Постанова
від 28.05.2008 по справі 14/1
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "28" травня 2008 р.       Справа №  14/1

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/1

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Крот" (далі по тексту - ТОВ),  м. Кіровоград, вул. Тургенєва, 65,

до відповідача: державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі по тексту – ДПІ),  м. Кіровоград, вул. Глінки, 2,  

про скасування актів,   

Секретар судового засідання - А.В. Адаменко

Представники сторін:

від позивача - Кареліна Г.П., довіреність №3  від 21.04.08 р.;  

від відповідача - Панасенко І.Б., довіреність №13  від 03.04.08 р.;

від відповідача - Сінюкова Л..О., довіреність №18  від 14.04.08 р.;

Час прийняття постанови - 16 год. 25 хв.

Подано позов про визнання неправомірними дії суб'єкта владних повноважень Кіровоградської ОДПІ щодо призначення та проведення позапланової документальної перевірки ТОВ “Крот” 16.02.2006 р. та скасування  податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ №0000302310/0 від 23.02.2006 р., №0000312310/0 від 23.02.2006 р., №0000302310/1 від 22.03.2006 р., №0000312310/1 від 22.03.2006 р. згідно яких ТОВ “Крот” зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за березень 2003 року в сумі 14199,00 грн. та визначено податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій у сумі 38964,00 грн.

Позивач вважає відомості, викладені в акті перевірки необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки незаконними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що позапланова перевірка проведена відповідачем без достатніх правових підстав для її проведення.

Позивач вважає відомості, викладені в акті перевірки необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки незаконними.

В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що підприємство є добросовісним набувачем послуг та покупцем товару, яке в ціні послуг та товару сплатило продавцю податок на додану вартість, а тому має право для включення цієї суми до податкового кредиту. Несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції,  зазначає позивач, не впливає на податковий кредит покупця.

Позивач вважає, що податковий орган не може нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

В запереченнях на позов відповідач вважає вимоги ТОВ “Крот”  необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

                                                    В С Т А Н О В И В :

Головним державним податковим ревізором-інспектором Кіровоградської ОДПІ, правонаступником якої є ДПІ у м. Кіровограді,  на підставі наказу начальника Кіровоградської ОДПІ №57 від 15.02.2006 р. на направлення №327 від 16.02.2006 р. проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ “Крот” за березень 2003 року.

Документальною перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1,7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого  підприємством завищено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за березень 2003 року на сум у 14199,00 грн. та занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за березень 2003 року на  суму 25975,96 грн.

В зв'язку з виявленими в результаті перевірки порушеннями орган державної податкової служби виніс спірні податкове повідомлення-рішення.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в силу наступного.

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій,  звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та  зборів (обов'язкових платежів), додержання   валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької  діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі  -  платники податків) (пункт 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про  порушення платником податків законів України про оподаткування,  валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової  служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій  вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка  мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не  надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;  7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні  позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів  (обов'язкових  платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому  разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з  від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. (частина 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі  рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити  таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової  служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності.  Повідомлення  про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення  обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. (частина 8 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні).

Частина 8 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” викладена в редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 року № 2505-IV.

Згідно частини 1 статті 11–2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Враховуючи вказані правові норми господарський суд прийшов до наступних висновків.

Органи державної податкової служби мають право проводити позапланові виїзні перевірки платників податків  за наявності хоча б однієї з таких обставин вказаних в частині 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”). Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

08.11.2005 року на адресу ТОВ “Крот” направлено письмовий запит, лист №31972/23-1 “Про надання копії документів з питання підтвердження взаєморозрахунків  з ПП “Мірра”.

ТОВ “Крот” не прийняло до уваги запит податкового органу, в зв'язку з чим керуючись  статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу” начальником податкового органу видано наказ №57 від 15.02.2006 року  про проведення виїзної позапланової перевірки підприємства та  відповідне направлення №327 від 16.02.2006 р., яке 16.02.2006 року під розписку отримав керівник підприємства Апостолов В.С.

Таким чином, господарський суд не вбачає неправомірності в діях податкової служби під час призначення та проведення позапланової документальної перевірки ТОВ “Крот”, а тому відмовляє позивачу в задоволенні вимоги щодо визнання неправомірними дії суб'єкта владних повноважень Кіровоградської ОДПІ щодо призначення та проведення позапланової документальної перевірки.

В той же час господарський суд вважає безпідставним висновок податкової служби, викладений в акті перевірки №17\23-1\23687592 від 16.02.2006 р., що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно пункту 1.7 статті 1 цього Закону податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій – або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -  в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За нормою підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься  до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Під час перевірки позивача встановлено, що ним до складу податкового кредиту в березні 2003 року включено суми податку на додану вартість  по податковим накладним, виписаним ПП “Укрпродуніверсалгруп” на суму 24645,08 грн. та ПП “Мірра” на суму 15529,88 грн. по податковим накладним, що зазначені на сторінки 4 акту перевірки.

В ході проведення зустрічних перевірок основних постачальників податковим органом встановлено, що ПП “Укрпродуніверсалгруп” та ПП “Мірра” не знаходиться за юридичною адресою, рішенням місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 27.07.2004 року визначено недійсними установчі документи ПП “Укрпродуніверсалгруп” та скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 27.02.2002 р., рішенням місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 27.02.2004 року визнано недійсними установчі документи ПП “Мірра” з 02.11.2001 року.

Враховуючи викладені обставини, податкова служба наполягає, що податкові накладні підписані неуповноваженими особами ПП “Укрпродуніверсалгруп”, ПП “Мірра”, отже ТОВ “Крот” безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на підставі таких податкових накладних.

Відповідно до частин 1,2 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особи, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують, що позивач, здійснюючи з ПП “Укрпродуніверсалгруп”, ПП “Мірра” господарські операції, перераховуючи кошти контрагентам та отримуючи від них податкові накладні знав, що податкові накладні підписують особи, які не мали на те належних повноважень.  При цьому слід зазначити, що рішення Ленінського районного суду прийняті в  лютому, липні 2004 року, а господарські операції здійснювалися в березні 2003 року. На момент здійснення господарських операцій ПП “Укрпродуніверсалгруп”, ПП “Мірра” були зареєстровані, як платники податку на додану вартість та мали відповідні свідоцтва.

ДПІ у м. Кіровограді не надала суду доказів несплати ПП “Укрпродуніверсалгруп”, ПП “Мірра” податку на додану вартість по господарським операціям з позивачем, а також не надала доказів встановлення вини позивача щодо можливої несплати ПП “Укрпродуніверсалгруп”, ПП “Мірра” даного податку.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку-особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 статті 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10).  

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

За таких обставин господарський суд вважає безпідставним твердження ДПІ у м. Кіровограді про порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Враховуючи викладене, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги та скасовує податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000302310/0 від 23.02.2006 р., №0000312310/0 від 23.02.2006 р., №0000302310/1 від 22.03.2006 р., №0000312310/1 від 22.03.2006 р. згідно яких ТОВ “Крот” зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за березень 2003 року в сумі 14199,00 грн. та визначено податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій у сумі 38964,00 грн.

Керуючись частинами 1 - 3 статті 160, частинами 1 - 2  статті 162, статтею 163, частинами 1- 4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                            П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000302310/0 від 23.02.2006 року, №0000312310/0 від 23.02.2006 року, №0000302310/1 від 22.03.2006 року, №0000312310/1 від 22.03.2006 року згідно яких ТОВ “Крот” зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за березень 2003 року в сумі 14199 грн. 00 коп. та визначено податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій у сумі 38964 грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крот" (25014, м. Кіровоград, вул. Тургенєва, 65, ідентифікаційний код 23687592, відомості про рахунки відсутні) судові витрати по справі в розмірі 1,70 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

           СуддяДата виготовлення постанови в повному обсязі - 02.06.2008 року.   С. Б. Колодій

Дата ухвалення рішення28.05.2008
Оприлюднено11.06.2008
Номер документу1701016
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —14/1

Ухвала від 14.07.2020

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Карпинець В.І.

Ухвала від 03.07.2020

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Карпинець В.І.

Ухвала від 18.01.2012

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 26.09.2017

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Білоусов С. М.

Ухвала від 19.09.2017

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Білоусов С. М.

Ухвала від 22.01.2013

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 20.01.2010

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бойко С.М.

Ухвала від 17.02.2010

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Бойко С.М.

Судовий наказ від 04.04.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Підченко Ю.О.

Ухвала від 16.02.2010

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Юркевич М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні