількість товару, що прод ається, встановлюється у дог оворі купівлі-продажу у відп овідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Так, умовами договору сторо ни передбачили поставку това ру у кількості 30 тонн.

Матеріалами справи стверд жується, що товару поставлен о у кількості 26тонн на всю сум у попередньої оплати.

Статтею 670 ЦК України врегул ьовано правові наслідки пору шення умови договору щодо кі лькості товару, а саме встано влено, що якщо продавець пере дав покупцеві меншу кількіст ь товару, ніж це встановлено д оговором купівлі-продажу, по купець має право:

- вимагати передання кілько сті товару, якої не вистачає,

- або відмовитися від переда ного товару та його оплати, а я кщо він оплачений, - вимагати п овернення сплаченої за нього грошової суми.

Однак, з матеріалів справи н е вбачається, що покупцем (ТОВ "Пауелінк-Україна") було вчине но відповідні юридично значи мі дії, а саме позивач не вимаг ав від відповідача передання кількості товару, якої не вис тачає та не відмовився від пе реданого товару. Представник позивача в судовому засідан ні повідомив, що позивач від д оговору не відмовлявся.

Приписами ч.1 ст.688 ЦК України передбачено, що покупець з о б о в ' я з а н и й повідомити про давця про порушення умов дог овору купівлі-продажу щодо к і л ь к о с т і, асортименту, яко сті, комплектності, тари та (аб о) упаковки товару у строк, вст ановлений договором або акта ми цивільного законодавства , а якщо такий строк не встанов лений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до хара ктеру і призначення товару.

У разі невиконання покупце м цього обов'язку продавець м ає право частково або в повно му обсязі відмовитися від за доволення відповідних вимог покупця, якщо продавець дове де, що невиконання покупцем о бов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення йо го вимог або спричинить для п родавця витрати, що перевищу ють його витрати у разі своєч асного повідомлення про пору шення умов договору.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщ о продавець, який одержав сум у попередньої оплати товару, не передав товар у встановле ний строк, покупець має право вимагати передання оплачено го товару або повернення сум и попередньої оплати.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що по зивач повідомляв відповідач а про порушення умов договор у в частині кількості постав леного товару, та доказів, що п озивач звертався до відповід ача з вимогою допоставити то вар, також враховуючи те, що ві дповідач поставив позивачу т овар на всю суму сплаченої по зивачем попередньої оплати, тому суд вважає, що продавець , тобто відповідач належним ч ином виконав свій обов'язок п оставити товар на суму попер едньої оплати у розмірі 135000,00гр н.

Оцінивши матеріали справи в сукупності з наведеними но рмами законодавства, суд дій шов висновку, що вимога позив ача про стягнення з відповід ача 18000,00грн. необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за не своєчасне виконання грошови х зобов'язань 2154,00грн. проценті в за користування чужими кош тами, при цьому посилається н а ст.536 ЦК України, п.6 ст. 232 ГК Укра їни та Закон України "Про відп овідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'яз ань".

Однак, суд вважає вимоги поз ивача щодо стягнення процент ів за користування чужими ко штами безпідставними, з огля ду на наступне:

Відповідно до ст.547 Цивільно го кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в пи сьмовій формі.

Згідно ч.2 ст.536 ЦК України, роз мір процентів за користуванн я чужими грошовими коштами в с т а н о в л ю є т ь с я д о г о в о р о м , законом або іншим актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач здійснює роз рахунок відсотків за користу вання чужими грошовими кошта ми (а.с.4), які за своєю правовою природою та формулою нарахув ання є пенею.

Згідно ст.1 Закону України "П ро відповідальність за несво єчасне виконання грошових зо бов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в р о з м і р і , що встановлює ться за з г о д о ю сторін.

В Роз'ясненні Вищого Арбітр ажного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практи ки застосування майнової від повідальності за невиконанн я чи неналежне виконання гро шових зобов'язань" роз'яснюєт ься, що з дати набрання чиннос ті Законом України "Про відпо відальність за несвоєчасне в иконання грошових зобов'язан ь", тобто з 14 січня 1997 року (дата о публікування), р о з м і р пені за прострочку платежу повине н встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі, при ц ьому в п.2.1. Роз'яснення вказуєт ься, що якщо сторони у відпові дному договорі не встановили к о н к р е т н о г о р о з м і р у в ідповідальності, передбачен ої статтями 1 та 2 Закону, пеня с тягненню не підлягає, за виня тком випадків, коли розмір пе ні встановлений чинними акта ми законодавства.

Як вбачається з умов догово ру №03/11 сторони не передбачили відповідальність за невикон ання чи неналежне виконання зобов'язань, в т.ч. грошових, у в игляді сплати пені, відсоткі в за користування чужими гро шовими коштами, не визначили конкретний розмір санкцій, а посилання позивача на норми ст.230 Господарського кодексу України не може бути підстав ою для стягнення пені, оскіль ки вони визначають загальне поняття штрафних санкцій як виду господарських санкцій т а встановлюють особливості ї х обчислення. При цьому, закон одавством України не встанов лено обов'язку сплати пені аб о відсотків за користування чужими грошовими коштами за порушення грошових зобов'яза нь суб'єктами господарювання за договором у разі, якщо їх р озмір не визначено в договор і.

Отже, оскільки сторони у дог оворі не передбачили підстав и виникнення у відповідача з обов'язання щодо сплати відс отків за користування чужими грошовими коштами, тому вимо га позивача в частині стягне ння з відповідача 2154,00грн. суми процентів за користування ч ужими коштами є безпідставн ою.

Також позивач просить стяг нути з відповідача за невико нання договірних зобов'язань 4500,00грн. штрафу.

Відповідно до п.6.2 договору з а порушення строків поставки , вказаних у п.3.1 договору, прода вець виплачує штраф покупцю у розмірі 5% від суми недопоста вленого товару.

Приписами ч.2 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зо бов'язання.

Судом встановлено, що дійсн о мав місце факт прострочки п оставки відповідачем товару по накладній №4 від 16.12.2008р. на 14 ка лендарних днів (оскільки згі дно умов договору поставка п овинна була відбутись 02 грудн я 2008р. а відбулась 16 грудня 2008р.), т ому позивачем правомірно зая влено вимогу про стягнення 5% штрафу від суми 90000,00грн., що скл адає 4500,00грн.

Разом з тим, здійснивши пра вову оцінку застосованих поз ивачем заходів відповідальн ості за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне заст осувати приписи статті 233 Госп одарського кодексу України п ро випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої ц ієї статті, у разі якщо належн і до сплати штрафні санкції (н еустойка, штраф, пеня згідно с т.230 ГК України) надмірно велик і порівняно із збитками кред итора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому пов инно бути взято до уваги: ступ інь виконання зобов'язання б оржником; майновий стан стор ін, які беруть участь у зобов'я занні; не лише майнові, але й і нші інтереси сторін, що заслу говують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України роз мір неустойки може бути змен шений за рішенням суду, якщо в ін значно перевищує розмір з битків, та за наявності інших обставин, які мають істотне з начення.

Оскільки позивачем не дове дено факту завдання йому чи і ншим учасникам господарськи х відносин збитків внаслідок несвоєчасної поставки відпо відачем товару, враховуючи, щ о станом на день винесення су дового рішення по справі, від повідач свої зобов'язання що до поставки товару виконав у повному обсязі, господарськ ий суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК У країни, вважає за необхідне з меншити розмір застосованог о позивачем штрафу до 450,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Враховуючи викладене, госп одарський суд вважає, що позо вні вимоги обґрунтовані, зая влені відповідно до вимог чи нного законодавства, підтве рджуються належними доказам и, наявними в матеріалах спра ви, на суму 4500,00грн. штрафу.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір штра фу до 450,00грн.

Таким чином, до стягнення пі длягає сума 450,00грн. штрафу.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК Укр аїни, при частковому задовол енні позову суми державного мита та за інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу покладаються на обидв і сторони пропорційно розмір у обґрунтовано заявлених поз овних вимог.

Частина 2 цієї ж статті пере дбачає, що якщо спір виник вна слідок неправильних дій стор они, господарський суд має пр аво покласти на неї державне мито незалежно від результа тів вирішення спору.

Враховуючи викладене, госп одарський суд визнав за необ хідне покласти сплату держав ного мита в розмірі 102,00грн. та і нформаційно-технічного забе зпечення в розмірі 236,00грн. на в ідповідача, оскільки він спо нукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82- 85 ГПК України, господарський с уд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Зменшити розмір штрафу до 450,00грн.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕ СА_1, код НОМЕР_1)

на користь Товариства з обм еженою відповідальністю "Пау елінк-Україна" (03048, м.Київ, вул.Ме дова, 1, літера А, код 33628610)

- 450,00грн. штрафу;

- 102,00грн. витрат по сплаті держ авного мита;

- 236,00грн. на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу.

4. В позові відмовити в части ні стягнення 18000,00грн. основног о боргу та 2154,00грн. процентів за користування чужими грошови ми коштами.

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення десятиденно го строку з дня підписання мо тивованого рішення, оформлен ого відповідно до ст.84 ГПК Укр аїни.

Суддя Соловей Л.А.

Пов не рішення складено 04 липня 2011 року

Віддрукувати: 3 п рим.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід).