Рішення

від 11.10.2006 по справі 4/255-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/255-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2006 р.                                                                 Справа №  4/255-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон         

до      виконавчого комітету Херсонської міської ради м. Херсон  

про   стягнення 5.048 грн. 39 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача  - юрист  Литош В.О.

від  відповідача - не з'явився

                                                                в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 5.048 грн. 39 коп. Він посилається на невиконання відповідачем вимог ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, п. 5 Правил охорони електромереж, ст. 19, 27 Закону України "Про електроенергетику" та  приписів  позивача  №1337 від 10.05.2005року і №2250 від 12.09.2005року  щодо  обрізки  гілок дерев за адресою  м.Херсон, вул.Белінського № 16, що призвело  до  пошкодження  повітрянокабельної  лінії електропередач  внаслідок падіння дерева та спричинило збитки по  її відновленню.

Ухвалою від  14.08.2006 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 26.09.2006 року.

Справа розглядалася з  перервами,  які оголошувалися судом відповідно до  ст. 77 ГПК  України в засіданнях  26.09.2006 року та 04.10.2006року.

Представник позивача  в засіданнях позовні вимоги підтримав та надав додаткові докази і пояснення по  справі.

Відповідач  позовні вимоги не  визнає. Він  посилається на те, що  сам позивач, як власник ліній електропередач, повинен  самостійно усунути виявлені недоліки за  власний  рахунок.  Він вважає безпідставним посилання позивача на статтю 96 Земельного Кодексу України щодо обов'язку землекористувача дотримуватися правил добросусідства, оскільки  виконавчий комітет не є  користувачем земельної ділянки та не  вчиняв будь-які дії відносно порушення  охорони зони електромережі. Відповідач також  зазначив у відзиві, що  з позовної заяви не зрозуміло, на підставі яких нормативних актів передбачений обов'язок  виконання приписів позивача саме відповідачем,  як органом  місцевого самоврядування  та вважає, що ніякої протиправної

бездіяльності  з  його боку не було.

          Клопотання відповідача про  припинення провадження у справі  згідно з  п.1 ст.80 ГПК України, оскільки  спір  не підлягає  розгляду за  нормами  ГПК України, так як  є  справою  адміністративного  судочинства, судом відхиляється, так як  на спірні правовідносини не  розповсюджується  п.1 ч.1 статті 17 КАС України, оскільки  згідно з  цією нормою компетенція адміністративних  судів поширюється на  спори фізичних  і юридичних  осіб  із  суб'єктами  владних  повноважень лише щодо  оскарження його  рішень (нормативно-правових актів чи  правових  актів індивідуальної  дії), дій чи  бездіяльності.

          Статтею 3 КАС України дано поняття суб'єкту владних  повноважень та зазначено, що це орган державної  влади, орган  місцевого  самоврядування , їхні  посадові чи  службові особи, інші суб'єкти при  здійсненні ними  владних  управлінських  функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих  повноважень. Отже, необхідною  та єдиною ознакою  суб'єкта владних повноважень  є  здійснення  цим суб'єктом  владних  управлінських  функцій, при цьому ці функції  повинні здійснюватися  суб'єктом саме у тих  правовідносинах, у яких  виник спір.

          Позов заявлено  про  відшкодування понесених позивачем збитків  не при здійсненні відповідачем управлінських  функцій, тому він  не  має  встановлених  нормами  КАС України  необхідних  ознак  суб'єкта владних  повноважень і підлягає  розгляду за нормами  ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

          Звертаючись з позовом,  позивач  зазначив в позовній заяві, що 10.05.2005 року  за   № 1337 він направив відповідачу припис щодо усунення  недоліків в експлуатації лінії електромереж, а саме  забезпечення роботи з розчистки трас повітряних ліній  електропередач, зокрема,  за адресою м.Херсон вул.Белінського (від пр. Ушакова до  вул.Робочої). Він зазначає, що саме в результаті невиконання відповідачем його припису та інших норм закону мало місце пошкодження  повітрянокабельної лінії 0,4кв від ТП  13 р4  в результаті падіння дерева по вул.Белінського № 16, що призвело до  пошкодження  двох  залізобетонних опор № 15 та № 16, пошкодження ізоляції кабелю, обірвання двох  ввідних  кабелів в житловий будник № 16,  зірвання кріплення кабелю з опор.

          Відповідно до ст. 1166 ЦК України, на яку посилається позивач,   майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам  фізичної або юридичної особи,  а також  шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Для застосування такої відповідальності необхідна наявність  складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки;  причинного зв'язку між  протиправною поведінкою і шкодою;  вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому протиправною є така поведінка,  яка не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав і законних інтересів   іншої особи і спричинила заподіяння  позадоговірної шкоди.   

Доказів того, що  саме  в результаті протиправної  поведінки  відповідача були  спричиненні збитки  в розмірі суми  позову  позивач суду не  надав. В акті обстеження місця події від 01.06.2006 року  лише зафіксовано пошкодження повітрянокабельної лінії, однак  не встановлено, внаслідок чого мало місце це пошкодження та його причин.

Його  посилання на  порушення відповідачем  п. е) ч.1 ст.96 Земельного  Кодексу України відносно  обов'язку дотримання землекористувачем правил  добросусідства  та обмежень, пов'язаних з  встановленням  земельних  сервітутів  та охоронних  зон, які відповідно до  ст. 112 цього Кодексу  створюються   уздовж  лінії  електропередач для забезпечення  нормальних  умов їх  експлуатації та запобігання ушкодження  не  підтверджено матеріалами  справи. Так, відповідно до довідки №01-1318  від  04.10.2006року, виданої  Херсонським міським управлінням  земельних  ресурсів,  в постійному користуванні відповідача   перебуває  лише одна земельна ділянка загальною площею  0,7630га в м.Херсоні по  пр. Ушакова  №37. Земельна ділянка по  вул.Белінського  №16 загальною  площею 0,0837га  згідно з  Державним актом на постійне  користування  землею від 11.03.2001року №645 знаходиться в постійному користуванні  ВАТ «Ремпобуттехніка».

Не  доведено  позивачем і  того факту, що  відповідач порушив пункти  5, 8 Правил  охорони електричних мереж,  затверджених  Постановою  Кабінету Міністрів України 04.03.1997року №209. Згідно з  зазначеними  пунктами  Правил  встановлюються відповідні охоронні зони електричних  мереж уздовж  повітряних  ліній  електропередачі у вигляді земельної  ділянки і повітряного простору, обмежених  вертикальними  площинами, що  віддалені по  обидві сторони лінії  від  крайніх  проводів  та  забороняється   виконувати  будь-які дії, що  можуть  порушити  нормальну роботу електричних  мереж, спричинити  будь-які пошкодження або  нещасні випадки, в тому числі і саджати  дерева та інші багаторічні насадження.  Доказів того, що  саме на відповідача покладено обов'язок виконувати  будь-які дії  відносно  обрізки  дерева по  вул.Белінського № 16  та його  утримання  позивачем  суду не  надано.

Не зазначено  позивачем  і того, на підставі  яких  нормативних  актів йому надано  право  подавати  приписи відповідачу, як органу місцевого  самоврядування,  та відповідно до  яких  відповідач повинен  виконувати  ці приписи, чим не  доведено  наявності  з  боку відповідача  протиправної  бездіяльності, яка не відповідає вимогам закону,  тягне за собою порушення майнових прав і законних інтересів позивача  та є  однією  із  підстав відшкодування шкоди.

Пунктом 2  четвертого питання проколу  наради  з  питань  оплати  за спожиту електричну енергію житлово-комунальними  підприємствами від  31.08.2005року, затвердженого  головою  Херсонського  міського  виконавчого  комітету В.В.Сальдо  та головою  правління  ВАТ енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»О.П.Білець, передбачено за приписами  Херсонських  міських  електромереж  забезпечити  організацію  роботи з  розчистки трас повітряних  ліній електромереж    та зазначено  відповідальним  міськвиконком.  Позивач помилково  вважає  цей протокол  обов'язковим до  виконання   саме відповідачем, оскільки  зазначені в протоколі заходи передбачені на виконання  статті 58  Закону України «Про  місцеве самоврядування  в Україні»та  пункту 13 Правил  охорони  електричних  мереж, відповідно до  яких місцеві органи виконавчої  влади  забезпечують здійснення  відповідною  радою   повноважень, наданих  їй Конституцією  та сприяють взаємодії       енергопідприємствам  у роботі із збереження електричних  мереж, запобігання аваріям  та ліквідації  їх  наслідків, а також  у  забезпеченні  виконання Правил КЕЕ всіма  юридичними і фізичними  особами.  Нарада проводилася  на виконання  розпорядження  голови  обласної   державної  адміністрації  №822 від 29.07.2005року  «Про  забезпечення безаварійності електропостачання споживачів області», відповідно до  якого  головам  райдержадміністрацій  рекомендовано   до  10 серпня  2005року  видати  відповідні розпорядження  про  розчищення  трас повітряних  ліній електропередач в населених  пунктах  від  дерев, а міським головам забезпечити  виконання   цього  розпорядження. Тобто виконувати  зазначений пункт  протоколу повинні  землекористувачі, а відповідач лише сприяє  їх  виконанню.

З урахуванням зазначеного, позивач безпідставно посилається на те, що шкода йому спричинена саме через бездіяльність відповідача та невиконання надісланого йому припису.

Крім  того,  позивачем не  надано  документів, які б  підтверджували  розрахунок суми   збитків  щодо розміру не отриманого  прибутку у зв'язку з  недопоставкою  електроенергії  та  розміру затрат,  понесених  ним у зв'язку з  ремонтом лінії  електромереж. Ним надано лише кошторис по ремонту пошкодженої лінії, а первинних бухгалтерських документів про те, що  були витрачені зазначені в  ньому  матеріали  та здійснені  перелічені в кошторисі роботи не надано.

З урахуванням  викладеного, позивачем не  доведено  вини відповідача в спричинені шкоди, тому правові підстави  задоволення позовних  вимог  відсутні.

Судові витрати  відносяться на позивача.

                         Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд  

     в и р і ш и в:

          1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

                         Суддя                                                          З.І. Ємленінова

                                                                                 Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                              ст.84 ГПК України та оголошено  

                                                                                 11.10.2006року.