21/113
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.11 Справа № 21/113
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
судді –доповідача Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Процика Т.С.
при секретарі судового засідання Гуньці О.П.
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства “Валенто” від 22.07.2008 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2008 року
у справі № 21/113
за позовом Закритого акціонерного товариства Української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед”, м. Київ (нове найменування: Акціонерне товариство закритого типу «Українська зовнішньоторгівельна фірма “Біомед”)
до 1: Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів
до 2: Приватного підприємства “Валенто”, м. Донецьк
за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: АКБ “Прем'єрбанк”, м. Дніпропетровськ
про звільнення майна з-під арешту та виключення майна із акту опису.
Представники сторін та третіх осіб:
від позивача –не зґявився (належно повідомлений);
від відповідача 1 –не зявився (належно повідомлений);
від відповідача 2 –не зявився (належно повідомлений);
від третьої особи –не зявився (належно повідомлений).
Відводів складу суду сторонами та третьою особою в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не заявлялось.
Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило. Крім цього, згідно із ч. 8 ст. 81-1 ГПК України у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2011 року проведено зміни в складі судової колегії, що здійснює апеляційне провадження в даній справі.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2008 року у справі № 21/113 (суддя Масловська Л.З.) задоволено позов Закритого акціонерного товариства української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед” до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Приватного підприємства “Валенто”: виключено з акту опису і арешту майна від 14.11.2006 року індивідуально визначене майно –обладнання для виробництва вакцини БЦЖ, яке належить позивачу та перелічене в резолютивній частині даного судового рішення.
Судове рішення мотивоване нормами ст. 316 Цивільного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»та ст. 35 ГПК України. При цьому, суд виходив з того, що відповідно до укладеного з Консорціумом фірм Глятт Інженер технік ГмбХ і Лінде-КСА-Дрезден ГмбХ контракту № 077-2В від 06.03.1995 року, Закрите акціонерне товариство українська зовнішньоторгівельна фірма “Біомед” є власником спірного майна. Даний факт встановлено рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2008 року у справі № 31/162, яким за позивачем в даній справі визнано право власності на спірне майно.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач-2 –Приватне підприємство «Валенто»(надалі –ПП) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що ухвала суду від 22.05.2008 року була йому направлена із запізненням, внаслідок чого він був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні 19.06.2008 року та заперечити на поданий до нього позов. Також апелянт вказує на те, що в господарського суду не було правових підстав для прийняття даної позовної заяви до провадження, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2008 року у справі № 31/162, яким було визнано за позивачем право власності на спірне майно, на час звернення з даним позовом до Господарського суду Львівської області, не вступило в законну силу, а в подальшому було оскаржено ПП «Валенто»в касаційному порядку. За наведеного, просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2008 року у справі № 21/113 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Закрите акціонерне товариство українська зовнішньоторгівельна фірма “Біомед” (позивач у справі) у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 15.09.2008 року (вх. № 5077 від 19.09.2008 року) доводи та вимоги апеляційної скарги заперечило, посилаючись на те, що скаржник свідомо не використовував належні йому процесуальні права щодо участі в судовому засіданні, заявлені клопотань, заперечень на позов. Факт належності позивачу спірного майна встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2008 року у справі № 31/162, яке набрало законної сили. Просить апеляційний господарський суд залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2008 року у даній справі.
19.09.2008 року ПП «Валенто»було подано заяву про відмову від апеляційної скарги від 08.09.2008 року (вх. № 5542), яку ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року не було прийнято судом.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: АКБ “Прем'єрбанк”, м. Дніпропетровськ.
Вказана третя особа у відзиві на апеляційну скаргу від 30.01.2009 року (вх. № 688 від 03.02.2009 року) просить апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2008 року у даній справі, з підстав того, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2008 року у справі № 31/162, факти встановлені яким, були покладені в основу оскарженого рішення в цій справі, було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2008 року, а справа № 31/162 направлена на новий розгляд. Також АКБ “Прем'єрбанк” вказує на те, що судом першої інстації в порушення норм процесуального права розглянуто дану справу, без залучення його до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідачів, оскільки спірне майно перебуває в нього в заставі на підставі договору застави № 01 від 03.03.2005 року.
Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (відповідач –1 у справі) відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 року провадження в даній справі було зупинено до розгляду по суті Господарським судом міста Києва повґязаної з нею справи № 31/162.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2011 року поновлено провадження у даній справі в зв'язку з отриманням з Єдиного державного реєстру судових рішень інформації про прийняття 15.05.2009 року Господарським судом міста Києва рішення по справі № 31/162-32/496, та призначено дану справу до розгляду на 19.07.2011 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року у справі № 31/162-32/496 встановлено, що Закрите акціонерне товариство українська зовнішньоторгівельна фірма “Біомед” змінило найменування на : Акціонерне товариство закритого типу Українська зовнішньоторгівельна фірма “Біомед” (свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 249291 від 27.10.2008 року).
Також Львівським апеляційним господарським судом отримано з Господарського суду міста Києва лист № 06-5/179 від 07.07.2011 року (вх. № 5623 від 11.07.2011 року) з інформацією у справі № 18/132 за заявою Державної податкової інспекції у Ленінградському районі міста Києва до Акціонерного товариства закритого типу Української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед” про визнання банкрутом. З даного Листа вбачається, що станом на 07.07.2011 року триває процедура розпорядження майном Акціонерного товариства закритого типу Української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед”.
В дане судове засідання від сторін та третіх осіб представники в судове засідання не зґявились. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення ухвали суду від 25.06.2011 року відповідачу-2 –Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Направлені рекомендованою кореспонденцією на наявні в матеріалах справи адреси позивача - Акціонерного товариства закритого типу Української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед” (м.Київ-37, а/с 53, том 3, а.с. 139, 159, 173), відповідача-2 –ПП «Валенто»(83111, м.Донецьк, вул. Стаханова, 6/39, том 3, а.с. 89, 145), третьої особи - АКБ “Прем'єрбанк” (49006, м.Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 55, том 3, а.с. 119, 187) копії ухвали суду від 25.06.2011 року, повернулись назад з відміткою поштових відділень зв'язку про неможливість вручення через відсутність адресатів за вказаною адресою.
Довідкою Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-17/3657 від 05.07.2011 року підтверджується, що станом на 05.07.2011 року, ПП «Валенто»(ідентифікаційний код –32187131) має статус юридичної особи, з місцезнаходженням: 83111, м.Донецьк, вул. Стаханова, 6/39. Інших даних про місцезнаходження вищевказаних осіб в матеріалах справи немає. Такої інформації сторонами та третьою особою, в тому числі про зміну свого місцезнаходження, станом на день даного судового засідання суду не подано.
Вищим господарським судом України в інформаційних листах від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), роз'яснив, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Згадані повідомлення разом з належним чином зареєстрованими у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті підприємствами зв'язку, приєднуються судом до матеріалів відповідної справи. При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
За наведеного вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення сторін та третьої особи належним чином про час та місце розгляду справи, необовґязковість явки їх представників в судове засідання згідно ухвали суду від 25.06.2011 року, вважає, що судом забезпечено право сторін та третьої особи на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні без участі в ньому представників сторін та третьої особи.
Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.
На час подання даного позову, Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (надалі - ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області) проводилось виконання наказу господарського суду Донецької області № 8/206 від 19.12.2006 року про звернення стягнення на майно ПП „Валенто", яке є предметом договору застави № 1 від 06.01.2005 року, а саме: обладнання для виробництва вакцини БЦЖ для отримання середовища, для інкубації врожаю, машина для миття ампул, машина для наповнення і запалювання ампул, сублімаційна сушарка, прилади, обладнання для стерилізації, машина для етикетування, контрольні прилади, обладнання для упаковки; обладнання для виробництва високо очищеної води, води для ін'єкцій і особливо чистого пару; обладнання для виробництва стерильного стислого повітря розподілу газу і вакууму; лабораторне обладнання/пристрій для техніки кондиціонування і техніки чистої кімнати; трубопровідне обладнання; електротехнічне обладнання; контрольно-вимірювальні прилади для обладнання і установок, включаючи специфікацію; лакофарбові матеріали; ізоляційний матеріал для усього поставленого обладнання і трубопроводів; маркування для усього обладнання; технологічні стальні конструкції; санітарна техніка і технічне обладнання корпусу; меблі; запчастини і швидкозношувальні частини для поставленого обладнання та пристроїв; стабілізатор на 2 роки роботи; лабораторні реактиви для еталонних партій; обладнання/пристрої для віварія; стерилізатори, лабораторні прилади, 2 морозильника, санітарна техніка; інші запчастини і швидкозношувальні частини для поставленого обладнання; нематеріальні права на інжиніринг, керівництво по експлуатації, документацію, керівництво по монтажу в обсязі що достатній для проведення монтажних робіт, ввода в експлуатацію і реалізації проектної потужності; нематеріальні права на здійснення контролю монтажу та нагляду за введенням в експлуатацію, і яке знаходиться за адресою: м. Львів-Винники, вул. В.Івасюка, 52, на території ДП „Львівлікпрепарат" на суму 2781583,96 грн. на користь ВАТ КБ „Надра", на підставі виконавчого напису № 4264 від 01.08.2006 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Романішкіною Н.О. про звернення стягнення на вищенаведене майно в погашення боргу перед АКБ „Прем'єрбанк" в сумі 1328390,51 грн. та наказу Господарським судом Донецької області № 1/41 від 17.04.2006 року про стягнення з ПП „Валенто" на користь АКБ „Прем'єрбанк" заборгованості в сумі 5284308,12 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області під час примусового виконання даних наказів Господарського суду Донецької області, було складено Акт опису та арешту майна від 14.11.2006 року та Додаток до Акту опису й арешту майна від 14.11.2006 року, з яких вбачається проведення даною Державної виконавчою службою опису та накладення арешту на наступне майно: обладнання для виробництва вакцини БЦЖ для отримання серед, для інкубації врожаю, машина для миття ампул, машина для наповнення і запалювання ампул, сублімаційна сушарка, прилади, обладнання для стерилізації, машина для етикетування, контрольні прилади, обладнання для упаковки; обладнання для виробництва високо очищеної води, води для ін'єкцій і особливо чистого пару; обладнання для виробництва стерильного стислого повітря розподілу газу і вакууму; лабораторне обладнання/пристрій для техніки кондиціонування і техніки чистої кімнати; трубопровідне обладнання; електротехнічне обладнання; контрольно-вимірювальні прилади для обладнання і установок, включаючи специфікацію; лакофарбові матеріали; ізоляційний матеріал для усього поставленого обладнання і трубопроводів; маркування для усього обладнання; технологічні стальні конструкції; санітарна техніка і технічне обладнання корпусу; меблі; запчастини і швидкозношувальні частини для поставленого обладнання та пристроїв; стабілізатор на 2 роки роботи; лабораторні реактиви для еталонних партій; обладнання/пристрої для віварія; стерилізатори, лабораторні прилади, 2 морозильника, санітарна техніка; інші запчастини і швидкозношувальні частини для поставленого обладнання; нематеріальні права на інжиніринг, керівництво по експлуатації, документацію, керівництво по монтажу в обсязі що достатній для проведення монтажних робіт, вводу в експлуатацію і реалізації проектної потужності; нематеріальні права на здійснення контролю монтажу та нагляду за введенням в експлуатацію.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження", в редакції Закону на час вчинення вищевказаних виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Статтею ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
В той же час, судами встановлено, що між Закритим акціонерним товариством Українською зовнішньоторгівельною фірмою „Біомед" та Консорціумом фірм Глятт Інженер технік ГмбХ і Лінде-КСА-Дрезден ГмбХ був укладений контракт № 077-2В від 06.03.1995 року, відповідно до умов якого, позивач в даній справі придбав обладнання для виробництва протитуберкульозної вакцини БЦЖ.
Факт ввезення обладнання на митну територію України та перехід до Закритого акціонерного товариства Української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед” права власності на нього, відповідно до умов даного Контракту та ст. 334 Цивільного кодексу України, підтверджується наявним в матеріалах справи копіями рахунків-проформ, накладних та вантажно-митних декларацій.
Відповідно до Актів про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Закрите акціонерне товариство Українська зовнішньоторгівельна фірма “Біомед” розмістило отримане по вищезгаданому Контракту обладнання на складах ДП „Львівлікпрепарати".
Рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2008 року у справі № 31/162, факти встановлені яким, були покладені в основу оскарженого рішення в цій справі, було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2008 року, з підстав порушення норм процесуального права –незалучення до участі у справі - АКБ „Прем'єрбанк", а справа № 31/162 направлена на новий розгляд.
При новому розгляді справи № 31/162-32/496, рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року за позовом Закритого акціонерного товариства української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед” до Приватного підприємства „Равіол", Приватного підприємства „Валенто", за участю третіх осіб: на стороні позивача - ДП „Львівлікпрепарати", на стороні відповідача - АКБ „Прем'єрбанк", встановлено, що право власності АТЗТ УЗТФ „Біомед” на обладнання для виробництва вакцини БЦЖ, набуте на підставі контракту № 077-2В від 06.03.1995 року, на час його опису та накладення на нього арешту, жодним із встановлених законодавством України способів не припинялося, а тому визнано право власності Закритого акціонерного товариства української зовнішньоторгівельної фірми “Біомед” на обладнання для виробництва вакцини БЦЖ, а саме:
1. Електротехнічне обладнання (перемикачі, переривачі, роз'єднувачі, розетки, вилки електричні, лампи розжарювання, кабелі та інш.), що перебуває в контейнерах № 23 та № 27.
2. Машинне обладнання (стерилізатор, холодильні установки, холодильна комірка та інш.), що перебуває в контейнерах № 2 та № 6.
3. Машинне обладнання (ізоляційний матеріал, машина для нанесення етикеток, ємність стальна, витяжка, установка стиснутого повітря та інш.), що перебуває в контейнерах № 3 та № 9.
4. Лабораторні меблі (столи для лабораторних приладів, лабораторні стільці та інш.), що перебуває в контейнерах № 25 та № 26.
5. Машинне обладнання (машина для миття та запасні частини, вузли до машини та інш.), що перебуває в ящиках № 7, № 8, № 10, № 11 та № 12.
6. Машинне обладнання (вакуумна шафа, сушка, водопідготовка та запасні частини), що перебуває в ящиках № 1, № 14, № 15, № 17 та № 18.
7. Машинне обладнання (вимірювальні прилади, трубопровідні матеріали, допоміжні пристрої та інш.), що перебуває в контейнерах № 4 та № 5.
8. Обладнання для віварію з допоміжними пристроями, лабораторне обладнання з допоміжними пристроями, що перебуває в контейнерах № 21 та № 24.
9. Паровий стерилізатор, що перебуває в ящику № 22.
10. Установка сублімаційної сушки (шланги і додаткові пристрої, труби, запасні частини для установки сублімаційної сушки), що перебуває в ящиках № 13, № 19, № 20, № 21 та № 24.
11. Монтажні матеріали, що перебувають в ящиках № 16, № 23 та № 25.
12. Обладнання для виробництва вакцини БЦЖ (двері, підпорки до стелажів, крісла, шафи, драбини, письмові столи, столи із неіржавіючої сталі та інш.), що перебуває в контейнерах № 28 та № 29.
13. Лабораторне обладнання (машина для миття лабораторного посуду, стерилізатори, кристалізатори, сантехнічна арматура, мікроскоп, РН-метр, лабораторний скляний посуд, морозильні і холодильні камери та інш.), що перебуває в контейнерах № 20 та № 22.
14. Випробувальне обладнання, вимірювальні прилади і запчастини, що перебувають в ящику № 26.
15. Монтажний матеріал для чистих приміщень (кімнат), що перебуває в ящиках № ILK12, № ILK13, № ILK14 та № ILK15.
16. Елементи чистих приміщень (кімнат), що перебувають в ящиках № ILK1, № ILK2, № ILK3, № ILK4, № ILK5 та № ILK6.
17. Елементи чистих приміщень (кімнат), що перебувають в ящиках № ILK7, № ILK8, № ILK9, № ILK10 та № ILK11.
18. Обладнання для вентиляції (мікробіологічний ламінарний потік, горизонтальний ламінарний потік з вентилятором і без вентилятора, інш.), що перебуває в ящиках № BDK1, № BDK2, № BDK3, № BDK4, № BDK5, № BDK12 та № BDK13.
19. Обладнання для вентиляції (матеріальний шлюз з ламінарним потоком з охолодженням і фільтром зі сторони входу повітря, матеріальний шлюз з УВ і освітленням, модулі для ламінарних потоків, монтажний матеріал та канал для відсмоктування повітря, інш.), що перебуває в ящиках № BDK6, № BDK7, № BDK8, № BDK9, № BDK10 та № BDK11.
Вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року набрало законної сили, оскільки не оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку. Доказів протилежного, сторонами та третьою особою в даній справі суду, відповідно до норм ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, не подано. В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення вищих інстанцій, які б скасовували чи змінювали рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року у справі № 31/162-32/496.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень»Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції.
Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Таким чином, відповідності до норм ст. 124 Конституції України, ст. 35, 115 ГПК України, факти встановлені вказаним рішенням господарського суду міста Києва, яке є обов'язковим для виконання, мають преюдиційне значення - не доводяться знову при розгляді даної справи.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, а статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. При цьому ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, обравши один із способів захисту такого права, згідно частин 2 та 3 даної Статті.
Зокрема, ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження", в редакції даного Закону на день прийняття оскарженого рішення, встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як підставно зазначено судом першої інстанції, і не спростовується матеріалами справи, позивачем доведено у встановленому процесуальним законом порядку, факт належності йому на праві власності описаного та арештованого майна. В той же час, відповідачі не спростували, шляхом подання належних та допустимих доказів, факту знаходження спірного майна, на час його арешту та опису, у власності ПП „Валенто".
Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що місцевим господарським судом прийнято оскаржене рішення за відсутності його представника в судовому засіданні, чим позбавлено його права на судовий захист.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт був належним чином повідомлений про розгляду даної справи. Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі з причин неявки в судове засідання представника відповідача-2. До прийняття оскаржуваного рішення, відповідач мав можливість протягом двох місяців на ознайомлення з матеріалами справи ( 25.04.2008 року порушено провадження у справі –19.06.2008 року - прийнято оскаржене рішення), подати суду заперечення вимог позовної заяви та докази в їх обґрунтування, та скористатись іншими правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. Однак, скаржник наданими йому процесуальним законом та забезпеченими судом правами не скористався.
За наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було забезпечено йому право на участь в судовому засіданні, та відповідно, й на судовий захист від поданого до нього позову.
Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов‘язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.
Крім цього, відповідно до ст.ст. 43, 75 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, і дійшовши висновку, про достатність матеріалів та можливість всебічного, повного та об‘єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, може розглянути спір за наявними матеріалами та за відсутності представника сторони.
Отже, вищевказані доводи апелянта щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час дослідження апеляційним судом матеріалів справи та правильності застосування судом норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2008 року у справі № 21/113 року є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Валенто” без задоволення.
Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що судові витрати слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Валенто” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2008 року у цій справі без змін.
Судові витрати покласти на Приватне підприємство “Валенто”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий-суддя Дубник О.П.
Судді Скрипчук О.С.
Процик Т.С.
Повне рішення складено
26.07.2011 року
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2011 |
Оприлюднено | 02.08.2011 |
Номер документу | 17293533 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні