Рішення

від 12.02.2007 по справі 2-23/2007

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-23 Категорія 38

Справа № 2-23 Категорія 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12

лютого 2007 року                                     Маневицький

районний суд Волинської області

в складі:       головуючого - судді                             Невара О.В.

при

секретарі                                        Леферович

І.М.

за

участю позивача                              ОСОБА_1.

представників

відповідача                  Бортнік Т.О.,

Никифорової М.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-23 за позовом

ОСОБА_1 до СВК „Куликовицький" Маневицького району про стягнення 4149

гривень 99 копійок розрахункових коштів при звільненні з роботи, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до СВК

„Куликовицький" про стягнення 4149 гривень 99 копійок. Свої вимоги

обґрунтував тим, що з 15.05.2005 року по 1.06.2006 року він працював на посаді

голови СВК „Куликовицький". При звільненні з роботи йому в порушення ст.

116 КЗпП України не було виплачено правлінням кооперативу 200 грн. нарахованої

заробітної плати, 90 грн. 36 копійок розрахункових коштів за невикористані дні

відпустки, а всього грошові кошти на загальну суму 290 грн. 36 копійок. Він

неодноразово звертався до правління СВК „Куликовицький" з вимогою про

проведення з ним повного розрахунку, однак йому в цьому було відмовлено.

Вказані кошти йому не виплачені до цього часу. Докладаючись на зазначені

обставини, ОСОБА_1. просив стягнути з СВК „Куликовицький" на його користь

290 грн. 36 копійок розрахункових коштів, а також 3859 грн. 63 копійки

середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку по день звернення

до суду, а всього грошові кошти на загальну суму 4149 грн. 99 копійок.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав у повному

обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просив позов задовольнити

повністю, стягнути з СВК „Куликовицький" на його користь 287 грн. 90

копійок розрахункових коштів, 3904 грн. 25 копійок середньомісячного заробітку

за весь час затримки розрахунку по день звернення до суду, а всього грошові

кошти на загальну суму 4192 гривень 15 копійок.

Представники відповідача - СВК „Куликовицький"

Бортнік Т.О., Никифорова

М.М. позовних вимог не визнали, пояснивши, що при звільненні ОСОБА_1. з роботи з

ним було проведено повний розрахунок. Ніякої заборгованості по заробітній платі

та розрахункових коштах у нього немає. Згідно наказу № 22 від 12.08.2006 року

по СВК „Куликовицький" із заробітної плати ОСОБА_1. було утримано 200 грн.

за неповернуті автошини до автомобіля „УАЗ-469", які позивач у 2005 році

зняв із автомобіля СВК „Куликовицький" та поставив на свій власний

автомобіль. Крім того, ОСОБА_1. були виплачені кошти - компенсація за

невикористану відпустку з розрахунку 37 календарних днів відпустки (24 дні

основної відпустки та 13 днів додаткової), а не за 43 календарних днів

відпустки (24 дні основної відпустки та 19 днів додаткової), як вимагає

позивач, посилаючись на колективний договір, що було укладено з його

попередником. Вважають, що даний колективний договір на ОСОБА_1. не

поширюється, а оскільки будь-який інший колективний договір в подальшому у

господарстві не укладався, то позивач має право на компенсацію за відпустку тривалістю

лише 37 календарних днів, за яку ним і були отримані кошти при звільненні з

роботи. Позовні вимоги ОСОБА_1. вважають безпідставними, а тому у задоволенні

позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, проаналізувавши

письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до

часткового задоволення.

Відповідно до ст. 17 КЗпП України колективний договір

набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня,

зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір

продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть

чинний, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ст.ст. 47, 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган

зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову

книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього

Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від

підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо

працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені

не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про

розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівником при звільненні,

власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у

цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,

зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір

підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його

середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При

наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або

уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в

тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на

користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає

орган, який виносить рішення по суті спору.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. працював на посаді голови СВК

„Куликовицький" з 15.05.2005 року по 1.06.2006 року. Зазначене не

оспорюється сторонами в судовому засіданні, а також це підтверджується

дослідженими судом випискою з протоколу № З загальних звітно-виборних зборів

членів СВК „Куликовицький" від 15.05.2005 року та випискою з протоколу № 1

загальних звітно-виборних зборів членів СВК „Куликовицький" від 18.05.2006

року, довідкою СВК „Куликовицький" № 79 від 24.10.2006 року про розмір

нарахованої заробітної плати за квітень-травень 2006 року та кількість

відпрацьованих днів за вказаний період.

Судом встановлено, що останній колективний договір між

правлінням та профспілковим комітетом СВК „Куликовицький" було укладено на

2001-2003 роки. Вказаний договір було затверджено загальними зборами членів СВК

„Куликовицький" (протокол № 2 від 29.04.2001 року) та зареєстровано в

Маневицькій райдержадміністрації № 40 від 20.06.2001 року. Строк дії договору

встановлювався з 1.05.2001 року по 31.12.2003 року. Будь-які інші колективні

договори в СВК не укладались і у передбаченому законодавством порядку не

реєструвались. На ОСОБА_1, як і на інших працівників кооперативу, поширювались

всі умови раніше укладеного колективного договору на 2001-2003 роки, оскільки

після закінчення строку чинності вказаний колективний договір продовжував

діяти, сторонами новий не укладався і чинний не переглядався. Зазначене не

оспорюється сторонами в судовому засіданні. А тому суд вважає, що на позивача

також поширюються положення (додаток № 2 до колективного договору), згідно яких

термін основної відпустки голови СВК „Куликовицький" становить 24

календарні дні, додаткової - 19 календарних днів. Враховуючи викладене, вимоги

позивача в частині виплати компенсації за відпустку тривалістю 43 календарних

дні, а не 37 календарних днів, як було нараховано кооперативом, підлягають до

задоволення. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти на суму

87 грн. 90 копійок (14 грн. 65 копійок середньоденного заробітку х 6 днів

відпустки).

В судовому засіданні встановлено, що утримання із

заробітної плати позивача грошових коштів на суму 200 грн. було проведено СВК

„Куликовицький" з порушенням діючого законодавства. Так, в порушення вимог

ст.ст. 135-3, 136 КЗпП України наказ № 22 про утримання із заробітної плати

ОСОБА_1. коштів в сумі 200 грн. за неповернуті автошини було прийнято головою

СВК Бортнік Т.О. 12.08.2006 року, тобто коли позивач уже в будь-яких

трудових

відносинах з господарством не перебував. ОСОБА_1. про це взагалі повідомлено не

було. Будь-яких письмових доказів, що ОСОБА_1. не оспорював підстав та розміру

відрахування, представниками відповідача суду надано не було. При цьому сторони

підтвердили, що будь-яка інвентаризація ТМЦ в господарстві не проводилась.

Наказ прийнято на підставі доповідної від 30.06.2006 року бригадира механізації

ОСОБА_2, а розмір шкоди визначено не виходячи із даних бухгалтерського обліку,

а з вартості інших автошин, придбаних кооперативом 1.07.2006 року у ПП

„Універсал-Ліга-В", що підтверджується показаннями державного інспектора

праці Касьяна Г.П. в судовому засіданні, а також дослідженими судом наказом №

22 від 12.08.2006 року, доповідною ОСОБА_2, квитанцією до прибуткового касового

ордера № 126 від 1.07.2006 року та накладною № 256 від 1.07.2006 року,

матеріалами перевірки СВК „Куликовицький" державним інспектором праці

Територіальної державної інспекції праці у Волинській області. Зазначене не

оспорюється сторонами в судовому засіданні. А тому суд вважає, що з відповідача

підлягає стягненню на користь позивача 200 грн. заборгованості по заробітній

платі, яку було з порушенням діючого законодавства СВК „Куликовицький"

утримано з ОСОБА_1.

Суд вважає, що оскільки невиплата належних позивачу

коштів при його звільненні з роботи сталася саме з вини СВК

„Куликовицький", що знайшло підтвердження в судовому засіданні сукупністю

зібраних та досліджених письмових доказів, з відповідача підлягає стягненню на

користь позивача його середній заробіток за весь час затримки по день звернення

до суду, тобто в межах заявлених позовних вимог, а саме, кошти на загальну суму

3904 грн. 25 копійок (870 грн. заробітку за останні два місяці / 39

відпрацьованих днів за вказаний період х 175 днів затримки розрахунку по день

звернення до суду - з 1.06.2006 року по 22.11.2006 року), що підтверджується

довідкою СВК „Куликовицький" № 79 від 24.10.2006 року про розмір

нарахованої заробітної плати за квітень-травень 2006 року та кількість відпрацьованих

днів за вказаний період.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні

докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача СВК „Куликовицький"

підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1. 87 грн. 90 копійок невиплаченої

компенсації за невикористану відпустку, 200 грн. заборгованості по заробітній

платі, 3904 грн. 25 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку, а

всього грошові кошти на загальну суму 4192 грн. 15 копійок.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з СВК „Куликовицький" підлягає

стягненню на користь ОСОБА_1. 30 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, 51 грн.

судового збору в доход держави, а всього судові витрати на загальну суму 81

гривня.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 17, 47, 116, 117,

135-3, 136, 233, 238 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу

„Куликовицький" Маневицького району Волинської області (р/р 26003233156001

у Маневицькому відділенні ВГРУ З AT КБ „ПриватБанк", р/р 260002017 у

Маневицькому відділенні Волинської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк

Аваль", код ЄДРПОУ 03738031) на користь ОСОБА_1 287 (двісті вісімдесят

сім) гривень 90 копійок розрахункових коштів, 3904 (три тисячі дев'ятсот

чотири) гривень 25 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку, 30

(тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи, а всього грошові кошти на загальну суму 4222 (чотири тисячі двісті

двадцять дві) гривень 15 копійок.

Стягнути з СВК „Куликовицький" 51 (п'ятдесят одну)

гривню судового збору в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду

Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і

поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її

копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.