Постанова

від 06.07.2011 по справі 35/17-645-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/17-645-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 35/17-645-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Жекова В.І., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання –Марінової І.І.

за участю представників:

від прокуратури –Шевченко О.В.,

від Іллічівської міської ради –не з'явився, належним чином повідомлений,

від Одеської обласної ради –не з'явився, належним чином повідомлений,

від Державної казначейської служби України - не з'явився, належним чином повідомлений,

від Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України –Ісадченко М.Ю.,

від ТОВ „ТРІАЛ” –не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІАЛ”

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2011р.

по справі № 35/17-645-2011

за позовом Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІАЛ”

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Іллічівської міської ради

Одеської обласної ради

Державної казначейської служби України

про стягнення 19 735,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.02.2011р. Одеська міжрайонна природоохоронна прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ТРІАЛ” на користь Держави 19 735,30 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: ст. 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.05.2011 р. (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ „ТРІАЛ” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати п.2 рішення місцевого господарського суду, відповідно до якого з відповідача стягнуто суму збитків у сумі 19 735,30 грн. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача суму збитків у розмірі 663,99 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що джерело №0005 –обладнання кухні та джерело №006 –мангал, були введенні в експлуатацію та документально оформлені в установленому порядку тільки 06.05.2011р., що підтверджується наказами № ОС-1/5 від 06.05.2011р., № ОС-2/5 від 06.05.2011р. та актами приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів від 06.05.2011р., що в свою чергу свідчить про безпідставність включення вказаних джерел до розрахунку розмірів відшкодування збитків, зроблених на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря від 21-27.07.2009р. З огляду на викладене апелянт вважає, що розмір збитків, розрахований позивачем, повинен бути зменшений на 19 071,31 грн., тобто до 663,99 грн. (19 735,30 грн. –19 071,31).

Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України надала заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Одеська обласна рада надала письмові пояснення у справі, відповідно до яких просить змінити оскаржуване рішення суду та стягнути з відповідача 100% грошових коштів за завдану шкоду на рахунок Управління державного казначейства у м. Іллічівськ, з яких 30% надходить до спеціального фонду Державного бюджету, 50 % - до спеціального фонду бюджету міста Іллічівська, а 20 % - до обласного бюджету Одеської області.

Державне казначейство України також надало письмові пояснення у справі, в яких зазначило, що для обліку грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської або іншої діяльності, в Головних управліннях Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на ім'я територіальних органів Державного казначейства України відкриті аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3311 „Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами”, кодом класифікації бюджету 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської або іншої діяльності”. Інформація про відповідні рахунки доводиться територіальними органами Державного казначейства України до органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

25.06.2011р. до апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ „ТРІАЛ” про відмову від апеляційної скарги та припинення провадження у справі.

Апеляційний господарський суд не приймає вказану відмову відповідача від апеляційної скарги з огляду на таке:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Згідно із ч.6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заява ТОВ „ТРІАЛ” про відмову від апеляційної скарги підписана її директором - Іщенко Л.В. Однак, згідно із випискою з ЄДРПО України Серії ААБ №477585 від 15.06.2011р., керівником ТОВ „ТРІАЛ” є Іщенко Лілія Сергіївна.

Отже враховуючи те, що заяву про відмову від апеляційної скарги оформлено неналежними чином, а саме - підписано особою, яка не має право її підписувати, апеляційний господарський не приймає відмову ТОВ „ТРІАЛ” від апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу присутніх у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Всупереч наведеного відповідач, у період з 15.10.2006 р. по 15.12.2009 р., здійснював наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Так, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря від 21-27.07.2009р. (а.с.10) встановлено, що на території концертно-розважального комплексу відповідача знаходяться 4-ри водогрійні газові котли марки „PROTHERM-100”, дозвіл на викиди забруднюючих речовин якими у ТОВ „ТРІАЛ” відсутній.

Згідно ст. 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” (в редакції, що діяла у період, за який позивачем стягуються збитки) передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

В період, за який відповідач допустив наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, основні вимоги щодо порядку визначення і розрахунку розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлювалися Методикою (далі - Методика) розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639.

Відповідно до п. 2.1.2 вказаної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно із п. 2.2 Методики №639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Так, у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання, згідно п. 2.7.1 застосовуються розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку.

Відповідно до п.3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Розрахунок розміру збитків, завданих відповідачем навколишньому природному середовищу за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства у зв'язку з чим, відповідні позовні вимоги правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд також погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно того, що стягнення суми збитків, завданих відповідачем, повинно відбуватись на користь держави в особі позивача, з огляду на таке:

Статтею 4 п. 35 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ст.14 вказаного закону у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 10 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на комплексну реалізацію державної екологічної політики, здійснення природоохоронних заходів (за рахунок джерел, визначених пунктами 34 і 35 статті 4 цього Закону).

Статтею 20 в пункті 1 названого закону установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України.

В свою чергу пунктом 7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до статті 22 ч.1 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Частиною 2 цієї статті визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно частини 3 цієї норми головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Відповідно до частини 4 вказаної норми головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Таким чином законами України передбачено, яким чином (в які бюджети і в якій пропорції) здійснюється зарахування коштів, стягнутих за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Однак, стягнення вказаних коштів, у даному випадку, повинно відбуватись саме на користь держави в особі позивача, оскільки саме він, згідно з пунктом „з” частини 1 статті 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та підпунктом 9 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006р. № 548 є органом, який наділений правом на звернення з позовами про відшкодування втрат і збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вказану правову позицію наведено й у п. 1.1 листа Вищого господарського суду України від 01.01.2009р. „Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища”.

Крім того слід зазначити, що відповідно до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2007 № 5 (із змінами та доповненнями) для зарахування коштів за ККД 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” в органах державного казначейства відкрито рахунки за балансовим 3311 „Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами”.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119 (із змінами та доповненнями) рахунки за балансовим 3311 призначені для обліку сум податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законодавства підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами згідно з законодавством та бюджетною класифікацією.

До завдань органів Державної казначейської служби України, згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 належить здійснення розподілу коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю.

Для виконання зазначеного завдання в органах державного казначейства створено централізоване програмне забезпечення, яке дозволяє здійснювати розподіл податків, зборів, обов'язкових платежів, які підлягають розподілу, відповідно до нормативів визначених бюджетним законодавством.

За цим програмним продуктом, усі кошти зараховані на рахунки за балансовим 3311 за ККД 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” розподіляються між державним та місцевими бюджетами у наступні пропорції:

- державний бюджет - 30 відсотків;

- обласний бюджет —20 відсотків;

- бюджет органу місцевого самоврядування - 50 відсотків.

Отже стягнення збитків, завданих відповідачем навколишньому природному середовищу на користь держави в особі поизвача жодним чином не порушує право відповідних місцевих бюджетів щодо отримання частини коштів, оскільки повноваженнями щодо розподілення коштів, що надходять на рахунок за балансовим 3311 за ККД 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” між державним та місцевими бюджетами наділені органи Державної казначейської служби України.

Ствердження апелянта про те, що джерело №0005 –обладнання кухні та джерело №006 –мангал, були введенні в експлуатацію тільки 06.05.2011р., відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки спростовуються актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 21-27.07.2009р., яким було встановлено порушення відповідачем ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.

Виходячи з викладеного, оскаржене судове рішення є законним та обгрунтованим і правові підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2011р. по справі №35/17-645-2011 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІАЛ” –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                  В.І. Картере

          Судді:                                                                                В.І. Жеков

                                                                                          В.Т. Пироговський

          Повний текст постанови підписаний 06.07.2011р.