Рішення

від 20.06.2011 по справі 22ц-2348/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2348/11

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИ ЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової пал ати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельни цької області

в складі : головуюч ого судді Шершуна В.В.

суддів П' єнти І.В., Корн іюк А.П.

при секретарі Лапко Ю.В.

за участі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, та їх представника ОСОБА_3,

представн ика ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянула у відкритому с удовому засіданні цивільну справу № 22ц-2348 за апеляційною с каргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонно го суду Хмельницької області від 14 квітня 2011 року по справі з а позовом ОСОБА_1 до ОСОБ А_4, виконавчого комітету Хмельницької міської ради , третя особа Хмельницька міс ька рада про скасування держ авного акту на земельну діля нку та визнання права власно сті на землю та зустрічним по зовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБ А_9, третьої особи служби в сп равах дітей Хмельницької міської ради про припинення права особи на частку у спіль ному майні, виселення, усунен ня перешкод в користуванні ж итловим приміщенням та стягн ення моральної шкоди.

Перевіривши матеріали сп рави, доводи апеляційної ска рги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

25 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду. Він вказув ав, що разом з ОСОБА_4 є спів власником домоволодіння А ДРЕСА_1, яке розташоване на з емельній ділянці, площею 0,11 га . Йому стало відомо, що ОСОБА _4 бажає продати свою частин у будинку, а також те, що він пр иватизував всю земельну діля нку, на якій розташований буд инок і йому виданий державни й акт на право приватної влас ності землю серії ХМ 04560 (0,10 га. - на обслуговування будинку і 0,01 га. для ведення підсобного г осподарства). Вважаючи такий акт незаконним та таким, що по рушує його права ОСОБА_1 з вернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, виконавчого комі тету Хмельницької міськ ої ради та третьої особи Хм ельницької міської ради пр о скасування незаконного дер жавного акту і визнання за ни м - ОСОБА_1 права на Ѕ земе льної ділянки по АДРЕСА_1.

02 грудня 2010 року ОСОБА_4 зв ернувся до суду з позовом, яки й об' єднано в одне провадже ння з первинним. Позивач - ОСОБА_4 просив припинити пр аво власності ОСОБА_1 на Ѕ частину будинку по АДРЕСА _1 визнати за ним право власн ості на цю частину будинку, ві дповідно стягнути з нього на користь ОСОБА_1 вартість Ѕ частини будинку, зобов' яз ати ОСОБА_1 передати йому Ѕ

Головуючий у першій інстан ції - Марцинкевич В.А. Справа № 22ц-2348

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 45

частину будинку і зобов' я зати всіх осіб, приписаних в с пірному будинку виписатись з нього. Крім того, позивач прос ив стягнути з ОСОБА_1 на йо го користь 10000 грн. моральних зб итків. При цьому позивач поси лався на те, що будинок в свій час підлягав зносу і його бра т отримав за нього трьохкімн атну квартиру, а пізніше прод ав йому за 2000 доларів США свою ч астину однак договір купівлі -продажу вони не оформили а ро зписку він не зберіг. При цьом у , брат знав, що земельна діля нка оформлена на нього.

Після смерті матері, брат самовільно захопив будинок і земельну ділянку. Перед цим, п ісля смерті матері, він внасл ідок обману з боку відповіда ча відмовився на його корист ь від спадщини після неї. Крім того, він дозволив брату засе ляти в спірний будинок кварт ирантів, доходи від яких брат привласнював. За будівлею ОСОБА_1 не стежив, довів її до аварійного стану. Продавши к вартиру ОСОБА_1 прийшов в його частину будинку і став т ам жити разом із сім' єю. Крім того, як стверджує позивач, ОСОБА_1 перешкоджав йому і й ого представнику в інвентари зації земельної ділянки, її о бмірах.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельни цької області від 14 квітня 2011 р оку постановлено в задоволен ні позову ОСОБА_1 до ОСОБ А_4, виконавчого комітету Хмельницької міської ради , третя особа Хмельницька міс ька рада про скасування держ авного акту на право приватн ої власності на землю серії Х М №04560 від 26 січня 1996 року та визна ння права власності на Ѕ частини земельної ділянки р озташованої по вул. Транспор тній, 2/1 в М.Хмельницькому - відмовити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА _1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОС ОБА_9, третьої особа служба в справах дітей Хмельницько ї міської ради про припинен ня права особи на частку у спі льному майні - задовольнити ч астково.

Припинити право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1.

Визнати право власності на Ѕ частину будинку ОС ОБА_1 розташованого за адре сою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .

В решті позову відмовити.

При цьому суд прийшов до в исновку про доведеність факт у домовленості між сторонами про продаж ОСОБА_1 ОСОБА _4 Ѕ частини домоволодіння і відповідно сплату ОСОБА_4 ОСОБА_1 вартості спірног о будинку. Як вказав суд земел ьна ділянка під будинком пер едана у власність ОСОБА_4 і підстав для визнання держа вного акту не дійсним не має. Р ешта позовних вимог на думку суду не доведені.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив йог о в апеляційному порядку. Він просив рішення суду скасува ти і постановити нове рішенн я, яким повністю задовільнит и його позовні вимоги і відмо вити в позові ОСОБА_4 . При ц ьому апелянт посилається на неповне з' ясування судом пе ршої інстанції обставин, що м ають значення для справи, нев ідповідність обставин, що ма ють значення для справи, пору шення судом першої інстанції норм матеріального та проце суального права.

Апелянт вказує, що позбавля ючи його власності, суд грубо порушив вимоги ст. 365 ЦК Україн и, оскільки Ѕ частини будинку є значна частина, може бути ви ділена в натурі і і припиняюч и його власність суд позбави в його та його сім' ю житла. Кр ім того суд позбавив його вла сності не тільки не встанови вши вартості його частки буд инку, а й не стягнув з позивача на його користь вартості час тки та не врахував, що цієї ва ртості позивач не вніс на деп озитний рахунок.

Крім того, на думку апелянта суд не дав будь-якої оцінки зі браним в справі доказам, не в казав чому він прийняв одні д окази і відхилив інші, а тому р ішення не відповідає вимога м процесуального законодавс тва. Апелянт вважає, що ОСОБ А_4 не довів свої вимоги, але суд не дав цьому факту належн ої оцінки. Так він категоричн о заперечував факт будь-якої домовленості про продаж сво єї частки брату, однак, не зваж аючи на відсутність будь-яки х доказів того, суд послався в рішенні саме на цей факт.

Посилаючись на покази свід ків, як на підтвердження пере дачі ОСОБА_4 коштів за час тину будинку суд на думку апе лянта порушив вимоги ст. 218 ЦК У країни. Крім того, ОСОБА_4 п ропустив строк позовної давн ості однак суд не задовільни в клопотання представника ап елянта з цього приводу. Відмо вивши в позовних вимогах апе лянта суд, на думку останньог о не дав належної оцінки нада ним ним доказам і помилково п рийшов до висновку про те, що в ін не довів своїх позовних ви мог.

Він вказував, що ст. 91 ЗК Укра їни (в редакції 1970 року) передба чено, що співвласники будинк у спільно користуються земел ьною ділянкою, на якій будино к розташований. В 1996 році без йо го згоди ОСОБА_4 приватизу вав земельну ділянку на себе , що суперечить ст. 377 ЦК України , однак суд не врахував цих обс тавин при винесенні рішення. Суперечить рішення і ст. 120 ЗК У країни. Таким чином одноособ ова приватизація земельної д ілянки на якій знаходиться с пільний будинок порушує його права як власника будинку, а т ому підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що ап еляція підлягає частковому з адоволенню.

Згідно ст. 309 ЦПК України вста новлено, що підставами для ск асування рішення суду першої інстанції і ухвалення новог о рішення, або зміни рішення є недоведеність обставин, що м ають значення для справи, які суд вважав встановленими, не відповідність висновків суд у обставинам справи, порушен ня або неправильне застосува ння норм матеріального або п роцесуального права.

Колегія суддів вважає, що ви сновки суду суперечать обста винам справи, внаслідок чого суд застосував закон, який не підлягає застосуванню і не з астосовувався закон який під лягав застосуванню.

Колегією суддів встановле но, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 є співвласниками в рівних час тинах ( Ѕ кожен) будинку АДР ЕСА_1.

Цей факт підтверджується, я к технічним паспортом на буд инок так і свідоцтвом про пра во на спадщину за законом, вид аним першою Хмельницькою нотаріальною конторою 10 квіт ня 1981 року, а також довідкою інв ентарного бюро.

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному м айні може бути припинене за р ішенням суду на підставі поз ову інших співвласників, якщ о:

1) частка є незначною і не мож е бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і корис тування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдас ть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення пр о припинення права особи на ч астку у спільному майні за ум ови попереднього внесення по зивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Одночасно п. 6 Постанови Пле нуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року зі зміна ми від 25 грудня 1992 року та 25 трав ня 1998 року „ Про практику засто сування судами законодавств а, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” встановлено, що при вирішенні справ про виділ в н атурі часток жилого будинку, що є спільною частковою влас ністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожні й із сторін може бути виділен о відокремлену частину будин ку з самостійним виходом (ква ртиру). Виділ також може мати м ісце при наявності технічної можливості переобладнати пр иміщення в ізольовані кварти ри.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправ і за заявленим про це позовом встановити порядок користув ання відособленими приміщен нями (квартирами, кімнатами) т акого будинку. У цьому разі ок ремі підсобні приміщення (ку хня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному корис туванні учасників спільної ч асткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної су місної власності.

При неможливості виділу ча стки будинку в натурі або вст ановлення порядку користува ння ним, власнику, що виділяєт ься, за його згодою присуджує ться грошова компенсація. Ро змір грошової компенсації ви значається за угодою сторін, а при відсутності такої угод и - судом по дійсній вартості б удинку на час розгляду справ и.

Під дійсною вартістю будин ку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті ч и місцевості. Для її визначен ня при необхідності признача ється експертиза.

В окремих випадках суд може , враховуючи конкретні обста вини справи, і при відсутност і згоди власника, що виділяєт ься, зобов'язати решту учасни ків спільної власності сплат ити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язко вим наведенням відповідних м отивів. Зокрема, це може мати м ісце, якщо частка у спільній в ласності на будинок є незнач ною й не може бути виділена в н атурі чи за особливими обста винами сумісне користування ним неможливе, а власник в буд инку не проживає і забезпече ний іншою жилою площею.

Аналізуючи названі норми к олегія суддів приходить до п ереконання, що умови, при наяв ності яких суд може прийняти рішення про припинення прав а на частку у спільному майні , повинні існувати у комплекс і, а тому наявність однієї з пе релічених у ст. 365 ЦК України ум ов припинення права на частк у не дає підстав для припинен ня права власності на частку .

Разом з тим, колегія суддів встановила, що спірний будин ок має 9 приміщень, 2 входи, зага льною площею 69,4 мІ та житловою площею 45,1 мІ.

Тому не можливо погодитись із висновками суду першої ін станції про те, що Ѕ частки цьо го будинку є незначною части ною і не може бути виділено в н атурі. Тим більше, що будь-яких висновків експертизи які б п ідтверджували ці обставини п озивач не надав. Неможливо по годитись і з тим, що річ є непо дільна оскільки як видно із п лану будинку він фактично ро зділений на дві частини (є два входи), а будівельно-технічна експертиза по справі не пров одилась і клопотання про її п ризначення від сторін не над ходило. Не доведено по справі і те, що спільне володіння май ном неможливе та що припинен ня права власності на частку не завдасть відповідачу іст отної шкоди.

Питання про вартість будин ку і поміщення вартості Ѕ час тини на депозитний рахунок в порядку ч. 2 ст. 365 ЦК України ні п озивачем, ні судом не визнача лось.

Ст. 60 ЦПК України встановлен о, що кожна сторона зобов'язан а довести ті обставини, на які вона посилається як на підст аву своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаю ться сторонами та іншими осо бами, які беруть участь у спра ві. Доказуванню підлягають о бставини, які мають значення для ухвалення рішення у спра ві і щодо яких у сторін та інши х осіб, які беруть участь у спр аві, виникає спір. Доказуванн я не може ґрунтуватися на при пущеннях.

Враховуючи наведене, колег ія суддів приходить до висно вку про те, що ОСОБА_4 не дов ів своїх позовних вимог, а том у в позові йому слід відмовит и в повному об' ємі. При цьому , розглядаючи справу в межах з аявлених позовних вимог, кол егія суддів не приймає до ува ги твердження ОСОБА_4 та й ого представника і свідків п ро те, що ОСОБА_4 купив, а О СОБА_1 продав спірну частку в будинку оскільки позов про визнання договору купівлі-п родажу укладеним не заявлявс я.

Судова колегія також вважа є за необхідне відмовити ОС ОБА_4 у всіх заявлених ним ви могах, оскільки всі заявлені вимоги, в тому числі і стягнен ня моральних збитків, зобов' язання всіх осіб, які прожива ють разом з ОСОБА_1 виписа тись із будинку можливі лише за умови задоволення вимоги про припинення права власно сті на частку ОСОБА_1 в буд инку і випливають із цієї вим оги.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги О СОБА_1 підлягають частковом у задоволенню.

Як вже викладено ОСОБА_1 є співвласником будинку А ДРЕСА_1, за даний будинок за кріплена земельна ділянка 0,10 га., для обслуговування житло вого будинка і 0,01 га гп. Для вед ення підсобного господарств а.

Згідно державного акта на п раво приватної власності на землю, названа земельна діля нка передана виконавчим комі тетом Хмельницької місь кої ради (рішення №714 від 28 груд ня 1995 року) у власність ОСОБА _4.

Разом з ти, як видно з матері алів справи, довідки радгосп у імені Щорса від 05 серпня 1986 ро ку за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 закріплено по 0,03 га. кожному. Р ешта 0,08 га. переведена в інші з емлі фонду радгоспу.

Крім цього, ст. 99 ЗК УРСР (в ре дакції 1970 року) встановлено, що особи, яким належить будинок на праві спільної власності , користуються земельною діл янкою спільно. Порядок корис тування нею визначається спі ввласниками будинку залежно від розміру часток в спільні й власності на будинок.

В той же час ст. 377 ЦК України д о особи, яка набула право влас ності на житловий будинок (кр ім багатоквартирного), будів лю або споруду, переходить пр аво власності, право користу вання на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без змін и її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановл ених для попереднього землев ласника (землекористувача). Р озмір та кадастровий номер з емельної ділянки, право на як у переходить у зв'язку з перех одом права власності на житл овий будинок, будівлю або спо руду, є істотними умовами дог овору, який передбачає набут тя права власності на ці об'єк ти (крім багатоквартирних бу динків).

Відповідні норми містятьс я і ЗК України в редакції від 1 8 грудня 1990 року та від 25 жовтня 2 001 року.

В зв' язку з викладеним, кол егія суддів приходить до вис новку, що приймаючи рішення п ро передачу ОСОБА_4 всієї земельної ділянки, виконавчи й комітет Хмельницької м іської ради порушив права О СОБА_1, а тому названий держа вний акт слід скасувати.

Що стосується позовних вим ог ОСОБА_1 про визнання за ним права на Ѕ частину цієї ді лянки то суд виходить з того, щ о документи щодо визначення в натурі меж земельних ділян ок сторін (по 0,03 га) в справі від сутні, а суд не наділений повн оваженнями для наділення сто рін земельними ділянками та встановлення меж землекорис тування. А в зв' язку з цим, в ц ій частині позову слід відмо вити, що не позбавляє позивач а і відповідача у встановлен ому законом порядку отримати земельні ділянки у відповід ності до їх часток у будинку з подальшою її приватизацією.

Суд не приймає до уваги твер дження ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 в частині свого позо ву пропустив строк позовної давності оскільки ОСОБА_1 постійно користувався і кор истується досі спірною ділян кою.

Враховуючи викладене, ке руючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК Укр аїни, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСО БА_1 задовольнити частков о.

Рішення Хмельницького міс ькрайонного суду Хмельницьк ої області від 14 квітня 2011 року скасувати.

Постановити по справі нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовільн ити частково.

Визнати недійсним державн ий акт на право приватної вла сності на земельну ділянку с ерії ХМ 04560, розташовану в АДР ЕСА_1 на ім' я ОСОБА_4 зар еєстрованої в Хмельницькі й міській раді 25 січня 1996 року .

В решті позовних вимог ОС ОБА_1 відмовити.

ОСОБА_4 в позові про припин ення права власності ОСОБА _1 на Ѕ частину будинку в АД РЕСА_1, визнання на цю частку будинку права власності за ОСОБА_4 та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 грошов их коштів за Ѕ частку будинку , зобов' язання ОСОБА_1 пе редати ОСОБА_4 Ѕ частину б удинку та усунути будь-які пе решкоди в праві володіння ни м, зобов' язання виселення із будинку всіх осіб там прож иваючих та стягнення з ОСОБ А_1 на користь ОСОБА_4 10000 гр н. моральної шкоди, відмовити .

Рішення набирає законної с или з моменту його проголоше ння, однак може бути оскаржен е шляхом подачі касаційної с карги протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили до Вищого спеціалізова ного суд України з розгляду ц ивільних і кримінальних спра в.

Голову ючий /підпис/ Судд і /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун