Постанова

від 12.10.2006 по справі 43/207

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/207

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2006 р.                                                                                  справа №43/207

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гуреєва  Ю.М.

суддівМирошниченка  С.В., Скакуна  О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:Філатов В.О. за дов.,

від відповідача:Погребняк Д.Є. за дов.,Гладишко Т.П. за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від08.08.2006 року

по справі№43/207

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

до1.Відкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод феросплавів" м.Стаханов;2.Амвросіївської митниці м. Амвросіївка;

простягнення забогованості у сумі 386 грн. 76 коп.

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2006р. по справі №43/207 позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод феросплавів" м. Стаханов задоволені повністю.

          З Відкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод феросплавів" м. Стаханов стягнуто на користь кошти у сумі 53,28 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 14 грн. 05 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 16 грн. 26 коп.

          Рішення господарського суду Донецької області мотивовано приписами Статуту залізниць України та Господарським процесуальним кодексом України.

          Державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк подало апеляційну скаргу в який просить, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2006р. по справі №43/207 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму 87,95 грн. не стягнутого державного мита, суму 101,74 грн. не стягнутих витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Оскаржувач вважає, що рішення господарського суду не обгрунтовано та підлягає скасуванню з наступних підстав.

          У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  та інші витрати, пов"язані з розглядом справи, у тому числі державне мито покладаються при  задоволенні позову –на відповідача.

          На думку автора апеляційної скарги, судом в порушення вимог вищевказаної статті були стягнуті на користь позивач витрати по сплаті державного мита в сумі 14 грн. 05 коп. замість 102 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 16 грн. 26 коп. замість 118 грн.

          Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" м. Стаханов у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2006р. по справі №43/207 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Амвросіївська митниця  м. Амвросіївка у відзиві на апеляційну скаргу просить вищезазначене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Перевіркою матеріалів справи встановлено,  що 30.12.2005р. на прикордонній передаточній станції Іловайськ Донецької залізниці Амвросіївською митницею були затримані вагони №№64317233, 67887786, 65282626 по відправленню Стаханов (Донецьк) –Марцево (Північний Кавказ), відправка №№ 51823231, 51823232, 51823230 вантаж феросицілій з причин невідповідності пунктів переходу в залізничних накладних та вантажній митній декларації: в залізничних накладних вказана прикордонна станція переходу Квашене, а в вантажній митній декларації (ВМД) –Куп`янська. Таким чином, через невірне зазначення  відповідачем 2 митниці в Центральній базі даних Амвросіївської митниці була відсутня електронна копія ВМД.

 Вагони простояли на станції Іловайськ 20 вагонів-годин, відповідно до актів загальної форми №№ 2021, 1020. На час простою позивачем була нарахована сума 368,76 грн.

Позивач, у судовому засіданні 08.08.2006р., уточнив позовні вимоги, якими зменшив ціну позову на 315,48 грн., просив стягнути з відповідача 53,28 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухав доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду  вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до параграфів 1,2 ст. 11, параграфу 1 ст. 12 Угоди ,про міжнародне залізничне вантажне сполучення відправник повинен надати до накладної супровідні документи, які необхідні для виконання митних та інших правил на всьому шляху прямування вантажу. Відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли в результаті відсутності, достатності або невірності супровідних документів.

За приписами ст.120 Статуту залізниці України, за затримку вагонів, у зв`язку з тим, що до накладної не були надані документи необхідні для виконання митних, та інших адміністративних правил або невірне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену ст.119 Статуту залізниці України та несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів.

Господарський суд Донецької області  виходячи з  того, що позовні вимоги  визнані відповідачем 1 та доведені позивачем, обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено що, державне мито, від сплати якого позивач  у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до п. 6.1 Роз"ясненнь Вищого арбітражного суду від 04.03.1998р. №02-5/78  "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, державне мито покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, господарський суд правомірно розподілив витрати по сплаті державного мита між позивачем і відповідачем 1 пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2006р. по справі №43/207 та вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2006р. по справі №43/207  залишити без змін.

          Судові витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги покласти на оскаржувача.

Головуючий          Гуреєв  Ю.М.

Судді:          Мирошниченко  С.В.

          Скакун  О.А.

          Надруковано: 6 прим.

          1. позивачу

          2-3. відповідачам

          4. у справу

          5. ДАГС

                                                                                                       6. господарському суду