Постанова

від 26.07.2011 по справі 31/36

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "26" липня 2011 р.                                                                                    

Справа № 31/36  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідача),

Коробенка Г.П.

розглянувши  

касаційну скаргу

Державної екологічної інспекції в Донецькій області

на постанову

та рішення

Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року

господарського суду Донецької області від 04.04.2011 року

у справі

господарського суду

№ 31/36

Донецької  області

за позовом

Державної екологічної інспекції в Донецькій області

до

ТОВ "Будматеріали"

про

стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 6028, 37 грн.

(в судове засідання  представники сторін не з'явились)

ВСТАНОВИВ:

державна екологічна інспекція в Донецькій області (далі –позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Будматеріали" (далі –відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порушення земельного законодавства на суму 6028, 37 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.04.2011 року в задоволенні позову відмовлено з підстав недоведення складу господарського правопорушення, внаслідок якого позивачу заподіяно шкоду (а.с. 106-107).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2011 року у справі №31/36 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін з тих же підстав (а.с. 132-133).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема,  статей 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1, 168, 211 Земельного кодексу України, статей 35, 36 Закону України "Про охорону земель", статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 34,  111-10 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 19 Кодексу України "Про Надра"  (далі –Кодекс) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності  у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

За статтею 16 Кодексу надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Відповідно до статті 18 Кодексу земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених законодавством, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.   

Відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ (зі змінами та доповненнями) здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства покладено на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органи на місцях.

Повноваження екологічних інспекцій визначено в Положенні про Державну екологічну інспекцію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року № 1520, та Положенням про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 548 від 19.12.2006 року.

Документом, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів, є Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15.01.2009 року за № 18/16034 (далі –Порядок). 

Відповідно до 4.13 Порядку за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Пунктом 4.16 Порядку передбачено, що до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією в Донецькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатом  перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.03-13.04.2009 року. В акті вказано, що відповідачем з 2002 по 2003 роки на площі 2,04 га та в 2006 році –0,36 га при розробці кар’єру крейди Рай-Олександрівського родовища знятий грунтово-рослинний шар без дозволу на його зняття органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель (а.с. 7-13). При цьому екологічною інспекцією не вказано, яким чином встановлені зазначені обставини.

У висновку за результатами перевірки в акті про зазначене порушення та розрахунок шкоди також не вказано.

Судами встановлено, що відповідач заперечуючи факт зняття визначеного шару ґрунту в період 2002-2003років та до матеріалів справи надав Дозвіл №0039 від 29.11.2007 року на зняття ґрунтового покрову, Проект розробки Рай-Олександрівського родовища крейди, розробленого ДВАТ "Луганськгипрошахт", План гірничих робіт на 2007 рік, який узгоджений Держінспекцією  державного нагляду за охороною надр геолого-маркшейдерського контролю  територіального управління Держнаглядохоронпраці України  в Донецькій області 20.10.2006 року та територіальним управлінням Держпромнагляду по Донецькій області, дослідження яких свідчить про наявність дозволу на зняття ґрунту у листопаді 2007 року відповідно до умов, визначених в проекті розробки Рай-Олександрівському родовищі крейди.

Судами також взято до уваги наявність в справі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.08.2007 року Слов’янського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області, в якому не встановлено фактів зняття грунтово - рослинного шару земельної ділянки в 2006 році без наявності спеціального дозволу (а.с. 65-66).   

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з пункту 7 названої Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами.

Наказом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 12.09.2007 року № 110 затверджені Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Відповідно до пункту 3.1 Методичних рекомендацій підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 4.1 –4.3 Методичних рекомендацій перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки, на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки складається в одному примірнику, який зберігається в інспекційному органі, що здійснив обстеження земельної ділянки. Копії акта обстеження, які надаються юридичним та фізичним особам (власникам чи користувачам земельних ділянок, на яких заподіяна шкода), а також на вимогу органів прокуратури, МВС, податкової інспекції, повинні бути завірені в установленому в діловодстві порядку. Зразок акта обстеження земельної ділянки додається (додаток 1). Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документа визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Судами першої та апеляційної інстанції  встановлено, що позивачем 10.04.2009 року на підставі акту перевірки від 24.03-13.04.2009 року,  винесений припис (а.с. 11) та нарахована шкода за самовільне зняття родючого шару ґрунту у сумі 6028, 37 грн. у 2006році, відповідно до  Методики.

Відповідно до статей  33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, суди апеляційної та першої інстанції дійшли висновку про те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем природоохоронного законодавства шляхом зняття ґрунтового шару у 2006році, що призвело до шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, не було доведено самого факту зняття ґрунтового покриття відповідачем у 2006 році, оскільки відповідач спростував доводи позивача, надавши докази зняття ґрунтового покриття в 2007році після отримання відповідних дозволів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів про недоведення позивачем обставин завдання екологічної шкоди шляхом зняття ґрунтового шару без отримання відповідного дозволу.

На підставі  встановленого судами, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з  правильністю застосування судами норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, та не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішень, а доводи скаржника вважає такими, що спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 111-7 ГПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись  статтями 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,      

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу  державної екологічної інспекції в Донецькій області залишити без задоволення.

2.          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року та рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2011 року у справі № 31/36 залишити без змін.

Головуючий                                                                        Н. Ткаченко

Судді                                                                                 Л. Катеринчук

                                                                                                       Г. Коробенко