Постанова

від 08.05.2008 по справі 14/232-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/232-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "08" травня 2008 р.                                                           Справа № 14/232-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від Малого багатопрофільного приватного підприємства "Фірма Агро": не з'явився,

від відповідачів:

- Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області: Боценка Д.І. -

 представника за довіреністю від 10.01.2008р.,

- Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області: не

  з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області, м.Вінниця та  Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, м.Гайсин Вінницької області  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "19" березня 2008 р. у справі № 14/232-05 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Малого багатопрофільного приватного підприємства "Фірма Агро",

смт.Теплик Вінницької області  

до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області,

м.Гайсин Вінницької області,

Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області, м.Вінниця

про відшкодування збитків, завданих безпідставним вилученням цукру на загальну

суму 22542,50 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.03.2008р. у справі №14/232-05 позов Малого багатопрофільного приватного підприємства "Фірма Агро" (смт.Теплик Вінницької області)  до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (м.Гайсин Вінницької області) та Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області (м.Вінниця) про відшкодування збитків, завданих безпідставним вилученням цукру на загальну суму 22542,50 грн., задоволено: стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області на користь МБПП "Фірма Агро" 22542,50 грн. збитків, 226,00 грн. витрат з державного мита, 69,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області та Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просять зазначене рішення суду скасувати з наведених у скаргах підстав та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області (т.3, а.с.11-15) мотивована, зокрема, тим, що місцевий господарський суд, дійшовши висновку про те, що відшкодування збитків позивачу потрібно проводити за рахунок коштів Державного бюджету України неправильно застосував ст.31 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", оскільки, на думку скаржника:

- зазначена стаття регламентує списання коштів з Державного бюджету України у 2008 році лише в трьох випадках, а саме: в разі відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів; в разі списання коштів за рішеннями судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави - в розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна; та в разі списання за відповідними рішеннями на користь працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції, бюджетної установи, які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення;

- списання коштів з Державного бюджету України у вищезазначених випадках здійснювалось тільки Державним казначейством України;

- місцевим господарським судом не враховано, що закони України про Держбюджет на відповідний рік приймаються на певний бюджетний період, визначений ст.3 Бюджетного кодексу України, а тому Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік", прийнятий на період з 01 січня по 31 грудня 2008 року, не може застосовуватись в іншому бюджетному періоді під час вирішення будь-яких спорів в судовому порядку;

- крім того, скаржник вважає, що фактично суд першої інстанції оскаржуваним рішенням встановив нові видатки для Державного бюджету України, оскільки відшкодування збитків, завданих юридичній особі незаконним діями органів державної податкової служби та її посадових осіб, за рахунок коштів Державного бюджету України Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" не передбачено;

- суд дійшов помилкового висновку, що збитки позивачу повинні бути відшкодовані з державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області, оскільки рахунки, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України відкриті на рівні Державного казначейства України, а на рівні ГУДКУ у Вінницькій області відкриті рахунки відповідним розпорядникам та отримувачам бюджетних коштів (у тому числі і Головному управлінню Державного казначейства у Вінницькій області як окремій юридичній особі, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету).

Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області також не погодилась з рішенням господарського суду Вінницької області у даній справі та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення (т.3,а.с.5-6).

Своїм правом на участь в судовому засіданні Гайсинська МДПІ Вінницької області не скористалась.

Разом з тим, 05.05.2008р. Гайсинською МДПІ Вінницької області подано до суду заяву від 11.04.2008р. №6907 (т.3, а.с.8,30) про відмову від апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.2008 р. у справі №14/232-05 на підставі ст.100 ГПК України, яку остання просила розглянути (заява від 05.05.2008р., т.3, а.с.29).

Згідно ч.1 ст.100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитись від неї до винесення постанови.

Розглянувши зазначену заяву  Гайсинської МДПІ, судова колегія встановила, що відмова від апеляційної скарги не суперечить чинному законодавству та не порушує будь-чиїх прав й охоронюваних інтересів, а тому Житомирський апеляційний господарський суд приймає відмову Гайсинської МДПІ Вінницької області від апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.2008 р. у справі №14/232-05.

Позивач - МБПП "Фірма Агро" свого представника в засідання суду не направив. Водночас, направив на адресу  апеляційного господарського суду письмові заперечення проти апеляційної скарги (за вх.№134 від 08.05.2008р., т.3, а.с.27-28), в яких зазначив, що вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ГУ ДКУ у Вінницькій області позивач вважає безпідставною та просить залишити її без задоволення. У зазначених письмових запереченнях проти апеляційної скарги позивач також повідомив про неможливість направити в засідання суду свого повноваженого представника в зв'язку з відрядженням.

Враховуючи, що всі учасники процесу були належним чином та своєчасно повідомлені про дату час та місце розгляду апеляційних скарг, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованою кореспонденцією ухвал суду (т.3, а.с.21-26), зважаючи на приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія приходить до висновку, що нез'явлення в судове засідання учасників процесу, повідомлених належним чином, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області, перевіривши в повному обсязі оскаржуване судове рішення, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Гайсинською МДПІ за результатами перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування від 23.09.1997р. за №357-26/20119418/3517 (т.1, а.с.6) про донарахування позивачу 16170,60 грн. податку на додану вартість, а також рішення №358-26/20119418/3559 (т.1, а.с.7) про донарахування 25361,96 грн. податку на прибуток,  загалом на суму 41532,56 грн.

Згідно інкасових доручень від 28.10.1997р. та 13.10.1998 р. на підставі рішень МДПІ від №357-26/20119418/3517 та №358-26/20119418/3559 з позивача списано 3857,28 грн., а також, згідно акту вилучення Гайсинської МДПІ від 19.12.1998р. (т.1, а.с.11,98) у позивача вилучено 17750 кг цукру-піску під податкову заставу в рахунок погашення податкової заборгованості.

Проте, названі рішення Гайсинської МДПІ, згідно рішення арбітражного суду Вінницької області від 11.11.1999 р. у справі №153/11-204 (т.1, а.с.8-10) були визнані недійсними, а рішенням арбітражного суду Вінницької області від 29.03.2001р. у справі №70/9-30 (т.1, а.с.115-116) Гайсинську МДПІ зобов'язано повернути МПП "Агро" безпідставно списані кошти в сумі 3857,28 грн., а також 21655 грн., які становили вартість вилученого та реалізованого цукру та, крім того, визнано такими, що не підлягають виконанню, інкасові доручення №145 від 13.10.1998р. та №246 від 28.10.1997р. Матеріалами справи підтверджується, що вказане рішення суду виконано в повному обсязі.

26.11.2001р. Мале багатопрофільне приватне підприємство "Фірма Агро" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Гайсинської МДПІ про відшкодування завданих позивачу збитків в сумі 22542,50 грн. з посиланням на те, що на час вилучення цукру (19.12.1998р.) його вартість складала 1,22 грн. за 1кг (17750кг х 1,22грн. = 21655грн.), а на період вирішення справи в арбітражному суді (станом на 26.03.2001р.) вартість цукру складала 2,49 грн. за 1кг (17750 кг х 2,49 грн. = 44197,50 грн.), тобто різниця між вартістю вилученого цукру та вартістю цукру складає 22542,50 грн. (44197,50 грн. - 21655 грн.), яку позивач вважає збитками.

Як зазначає позивач, сума збитків утворилась у зв'язку із необхідністю виконання ним свого обов'язку перед третіми особами щодо поставки цукру в натурі, який він вимушений був закуповувати по ціні, яка складалась на той час, в обґрунтування чого позивачем надано договори №3/09/98 від 01.09.1998 р., №20-09/97 від 20.09.1997р. (т.1, а.с.83-87), накладні (т.1, а.с.80-81). Стосовно ціни, за якою позивач вимушено закуповував цукор, позивач надав на її підтвердження довідки Вінницької товарної універсальної біржі, які свідчать, що вказана ціна перебуває у межах рівня цін, наведеного у листі Головного управління статистики у Вінницькій області №12-49-413/3507 від 30.11.2005р. (т.1, а.с.36).

Ухвалою господарського суду від 10.12.2001р. (т.1, а.с.25) позов МБПП "Фірма Агро" про стягнення з Гайсинської МДПІ 22542,50 грн. залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2002р. (т.1, а.с.42-43) апеляційну скаргу МБПП "Фірма Агро" задоволено: ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.12.2001р. скасовано, матеріали справи повернуто на розгляд до господарського суду Вінницької області.

За результатами нового розгляду справи господарським судом Вінницької області прийнято  рішення від 11.05.2004р. (т.1, а.с.123-124), яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з Гайсинської МДПІ на користь МБПП "Фірма Агро" 22542,50 грн. збитків.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.10.2004р. апеляційну скаргу Гайсинської МДПІ на рішення господарського суду Вінницької області задоволено: рішення суду Вінницької області від 11.05.2004р. скасовано, прийнято нове рішення, в позові відмовлено. Мотивуючи постанову про відмову в позові, апеляційний суд зазначив, що питання стягнення збитків слід було ставити при вирішенні спору у справі №70/9-30 про повернення безпідставно списаних коштів та вартості вилученого цукру в кількості 17750 кг.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2005р. (а.с.158-164, т.1) рішення господарського суду Вінницької області від 11.05.2004р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.10.2004р. скасовано та направлено справу на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Згідно ухвали від 25.06.2005р. (т.2, а.с.1) господарський суд Вінницької області прийняв справу до свого провадження та залучив до справи в якості відповідача Відділення Державного казначейства у Гайсинському районі Вінницької області. Ухвалою від 23.08.2005р. (т.2, а.с.6-7) господарський суд виключив з числа відповідачів відділення Державного казначейства в Гайсинському районі та залучив до справи в якості другого відповідача відділення Державного казначейства в Теплицькому районі Вінницької області (за місцем знаходження та реєстрації позивача).

В результаті нового розгляду справи господарським судом Вінницької області прийнято постанову від 05.12.2005 р. (т.2, а.с.57-60), згідно якої позов задоволено та стягнуто з Держбюджету України на користь МБПП "Фірма Агро" 22542,50 грн. збитків з посиланням на те, що вилучений у позивача МДПІ цукор був закуплений ним по ціні 1,22грн. за 1кг, а позивач вимушений був закуповувати цукор для виконання своїх договірних зобов'язань по ціні 2,49грн. за 1кг, та, разом з тим, відпустити по ціні, зазначеній у договорі - 1,22грн. за 1кг, в зв'язку з чим позивачу завдано збитків, зважаючи на неправомірне вилучення у нього цукру (неправомірність таких дій стверджується рішенням суду у справі №70/9-30).

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 р. у справі №14/232-05 (справа розглядалась за правилами, встановленими КАС України) постанову господарського суду Вінницької області від 05.12.2005 р. у справі №14/232-05 залишено без змін, а апеляційні скарги Гайсинської МДПІ та Відділення Державного казначейства у Теплицькому районі Вінницької області  - без задоволення (т.2, а.с.131-133).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2007р. касаційну скаргу відділення Державного казначейства у Теплицькому районі Вінницької області відхилено, а названі судові акти - постанову господарського суду Вінницької області від 05.12.2005р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06.04.2006р. у справі №14/232-05 залишено без змін (т.2, а.с.165-168).

Разом з тим, за результатами розгляду касаційної скарги Гайсинської МДПІ Вінницької області на вказані судові акти згідно ухвали від 19.12.2007 р. (а.с.198-201, т.2) скаргу задоволено, постанову господарського суду Вінницької області від 05.12.2005р., ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.09.2007 р.  скасовано; закрито провадження в адміністративній справі, а матеріали повернуто до господарського суду Вінницької області для розгляду в порядку господарського судочинства.

Справу №14/232-05 було прийнято до провадження господарським судом Вінницької області згідно ухвали від 12.02.2008р. (т.2, а.с.203). Згідно заяви представника МБПП "Фірма Агро" від 26.02.2008 р. про зміну предмету позову (т.2, а.с.216) позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача завдані збитки в сумі 22542,50 грн. та стягнути з Гайсинської МДПІ судові витрати.

Згідно ухвали від 27.02.2008 р. у справі №14/232-05 (а.с.221, т.2) господарським судом здійснено заміну відповідача у справі - Відділення державного казначейства у Теплицькому районі Вінницької області на Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.03.2008р. у справі №14/232-05 позов було задоволено та стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області 22542,50 грн. збитків, 226,00 грн. витрат з державного мита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.2, а.с.234-237).

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з таким рішенням місцевого господарського суду, беручи до уваги викладене, а також враховуючи наступне.

У відповідності до ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі  незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі ст.56 Закону України "Про власність" (чинного на момент виникнення спірних відносин) державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому п.4 ст.48 цього Закону, а саме: збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи.

Статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до приписів ст.440 ЦК УРСР шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Матеріалами справи підтверджується, що Гайсинська МДПІ неправомірними діями щодо вилучення цукру, визнаними такими рішенням арбітражного суду Вінницької області у справі №70/9-30, заподіяла позивачу збитки, оскільки стягнутих у сумі 21655,00 грн. коштів не вистачило для придбання необхідної кількості цукру для виконання позивачем своїх договірних зобов'язань за договорами №20-09/97 від 20.09.1997 р. та №3-09/98 від 01.09.1998 р. (в подальшому пролонгованих), згідно яких позивач повинен був за поставлене дизельне паливо фірмами "АКБ"  та ТОВ "Капіта" розрахуватись відповідною кількістю цукру.

Матеріалами справи, зокрема, накладними (т.1, а.с.80-81, 89-92) та договорами (т.1, а.с.83-87) підтверджується також, що у зв'язку з неправомірним вилученням цукру позивач вимушений був придбати цукор-пісок для проведення розрахунків зі своїми контрагентами по ціні 2,49 грн. за 1кг, а відпустити по ціні, зазначеній у договорі -             1,22 грн. за 1кг. Вказана обставина також не заперечується сторонами по справі.

На підтвердження ціни, за якою позивач вимушено закуповував цукор, в матеріалах справи знаходяться довідки Вінницької товарної універсальної біржі (т.1, а.с.14, т.2, а.с.51-55), згідно яких ціна перебуває у межах рівня цін, наведеного у листі Головного управління статистики у Вінницькій області №12-49-413/3507 від 30.11.2005р. (т.2, а.с.36).

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдані збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, якими зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Так, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, як для виникнення зобов'язання з відшкодування збитків, так і деліктного зобов'язання необхідна наявність сукупності умов, які формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вини.

Водночас, статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом самоврядування незалежно від вини цих органів.

В даному випадку, як вбачається з наведеного вище, наявність шкоди, протиправність дій Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, наявність вини останньої та причинно-наслідковий зв'язок між діями і завданими збитками підтверджена матеріалами справи, не заперечується відповідачами та не спростована ними згідно ст.33 ГПК України.

Судова колегія зазначає також, що відсутність асигнувань на відшкодування збитків, завданих діями органу державної податкової служби, не може слугувати підставою для відмови у позові й стягнення їх з Державного бюджету України через відповідний територіальний орган Державного казначейства України.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарський суд Вінницької області законно та обґрунтовано задовольнив позов, стягнувши з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області на користь позивача    22542,50 грн. збитків та відшкодувавши йому судові  витрати.

Доводи ж апеляційної скарги спростовуються наведеним та не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Керуючись ст.ст.  100,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти відмову Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області від апеляційної скарги.

2. Рішення господарського суду Вінницької області  від 19 березня 2008 року у справі №14/232-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області, м. Вінниця  - без задоволення.

3. Справу №14/232-05 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3, 4 - відповідачам,

5 - в наряд