Рішення

від 28.05.2008 по справі 3/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/296

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" травня 2008 р.                                                     Справа № 3/296

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Машевської О.П.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Яблонька В.М. представ.за довіреністю № 44 від 18.04.2008року

від відповідача Кравчук Н.М. дор.за №01/04-2008року

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протус" (м. київ)  

до Відкритого акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт.Корнин Попільнянського району)

про стягнення 16764,21 грн.

В судовому засіданні 21.05.08р. у відповідності до ст.77 ГПКУкраїни оголошувалась перерва до 15:10 год.  28.05.08р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 16764,21 грн. з яких: 15740,64 грн. борг, 1023,57 грн. пеня.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнала,  в судовому засіданні , яке відбулося 21.05.08 р.,  надала  відзив на позовну заяву (а.с.23).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.07 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Протус" (позивач у справі) та  Відкритим акціонерним товариством "Корнинський цукровий завод" (відповідач у справі) було укладено Договір № 80 (а.с.8).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання виконати налагоджувальні роботи парового котла ДКВР-20-23 ст.№3 на природному газі.

Згідно п.1.2. Договору,  обсяг робіт (послуг), що підлягає виконанню визначається кошторисами-специфікаціями, протоколами узгодження договірної ціни або іншими документами, які у вигляді додатків є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до умов договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 15740,64 грн., що підтверджується  актом виконаних робіт від 01.11.07., підписаним компетентними представниками сторін та скріпленим печатками (а.с.10).

Пунктом 2.4 Договору  передбачено, що розрахунки за виконані роботи (послуги) відповідач повинен провести протягом одного місяця з дня подання позивачем необхідних документів.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов договору розрахунки не провів.

Відповідно до статті 174 ГК України, господарський договір є  однією із підстав виникнення  господарського зобов'язання. Статті 11 та 509 ЦК України також визнають договір  підставою виникнення зобов'язання.  

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в даному випадку, сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених п. 2.4 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Також відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.5 Договору за несвоєчасну оплату заборгованості, замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно зі ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача розмір пені визначений з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.12.07 р. по 28.03.08 р. (за 119 днів) та  становить 1023,57 грн.

Відповідач позов визнав у повному обсязі,   доказів погашення суми боргу суду не надав.

Разом з тим, відповідно  до ч.3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої  вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши умови п.п. 2,3, 2.4 та 2.5  Договору  № 80 від 03.09.2007 року, якими визначено обов'язок  відповідача  оплатити надані позивачем послуги  та відповідальність   за  його порушення, господарський суд дійшов  висновку, що розрахунок пені здійснений  позивачем з порушенням вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Належно виконаним  грошовим зобов'язанням слід вважати його  виконання у належному місці  та у строк.

Так, відповідно до статті 197 ГК України та статті 532 ЦК України,  якщо  місце виконання зобов'язання у договорі не визначено, то  грошове зобов'язання повинно бути виконано за місцезнаходженням  управненої сторони  ( кредитора ) на момент виникнення зобов'язання. Разом з тим, як зазначено у цих нормах, зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це випливає, зокрема,  із суті зобов'язання.

Як свідчать  умови Договору, сторони не обумовили питання щодо місця виконання грошового зобов'язання, однак обрали   безготівкову форму  розрахунків (п.2.3 Договору).

Тому, господарським судом враховується, що при безготівкових розрахунках обов'язок перераховувати грошові кошти за боржника  покладено на банк, що несе перед ним відповідне зобов'язання, тому  місцем виконання грошового зобов'язання є банк боржника, а моментом його виконання є дата списання відповідної суми з кореспонденського рахунку банку, що обслуговує боржника  (ст. 198, 341 ГК і ст.ст.528, 623,1088 ЦК України, Закон України "Про платіжні системи  та переказ грошей в Україні").

Строк виконання зобов'язання також  є умовою належного виконання зобов'язання. У разі його порушення  виникає  відповідальність, передбачена як договором (неустойка, збитки),  так і ст.625 ЦК України.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

У ст. 253  ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У пункті 2.4 Договору сторони обумовили , що розрахунки за виконані роботи (послуги) відповідача повинен провести протягом одного місяця  з дня подання позивачем необхідних документів. Таким документом сторони визначили акт виконаних робіт (п.2.3 Договору).

Як  свідчать матеріали  справи,  акт виконаних  робіт сторони підписали 01.11.2007 року.      

Відповідно до частини 3 статті 254 ЦК  України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.   

Водночас у частині 5 статті 254 ЦК України зазначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Як вже наголошено господарським судом, грошове зобов'язання мало бути виконане відповідачем шляхом перерахування грошових коштів у банківській установі , тоді як  останній день строку його виконання  01.12.2007 року  припав  на вихідний день  суботу.  Матеріали справи не містять доказів того, що у  банківській  установі, клієнтом  якої є відповідач можна бути вчинити дію по перерахуванню коштів позивачу. А відтак, останнім днем виконання грошового зобов'язання слід вважати  03.12.2007 року. Відповідно, прострочка  у виконанні  грошового зобов'язання почалася з 04.12.2007 року.

Окрім того,  слід зазначити , що облікову   ставку  НБУ в розмірі  10% річних  введено в дію з 01.01.2008 року Постановою НБУ від 29.12.2007  № 492 "Про регулювання грошово-кредитного ринку", тоді як у період з 04.12.2007 року по 31.12.2007 року розмір облікової  ставки НБУ становив 8 % річних  (лист НБУ від 17.05.2007  № 14-011/1150-5118 "Щодо встановлення нової облікової ставки").

З врахуванням викладених обставин та згідно розрахунку господарського суду у судовому  порядку  підлягає стягненню  пеня в розмірі  950,15 грн.         

Відповідно,  у стягненні  73,42  грн. пені слід відмовити.  

Враховуючи вищевикладене, позовна  вимога про стягнення основного  боргу є обґрунтованою, підтвердженою  документально та підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 15740,64 грн. Позовна вимога про стягнення пені підлягає  частковому задоволенню на суму 950,15 грн.

Витрати по сплаті  держмита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених  вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 551, 610, 611  ЦК України,  ст.193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (13514, вул. Мічуріна,14,  смт .Корнин  Попільнянського району Житомирської області код 00372345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протус" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська,50, код 31732353)  - 15740,64 грн. боргу, 950,15 грн. пені, 161,14 грн. державного мита та 113,42 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У стягненні 73,42 грн. пені відмовити.  

Рішення господарського суду вступає в законну силу після закінчення 10-денного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                       Машевська О.П.  

1-в справу

2,3 - сторонам