30/487
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2008 р. № 30/487
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддяПершиков Є.В.
суддівМуравйов О.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
на постанову від 19.02.2008 р. Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 30/487 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфінкс ЛТД", м. Київ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про зобов'язання вчинити дії
За участю представників сторін:
від позивача –не з'явилися
від відповідача – Конта М.П., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.12.2007 року по справі №30/487, залишеним без змін постановою від 19.02.2008 р. Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфінкс ЛТД” задоволені повністю. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Сфінкс ЛТД” додаткову угоду до договору № 585/2 від 15.05.06. про встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, який знаходиться на вул. Ірпінській, 1 у м. Києві, в якій передбачити продовження строку завершення будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю “Сфінкс ЛТД”будівництва об'єкта незавершеного будівництва –базового підприємства учбово-виробничого призначення на вул. Ірпінській, 1 у Святошинському районі м. Києва до 31.12.08.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2007 року по справі №30/487 та постанову від 19.02.2008 р. Київського апеляційного господарського суду з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду України від 28.05.2008 р. у зв'язку з відпусткою судді Данилової Т.Б. для перегляду в касаційному порядку справи утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Муравйов О.В., Ходаківська І.П.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 21.05.02р. позивач набув у власність нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 1.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався закінчити будівництво об'єкту до 01.12.02 (п. 3.4. договору).
Згідно з рішенням Київської міської ради № 97/1307 від 18.03.04. позивачу було продовжено строк завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва до 31.12.05.
Згідно з договором від 02.04.04. було внесено зміни до п. 3.4. Договору та продовжено термін завершення будівництва до 31.12.05.
Відповідно до рішення Київської міської ради № 215/3306 від 16.03.06. надано згоду на продовження строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва до 31.12.06.
Згідно з договором № 585/2 від 15.05.06. було продовжено термін завершення будівництва до 31.12.06.
Відповідно до рішення Київської міської ради № 24/858 від 26.07.07. надано згоду на продовження строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва до 31.12.08. та доручено відповідачу укласти з позивачем додаткову угоду про продовження строку завершення будівництва - базового підприємства учбово-виробничого призначення по вулиці Ірпінській, 1 у Святошинському районі м. Києва, однак сторони додаткову угоду про продовження строку завершення будівництва не уклали, не зважаючи на неодноразові звернення позивача щодо укладення додаткової угоди про продовження строку завершення будівництва.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" передбачено, що при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під збирання, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.
Частиною 2 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна", встановлено перелік зобов'язань, максимальний термін, яких не повинен перевищувати 5 років.
Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна", судова колегія погоджується з висновком апеляційного суду про, те що даною правовою нормою не передбачено максимального строку зобов'язання щодо встановлення строку завершення будівництва об'єктів незавершеного будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладанні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
З урахуванням рішення Київської міської ради № 24/858 від 16.07.07р. суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вимоги до укладання додаткової угоди щодо термінів завершення будівництва не суперечить діючому законодавству.
Відповідно до пункту 3.4 договору ТОВ “Сфінкс ЛТД” зобов'язується погодити з відповідними службами Київської міської державної адміністрації подальших умов завершення будівництва та експлуатації об'єкту. Однією із умов для виконання пункту 3.4 договору є також погодження термінів завершення будівництва, що в даному випадку і робилось.
Враховуючи вищевикладене, судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву залишити без задоволення.
Постанову від 19.02.2008 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 30/487 господарського суду м. Києва залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді О. Муравйов
І. Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1731260 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ходаківська І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні