Постанова

від 12.07.2011 по справі 14/214(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

12.07.11 Справа № 14/214(10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний г осподарський суд у складі су ддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Б ойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового з асідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник

від відповідач (апелянта) - Оприско М. В. - представн ик

розглянув апеляційну с каргу ТзОВ «Проект-Укр аїна», м. Львів б/н і б/д

на рішення господарсь кого суду Львівської області від 20.04.2011 р. (суддя Кітаєва С. Б.)

у справі № 14/214(10)

за позовом ОСОБА_5, м. Львів

до відповідача ТзОВ « Проект-Україна», м. Львів

про стягнення 76 266 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господ арського суду Львівської обл асті від 20.04.2011 р. у справі № 14/214 (10) по зовні вимоги ОСОБА_5, м. Льв ів задоволено повністю, з Т зОВ «Проект-Україна», м. Льв ів на користь позивача стягн уто 77 862, 43 грн., в тому числі 65 621, 38 гр н. інфляційних втрат та 12 241, 05 гр н. 3 % річних, 778, 62 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

Рішення суду мотивов ане тим, що оскільки відповід ач мав строкове грошове зобо в' язання перед позивачем у вигляді виплати вартості май на у зв' язку із виходом учас ника з товариства, тому засто сування ст. 625 ЦК України є прав омірним, оскільки є способом захисту майнового права та і нтересу кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні мат еріальних витрат, понесених ним від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів та отриманні комп енсації від боржника за кори стування утримуваними ним гр ошовими коштами, належними д о сплати кредиторові.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить д ане рішення скасувати та при йняти нове, яким у задоволенн і позову відмовити, а посилаю чись на те, що виходячи із прав ового аналізу ст. 625 ЦК України , апелянт зазначає, що можливі сть нарахування 3 % річних та і ндексу інфляції за весь час п рострочення пов' язано з про типравною поведінкою відпов ідача та фактом порушення гр ошового зобов' язання В дан ому випадку правовідносини, що виникли між сторонами у да ній справі, є корпоративними і не наділені ознаками, які пр итаманні грошовим зобов' яз анням, оскільки зобов' язанн я по виплаті коштів виникли н а підставі статуту, а не цивіл ьно-правової угоди.

У відзиві на апеляційну с каргу позивач просить залиши ти рішення господарського су ду Львівської області без зм ін, а апеляційну скаргу без за доволення, мотивуючи тим, що о станній днем розрахунку відп овідача з позивача є 27 грудня 2007 року, в який позивач не отрим ав ні вартості частини майна , ні належної частки прибутку , чим, на думку позивача, поруш ено норми ст.ст. 10, 54 Закону Укра їни «Про господарські товари ства», п.п. 4, 10 статуту ТзОВ « Проект Україна». Також позив ач вважає, що оскільки зобов' язання, яке виникло між ним і в ідповідачем, носить грошовий характер, то застосування ст . 625 ЦК України є обґрунтованим .

Розглянувши наявні у спра ві матеріали, давши належну о цінку доводам та заперечення м, які містяться в апеляційні й скарзі, відзиві на неї, заслу хавши пояснення представник ів сторін у судових засіданн ях, колегія суддів апеляційн ого господарського суду дійш ла висновку, що рішення госпо дарського суду першої інстан ції слід скасувати, а апеляці йну скаргу задоволити з наст упних підстав.

Судом встановлено, що ОСО БА_5 був засновником відпов ідача, частка якого становил а 33, 3 % у статутному (складеному ) капіталі, що в грошовому вира зі на відповідну дату станов ить 3 542 грн. (п. 1.1.2, 5.2 статуту ТзОВ «Проект Україна», нова реда кція якого зареєстрована 13.07.200 5 р.).

Заявою від 27.09.2006 р., посвідчено ю нотаріально приватним нота ріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБ А_6, позивач повідомив відпо відача про свій вихід зі скла ду учасників товариства та п росив провести із ним розрах унок в порядку, передбаченом у чинним законодавством Укра їни.

Відповідно до ст. 54 Закону Ук раїни «Про господарські това риства», при виході учасника з товариства з обмеженою від повідальністю йому виплачує ться вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Ви плата провадиться після затв ердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в с трок до 12 місяців з дня виходу . На вимогу учасника та за згод ою товариства вклад може бут и повернуто повністю або час тково в натуральній формі. Пр и визначенні порядку і спосо бу обчислення вартості части ни майна товариства та части ни прибутку, яку має право отр имати учасник при виході (вик люченні) з ТзОВ (ТзДВ), а так ож порядку і строків їх випла ти господарські суди мають з астосовувати відповідні пол оження установчих документі в товариства. У випадку невре гульованості в установчих до кументах вартість частини ма йна товариства, що підлягає в иплаті, повинна відповідати вартості чистих активів това риства, що визначається в пор ядку, встановленому законода вством, пропорційно його час тці в статутному капіталі то вариства на підставі балансу , складеного на дату виходу (ви ключення). Розрахунок належн ої учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Рішенням господарського с уду Львівської області від 13.0 4.2010 р. у справі № 15/49 між тими ж сто ронами з урахуванням постано ви Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р . постановлено стягнути з Т зОВ «Проект Україна» на кор исть ОСОБА_5 124 608, 60 грн. (варті сть частини майна товариства , пропорційну частці позивач а у складеному капіталі) та 957 г рн. (частину прибутку товарис тва за рік, у якому позивач вий шов з товариства).

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, фа кти, встановлені рішенням го сподарського суду (іншого ор гану, який вирішує господарс ькі спори) під час розгляду од нієї справи, не доводяться зн ову при вирішенні інших спор ів, в яких беруть участь ті сам і сторони.

В даній справі позивач, вихо дячи з встановленого постано вою апеляційної інстанції ро зміру частки, яка підлягає ви платі йому у зв' язку з виход ом з товариства, просить стяг нути 65 621, 38 грн. інфляційних втр ат за період з лютого 2008 року по березень 2010 року та 12 241, 05 грн. 3 % рі чних за період з 01.01.2008 р. по 12.04.2011 р. в ід розміру частки у статутно му фонді товариства.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК Укр аїни, боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також 3 % р ічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором а бо законом.

Проте, колегія суддів вважа є, що виплата вартості частки майна товариства при виході його учасника не є договірни м зобов' язанням товариства , а тому відповідальність, пер едбачена законом за порушенн я грошового зобов' язання, н е може бути застосована.

Відповідно до ст. 167 ГК Укра їни, корпоративні права - це права особи, частка якої визн ачається у статутному фонді (майні) господарської органі зації, що включають правомоч ності на участь цієї особи в у правлінні господарською орг анізацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активі в у разі ліквідації останньо ї відповідно до закону, а тако ж інші правомочності, передб ачені законом та статутними документами.

Проаналізувавши положення ст.ст. 173, 176 ГК України, судова ко легія вважає, що між позивача ми та відповідачем існували організаційно-господарські зобов' язання, що виникають у процесі управління господ арською діяльністю між суб' єктом господарювання та суб' єктом організаційно-господа рських повноважень, в силу як их зобов' язана сторона пови нна здійснити на користь дру гої сторони певну управлінсь ко-господарську (організацій ну) дію або утриматися від пев ної дії, а управнена сторона м ає право вимагати від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.

Доводи позивача щодо існув ання між ним і відповідачем п рострочених грошових зобов' язань згідно зі ст.ст. 509, 625 ЦК Ук раїни слід визнати безпідста вними за відсутністю в орган ізаційно-господарських зобо в' язаннях ознак дій, передб ачених у понятті грошового з обов' язання, оскільки у орг анізаційно-господарських зо бов' язаннях учасник господ арського товариства є одноча сно кредитором, боржником і в ласником частки статутного ф онду в межах розміру його час тки.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.3, 5.4, 5.7 стат уту відповідача, для забезпе чення діяльності товариства за рахунок вкладів учасникі в створюється статутний капі тал товариства. Вкладами уча сників товариства можуть бут и будинки, споруди, обладнанн я та інші матеріальні ціннос ті, цінні папери, права корист ування землею, водою та іншим и природними ресурсами, а так ож інші майнові права (в тому ч ислі на інтелектуальну власн ість), грошові кошти, в тому чи слі в іноземній валюті. Варті сть внесених вкладів станови ть частку кожного учасника у статутному капіталі товарис тва. При виході учасника з тов ариства йому виплачується ва ртість майна товариства, про порційно його частці у стату тному капіталі. Майно, переда не учасником товариству тіль ки в користування повертаєть ся в натуральній формі без ви нагороди.

Відтак обов' язок поверне ння вкладу не має визначення грошового зобов' язання і м омент прострочення такого зо бов' язання заснований не на зобов' язаннях господарськ ого товариства перед учасник ом товариства, а на зобов' яз аннях ухвалити відповідне рі шення його засновниками на з агальних зборах.

Оскільки ст. 625 ЦК України не регулює зобов' язання учасн иків господарського товарис тва у майнових відносинах мі ж ними, положення цієї норми, н е поширюється на корпоративн і відносини з урахуванням то го, що положення ст. 54 Закону Ук раїни «Про господарські това риства», як спеціального зак ону, не передбачають майнову відповідальність за невипла ту частки у статутному фонді товариства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь. Господарський суд прийма є тільки ті докази, які мають з начення для справи. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

Враховуючи наведене, апеля ційний господарський суд вва жає, що рішення господарсько го суду першої інстанції при йняте з неповним врахування всіх обставин справи та з нев ірним застосуванням норм чин ного законодавства, а тому пі длягає скасуванню

.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК У країни, Львівський апеляційн ий господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ск аргу ТзОВ «Проект-Україн а», м. Львів задоволити.

2. Рішення господарськ ого суду Львівської області від 20.04.2011 р. у справі № 14/214 (10) скасув ати. Прийняти нове рішення.

В позові ОСОБА_5, м. Львів до ТзОВ «Проект-Укр аїна», м. Львів про стягнення 7 7 862, 43 грн., в тому числі 65 621, 38 грн. ін фляційних втрат та 12 241, 05 грн. 3 % р ічних відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НО МЕР_1) на користь ТзОВ «П роект-Україна», м. Львів 390 грн. в повернення витрат по сплат і державного мита.

3. Господарському с уду Львівської області видат и наказ в порядку ст. 116 ГПК Укра їни.

4. Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я та може бути оскаржена в кас аційному порядку.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.

Повний текст постано ви виготовлений 14.07.2011 р.