Рішення

від 15.04.2008 по справі 12/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/58

15.04.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю

"ВІДЕО ІНТЕРНЕШНЛ-ПРІОРИТЕТ"

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламна

агенція "Стиль-С"

Про                              стягнення 69 069,26 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Зюнькіна В.В. –предст. (2/08-С від 14.01.08 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламна агенція "Стиль-С" про стягнення заборгованості у розмірі 69 069,26 грн. (64 358, 24 грн. –основний борг, 4 711,02 грн. –пеня), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 28 про розповсюдження реклами від 04.01.06 р.

Ухвалою суду від 21.02.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/58 та призначено розгляд справи на 02.04.08 р.

02.04.08 р. судове засідання не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 03.04.08 р. розгляд справи призначено на 15.04.08 р.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання 15.04.08 р. не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду від 21.02.08 р. не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.06 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №28 про розповсюдження реклами. Зазначений договір припинив свою дію 31.12.06 р. в зв'язку зі спливом погодженого сторонами строку його дії.

Протягом 2006 року позивач надавав відповідачеві послуги з розповсюдження реклами в ефірі телевізійного каналу «ТЕТ».

Відповідно п. 3.1.3. відповідач повинен своєчасно оплатити рекламні послуги на умовах та в порядку, передбачених договором та додатку до нього.

Згідно з додатком №4 від 28.04.06 р. до договору №28 від 04.01.06 р. вартість рекламних послуг з розміщення реклами в ефірі телеканалу "ТЕТ", що їх надає позивач відповідачеві у квітні 2006 р., складає 89 358,24 грн.

Згідно акту здачі –прийому виконаних робіт від 30.04.06 р., підписаного сторонами, вартість послуг склала зазначену суму.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що позивач повинен виставляти відповідачеві рахунки на оплату рекламних послуг.

Проте, відповідач в порушення умов договору послуги оплатив частково у розмірі 25 000,00 грн.

Суду надано докази виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті часткової суми боргу за договором.

Сума боргу станом на час розгляду справи становить 64 358,24 грн.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то позивач просить стягнути з нього пеню у розмірі 4 711,02 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 64 358,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг за договором, відповідач сплачує позивачу пеню розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 4 711,02 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суму пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 711,02 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 527, 549, 610, 612, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-рекламна агенція «Стиль-С»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, р/р 26007300112391 у Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 321637, Код ЄДРПОУ 23384440, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДЕО ІНТЕРНЕШНЛ-ПРІОРИТЕТ»(01015, м. Київ, вул. Лейпцигська, 15, р/р 26008300118219 у Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 3321637, Код ЄДРПОУ 23507256) 64 358 (шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят вісім) грн. 24 коп. - сума основного, 4 711 (чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 02 коп. - пені, 690 (шістсот дев'яносто) грн. 69 коп. –державного мита 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІДЕО ІНТЕРНЕШНЛ-ПРІОРИТЕТ»(01015, м. Київ, вул. Лейпцигська, 15, р/р 26008300118219 у Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 3321637, Код ЄДРПОУ 23507256) з державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 418 (чотириста вісімнадцять) грн.. 02 коп. платіжним дорученням № 1585 від 16.11.07 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

       Суддя                                                                                                             Л.В. Прокопенко