Постанова

від 14.05.2008 по справі 13/2-18/32

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/2-18/32

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 травня 2008 р.                                                                                    № 13/2-18/32  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                       Кривди Д.С.,

суддів                                                             Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:        Лящовицький В.Р.

від відповідача:   Юхман В.М.

розглянувши  касаційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад”

на постанову  Львівського апеляційного господарського суду  від 18.12.2007р.

у справі № 13/2-18/32  Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча”

про стягнення 35424,00 грн. заборгованості та розірвання договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад”

про спонукання до виконання умов договору підряду та стягнення 22140,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча” про стягнення 35424грн. збитків, в т.ч. 22140,00 грн. неповернутого платежу і 13284,00 грн. нанесених збитків та розірвання договору від 16.01.2004р. № 16/01.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Свіча” подало до Господарського суду Івано-Франківської області зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” про спонукання до виконання п.п. 4.1, 4.2 договору підряду від 16.01.2004р. та стягнення 22140,00 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2006р. (суддя П.А.Шкіндер) в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” виконати п.п. 4.1, 4.2 договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свіча” та Товариством обмеженою відповідальністю “Лад”, в решті зустрічного позову, щодо стягнення 22140,00 грн. провадження по справі припинено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча” 85,00 грн. втрат по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2006р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” подало апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. (судді: В.В.Онишкевич, М.Г.Слука, П.Д.Скрутовський) апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад”  задоволено частково: рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2006р. скасовано, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” 22140,00 грн., 221,40 грн. витрат по сплаті держмита, 110,70 грн. державного мита по апеляційній скарзі та 73,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено, в задоволені зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Свіча” подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2007р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча” задоволено частково, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. у справі №13/2  скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер №13/2-18/32, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007р. (суддя Б.П.Гриняк) в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” виконати п.п. 4.1, 4.2 договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свіча” та Товариством обмеженою відповідальністю “Лад”, в решті зустрічного позову, щодо стягнення 22140,00 грн. в задоволенні відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” подало апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. (судді: М.В.Краєвська, Н.А.Галушко, Г.В.Орищин) в задоволені  апеляційної скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад”   відмовлено, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2006р. скасовано в частині відмови в задоволенні решти зустрічних позовних вимог (стягнення 22140,00 грн.) і прийнято нове рішення, яким позов в цій частині задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча” 22140,00 грн., в решті рішення суду залишено без змін, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд справи в суді апеляційної інстанції покладено на ТОВ “Лад”.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. та прийняти нове рішення, яким розірвати договір від 16.01.2004р. №16/01 та стягнути з ТОВ “Свіча” на користь ТОВ ”Лад” збитки у розмірі 35424,00 грн., мотивуючи свою вимогу тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено:

16.01.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лад” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Свіча” був укладений договір за № 16/01, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Свіча” зобов'язувалося спроектувати та виготовити по кресленнях, узгоджених з Товариством з обмеженою відповідальністю “Лад”, форми для гарячої висадки (штамповки), а Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” прийняти їх і оплатити вартість виконаних робіт за умов 50% авансування. Загальна вартість форм становить 44280грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” платіжним дорученням № 22 від 25.03.2004р. перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча” авансовий платіж в сумі 22140грн., після чого Товариство з обмеженою відповідальністю “Свіча” зобов'язано було 28.05.2004р. передати вироби (штампи).

У зв'язку з помилками в кресленнях на деталі ОК 743111.001; ОК 743111.001-01 та ОК 743112.003, які представлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Лад” було виявлено помилки, що унеможливлювало виготовлення форм, які б відповідали технічним характеристикам, обумовленим договором.

20.10.2004р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” надало Товариству з обмеженою відповідальністю “Свіча” креслення, в яких виправлено помилки в кресленнях відповідних деталей.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Свіча” зобов'язалось  за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” виготовити відповідні форми, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” ці форми прийняти і оплатити, то між сторонами укладено договір підряду.

Господарським судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свіча” та ДП "Профінструмент" було укладено договір від 01.03.2001р., на підставі якого ДП "Профінструмент" виготовив як субпідрядник форми, які замовлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Лад” із чого випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Свіча” в спірних правовідносинах виступало як генеральний підрядник.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що у разі залучення підрядником субпідрядника, підрядник виступає перед субпідрядником як замовник.

Господарським судом встановлено, що ДП "Профінструмент" виготовило та за накладними № 11 від 27.05.2004р. та № 20 від 30.12.2004р. передало виготовлені за субпідрядом форми.

Згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. Із приписів даної правової норми випливає, що відповідальною стороною перед замовником у разі порушення субпідрядником своїх зобов'язань є генпідрядник, замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником.

Оскільки, відповідно до приписів вищенаведеної правової норми, субпідрядник не має прав щодо вимог до замовника, то висновки господарського суду про те, що наявність накладних № 11 від 27.05.2004р. та № 20 від 30.12.2004р., які видані ДП "Профінструмент" щодо робіт за договором субпідряду не може бути доказом передачі цих робіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Свіча” Товариству з обмеженою відповідальністю “Лад”.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Отже, приписами даної правової норми встановлено, що наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

Господарським судом встановлено, що господарський суд оглянув оригінали накладних, які підписані ДП "Профінструмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Свіча”, проте, дані оригінал чи належно засвідчені копії з них у матеріалах справи відсутні, що є порушенням ст. 36 ГПК України.  

За таких обставин, судом у встановленому законом порядку не було досліджено обставини щодо того чи прийняло Товариство з обмеженою відповідальністю “Свіча”, як замовник, відповідні форми у ДП "Профінструмент" та чи були зазначені у цих накладних об'єкти саме формами, які замовило за договором підряду Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад”.

Господарським судом встановлено, що після направлення Товариством з обмеженою відповідальністю “Лад”  на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча” претензії від 04.09.2004р. щодо відмови від договору підряду сторони не припинили правовідносини із зазначеного договору.

Згідно ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.                                                                                                                                                             

Оскільки, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” має право вимагати розірвання договору підряду і предметом первісного позову є  вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” щодо розірвання договору підряду, то господарський суд попередніх інстанцій був зобов'язаний встановити обставини щодо наявності чи відсутності порушення договору підряду з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіча”.

Оскільки предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Лад” є стягнення збитків, то господарський суд попередніх інстанцій мав дослідити наявність складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права, завдання збитків, причинний зв'язок між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Не досліджено господарським судом попередніх інстанцій обставин щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Лад” вимог  п. 4.1 та п. 4.2 договору підряду, що укладений між сторонами та зміст цих вимог.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “Лад” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. у справі № 13/2 –18/32 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя                                                       Кривда Д.С.

судді                                                                                Жаботина Г.В.

                                                                                                     Уліцький А.М.