Постанова

від 18.03.2011 по справі 9-6/11

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          

                                                                                                              Справа № 9-6/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" березня 2011 р.            Глобинський районний суд  Полтавської області в складі:

          головуючої                              - судді  Левицької Т.В.

          при секретарі                              - Папенко Л.І.

          з участю: прокурора                    -  Крутипороха О.В.

          адвоката                                                 -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Глобине   подання в.о.слідчого СВ  Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_2,  погоджене прокурором Глобинського району Полтавської області ОСОБА_3,  про обрання запобіжного заходу  у вигляді    взяття під варту  щодо обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АССР, чуваша, громадянина ОСОБА_5, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 в м Кременчуці Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого за наймом, проживаючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, -

в с т а н о в и в :

З матеріалів подання вбачається, що  01.03.2004 року близько 21-30 години, в районі будинків №№ 96 і 99 по вулиці Набережній в м. Глобине, неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, заподіяли ОСОБА_8 тілесні ушкодження.

Труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті був виявлений 02.03.2004 року в районі будинку № 99 на вулиці Набережній в м. Глобине.

Згідно висновку судово –медичної експертизи Головного бюро судово –медичних експертиз МОЗ України № 277 від 09.02.2007 року, в ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 1- закритої травми правої бокової  поверхні шиї та правого надпліччя у вигляді крововиливів в м’які тканини, нервові стовбури, ганглії та стінку загальної сонної артерії, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння, від якого настала смерть ОСОБА_8; 2-закритий перелом 9-го ребра справа має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості; 3-усі рани, садна, синці і крововиливи в м»які тканини мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок закритої травми правої бокової поверхні шиї та правого надпліччя у вигляді крововиливів в м’які тканини, що муфтоподібно поширюються на нервові стовбури правого -плечевого нервового сплетення, ганглії та стінку загальної сонно артерії,  яка призвела до гострого розладу діяльності серцево-судинної системи.

          По даному факту відносно ОСОБА_4 11.08.2010 року в.о.слідчого СВ  Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_2О порушена кримінальна справа № 04530012\3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2  ст. 121 КК України.

          11.08.2010 року  винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого по справі і його оголошено в розшук.

          18.08.2010 року з кримінальної справи № 04530012 матеріали відносно ОСОБА_4 виділено в окреме провадження з № 103030157 і досудове слідство по виділеній кримінальній справі зупинено на підставі пункту 1 статті 206 КПК України.

10.03.2011 року  місцезнаходження ОСОБА_4 було встановлено  і досудове слідство по справі було відновлено.

          10.03.2011 року о 14 годині 30 хвилин  в порядку ст. 115 КПК України було затримано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

          11.03.2011 року  постановою Глобинського районного суду Полтавської області строк затримання ОСОБА_4 було  продовжено до 10 діб.

          В.о.слідчого СВ  Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області майор міліції ОСОБА_2 в поданні, з метою попередити можливість обвинуваченого  ухилятися від слідства і суду та перешкодити встановленню істини по кримінальній справі, прохає обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 в якості запобіжного заходу взяття під варту, мотивуючи тим, що останній скоїв тяжкий умисний злочин, за який кримінальним законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі  на строк від семи до десяти років,  враховуючи, що обвинувачений за місцем проживання характеризувався посередньо, не має місця роботи, суспільно –корисною працею не займається, не має постійного місця проживання, мешкає без реєстрації, свою вину заперечує, свідками по справі є знайомі і приятелі ОСОБА_4, перебуває в розшуку.

          В судовому засіданні прокурор Крутипорох О.В., слідчий  Євтухов С.О.  подання підтримували, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

          При допиті в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину не визнав, вказав, що він не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_8, зазначив, що він не переховувався, а на протязі більше, ніж один рік постійно проживав у цивільному шлюбі разом з дружиною та дитиною за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації, про те, що відносно нього було порушено кримінальну справу та про те, що він перебуває в розшуку йому не було відомо. Пояснив, що він є громадянином РФ, на даний час ним порушено правила паспортного режиму, з матеріальних причин.

          Адвокат ОСОБА_9 вважає, що відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки на даний час закінчився строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вказаний злочин, його вина не підтверджується доказами, в матеріалах справи відсутні дані щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_4 та про вчинення фактичних розшукових заходів щодо нього.

          Суд, допитавши обвинуваченого, заслухавши думку прокурора та адвоката, дослідивши матеріали подання, вивчивши матеріали кримінальної справи,  прийшов до наступного .

Розглядаючи подання щодо взяття під варту згідно ст. 148 КПК України необхідно мати достатньо підстав вважати, що особа може ухилитися від слідства й суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній  справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року № 4 при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд має додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року № 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК, можуть не забезпечити виконання обвинуваченому процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК, і його належної поведінки.

Ні в поданні слідчого, яке погоджено прокурором, ні в судовому засіданні в ході допиту слідчого та вивчення матеріалів кримінальної справи не було надано суду доказів, які б давали достатні підстави вважати, що  станом на момент розгляду вказаного подання ОСОБА_4 буде намагатися ухилитися від  слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.

При прийнятті рішення, у відповідності до вимог ст. 150 КПК України,  суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який є тяжким, але також бере до уваги те, що згідно пояснень ОСОБА_4 йому не було відомо, що відносно нього була порушена кримінальна справа та про те, що його оголошено в розшук,  він на протязі останнього року проживав зі своєю сім»єю за адресою: АДРЕСА_2, що також  підтверджується  показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, протоколи допиту яких є  в  матеріалах подання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності не притягувався, на протязі 1 року постійно проживає зі своєю сім»єю за адресою: АДРЕСА_2, за місцем проживання виконком Автозаводської райради  компрометуючих матеріалів не має, за місцем проживання сусідами характеризується позитивно, має на утриманні одну малолітню дитину –доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 , працює за наймом.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 порушено, постанову про притягнення його як обвинуваченого винесено  та його оголошено в розшук в один день –11 серпня 2010 року, що викликає обґрунтовані сумніви щодо вжиття слідчим у відповідності до вимог ст. 137 КПК України заходів щодо встановлення місця перебування обвинуваченого. В даний час  постанова про притягнення як обвинуваченого та про оголошення розшуку ОСОБА_4  оскаржується  захисником обвинуваченого (скарга від 16.03.2010 року). Даних про те, що ОСОБА_4 було відомо, що відносно нього порушена кримінальна справа та що його оголошено в розшук, в ході судового засідання не встановлено.

Допитаний в судовому засіданні слідчий пояснив, що в нього не має достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 перешкоджатиме встановленню істини по справі.

Доводи органів досудового слідства про те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у справі та переховуватися від органів слідства та суду, нічим не обґрунтовані.

Органами досудового слідства не надано доказів про існування факторів чи обставин, які можуть свідчити про те, що обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи на волі, порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки та продовжуватиме злочинну діяльність..

З огляду на викладене,  суд прийшов до висновку про відсутність на даний час підстав для задоволення подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та фактичні дані про його особу, суд вважає можливим застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. На думку суду, цей запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 затриманий, суд вважає можливим звільнити його з-під варти із залу суду.

Керуючись ст.ст.148, 149, 150, 151, 155, 165-1, 165-2 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

          Відмовити в задоволенні подання в.о.слідчого СВ  Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_2,  погодженого прокурором Глобинського району Полтавської області ОСОБА_3,  про обрання запобіжного заходу  у вигляді    взяття під варту  щодо обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АССР, чуваша, громадянина ОСОБА_5, проживаючого  за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 в м Кременчуці Полтавської області, запобіжний захід - підписку про невиїзд за місцем його постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 в м Кременчуці Полтавської області, про що оголосити обвинуваченому.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4  його обов'язок не відлучатися із зазначеного місця проживання без дозволу слідчих і судових органів, з'являтися на першу вимогу судово-слідчих органів. У випадку порушення ним цих зобов'язань підписка про невиїзд буде змінена в порядку ст.151 КПК України більш суворим запобіжним заходом.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти із залу суду.

          На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом трьох діб з дня її винесення.

          СУДДЯ                                                                                Т. В. Левицька