Ухвала

від 15.07.2011 по справі 41/89пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

15.07.11 р.                                                                                               Справа № 41/89пн           

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гончарова С.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, учасника Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, м. Торез

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, м. Торез

про зобов’язання провести аудиторську перевірку діяльності відповідача з дотриманням вимог чинного законодавства

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, учасник Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення” про зобов’язання провести аудиторську перевірку діяльності ВАТ „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення” з дотриманням вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на здійснення правлінням відповідача протизаконних дій з реалізації, списання, ліквідації та відчуження рухомого та нерухомого майна, які суперечать інтересам відповідача та його учасників, унеможливлюють його нормальну господарську діяльність та досягнення відповідачем своїх статутних цілей, призводять до його виробничої неефективності та збитковості. Позивач стверджує, що з викладених обставин можна дійти висновку щодо неефективності діяльності правління відповідача та наявності в діях його посадових осіб ознак фінансового шахрайства. Позивач стверджує, що відповідачем отримується прибуток, який не розподіляється між учасниками Товариства, що перешкоджає реалізації основного права позивача як учасника на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

Позивачем зазначено, що, не маючи можливість ретельно ознайомитись з документами, і новою редакцією статуту, яку збирались затверджувати на загальних зборах, позивач був не в змозі та не мав права з’являтись на засідання загальних зборів, на яких могли бути прийняті рішення з незворотними наслідками,

З огляду на викладене, на думку позивача, єдиним на теперішній час способом отримання необхідної інформації для оцінки ефективності діяльності відповідача є проведення аудиторської перевірки, за результатами якої можуть бути зроблені висновки не тільки щодо ефективності або неефективності діяльності відповідача, але й наявності в діях його посадових осіб ознак фінансового шахрайства. Як стверджує позивач, його чисельні звернення з приводу проведення аудиторської перевірки до правління відповідача були проігноровані.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, які знаходяться на відомому Позивачу поточному рахунку Відповідача - п/р №26003301130 у Філії Торезьке відділення №3225 ВАТ «ДОБУ» МФО 394330 та інших рахунках; заборонити Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод   залізобетонного   шахтного   кріплення»   вчиняти   будь-які   дії,   направлені   на відчуження його рухомого та нерухомого майна, зокрема, щодо укладання правочинів купівлі-продажу, дарування, міни, передачі до статутного капіталу третіх осіб, застави, найму (оренди), безоплатного користування, тощо.

Заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову вмотивовано тим, що згідно з річною інформацією емітента цінних паперів за 2009 рік, чистий прибуток відповідача склав 6 тис.грн. Натомість, як стверджує позивач, згідно цієї ж інформації, у період з 2006 по 2009 рік було ліквідовано майно загальною первинною вартістю 275 тис.грн., протягом 2007 року реалізовано основних засобів первинною вартістю 29,2 тис.грн., у 2008 році списано основних засобів на суму 48,2 тис.грн., списано транспортних засобів первинною вартістю 16,7 тис.грн.; після призначення правління Товариства у 2005 році реалізовано машин та пристроїв первісною вартістю 75,3 тис. грн., ліквідовано транспортних засобів первісною вартістю 4,7 тис. грн., списані інструменти та прилади на суму 2,4 тис.грн., МНМА на 8,4 тис.грн.; у 2009 році була списана безнадійна дебіторська заборгованість у сумі 186,6 тис. грн., у 2008 році - 260,0 тис. грн.

При цьому, протягом звітного року Товариством частково проводився капітальний ремонт виробничих приміщень та даху головного виробничого корпусу на суму 488 тис. грн. та проведено ремонт огорожі території підприємства на загальну суму 103 тис. грн.; задеклоровано укладення на наступний рік договорів купівлі-продажу продукції на суму 1,5 млн. грн. та надання частини відкритої складської площі надано в оренду кінцевим споживачам с правом відвантаження товарів орендарів з залізничних під'їзних колій.

Разом з тим, як стверджує позивач, відповідач станом на травень 2010 року має заборгованість по сплаті кредитних коштів у сумі 80 тис. грн. та заборгованість перед бюджетом у сумі 94,4 тис.грн., при цьому, як звітує відповідач, вживалися заходи щодо повернення дебіторської заборгованості шляхом звернення з відповідними позовами до Господарського суду Донецької області на загальну суму лише у 35 128,99 грн.

При всіх цих показниках Товариство декларує нерозподілений прибуток (непокритий збиток) у сумі - 3 073 тис. грн., а дебіторську заборгованість за товари, роботи й послуги по первісній вартості станом на 31.12.2009 - у 1010 тис. грн., за основними дебіторами - 832 тис. грн., іншу поточну дебіторську заборгованість на кінець2009          року у 1115 тис. грн.; загальна сума зобов'язань станом на 31.12.2009 складає 5 389 тис. грн., заборгованість перед бюджетом - 708 тис. грн. та страховим платежам - 34 тис. грн., інших поточних зобов'язань — 142 тис. грн. Позивач також стверджує про відчуження протягом періоду 2008-2010 роки шести транспортних засобів, що свідчить про задоволення у таких спосіб правлінням відповідача власних матеріальних потреб.

Відповідно до статті 162 Цивільного кодексу України, акціонерне товариство, яке зобов'язане відповідно до закону публікувати для загального відома документи, передбачені статтею 152 цього Кодексу, повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.

Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій.

Статтею 75 Закону України „Про акціонерні товариства” визначено, що аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства.

Таким чином, законом прямо визначено право учасника товариства вимагати, і обов’язок товариства забезпечувати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства.

Також, відповідно до п. 2.25. Рекомендації Президії Вищого Господарського Суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, передбачене статтями 146, 162 ЦК України право учасників (акціонерів) спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

Тобто, положення закону про обов’язковість проведення аудиторської перевірки є  втіленням реалізації права учасника товариства на управління товариством, зокрема щодо контролю за діяльністю товариства, що є складовою частиною управління.

При цьому, частиною 6 зазначеної статті визначено, що товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Таким чином, порушення товариством наведених вимог закону може свідчити про порушення прав учасника товариства, яке підлягає захисту.

Як вбачається з наданих позивачем матеріалів, він є учасником (акціонером) Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, який володіє 3991012 шт. простих іменних акцій, що складає 40,822 відсотка.

Позивач наполягає на тому, що його вимога про проведення аудиторської перевірки в порядку встановленому законодавством була проігнорована товариством, жодних відповідей ним не отримано. Матеріали справи не містять інформації товариства щодо дати початку аудиторської перевірки, в порядку передбаченому ч. 6 ст. 75 Закону України „Про акціонерні товариства”.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 цього ж кодексу позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно до п. 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 66 ГПК: якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК, є вичерпним.

Пунктом 45 наведеної постанови визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Так, предметом позову, є зобов’язання відповідача провести аудиторську перевірку діяльності і позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача та шляхом заборони вчиняти   будь-які   дії,   направлені   на відчуження його рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про аудиторську діяльність”, аудит це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Відповідно до ст. 363 Господарського Кодексу України аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.

Таким чином, аудит є засобом контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, встановлення достовірності і повноти фінансової звітності суб'єктів господарювання, перевірки його фінансово-господарського стану.

Аудит є засобом отримання інформації щодо стану та діяльності суб'єкта господарювання, яка безпосередньо впливає на рішення щодо такого суб'єкта господарювання.

Згідно до Вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, а також при поданні регулярної інформації акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 січня 2001 р. N 5 аудиторський висновок повинен включати такі основні розділи, як:

- підтвердження правильності, класифікації та оцінки активів у бухгалтерському обліку акціонерного товариства;

- підтвердження реальності розміру зобов'язань у фінансовій звітності акціонерного товариства, підтвердження факту проведення інвентаризації зобов'язань за звітний період;

- підтвердження правильності та адекватності визначення власного капіталу, його структури та призначення.

Вимогами Міжнародних стандартів аудиту передбачено обов’язкове розкриття у висновку аудитора інформації щодо руху активів, зокрема, основних засобів, виробничих запасів, готової продукції, товарах і т. ін. Розкриття інформації про зобов’язання, власний капітал. На підставі розкритих даних стандартом передбачено проведення аналізу фінансового стану, ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості).

Таким чином, достовірність показників фінансово-господарської діяльності товариства,  що має стати підгрунтям аудиторського висновку, який в свою чергу в силу закону є однією із складових частин ефективного управління товариством, безпосередньо залежить від сталого стану рухомого та нерухомого майна товариства, його зобов’язань.

Таким чином, у спірних правовідносинах підтверджується наявність зв'язку між предметом позову і заходом до забезпечення позову в частині заборони вчиняти   дії,   направлені на відчуження рухомого та нерухомого майна. Щодо заходу до забезпечення позову в частині накладання арешту на майно та грошові кошти, то в цій частині наведений зв'язок не простежується.

Наведені вище обставини цілком підтверджують ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі невжиття заходів до забезпечення позову в частині заборони вчиняти   дії,   направлені на відчуження рухомого та нерухомого майна, оскільки невжиття таких заходів може призвести до зміни складу, питомої ваги активів (основних засобів, виробничих запасів, готової продукції, товарів і т. ін.), зобов’язань, власного капіталу і, як наслідок, до недостовірності або неповноти показників фінансово-господарської діяльності товариства, тобто неможливості складання аудиторського висновку у відповідності до вимог встановлених стандартів.

Судом встановлено, що  у зв'язку із вжиттям визначених заходів до забезпечення позову права та охоронювані законом інтереси інших осіб, зокрема акціонерів, які не є учасниками спірних відносин не порушуються, оскільки отримання достовірної, повної інформації щодо публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності товариства входить до сфери переважних інтересів всіх учасників (акціонерів) товариства. Отримання зазначеної інформації сприятиме прийняттю об’єктивно вмотивованих рішень щодо діяльності товариства та підвищенню ефективності управління товариством.

З огляду на викладене, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в частині заборони вчиняти дії, направлені на відчуження рухомого та нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162 Цивільного кодексу України, ст. 75 Закону України „Про акціонерні товариства”, ст. 3 Закону України „Про аудиторську діяльність”, ст. 363 Господарського Кодексу України, п. 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд    

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення” (86609, Донецька область, м. Торез, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 00176745) вчиняти дії, направлені на відчуження належного йому рухомого та нерухомого майна, зокрема, щодо укладання відносно такого майна правочинів купівлі-продажу, дарування, міни, передачі до статутного капіталу третіх осіб, застави, найму (оренди), безоплатного користування.

У задоволенні заяви в іншій частині – відмовити.

Суддя                                                               Гончаров С.А.