Постанова

від 08.04.2008 по справі 15/03

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

08.04.08                                                                                          

Справа  № 15/03

м. Львів

Львівський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                      

      Процика Т.С.

суддів                                                                               

Городечної М.І.

Кузя В.Л.

при секретарі судового

засідання Трускавецькому В.П.

розглянув           у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 від 23.01.2008р.

на рішення          Господарського суду Рівненської

області від 16.01.2008р.

у справі           № 15/03

за позовом           Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, м. Рівне

до відповідача          Підприємства облспоживспілки  «Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий

комбінат», м. Рівне

про           визнання співвласником приміщення

магазину

за

участю представників:         

від

позивача -не

з'явився;

від

відповідача -Мартинов

О.Ю. -представник.

Представникам

сторін права і обов'язки, передбачені ст.22 Господарського процесуального

кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено.

Сторони

належним чином повідомлені про дату, місце і час засідання суду, що

підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (копій

ухвали від 11.03.2008р у цій справі про відкладення розгляду справи) № 2948179,

№ 2948888 і № 2948187, які є в матеріалах справи.

Рішенням

Господарського суду Рівненської області від 16.01.2008р. у справі № 15/03,

суддя Коломис В.В., у позові відмовлено, заходи до забезпечення позову, вжиті

відповідно до ухвали господарського суду від 20.12.2007р., у вигляді накладення

арешту на приміщення магазину за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 3 скасовано.

Рішення

суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ч.1,ч.4 ст.778 Цивільного

кодексу України (далі ЦК України), а також зокрема тим, що:

-          відповідно до п. 5.3.1 Договору,

орендар має право з письмового дозволу орендодавця за рахунок власних коштів та

власними силами проводити поточний ремонт орендованих приміщень, рампи,

асфальтового покриття під'їзних до орендованих приміщень шляхів, які знаходяться

на території орендодавця, реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення

орендованих приміщень;

-          ОСОБА_2 відповідно до розпорядження

правління Рівненської облспоживспілки від 18.12.03р. за №149-рк був прийнятий

на посаду інженера І-ої категорії з технічного нагляду управління капітального

будівництва, охорони праці, безпеки руху і техніки з 22.12.2003р., який

відповідно до розпорядження правління Рівненської облспоживспілки від

13.06.2005р. за № 50-рк був звільнений з займаної посади з 13.06.2005р. в

зв'язку з переведенням за його згодою на роботу в підприємство споживчої

кооперації «Рівненський завод торгівельного обладнання»;

-          ОСОБА_2 був звільнений з роботи в

облспоживспілці з 13 червня 2005 року, в той же час, коли договір оренди між

сторонами у справі було укладено 01 січня 2006 року (під час дії якого, як

вказує позивач у позовній заяві і були здійснені ремонтні роботи, в результаті

яких складське приміщення перетворилось на приміщення магазину);

-          відповідно до Свідоцтва про право

власності, виданого КП Рівненським МБТІ 17 серпня 2000р. Спільному підприємству

заготівельно-виробничо-збутовий комбінат Рівненської облспоживспілки,

правонаступником якого є відповідач (п.1.1 Статуту), на праві колективної

власності належать вбудовані приміщення магазину № 10, які розташовані у м.

Рівне по вул. Соборній, 3.

Не

погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Суб'єкт підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1, позивач у справі, подала апеляційну скаргу,

в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 16

січня 2008 року у цій справі, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник

посилається зокрема на те, що оскаржене рішення місцевого господарського суду

прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, судом не враховано

ст.ст.328, 778 ЦК України.

Підприємство

облспоживспілки  «Рівненський

заготівельно-виробничо-збутовий комбінат», відповідач у справі, подало

заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду

Рівненської області від 16.01.2008р. у цій справі залишити без змін, а

апеляційну скаргу позивача -без задоволення з підстав правомірності і

обґрунтованості рішення.

Позивач

(скаржник), обґрунтовуючи свої позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги,

посилається зокрема на те, що:

- нею

(ОСОБА_1) за період дії договору оренди складського приміщення, укладеного 01

січня 2006 року з відповідачем, було здійснено його ремонт, в результаті чого

складське приміщення перетворилося на приміщення магазину, в якому, в свою

чергу,  підприємцем на даний час і

здійснюється торгівельна діяльність;

- в

момент передачі складського приміщення в оренду, балансова вартість останнього

складала 10 000, 00 грн. В свою чергу, вартість ремонтних робіт, здійснених

позивачем в період дії договору та погоджених орендодавцем, склала 25954 грн.

74 коп.;

-

позивач вважає, що вона, як орендар майна, здійснивши його поліпшення, за

згодою наймодавця, в результаті яких була створена нова річ, стала її

співвласником відповідно до ст.ст.328, 778 ЦК України.

Відповідач,

заперечуючи вимоги позову та обґрунтовуючи свої вимоги, посилається зокрема на

те, що:

-

будь-яких письмових погоджень на проведення поліпшень чи переобладнання  приміщення 

магазину по вул. Соборній, 3 в м. Рівне 

він  підприємцю ОСОБА_1 не

надавав;

-

посилання позивача на перетворення в результаті здійснених нею ремонтних робіт

складських приміщень в приміщення магазину є безпідставними, оскільки,

відповідно до свідоцтва про право власності від 17.08.2000р., Спільному підприємству

заготівельно-виробничо-збутовий комбінат, правонаступником якого він є, на

праві колективної власності належать вбудовані приміщення магазину № 10 по вул.

Соборній, 3 в м. Рівне;

-

крім того, за попередньо укладеним договором оренди магазину від 25.10.2003р.

позивачу передавались в оренду приміщення магазину та підвали магазину за

вказаною адресою, що повністю спростовує твердження позивача в цій частині.

Представник

відповідача у судових засіданнях підтримав свої доводи та заперечення,

викладені, у відзиві на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у

судових засіданнях.

Розглянувши

матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника

відповідача у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського

суду з позовом до Підприємства облспоживспілки «Рівненський

заготівельно-виробничо-збутовий комбінат»про визнаня її співвласником

приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 3.

Як

встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи,

01 січня 2006 року між сторонами у справі був укладений договір оренди

нежитлового приміщення (далі -договір) (а.с.а.с.10, 12),  відповідно до якого відповідач передав позивачу

в строкове платне користування складські приміщення, які знаходяться за

адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 3.

Відповідно

до п.3.1 Договору, його дію встановлено з 01.01.2006р. по 01.01.2010р.

Рішенням

Господарського суду Рівненської області від 20.06.2007р. у справі № 15/178,

залишеним без змін Постановами Львівського апеляційного господарського суду від

23.08.2007р. та Вищого господарського суду України від 27.11.2007р.,

вищезазначений договір визнано дійсним (а.с.а.с.13-22).

Відповідно

до п. 5.3.1 Договору, орендар має право з письмового дозволу орендодавця за

рахунок власних коштів та власними силами проводити поточний ремонт орендованих

приміщень, рампи, асфальтового покриття під'їзних до орендованих приміщень

шляхів, які знаходяться на території орендодавця, реконструкцією, технічне

переоснащення, поліпшення орендованих приміщень.

Згідно

з ч. 1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору

найму, лише за згодою наймодавця.

Суд

апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції у тому, що доводи

позивача, що така (відповідна) згода була отримана, і що в свою чергу на його

думку підтверджується долученими ним довідкою про вартість виконаних

ремонтно-будівельних робіт (а.с.23), актом приймання виконаних робіт по ремонту

приміщення та фасаду (а.с.а.с.24-27) та розрахунком договірної ціни (а.с.31),

які в свою чергу  підтверджують вартість

ремонтних робіт та безпосередньо погоджені представником Підприємства

облспоживспілки «“Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий

комбінат»інспектором управління капітального будівництва облспоживспілки

ОСОБА_2, є безпідставними з огляду на наступне.

Підприємство

облспоживспілки «Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат»є

правонаступником Спільного підприємства «Рівненський

заготівельно-виробничо-збутовий комбінат»та, відповідно, юридичною особою

(п.п.1.2, 1.3 Статуту). При цьому, підприємство Рівненської обласної спілки

споживчих товарів є засновником 

відповідача (п.1.1 Статуту).

Як

встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи,

ОСОБА_2, відповідно до розпорядження правління Рівненської облспоживспілки від

18.12.2003р. за №149-рк, був прийнятий на посаду інженера І-ої категорії з

технічного нагляду управління капітального будівництва, охорони праці, безпеки

руху і техніки з 22.12.2003р., і відповідно до розпорядження правління

Рівненської облспоживспілки від 13.06.2005р. за №50-рк був звільнений з

займаної посади з 13.06.2005р. у зв'язку з переведенням за його згодою на

роботу в Підприємство споживчої кооперації «Рівненський завод торгівельного

обладнання».

Як

зазначено вище, ОСОБА_2 був звільнений з роботи в облспоживспілці з 13 червня

2005 року, в той же час, коли договір оренди між сторонами у справі було

укладено 01 січня 2006 року (під час дії якого, як вказує позивач у позовній

заяві і були здійснені ремонтні роботи, в результаті яких складське приміщення

перетворилось на приміщення магазину).

Вищенаведене

свідчить про відсутність трудових відносин між ОСОБА_2 та ПО «Рівненський

заготівельно-виробничо-збутовий комбінат»та, відповідно, спростовує твердження

позивача про отримання згоди відповідача на здійснення невід'ємних поліпшень в

період дії договору оренди.

Також,

як зазначив представник відповідача, відповідач будь-яких довіреностей на ім'я

ОСОБА_2 на представництво підприємства не надавав, а доказів, які б

підтверджували протилежне, суду подано не було.

Щодо

доводів позивача про здійснені  ним

поліпшення орендованого майна, в результаті яких складські приміщення

перетворились на приміщення магазину, відтак була виготовлена нова річ, то такі

є безпідставними з огляду на наступне.

Як

вбачається з матеріалів справи (Свідоцтва про право власності, виданого КП

Рівненським МБТІ 17 серпня 2000р.), Спільному підприємству заготівельно-виробничо-збутовий

комбінат Рівненської облспоживспілки, правонаступником якого є відповідач

(п.1.1 Статуту), на праві колективної власності належать вбудовані приміщення

магазину №10, які розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 3.

Тобто,

ще до моменту укладення договору оренди, за вказаною вище адресою знаходився

магазин, а не складські приміщення. Зазначене підтверджується і попередньо

укладеним 25.10.2003р. між позивачем та попередником відповідача договором

оренди магазину, відповідно до п.1.1 якого, позивач за актом прийому - передачі

від 25.10.2003р. прийняла в тимчасове володіння та користування приміщення

магазину і підвал магазину площею 183 кв. м.

З

огляду на вищенаведене, безпідставними є твердження позивача про перетворення в

результаті його дій складських приміщень в приміщення магазину, а відтак і

створення в результаті проведених ремонтних робіт  нової речі.

За

таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками

місцевого господарського суду про безпідставне посилання позивача на частину 4

статті 778 ЦК України, оскільки:

по-перше:

згоди наймодавця в установленому порядку отримано не було;

по-друге:

нова річ в результаті здійснених ремонтних робіт створена не була.

Відповідно

до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється

на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,

обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно

до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі

яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

Відповідно

до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами

та іншими учасниками судового процесу.

Згідно

із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають

значення для справи.

Відповідно

до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі

докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржник

не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б

з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували

неправомірність і безпідставність відмови у заявленому позові.

Враховуючи

все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав

для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись

ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

-

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Залишити рішення Господарського суду

Рівненської області від 16.01.2008 року у справі № 15/03 без змін, а апеляційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 - без

задоволення.

2.          Судові витрати покласти на скаржника.

Головуючий

суддя                                                                          

Процик Т.С.

Суддя                                                                                                 Городечна

М.І.

Суддя                                                                                                

Кузь В.Л.