Ухвала

від 26.05.2008 по справі 34/529

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

34/529

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

26 травня 2008 р.                                                                                   № 34/529  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Реактив Аутдор”, м. Київ (далі –ТОВ “Реактив Аутдор”)

на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2007

зі справи № 34/529

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама”, м. Київ

до ТОВ “Реактив Аутдор”

про стягнення 239 190, 10 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальності “Точка.Ру”, м. Київ

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2007 позов задоволено.

ТОВ “Реактив Аутдор” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційної скаргою, в якій просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове. Скаржником також подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги, яке мотивовано неотриманням копії оскаржуваного рішення.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною третьою статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною першою статті 51 ГПК України передбачено, зокрема, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було підписано 27.11.2007, тобто перебіг строку, передбаченого частиною третьою статті 85 ГПК України, починається саме від цієї дати.

Відповідно до частини першої статті 53 ГПК України за заявою, зокрема, сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

У даному разі оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду згідно з зазначеними приписами статті 85 ГПК України набрало законної сили 07.12.2007, а строк його оскарження в касаційному порядку, з урахуванням приписів статті 51 ГПК України, закінчився 08.01.2008. Касаційну скаргу ж відповідно до поштового штемпеля на конверті було відправлено 04.03.2008, тобто після закінчення строку її подання.

ТОВ “Реактив Аутдор” в обґрунтування свого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги посилається на те, що ним не було отримано копії оскаржуваного рішення, а з текстом цього рішення він ознайомився завдяки третій особі, якій воно було надіслано 29.11.2007.

Приписами статті 87 ГПК України передбачено, зокрема, що рішення місцевих господарських судів розсилаються сторонам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до відмітки та штемпеля на зворотній стороні останнього аркуша рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2007 останнє було відправлено сторонам (і третій особі) 28.11.2007, тобто в межах строку, передбаченого ГПК України. Будь-яких інших доводів щодо неможливості оскарження рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2007 ТОВ “Реактив Аутдор” не зазначено.

В зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні правові підстави для відновлення зазначеного строку та задоволення відповідного клопотання скаржника.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання її копії іншій стороні у справі.

Між тим, у додатку до касаційної скарги зазначено: “…–Доказ направлення апеляційної скарги на адресу позивача та третьої особи. –платіжне доручення про сплату держмита;”. Проте будь-яких відомостей про направлення саме касаційної (а не, як помилково зазначено в додатках, “апеляційної”) скарги позивачеві або відміток про безпосереднє вручення йому згаданої копії матеріали скарги не містять; не додано до скарги й доказів сплати державного мита. Зазначене підтверджується актом Вищого господарського суду України від 19.05.2008 № 3.2-10/177.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга на приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

- скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і клопотання про відновлення цього строку відхилено.

Керуючись частиною першою статті 53, пунктами 3, 4, 5 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю                   “Реактив Аутдор” у відновленні строку подання касаційної скарги зі справи № 34/529.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2007 зі справи № 34/529 повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Реактив Аутдор”.

Суддя                                                                                           В. Селіваненко          

Суддя                                                                                            І. Бенедисюк

Суддя                                                                                            Б. Львов