Постанова

від 16.10.2013 по справі 21/113-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 21/113-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А. суддівДанилової М.В. (доповідача), Ходаківської І.П., за участю представників: позивача-1 відповідача-1 прокуратури Бомчак Ю.В. (дов. від 07.06.2013 р. № 11) Чуб В.М. (дов. від 15.10.2013 р. № 13/10-15/1) Козакова І.М. (посв. від 01.07.2013 р. № 018008) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у справі № 21/113-12 господарського Київської області за позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1. Державної інспекції сільського господарства України; 2. Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Транс"; 2. Управління Держкомзему у Києво- Святошинському районі Київської області провизнання актів недійсними, визнання права відсутнім та витребування майна

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 р. заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України (позивач-1) та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (позивач-2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (відповідач-1) та Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області (відповідач-2) про:

- визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ № 232950; ЯЖ № 232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ №232943; ЯЖ № 232944, виданих товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст";

- визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" права власності на земельні ділянки площею: 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035; 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064; 0,3892 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063; 1,0531 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067; 1,1828 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065; 6,7823 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066; 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, що розташовані в с. Горенка Київської області;

- витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" на користь Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області спірних земельних ділянок.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.11.2012 р. у справі №21/113-12 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів Тищенко А.І., Рєпіної Л.О.), у задоволенні позовної вимоги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України про визнання актів недійсними відмовлено повністю. Провадження у даній справі в частині позовної вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання актів недійсними припинено. У задоволенні позовних вимог заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права відсутнім та витребування майна відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою у справі, заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові акти скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а саме: приписів статей 16, 21, 316, 317, 319, 377, 387, 393 Цивільного кодексу України, статей 60, 78, 82, 90, 116, 120, 132, 140, 152 Земельного кодексу України, статей 35, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно надано преюдиціального значення постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р. у справі № 2/47, оскільки у цій справі приймали участь і інші сторони, які не є учасниками справи № 21/113-12.

Крім того, скаржник стверджує, що суди не звернули увагу, що спірні землі за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі № 182/12б-98/3/14/18, не передавались у власність товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст", адже, були передані до земель запасу і залишились у розпорядженні Горенської сільської ради, яка не приймала будь-якого рішення щодо їх надання товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст".

При цьому, як зазначає скаржник, суди не надали оцінки позовним вимогам щодо земельної ділянки площею 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, при оформленні державного акту ЯЖ № 232944 на яку були порушені вимоги статті 88 Водного кодексу України та статті 60 Земельного кодексу України, а щодо земельної ділянки площею 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034, на яку відповідачу-1 видано державний акт ЯЖ № 232949, порушено вимоги статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, оскільки на цій ділянці розташоване нежитлове приміщення площею 201,4 м 2 , яке належить на праві власності Поліщуку О.П. на підставі договору купівлі-продажу.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" вказує на її безпідставність та вважає доводи, викладені в касаційній скарзі необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2013 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Корсака В.А., суддів Данилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б. порушено провадження у справі № 21/113-12 господарського Київської області за касаційною скаргою Заступника прокурора Київської області, яку призначено до розгляду на 16.10.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/2433 від 10.10.2013 р., у зв'язку з відрядженням судді Вищого господарського суду України Данилової Т.Б., для розгляду справи № 21/113-12 господарського Київської області сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Корсак В.А., судді Данилова М.В.(доповідач), Ходаківська І.П., про що було повідомлено представників сторін і прокурора у судовому засіданні 16.10.2013 р.

Відводів даному складу колегії суддів у судовому засіданні не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права України, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заступника прокурора Київської області обґрунтовані посиланням на незаконне вибуття спірних земельних ділянок, розташованих у с. Горенка Київської області, з володіння держави Україна в особі Горенської сільської ради, як розпорядника цих земель.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі №182/126-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК "Бучанський", порушеною за заявою ДП АТ "Київхліб "Хлібокомбінат № 12", затверджено мирову угоду від 18.01.2008 р., предметом якої є передача у власність товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" єдиного майнового комплексу КСП АК "Бучанський" та включення його валових активів до складу активів товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст".

На виконання зазначеної ухвали до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" перейшов цілісний майновий комплекс КСП АК "Бучанський", з усіма земельними ділянками, оскільки , відповідно до приписів статті 191 Цивільного кодексу України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки , будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, враховуючи законодавчо закріплений принцип обов'язковості виконання судових рішень, що набрали законної сили, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначена ухвала господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі № 182/126-98/3/14/18, яка набрала законної сили, підлягала обов'язковому виконанню.

Підстави набуття права на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України, разом з тим, діюче законодавство не містить прямої заборони щодо набуття права власності або користування на земельні ділянки на підставі судового рішення (ухвали), за таких обставин судова колегія вважає хибними посилання скаржника на видачу відповідачеві-1 державних актів на землю поза вирішенням цього питання Горенською сільською радою.

На підставі зазначеної ухвали, 31.05.2008 р. товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" були видані державні акти: ЯЖ № 232950; ЯЖ №232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ № 232943; ЯЖ № 232944 на право власності на земельні ділянки площею: 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035; 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064; 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063; 1,0531 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067; 1,1828 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065; 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066; 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036 відповідно, що розташовані в с. Горенка Київської обл.

Законність отримання товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" державних актів на земельні ділянки і, відповідно, права власності них, встановлена судовими актами у справі № 2/47 господарського суду міста Києва за позовом Горенської сільської ради до Управління земельних ресурсів у Київській області та товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст", за участю третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ФОП Явеця О.А., про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ № 232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ №232943; ЯЖ № 232944; ЯЖ № 232950, виданих товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Брік-Траст" на підставі ухвали господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі № 182/12б-98/3/14/18, та повернення у розпорядження Горенської сільської ради до земель запасу земельних ділянок: площею 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036; площею 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; площею 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064; площею 0,3892 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063; площею 1,0531 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067; площею 1,1828 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065; площею 6,7823 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066; площею 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035, які розташовані в с. Горенка Київської області.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р., рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2011 р. у справі №2/47 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами відмовлено повністю.

При цьому, зазначеними судовими актами встановлена також законність видачі товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Брік-Траст" державного акту ЯЖ №232944 на земельну ділянку площею 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, та державного акту ЯЖ № 232949 на земельну ділянку площею 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034, отже, доводи скаржника про ненадання судами попередніх інстанцій оцінки позовним вимогам щодо саме цих земельних ділянок, відхиляються колегією суддів.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до пункту 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

З огляду на набрання постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 р. у справі № 2/47 законної сили в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що факти, встановлені зазначеною постановою, мають преюдиціальне значення у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України і не потребують доказування.

Посилання скаржника на безпідставність надання зазначеній постанові у справі № 2/47 преюдиціального значення, оскільки, на думку скаржника, у цій справі приймали участь інші сторони, колегією суддів відхиляються, адже, позивачем у справі № 2/47 була Горенська сільська рада, а відповідачем - товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст", як і у даній справі, в якій позов прокурора щодо визнання недійсними державних актів, виданих товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Брік-Траст", пред'явлено саме в інтересах Горенської сільської ради.

Таким чином, виходячи з системного аналізу суб'єктного складу, предмету доказування та підстав позову даної справи та справи № 2/47, суди попередніх інстанцій правомірно встановили, що позовна вимога про визнання недійсними державних актів вже була предметом розгляду у справі № 2/47.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про припинення провадження у даній справі в частині позовної вимоги заступника прокурора Київської області в інтересах держави саме в особі Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсними державних актів в порядку пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена позовна вимога між тими ж сторонами і з тих же підстав вже була розглянута по суті в межах справи господарського суду міста Києва № 2/47.

Відтак, ці ж позовні вимоги, пред'явлені прокурором в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність по суті, що було встановлено під час розгляду справи №2/47.

Щодо посилань скаржника на порушення прав Горенської сільської ради як розпорядника землями державної власності, зокрема, спірними земельними ділянками, то судом апеляційної інстанції встановлено, що до моменту укладення мирової угоди від 18.01.2008 р. та її затвердження ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. були відсутні підстави, визначені статтею 28 Земельного кодексу України 1990 року та статтею 140 чинного Земельного кодексу України, які б свідчили про припинення права власності у КСП АК "Бучанський" на спірні земельні ділянки з їх передачею до земель державної або комунальної власності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності в той момент, коли КСП АК "Бучанський" отримало державний акт на право колективної власності на землю, зареєстрований 31.03.2000 р. за № 117, і, як вбачається з матеріалів справи, після цього вказані земельні ділянки не повертались в державну або комунальну власність.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ні прокурором, ні позивачами не було доведено, що спірні земельні ділянки перебувають в державній власності, не було наведено підстав набуття державою права власності на ці земельні ділянки та не було надано доказів здійснення Горенською сільською радою та/або Державною інспекцією сільського господарства України будь-яких прав власності на спірні землі.

Відтак, відсутні підстави вважати, що наявність оспорюваних державних актів порушує будь-які інтереси держави, адже, як вказано вище, спірні земельні ділянки не перебувають у державній (комунальній) власності і перед тим, як перейти у власність відповідача-1, також не перебували у державній (комунальній) власності, у зв'язку з чим задоволення позовних вимог у обраний позивачем спосіб не призведе і не може призвести до повернення земельних ділянок у державну або комунальну власність.

Враховуючи, що державні акти на земельні ділянки: ЯЖ № 232950, ЯЖ №232949, ЯЖ № 232948, ЯЖ № 232947, ЯЖ № 232946, ЯЖ № 232945, ЯЖ № 232943, ЯЖ № 232944, у визнанні недійсними яких відмовлено, посвідчують право власності товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" на земельні ділянки, вимога позивачів про визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" такого права власності на земельні ділянки площею: 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035; 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064; 0,3892 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;1,0531га,кадастровий номер 3222482400:03:008:0067; 1,1828 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065; 6,7823 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066; 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, що розташовані в с. Горенка Київської обл., як і вимога про витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" на користь Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вищезазначених земельних ділянок, задоволенню не підлягають, оскільки за своєю правовою природою є похідними від основної позовної вимоги.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає доводи, викладені у касаційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами, а прийняту у справі постанову апеляційного суду такою, що відповідає цим обставинам та відповідає нормам процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у справі № 21/113-12 господарського Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

І. Ходаківська