Постанова

від 28.03.2007 по справі 4/255-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/255-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 березня 2007 р.                                                                                   № 4/255-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”  

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від  13.12.2006 року

у справі№4/255-06 господарського суду Херсонської  області

за позовомВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”

до Виконавчого комітету Херсонської міської ради

третя особаХерсонське міське управління земельних ресурсів

простягнення суми,

за участю представників сторін від:

позивача:  не з'явились  

відповідача:  не з'явились

третьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.10.2006р. (суддя Ємленінова З.І.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. (судді Антонік С.Г. –головуючий, Мойсеєнко Т.В., Юхименко О.В.), в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5048,39грн. відмовлено.

В касаційній скарзі, з урахуванням уточнення, позивач просить скасувати рішення та постанову, а справу передати на новий розгляд та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним право на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.05.2005р. позивач направив відповідачу припис №1337 щодо усунення недоліків в експлуатації лінії електромереж, а саме забезпечення безпечного виконання робіт з розчистки трас повітряних ліній електропередач, які розташовані за адресою: м.Херсон вул.Бєлінського (від пр.Ушакова до вул.Робочої).

15 травня 2006р. на адресу начальника управління МНС у Херсонській області була направлена телефонограма №31 про звал аварійного дерева, розташованого за адресою вул.Бєлінського, 16.

На думку позивача, в результаті невиконання відповідачем припису №1337 та телефонограми, а також інших норм чинного законодавства мало місце пошкодження повітрянокабельної лінії 0.4кв. від ТП 13 р4 в результаті падіння дерева по вул.Бєлінського, 16, що призвело до пошкодження двох залізобетонних опор №15 та №16, пошкодження ізоляції кабелю, обірвання двох ввідних кабелів в житловий будник № 16, зірвання кріплення кабелю з опор.

По факту падіння дерева було складено акт обстеження місця пригоди, в якому зазначено, що прибувши на місце падіння дерева по вул. Бєлінського, 16 напроти дому №25 була пошкоджена повітряно кабельна лінія, а саме: зламано дві опори № 15, 16 та пошкоджено ізоляційне покриття кабелю, обірвано два ввідних кабелі у будинок № 16, пошкоджені зажими.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 5048,39грн. на підставі ст.1166 ЦК України.

Так, згідно приписів ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну  фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом даної норми юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення даного зобов'язання, є факт заподіяння шкоди, як самостійної підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, передбаченої статтею 11 ЦК України. Підставою для застосування позадоговірної відповідальності є наявність складу правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки (шкоду); причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Наявність зазначених елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності.

Суди попередніх інстанцій дали оцінку акту обстеження місця події від 01.06.2006 року, який, на думку позивача, підтверджує факт заподіяння шкоди. При цьому суди  дійшли висновку, що в акті не встановлено, внаслідок чого мало місце це пошкодження та його причини. Матеріали справи не містять доказів, які б точно визначали причини заподіяння шкоди позивачу, як і доказів того, що саме в результаті протиправної поведінки відповідача були спричиненні збитки в розмірі суми позову.

Судами встановлено, що відповідно до довідки №01-1318 від 04.10.2006р., виданої Херсонським міським управлінням земельних ресурсів, в постійному користуванні відповідача перебуває лише одна земельна ділянка загальною площею 0,7630га в м.Херсоні по пр. Ушакова №37. Земельна ділянка по вул. Бєлінського №16 загальною площею 0.0837га згідно з Державним актом на постійне користування землею від 11.03.2001 року № 645 знаходиться в постійному користуванні ВАТ “Ремпобуттехніка”.

Також судами відхилено доводи позивача щодо порушення відповідачем пунктів 5 та 8 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМУ від 04.03.1997р. за №209. Вищенаведеними пунктами Правил встановлюються відповідні охоронні зони електричних мереж уздовж повітряних ліній електропередач у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів та забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити будь-які пошкодження або нещасні випадки, в тому числі і саджати дерева та інші багаторічні насадження. Доказів того, що саме на відповідача покладено обов'язок виконувати будь-які дії відносно обрізки дерев по вул.Бєлінського № 16 та їх утримання позивачем суду не надано.

Крім того, позивач не визначив, на підставі яких нормативних актів йому надано право видавати приписи відповідачу, як органу місцевого самоврядування, та відповідно до яких норм відповідач повинен виконувати ці приписи, чим підтверджується недоведеність протиправної бездіяльності відповідача, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення майнових прав і законних інтересів позивача та є однією із підстав відшкодування шкоди.

Судами досліджено протокол наради з питань оплати за спожиту електричну енергію житлово-ко мунальними підприємствами від 31.08.2005р., затверджений головою Херсонсько го міського виконавчого комітету В.В.Сальдо та головою правління ВАТ Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”, яким передбачено за приписами Херсонських міських електромереж забезпечити організацію роботи з розчистки трас повітряних ліній електромереж та зазначено відповідальним міськвиконком, а тому протокол не породжує для відповідача ніяких обов'язків. Позивач помилково вважає цей протокол обов'язковим до виконання саме відповідачем, оскільки зазначені в протоколі заходи передбачені на виконання статті 58 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та п.13 Правил охорони електричних мереж, відповідно до яких місцеві органи виконавчої влади забезпечують здійснення відповідною радою повноважень, наданих їй Конституцією та сприяють взаємодії енергопідприємствам у роботі із збереження електричних мереж, запобігання аваріям та ліквідації їх наслідків, а також у забезпеченні виконання Правил КЕЕ всіма юридичними і фізичними особами.

Нарада проводилася на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації №822 від 29.07.2005року “Про забезпечення безаварійності електропостачання споживачів області”, відповідно до якого головам райдержадміністрацій рекомендовано до 10.08.2005р. видати відповідні розпорядження про розчищення трас повітряних ліній електропередач в населених пунктах від дерев, а міським головам забезпечити виконання цього розпорядження. Тобто, виконувати зазначений пункт протоколу повинні землекористувачі, а відповідач лише сприяє їх виконанню.

Згідно Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994р №70 (яке діяло станом на день заподіяння шкоди), виконання господарських заходів щодо охорони і утримання зелених насаджень покладалося на підрозділи органів місцевої державної виконавчої влади та підприємства, на територіях яких зростають зелені насадження ( п.2.2). Виконком не є органом державної виконавчої влади, а є виконавчим органом місцевого самоврядування.

Закон України “Про місцеве самоврядування” також не передбачає покладання на виконавчі комітети вказаних повноважень.

Відтак, позивач безпідставно посилається на те, що шкода йому спричинена саме через бездіяльність відповідача та невиконання надісланого йому припису.

Також суди встановили, що позивач не надав документів, які б підтверджували розрахунок суми збитків щодо розміру неотриманого прибутку у зв'язку з недопоставкою електроенергії та розміру затрат, понесених ним через ремонт ліній електромереж (фактичних витрат). Позивачем надано лише кошторис по ремонту пошкодженої лінії, який  не підтверджує  фактичних витрат,  а містить прогнозовані витрати. Первинних бухгалтерських документів про здійснення фактичних витрат перелічених у кошторисі позивачем не надано.

З огляду на непідтвердження позивачем своїх вимог належними доказами та недоведеність складу правопорушення, суди дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки вони фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам  чинного  законодавства,  а  доводи касаційної скарги  визнаються  непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. у справі №4/255-06 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      Д.Кривда

           Судді                                                                                          Г.Жаботина

       А.Уліцький