32/183
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.09.06 р. Справа № 32/183
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді О.М. Сковородіної
при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Черашенський В.В. – довіреність від 01.06.06р.
від відповідача: Козак О.Ф. – довіреність від 10.07.06р.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Секрет-Стандарт” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юзівка” м. Донецьк
про стягнення заборгованості з орендної плати, пені в сумі 43550,44грн.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юзівка” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Секрет-Стандарт” м. Донецьк
про відшкодування збитків в сумі 11280,00грн.
в судовому засіданні оголошені
перерви з 13.07.-22.08.06р.,
19.09.-29.09.06р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Секрет-Стандарт” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юзівка” м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати, пені в сумі 43550,44грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди будівельного обладнання № 9/06 від 16.06.05р., специфікації, акт прийому-передачі будівельних лісів від 23.06.05р., акт прийому-передачі будівельних лісів від 06.07.05р., акт прийому-передачі будівельних лісів до додаткової угоди № 5 від 05.10.05р., акт повернення будівельних лісів від 21.02.06р., додаткову угоду № 1 від 12.08.05р., додаткову угоду № 2 від 14.09.05р., додаткову угоду № 3 від 01.11.05р., додаткову угоду № 4 від 01.12.05р., додаткову угоду № 5 від 05.12.05р., виписки з банківського рахунку, претензії.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до п. 2 ст. 762 ЦК України орендар звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки в грудні 2005р. відповідач не користувався будівельними лісами через погодні умови. Крім того, вказував на те, що після закінчення строку дії договору позивач не направив повноважних осіб для прийняття орендованого обладнання, чим порушив вимоги п. п. 8.1, 8.2 договору.
04.09.06р. ухвалою суду було порушено провадження за зустрічною позовною заявою про відшкодування збитків в сумі 11280,00грн.
В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилався на те, що згідно з п. 4.2 додаткової угоди № 5 від 05.12.05р. термін дії договору закінчувався 05.01.06р., та відповідачем за зустрічним позовом всупереч вимогам п. 8.1 договору не було вчасно направлено повноважних осіб для передачі майна, у зв'язку з чим повернення будівельного обладнання відбулося 21.02.06р., про що було складено акт. Оскільки на позивача за зустрічним позовом був покладений обов'язок передання майна за договором оренди в непошкодженому, належному стані та відповідної кількості, між позивачем за зустрічним позовом та ТОВ „Бріз” був укладений 01.12.05р. договір охорони майна. Таким чином, позивач за зустрічним позовом поніс збитки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором оренди в сумі 11280,00грн., про що свідчать акти від 01.02.06р., 22.02.06р.
Відповідач за зустрічним позовом проти вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 284 ГК України не подання позивачем за зустрічним позовом заяви про припинення договору, свідчить про продовження використання ним орендованого майна та продовження договору оренди.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди будівельного обладнання № 9/06 від 16.06.05р., згідно з п. 1.1. якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове користування наступне будівельне обладнання: будівельні ліси у кількості 603,50 кв.м. (544 кв.м. з 23.06.-06.07.2005р.; 59,50кв.м. з 06.07.-12.08.05р.), комплектація яких вказана в додатку.
Пунктом 5.1 договору був встановлений розмір орендної плати в сумі 15000,00грн., в тому числі ПДВ в сумі 2500,00грн., розмір якої був змінений додатковою угодою № 1 від 12.08.05р., та склала 10259,00грн. на місяць.
Додатковою угодою № 2 від 14.09.05р. до договору строк дії договору оренди був продовжений до 01.11.05р., та ціна додаткової угоди склала 14484,00грн., в тому числі ПДВ 2414,00грн.
Додатковою угодою № 3 від 01.11.05р. до договору строк дії договору оренди був продовжений до 01.12.05р., та ціна додаткової угоди склала 9052,50грн., в тому числі ПДВ 1508,75грн.
Додатковою угодою № 4 від 01.12.05р. до договору строк дії договору оренди був продовжений до 02.01.06р., та ціна додаткової угоди склала 6547,98грн., в тому числі ПДВ 1091,33грн.
05.12.05р. між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 5, згідно якого була змінена комплектація та фактична вартість орендованого майна (748кв.м.), строк оренди склав 30 днів, та ціна додаткової угоди склала 7854,00грн., в тому числі ПДВ 1309,00грн.
Позивачем за первісним позовом були виконані зобов'язання за договором оренди, про що свідчать акти прийому-передачі будівельних лісів від 06.07.05р., 06.12.05р.
Відповідно п.5.2 договору оренди відповідач був зобов'язаний сплачувати орендну плату на поточний рахунок позивача шляхом 100% передоплати.
Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконував. Внаслідок цього, утворилась заборгованість в розмірі 41575,60грн., факт чого позивач підтверджує наданими документами.
Судом критично оцінюється посилання відповідача на те, що він звільняється від оплати орендної плати внаслідок неможливості використання майна через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦК України), виходячи з наступного.
Неможливість використання об'єкту оренди відповідач пояснює погодними умовами, які нібито мали місце у грудні 2005р.
Проте, жодного доказу, яким би підтверджувалось обмеження використання об'єкту оренди при певному температурному режимі та/або при певних атмосферних умовах (як-то сніг, дощ, тощо), відповідач суду не надав.
До матеріалів справи самим позивачем надано технічні умови ДСТО 27321-87 (арк. справи 73) на ліса будівельні приставні для будівельно-монтажних робіт. Але ж, в технічних характеристиках (п. 1.3.1) вказується про обмеження нижньої межі температури (до мінус 40 градусів), при яких ці ліса мають виготовлюватись (а не використовуватись).
І хоча суду зрозуміло, що в грудні місяці на території Донецької області, дійсно, за періодом року зимно, холодно, йде сніг, проте, за відсутності доведення температурних характеристик, при яких мають використовуватись будівельні ліса, суд вважає недоведеним як неможливість використання об'єкту оренди відповідачем, через обставини, за які він не відповідає, так і недоведений самий факт невикористання.
Надані відповідачем технічні характеристики (арк. справи 119-123), при яких виконуються будівельні роботи (штукатурка фасадів, силікатне фарбування та інше), свідчать лише про неможливість виконання таких видів робіт, а не про те, що він через неможливість виконання будівельних робіт (на користь третіх осіб), не мав можливості використовувати будівельні ліса.
Крім того, зазначена позиція відповідача спростовується тим, що останній підписав акт прийому-передачі виконаних робіт № 0001, в якому він фактично визнає факт користування об'єктом оренди в грудні 2005р. (арк. справи 39).
Також, згідно з актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за січень 2006р., складеного між відповідачем та УКГ Міськвиконкому (арк. справи 132-134), вбачається проведення будівельних робіт, та відповідно доводиться факт використання об'єкту оренди вже в січні 2006р.
При чому, орендар (відповідач), незважаючи на нібито відсутність необхідності у користуванні об'єктом оренди ніяким чином не реалізував своє право на повернення достроково майна, розірвання договору оренди, тощо.
Зазначені обставини, дають суду можливість вважати, що з боку відповідача мало місце використання об'єкту оренди і після закінчення строку оренди, встановленого договором.
Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Суд не приймає, як доказ відмови від договору оренди, і як наслідок, припинення цього договору, претензію позивача № 1/02 від 06.02.06р. (арк. справи 23-24), оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання цієї претензії відповідачем.
І тому, вважає що продовження дії договору оренди мало місце як в січні 2006р., так і в лютому 2006р. (до 21.02.06р.).
Як слід, нарахування орендної плати за цей період є правомірним.
З урахуванням обставин справи та наданими позивачем доказів, вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 41575,60грн.
Відносно вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату орендних платежів, суд виходить з наступного. Пунктом 9.1 договору оренди, передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати після повернення орендованого майна до відповідача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.
Враховуючи наявність порушень, заборгованості з боку відповідача щодо сплати орендних платежів, положень ст.ст.610, 611 ЦК України, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені (на відповідну суму заборгованості) підлягають задоволенню в сумі 1974,84грн.
Що стосується зустрічних позовних вимог про відшкодування збитків в сумі 11280,00грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи, наданих позивачем за зустрічним позовом вбачається, що останній уклав договір охорони майна ще 01.12.05р. (тобто під час дії договору оренди, укладеного з відповідачем за зустрічним позовом).
Проте, сам позивач за зустрічним позовом не заперечує того факту, що при укладанні договору оренди, він прийняв на себе зобов'язання забезпечити схоронність орендованого майна (розділ 7 договору оренди).
Тобто, позивач за зустрічним позовом усвідомлював те, що виконуючи прийняті на себе зобов'язання він може понести певні витрати (як-то, наприклад, за рахунок витрат на працівників свого підприємства, які будуть забезпечувати схоронність майна, так (або) і за рахунок витрат на інших осіб, які будуть виконувати функції охорони майна).
Таким чином, зазначені витрати, не є такими, що позивач поніс внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а є лише витратами, пов'язаними з його безпосередньою підприємницькою діяльністю.
Крім того, позивач не надав суду ані копій, ані оригіналів платіжних документів, які підтверджують факт оплати послуг охорони.
За зазначених обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач за зустрічним позовом не довів факту заподіяння йому збитків.
Судові витрати підлягають віднесенню за первісним позовом на відповідача за первісним позовом, за зустрічним позовом – на позивача за зустрічним позовом, в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 224, 284, 193, 198 ГК України, ст. ст. 525, 526, 610, 611, 762, 764 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 36, 43, 49,82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Секрет-Стандарт” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юзівка” м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати, пені в сумі 43550,44грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юзівка” м. Донецьк (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 78, ЄДРПОУ 22013405, п/р 26001301610039 у Калінінській філії АКБ „Національний кредит”, код банку 335720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Секрет-Стандарт” м. Донецьк (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, ЄДРПОУ 32991273, п/р 26006314241980 у філії ДРУ „Фінанси та кредит”, код банку 335816) заборгованість в сумі 41575,60грн., пеню в 1974,84грн., витрати з державного мита в сумі 435,51грн., 118,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Юзівка” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Секрет-Стандарт” м. Донецьк про відшкодування збитків в сумі 11280,00грн.
Повний текст рішення підписаний 02.10.06р.
Рішення набирає законної сили 12.10.2006р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя Сковородіна О.М.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 167514 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні