Постанова

від 20.07.2011 по справі 6/28/5022-418/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/28/5022-418/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

20.07.11                                                                                           Справа  № 6/28/5022-418/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого –судді  -  Юркевича М.В.

суддів                           -  Кузя В.Л.

                                        Желіка М.Б.   

розглянув апеляційну скаргу Чайчинецької сільської ради Тернопільської області

на рішення господарського  суду Тернопільської області від 24.05.2011 р.

у справі № 6/28/5022-418/2011

за позовом Лановецького споживчого товариства м. Ланівці Тернопільської області

до відповідача-1 Чайчинецької сільської ради Тернопільської області

до відповідача-2 приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Чайчинецька»с. Чайчинці Тернопільської області

про  визнання недійсними та скасування рішень

за участю представників :

від позивача: не з'явився   

від відповідача-1: Чаус С.В. –представник

від відповідача-2: Чаус С.В. –представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.05.2011 р. у справі №6/28/5022418/2011 задоволено позов Лановецького споживчого товариства м. Ланівці Тернопільської області заявлений до Чайчинецької сільської ради Тернопільської області та до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Чайчинецька»с. Чайчинці Тернопільської області, визнавши недійсними та скасувавши рішення Чайчинецької сільської ради № 36 від 27.06.2007 р. про скасування рішення її виконкому №24 від 09.06.2005 року та рішення виконкому Чайчинецької сільської ради № 29 від 18.07.2007 р. щодо визнання за приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірми "Чайчинецька" права власності на будівлю магазину по вул. Підлісна,30 в с.Чайчинці Лановецького району  Тернопільської області.  

Чайчинецька сільська рада не погоджується з даним рішенням суду, тому у своїй апеляційній скарзі просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове судове рішення, яким  відмовити в позові з огляду на наступні обставини і підстави:

·          Чайчинецькою сільською радою та її виконкомом рішення № 36 та № 29 приймалися в межах повноважень та у спосіб встановлений ст. ст. 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України та ст. 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»на підставі документів, поданих приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма «Чайчинецька»щодо права власності на будівлю магазину по вул. Підлісна, 30. Лановецьким споживчим товариством документи щодо права власності на дану будівлі магазину до сільської ради не подавались;

·          Місцевий господарський суд при розгляді даної справи не досліджував факт набуття Лановецьким районним споживчим товариством  у встановленому порядку права власності на будівлю магазину. Позивачем не доведено, що він є правонаступником  Лановецького районного споживчого товариства;

·          Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.09.2007 р. власником будівлі магазину є відповідач-2. Вказане свідоцтво на сьогоднішній день є чинним. Відтак, у суду першої інстанції відсутні, встановленні ст. 21 ЦК України підстави для скасування оспорюваних рішень сільської ради, так як вони не суперечать актам цивільного законодавства і не порушують прав та інтересів позивача;

·          Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 р. у справі № 22а-11202/08/9104 скасовано постанову господарського суду Тернопільської області від 20.06.2008 р. у справі за позовом Лановецького споживчого товариства про визнання не чинними та скасування рішення  Чайчинецької сільської ради № 36 від 27.06.2007 р. та № 29 від 18.07.2007 р. Згідно ст. 80 ГПК України  господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого орагану, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві, рішення господарського суду просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи.  

Судова колегія розглянувши в судовому засіданні подане позивачем клопотання дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на те, що вказані в ньому обставини не підтверджені належними доказами.

          В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:

          Як встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради № 22 від 14.11.1997 р. за Лановецьким районним споживчим товариством визнано право власності на приміщення магазину продпромтовари в с.Чайчинці,  Лановецький район, Тернопільська область.   

Рішенням того ж виконкому сільської ради № 21 від 14.11.1997 р. за Лановецьким районним споживчим товариством закріплено в постійне користування земельну ділянку в розмірі 0,16 га, на якій розташований магазин продпромтовари, а також вирішено видати державний акт на право постійного користування даною земельною ділянкою.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, позивач - Лановецьке споживче товариство , як юридична особа зареєстроване 11.12.2003 р.

Лановецьке споживче товариство відповідно до п.1 розділу І статуту, зареєстрованого Лановецькою райдержадміністрацією 11.12.2003 р., створене шляхом реорганізації (виділення) Лановецького районного споживчого товариства, є його правонаступником в частині переданих активів та пасивів.

Постановою від 07.02.2003 р. зборів уповноважених пайовиків Лановецького районного споживчого товариства, останнє реорганізоване шляхом виділення Лановецького та  Вишгородецького споживчих товариств з передачею їм відповідної кількості пайовиків, активів та пасивів балансу і частини власності пайовиків.

Згідно акту передачі основних засобів станом на 01.04.2004 р. магазин в с. Чайчинці,  передано у власність позивача.

Рішенням виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради № 24 від 09.06.2005 р. за Лановецьким споживчим товариством визнано право власності на приміщення магазину по вул. Підлісна в с. Чайчинці.

Рішенням Чайчинецької сільської ради № 36 від 27.06.2007 р. дане рішення виконкому № 24 від 09.06.2005р. скасовано.  

Як прослідковується із тексту самого рішення, підставою для його прийняття слугувало звернення  Всеукраїнської громадської організації “Національний комітет по боротьбі з корупцією” щодо сприяння у захисті порушених прав України –пайовиків системи споживчої кооперації.

Іншим оскарженим рішенням виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради №29 від 18.07.2007 р. за ПСП Агрофірма "Чайчинецька" визнано право власності на будівлю магазину по вул. Підлісна, 30 в с. Чайчинці. Вказане рішення було прийнято виконкомом за результатами розгляду матеріалів відповідача-2.

На підставі рішення виконкому № 29 від 18.07.2007 р., відповідачем-2 зареєстровано право власності на будівлю магазину по вул. Підлісна, 30 в с. Чайчинці.

Визнаючи недійсними прийняті сільської радою рішення № 36 від 27.06.2007 р. та рішення № 29 від 18.07.2007 р. місцевий господарський суд виходив з того, що  такі не відповідають вимогам закону та порушують права і законні інтереси позивача гарантовані законом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутнього представника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення  місцевого господарського суду слід залишити без змін , апеляційну скаргу –без задоволення. При цьому, судова колегія виходить із наступного:

Право власності в силу приписів ст. 328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, рішенням виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради № 24 від 09.06.2005 р. за Лановецьким споживчим товариством визнано право власності на приміщення магазину по вул. Підлісна в с. Чайчинці.

В силу приписів ч. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Наведена норма статті закріплює за органами місцевого самоврядування право на зміну та скасування власних рішень віднесених до власної компетенції. Разом з тим, жодний закон чи нормативно-правовий акт не наділяє органи місцевого самоврядування компетенцією чи правом позбавляти юридичних чи фізичних осіб шляхом прийняття відповідного рішення права власності на майно.

Право власності в силу приписів ст. 321 є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Законодавцем в ст. 346 ЦК України наведено перелік підстав припинення права власності, серед яких : 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

 Отже, приписи ст. 346 ЦК України також не передбачають такої підстави припинення права власності, як скасування органом місцевого самоврядування свого ж рішення про його визнання.

Приписами ст.19 Конституції України, ст.11 та ч.3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими нормативно-правовими актами.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду повністю погоджується із правовою позицією місцевого господарського суду про те, що рішення Чайчинецької сільської ради № 36 від 27.06.2007 року про скасування рішення її виконкому № 24 від 09.06.2005 року винесене без наявності для цього, передбачених законом підстав та спрямоване на незаконне припинення права власності позивача.

Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на те, що припинення права власності можливе лише за підставами та в порядку, встановленими законами України. Повноваження щодо визнання недійсними чи скасування рішення про визнання права власності наділений виключно суд.

В силу приписів ч. 10 ст.  59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.  

З огляду на встановлені обставини, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання недійсним і наступного рішення виконкому Чайчинецької сільської ради № 29 від 18.07.2007 р. про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма "Чайчинецька" права власності на будівлю магазину по вул. Підлісна,30.  

Не заслуговують на увагу апеляційного господарського суду доводи скаржника щодо припинення провадження у даній справі в порядку п. 2 ч. 1  ст. 80ГПК України.

Так, постановою господарського суду Тернопільської області від 20.06.2008 р. в адміністративній справі № 13а/17-358 задоволено позов Лановецького споживчого товариства до Лановецького районного бюро технічної інвентаризації та до Чайчинецької сільської ради, за участю третьої особи приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Чайчинецька, скасувавши рішення сьомої сесії п'ятого скликання Чайчинецької сільської ради від 27.06.2007р. № 36 “ Про скасування рішення виконкому Чайчинецької сільської ради № 24 від 09.06.2005р.” та рішення виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради від 18.07.2007р. № 29 про визнання права власності за приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма “Чайчинецька”  на нежитлову будівлю,  магазину с. Чайчинці, вул. Підлісна, 30.

Разом з тим, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 р. постанову господарського суду в даній адміністративній справі скасовано, провадження у справі закрито з огляду на те, що предметом спору виступає  рішення органу місцевого самоврядування щодо права власності на нежитлове приміщення, а відтак даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки є приватно-правовим.

В касаційному порядку ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 р. не оскаржувалась.

За таких обставин, вимоги та підстави викладені в апеляційній скарзі, на які посилається заявник апеляційної скарги при перегляді рішення не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 34. ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона в силу ст. 33 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.  

З огляду на вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду констатує, що рішення господарського суду Тернопільської області від 24.05.2011 р. по суті є законним, відповідно до ст. 43 ГПК України ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, в зв'язку з чим, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.          

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

          1. В задоволені апеляційної скарги Чайчинецької сільської ради Тернопільської області  відмовити.  

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.05.2011 р. у справі №6/28/5022-418/2011 залишити без змін.   

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи  № 6/28/5022-418/2011 повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                     Юркевич М.В.

Суддя                                                                             Кузь В.Л.

Суддя                                                                             Желік М.Б.